Рішення
від 28.10.2020 по справі 927/632/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/632/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Фізична особа-підприємець Мінін Олександр Олександрович,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

адреса для листування: АДРЕСА_2 (представник - адвокат Гутник Валерій Петрович)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство МЕТЕК ,

код ЄДРПОУ 14228103, вул. Лісна, 1, с. Слабин, Чернігівський район, Чернігівська область, 15555

Предмет спору: про визнання недостовірною і такої, що завдає шкоди діловій репутації, інформацію, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди у розмірі 350 000,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Гутник В. П., адвокат;

від відповідача: Павленко А. В., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Мінін Олександр Олександрович звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства МЕТЕК , у якому позивач просить суд:

- визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Фізичній особі-підприємцю Мініну Олександру Олександровичу, інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством МЕТЕК у листі №37 від 17.03.2020, а саме: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів, відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою, а значить має ознаки шахрайства та недобросовісної конкуренції. ;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство МЕТЕК спростувати недостовірну інформацію про Фізичну особу-підприємця Мініна Олександра Олександровича, поширену у листі №37 від 17.03.2020, а саме: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів, відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою, а значить має ознаки шахрайства та недобросовісної конкуренції. , шляхом направлення до Антимонопольного комітету України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України письмового листа про відкликання листа №37 від 17.03.2020 із зазначенням про недостовірність викладеної у листі №37 від 17.03.2020 інформації такого змісту: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів, відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою, а значить має ознаки шахрайства та недобросовісної конкуренції. ;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 350 000,00 грн.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, встановлених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.08.2020 на 10:00 та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву.

13.08.2020, тобто у встановлений судом строк, відповідач подав суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу.

13.08.2020 від відповідача надійшли клопотання про встановлення відповідачу додаткового строку для подання доказів - до 28.08.2020 та заява про опитування учасника справи відповідно до ст. 90 ГПК України з доказами її направлення позивачу.

26.08.2020 від відповідача надійшли:

- заява про стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову, частковому задоволенні позову, закриття провадження у справі) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. У поданій заяві зазначено, що докази, які підтверджують понесені витрати, будуть надані після ухвалення рішення у справі;

- клопотання про витребування доказів, у якому відповідач просить визнати причини пропуску подачі цього клопотання поважними та витребувати у Головного управління ДПС у Чернігівській області: - копію повідомлення про прийняття працівника на роботу від роботодавця ФОП Мініна Олександр Олександрович (код НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_3 , про працевлаштування робітника ОСОБА_1 в період 25.10.2018-03.03.2020; - довідку з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо кількості застрахованих осіб (працівників) ФОП Мінін Олександр Олександрович (код НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_3 , за період 25.10.2018-03.03.2020;

- клопотання щодо подання доказів згідно зі ст. 80 ГПК України, у якому відповідач просить клопотання ПрАТ Метек про встановлення додаткового строку для подання доказів від 13.08.2020 залишити без розгляду; визнати причини пропуску строку для подачі доказів поважними; долучити до матеріалів справи копію листа ГУ ДПС в Чернігівській області від 17.08.2020 №3381/п/25-01-33-01-12, копію листа Управління Держпраці у Чернігівській області від 14.08.2020 №09-18/3887, копію листа Управління ДАБІ Чернігівської міської ради від 13.08.2020 №01-11/150, копію листа ГУ Національної поліції в Чернігівській області від 18.08.2020 №644/124/02/31/2020.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 20.08.2020 на 11:00, не відбулось.

Ухвалою суду від 31.08.2020 підготовче засідання призначено на 22.09.2020 об 11:00.

15.09.2020 від позивача надійшло письмове повідомлення про відмову від надання відповідей на запитання, поставлених відповідачем у заяві про опитування учасника справи, з доказами його направлення відповідачу.

22.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив з доданими до неї документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу.

У підготовчому засіданні 22.09.2020 суд розглянув заяви та клопотання сторін, які надійшли до його початку.

Так, суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з його урахуванням.

Також суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, як таку, що подана у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. Оскільки суд ще не встановлював строки для її подання, вона не може вважатись поданою з порушенням строку для її подання. Отже, спір вирішується з урахуванням відповіді на відзив.

Суд залишив без розгляду клопотання відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів, з огляду на заявлене про це клопотання останнього.

Суд долучив до матеріалів справи заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Щодо поданого відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа ГУ ДПС в Чернігівській області від 17.08.2020 №3381/п/25-01-33-01-12, копії листа Управління Держпраці у Чернігівській області від 14.08.2020 №09-18/3887, копії листа Управління ДАБІ Чернігівської міської ради від 13.08.2020 №01-11/150, копії листа ГУ Національної поліції в Чернігівській області від 18.08.2020 №644/124/02/31/2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Обґрунтовуючи неможливість подання вказаних доказів разом з відзивом на позов, представник відповідача - адвокат Павленко А. В. зазначає, що частина доказів, якими ПрАТ Метек має на меті аргументувати свої доводи, відповідач не встиг подати з причин, що не залежали від нього. Як зазначає представник відповідача, з метою отримання цих доказів ним було підготовлено відповідні адвокатські запити від 10.08.2020, відповіді на які надійшли вже після закінчення строку на подання відзиву на позов.

Враховуючи те, що запити представником відповідача - адвокатом Павленком А. В. були направлені у строк, встановлений для подання відзиву, проте відповіді на них надійшли після закінчення цього строку, суд у підготовчому засіданні 22.09.2020 визнав поважними причини неподання відповідачем цих доказів у встановлений строк та долучив їх до матеріалів справи, а спір вирішується з їх урахуванням.

Щодо поданого відповідачем заяви про опитування учасника справи відповідно до ст. 90 ГПК України та відмови позивача від їх надання.

У поданій заяві відповідач, з метою з`ясування обставин справи, вважає за необхідне поставити позивачу наступні питання:

1. Працював чи ні в лютому-березні 2020 року у ФОП Мініна О. О. маляр автомобілів?

2. Який стаж та кваліфікація маляра автомобілів і де (в якому закладі й коли) кваліфікація отримана?

3. Повідомляв чи ні ФОП Мінін О. О. до ГУ ДПС в Чернігівській області щодо працевлаштування маляра автомобілів?

4. Проходив чи ні маляр автомобілів навчання, інструктаж та щорічну перевірку з питань охорони праці, якщо проходив - то де й коли?

5. Який статус приміщення (виробниче, складське, офісне тощо) має приміщення, де веде виробничу діяльність з технічного обслуговування та ремонт автомобілів ФОП Мінін О. О.?

6. Мається чи ні затверджений проект на виробничий об`єкт - станцію технічного обслуговування та ремонту автомобілів, фарбувальну камеру, сушильну камеру за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А?

7. Мається чи ні зареєстрована декларація щодо готовності виробничого об`єкта до експлуатації - станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А?

8. Яким виробником автомобілів (бренд) авторизована станція технічного обслуговування та ремонту автомобілів ФОП Мініна О.О.?

Позивач у порядку ч. 5 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України подав повідомлення про відмову від надання відповіді на поставлені питання, оскільки вважає, що поставлені відповідачем питання не стосуються обставин справи. Так, з приводу першого питання позивач зазначає, що він подав свою тендерну пропозицію 04.03.2020, у складі якої була довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації (додана відповідачем до відзиву), а недостовірна інформація була поширена у листі від 17.03.2020, тому відомості про працевлаштування маляра автомобілів у лютому 2020 року не стосуються обставин справи. Щодо питання 2-8 позивач також вважає, що вони не стосуються обставин справи, оскільки, обґрунтовуючи позовні вимоги, він послався на поширення про нього недостовірної інформації під час проведення процедури публічної закупівлі одним із її учасників - ПрАТ Метек ; зі змісту відзиву на позовну заяву випливає, що викладені у листі від 17.03.2020 факти зроблені відповідачем на підставі аналізу документів, поданих у складі тендерної пропозиції позивача.

На думку позивача, відповідач у порушення ч. 1 ст. 90 ГПК України поставив позивачу не вісім запитань згідно з їх порядковою нумерацією, а 28, оскільки смислове навантаження майже кожного з них містить у собі декілька окремих питань (у 1-му питанні міститься два запитання, у 2-му - 4, у з-му - 2, у 4-му - 7, у 5-му - 2, у 6-му - 6, у 7-му - 4, а 8-е складається з одного).

Позивач вважає, що запитання відповідачем поставлені у заяві, що подана як окремий самостійний документ, а не додаток до відзиву, що є порушенням ч. 1 ст. 90 ГПК України.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Розглянувши поставлені відповідачем запитання у судовому засіданні, суд вважає, що вони пов`язані з предметом та обставинами спору.

Щодо незгоди позивача з кількістю питань, то суд не вважає, що уточнення в питаннях є окремими питаннями, оскільки за змістом вони направлені на отримання однієї інформації, яка не обов`язково повинна викладатись відповіддю виключно у вигляді "так" чи "ні". Відповідь повинна надаватись у розгорнутому та більш повному вигляді, якщо цього потребує краще розуміння спірної обставини, а тому викладене стилістично питання у вигляді "так" чи "ні" щодо однієї інформації не можна визначати, як два окремих питання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, твердження відповідача про відсутність події, вчинення дії, тобто відсутність спеціаліста, відсутність у нього кваліфікаційних вимог, оформлення його за трудовим договором, підпадає під розуміння заперечення певних подій.

З огляду на викладені судом висновки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 74, ст. 90 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 22.09.2020 постановив ухвалу, якою зобов`язав позивача надати відповіді на поставлені питання та відповідні докази - до наступного підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 22.09.2020 суд відклав вирішення клопотання відповідача про витребування доказів з Головного управління ДПС у Чернігівській області до наступного підготовчого засідання, оскільки надані відповіді на питання і докази можливо встановлять відповідні обставин, що виключить необхідність витребування доказів з ДПС.

У зв`язку з неможливістю вирішення всіх питань у цьому підготовчому засіданні та з огляду на сплив строків, визначених ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 22.09.2020 постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також про відкладення підготовчого засідання до 13.10.2020 на 12:00.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. у відпустці, підготовче засідання, призначене на 13.10.2020 на 12:00, не відбулось.

Ухвалою суду від 21.10.2020 підготовче засідання призначено на 22.10.2020 об 11:00. У зв`язку з цим, учасників справи було вирішено повідомити у спосіб, визначений ч. 6 ст. 120 ГПК України.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу, які суд у підготовчому засіданні 22.10.2020 долучив до матеріалів справи, а спір вирішується з їх урахуванням.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшли заперечення проти повідомлення позивача про відмову від надання відповіді на поставлені питання.

У підготовчому засіданні 22.09.2020 суд вже розглянув підстави відмови позивача від надання відповідей на поставлені відповідачем запитання та дійшов висновку про необґрунтованість таких підстав, у зв`язку з чим було зобов`язано позивача надати спірні відповіді.

Тобто питання про надання позивачем відповідей у порядку ст. 90 ГПК України вже було вирішено у минулому підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Разом з тим, ці заперечення відповідача містять пояснення щодо визначення такого поняття як "авторизоване" та "мультибрендове" СТО, про необхідність уточнення яких зазначалось судом у минулому підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні суд, відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, прийняв заперечення відповідача в частині пояснення щодо визначення такого поняття як "авторизоване" та "мультибрендове СТО, а в іншій частині заперечення, відповідно до ст. 43 ГПК України, були залишені без розгляду.

До початку підготовчого засідання від позивача надійшли відповіді на питання відповідача з доданими до них документами, у тому числі доказами їх направлення відповідачу, які суд долучив до матеріалів справи.

До початку підготовчого засідання від відповідача надійшли пояснення до відповідей на питання, наданих позивачем, та клопотання у порядку ст. 80 ГПК України від 22.10.2020 з доданими до них документами, у тому числі доказами направлення їх позивачу.

У поданому клопотанні відповідач просить встановити додатковий строк для подання доказів - до 10.11.2020; визнати причини пропуску строку подачі доказів поважними; долучити до матеріалів справи копії запитів адвоката від 16.10.2020, роздруківку з інтернет сторінки сайту представництва KYB , копію листа Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 21.10.2020 №0415/3112.

У підготовчому засіданні представник позивача пояснив, що вказані пояснення та клопотання про встановлення відповідачу додаткового строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи він ще не отримав.

У зв`язку з неотриманням позивачем вказаних пояснень та клопотання, суд відклав питання щодо прийняття до розгляду цих пояснень та вирішення клопотання про встановлення відповідачу додаткового строку для подання доказів та долучення доказів до наступного судового засідання.

У підготовчому засіданні 22.10.2020 суд зобов`язав керівника ПрАТ "МЕТЕК" особисто надати суду пояснення з приводу зазначеної в спірному листі до правоохоронних органів інформації, а саме чи подана вона в порядку ст. 190 КК України, чи є ця інформація викладенням обставин щодо вчинення злочину, чи лише оціночною інформацією.

У підготовчому засіданні 22.10.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.10.2020 на 11:00.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн, у якому зазначено про надання доказів понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті від відповідача надійшли письмові пояснення керівника ПрАТ Метек та клопотання від 26.10.2020 про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме копії листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 21.10.2020 №01-11/167 та копії листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.10.2020 №70 3-3589/70 09.

У судовому засіданні 27.10.2020 суд встановив, що подані заява та клопотання стосуються відповідей на питання, наданих позивачем, які суд у підготовчому засіданні 22.10.2020 долучив до матеріалів справи.

Разом з тим, надані позивачем відповіді на питання не посвідчені нотаріально.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання.

Вимоги щодо заяви свідка встановлені у ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків .

Порядок та підстави допиту учасника справи як свідка безпосередньо регламентується ч. 3 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, наведеною нормою встановлено, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Тобто проведення допиту сторони у справі як свідка не є обов`язком суду, і за відсутності його відповідної ініціативи, може бути здійснено лише за ініціативою самого учасника, викладеною у заяві з процесуальних питань відповідно до ст. 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

Проте позивач не заявляв клопотання про допит його саме як свідка у порядку ч. 4 ст. 87, ст. 169-170 Господарського процесуального кодексу України, у судове засідання для його допиту особисто не прибув, а суд за власною ініціативою такого питання не розглядав і відповідного рішення не приймав.

Крім того, за змістом наданих відповідей, крім зазначення відповідних фактичних обставин, ці відповіді містять доводи і заперечення з процесуальних питань (щодо застосування ст. 13, 74, 90 ГПК України), а тому не підпадають під розуміння показань свідка як доказів у розрізі ст. 87-90, 169-170 Господарського процесуального кодексу України.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що подані позивачем відповіді на питання не можуть вважатись допустимими доказами, а відтак не приймаються судом і спір вирішується без їх урахування.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України якщо поставлене запитання пов`язане з наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом із заявою свідка надає такі докази.

Тобто докази, надані одночасно з відповідями на поставлені питання щодо спірних обставин справи, вважаються поданими у встановлений спосіб і мають бути прийняті судом до розгляду, а оцінка цих доказів надається при вирішенні спору.

Таким чином, суд у судовому засіданні 27.10.2020 дійшов висновку, що письмові докази, які були подані позивачем разом з відповідями, вважаються належним чином поданими щодо відповідних обставин, стосовно яких були поставлені питання, а тому вони приймаються судом та будуть враховані при вирішенні спору.

У судовому засіданні 27.10.2020 суд розглянув питання щодо клопотання відповідача про встановлення йому додаткового строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, вирішення яких було відкладено у минулому підготовчому засіданні та щодо прийняття пояснень відповідача до відповіді на питання.

Як вбачається з вказаних пояснень до відповідей на питання, у них містяться як загальна правова позиція, пояснення, доводи відповідача щодо предмету і підстав позову, так і пояснення, які стосуються безпосередньо доказів, доданих позивачем до відповідей на питання.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд вважає, що наведені відповідачем у письмових поясненнях правова позиція, пояснення, доводи відповідача, які не стосуються безпосередньо доказів, доданих позивачем до відповідей на питання, мали були викладені у заявах по суті (відзиві або запереченнях) та подані у строк, встановлений судом для їх подання.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки пояснення в цій частині подані з пропущенням встановленого строку для їх подання, поважних причин пропущення такого строку відповідач не навів, а тому вони не були прийняті судом.

В іншій частині, яка стосується безпосередньо поданих позивачем доказів, письмові пояснення відповідача щодо відповідей на питання були прийняті судом у судовому засіданні 27.10.2020.

Щодо поданих відповідачем клопотань від 22.10.2020 та 26.10.2020 про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду клопотання від 22.10.2020 в частині встановлення йому додаткового строку для подання доказів, яке суд задовольнив у судовому засіданні 27.10.2020.

Обґрунтовуючи неможливість подання доданих до клопотання від 22.10.2020 та до клопотання від 26.10.2020 доказів, а саме роздруківки з інтернет сторінки сайту представництва KYB , копії листа Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 21.10.2020 №0415/3112, копії листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 21.10.2020 №01-11/167 та копії листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.10.2020 №70 3-3589/70 09 разом з відзивом на позов, представник відповідача - адвокат Павленко А. В. зазначив, що необхідність подання нових доказів виникла після отримання від позивача відповідей на питання, а отже подати ці докази раніше він не мав можливості з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, ним направлялись адвокатські запити до різних органів щодо надання інформації, яка стосується ПрАТ Чернігівоблбуд та ПП ВКФ Оптіма , оскільки приміщення, де здійснює свою господарську діяльність належить першому - на праві власності, а у другого перебуває в оренді.

У судовому засіданні 27.10.2020 суд встановив, що договір суборенди нежилого приміщення №1С/ВКФ-20 від 02.03.2020, за умовами якого ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма передало ФОП Мініну О.О. в суборенду частину окремо збудованої будівлі, подавався позивачем для участі у процедурі закупівлі, а про його укладення відповідачу було відомо, про що зазначалось ним у відзиві на позов.

Щодо договору оренди нежилого приміщення №1/ВКФ-19 від 01.02.2019, укладеного між ПрАТ Чернігівоблбуд та ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма , то такий договір був наданий позивачем при поданні відповідей на питання, і про його існування відповідачу не було відомо раніше.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач міг звернутись із відповідними адвокатськими запитами про надання інформації щодо ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма раніше, оскільки обставини щодо знаходження приміщення в оренді у цього підприємства були відомі йому ще при поданні відзиву, а відтак суд не визнає поважними причини несвоєчасного неподання відповідачем доказів, які стосуються ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма . В іншій частині суд погодився з доводами відповідача про неможливість подання цих доказів разом з відзивом, а тому визнав поважними причини їх неподання у встановлений строк.

За таких обставин, суд у судовому засіданні 27.10.2020 прийняв до розгляду роздруківку з інтернет сторінку сайту представництва KYB , копію листа Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 21.10.2020 №0415/3112 в частині інформації щодо ПрАТ Чернігівоблбуд , копію листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.10.2020 №70 3-3589/70 09, копію листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 21.10.2020 №01-11/167 в частині інформації щодо ПрАТ Чернігівоблбуд .

Щодо поданих керівником відповідача пояснень, то такі пояснення містять доводи, аргументи, заперечення, що стосуються спірних обставин справи, та мали бути викладені у заявах по суті або у заяві свідка і подані у встановлені строки.

Оскільки пояснення в цій частині подані з пропущенням встановленого строку для їх подання, поважних причин пропущення такого строку відповідач не навів, а тому вони не були прийняті судом.

Разом з тим, у останніх двох абзацах пояснень міститься інформація, у якій директор ПрАТ "МЕТЕК" зазначає, що спірний лист №37 від 17.03.2020 був направлений до ГУ НП в Чернігівській області як повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення, за змістом якого викладена у ньому інформація є зазначенням фактичних обставин, а не оціночними судженнями.

Оскільки відповідна інформація вимагалась судом у судовому засіданні 22.10.2020 для необхідності остаточної визначеності правової позиції відповідача з цього питання, у судовому засіданні 27.10.2020 суд долучив до матеріалів справи пояснення керівника ПрАТ "МЕТЕК" та прийняв їх до розгляду в частині інформації щодо направлення спірного листа до ГУ НП в Чернігівській області як повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення із зазначенням фактичних даних про діяльність ФОП Мініна О.О .

У судовому засіданні 27.10.2020 представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування у Головного управління ДПС у Чернігівській області доказів, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 27.10.2020 суд долучив до матеріалів справи клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом 28.10.2020 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у листі №37 від 17.03.2020, направленому Антимонопольному комітету України, Головному управлінню Національної поліції в Чернігівській області та Чернігівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, поширив недостовірну інформацію щодо позивача, чим було завдано шкоди його діловій репутації. У зв`язку з цим, позивач просить визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди його діловій репутації інформацію, яка поширена у листі №37 від 17.03.2020, та зобов`язати відповідача спростувати вищезазначену інформацію. Позивач вважає, що поширення відповідачем недостовірної інформації принизило його ділову інформацію та завдало йому моральних страждань, а тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 350 000,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав:

- не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами процедури закупівлі, яка проводилась Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області щодо надання послуг з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів та супутнього обладнання, яким визнано переможцем торгів Фізичну особу-підприємця Мініна Олександра Олександровича, відповідач подав до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України скаргу №41 від 20.03.2020 разом з доданими до неї документами. Посилаючись на ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі , відповідач зазначає, що іншого шляху подання скарги №41 від 20.03.2020 та доданих до неї документів, заяви №37 від 17.03.2020, ніж викладений законодавчо, не існує. Стосовно підстав направлення разом зі скаргою заяви №37 від 17.03.2020, відповідач зазначає, що, на його думку, ця заява підтверджує неправомірність дій Замовника - ГУНП в Чернігівській області, який не здійснив дій щодо перевірки наявності обладнання у ФОП Мініна О.О., не зважаючи на цю заяву, про що було наголошено під час розгляду скарги на адміністративній колегії АМКУ. Відповідач вважає, що за своєю правовою суттю заява ПрАТ Метек №37 від 17.03.2020 є зверненням до голови Чернігівського обласного територіального відділення АМКУ - щодо проведення перевірки можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції; до голови тендерного комітету ГУ НП в Чернігівській області - щодо перевірки можливого порушення при проведенні закупівлі (можливої відсутності обладнання), з метою скасування протоколу №090 від 11.03.2020; до ГУ НП в Чернігівській області - з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Директор ПрАТ Метек звернувся із заявою до правоохоронних органів, оскільки своїми діями, а саме навмисним поданням до тендерного комітету завідомо неправдивої інформації та документів, ФОП Мінін О.О. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 Кримінального кодексу України - шахрайство.

Отже, на думку відповідача, ПрАТ Метек у встановлений законом порядок і спосіб, подаючи офіційну скаргу №41 від 20.03.2020 та документів до державного органу - постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі ), заяви №37 від 17.03.2020 - до державного органу - Чернігівського обласного територіального відділення АМКУ (ст. 40 Конституції України) та правоохоронного органу - ГУ НП в Чернігівській області (ст. 214 КПК України), які компетентні розглядати дану заяву, не вчинив дій щодо навмисного поширення завідомо неправдивої інформації;

- на думку представника відповідача - адвоката Павленка А. В., аналізуючи увесь зміст заяви №37 від 17.03.2020, він вважає, що ПрАТ Метек не надає логічної побудови та викладення певного факту, не стверджує категорично про факт, а висловлює свої припущення та просить компетентні органи її перевірити, що за своєю лінгвістичною суттю є оціночним судженням. Відповідно до приписів ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень; оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Разом з тим, керівник відповідача зазначає, що ця інформація є фактичними обставинами, які підтверджують протиправність дій позивача, зокрема, вчинення ним кримінального правопорушення;

- заява ПрАТ Метек №37 від 17.03.2020 за своїм змістом та метою викладення направлена не на фіксування певних виключно окремих фактів (відсутність обладнання, маляра, досвіду роботи, фарбувальної та сушильної камер), а доведення того, що є відповідні об`єктивні та суб`єктивні обставини, які в сукупності дають підстави заявляти про відсутність у ФОП Мініна О.О. правових підстав здійснення певної виробничої діяльності, а саме виконувати роботи з фарбування автомобілів.

Так, позивач у довідці № 33.1.1 від 03.03.2020, яка надана до тендерного комітету ГУНП в Чернігівській області, не зазначив, що останній має обладнання для виготовлення автомобілів; відповідно до відомостей з ЄДРПОУ у ФОП Мініна О. О. відсутній вид діяльності - виготовлення автомобілів; за наявності 268 кв. м орендованих складських приміщень та 6-ти найманих працівників ані теоретично, ані практично позивач не має можливості виготовляти автомобілі.

Щодо відсутності у позивача спеціалістів з проведення робіт з виготовлення та фарбування автомобілів відповідач зазначає, що він мав на увазі не фізичну відсутність або наявність людини на посаді, а відсутність саме спеціаліста, який має можливість у зв`язку зі своєю кваліфікацією, досвідом та майстерністю здійснювати фарбування автомобілів; має можливість відповідно до вимог чинного законодавства бути допущеним до роботи з фарбування автомобіля. У довідці №33.1.3 від 03.03.2020, наданої до тендерного комітету, не зазначено наявність працівників, які можуть виготовляти автомобілі, разом з тим зазначено: п. 2 посада - слюсар з ремонту автомобілів ОСОБА_1 ; освіта - середньо-спеціальна; професія - маляр по фарбуванню автомобілів; досвід роботи: загальний - 16 років, досвід роботи на займаній посаді за спеціальністю - 8 років.

Відповідач вважає, що дані щодо маляра автомобілів не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам до маляра автомобілів, а вказаний досвід роботи на посаді 8 років не відповідає дійсності, оскільки Мінін О.О. як фізична особа-підприємець зареєстрований 25.10.2018, а тому ОСОБА_1 на посаді маляра автомобілів ФОП Мініна О.О. може мати досвід роботи у будь-якому випадку не більше одного року та п`яти місяців. Також ФОП Мінін О.О. не надав документів, які б підтверджували факт повідомлення ГУ ДПС України в Чернігівській області про укладання трудового договору з маляром ОСОБА_1, документів, які підтверджують спеціальне навчання, інструктаж та щорічну перевірку знань з охорони праці. Дані факти, на думку відповідача, дають підстави ставити під сумнів наявність у позивача спеціалістів, які мають право та можливість виконувати роботи з виготовлення та фарбування автомобілів.

Щодо відсутності досвіду з проведення робіт з виготовлення та фарбування автомобілів відповідач вказує, що враховуючи державну реєстрацію ФОП Мініна О.О. - 25.10.2018, станом на день подання заяви №37 від 17.03.2020 загальний досвід роботи позивача у сфері ремонту та фарбування автомобілів становив один рік та п`ять місяців. До тендерного комітету позивач надав довідку №33.1.2 від 03.03.2020, з якої вбачається, що у 2019 році він здійснив ремонт автомобіля УАЗ-2206 та Пежо Боксер. У листі №33.7.5 від 03.03.2020 позивач зазначив, що станція технічного обслуговування ФОП Мініна О.О. є авторизованою та знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А, та заявив, що може виконувати роботи з автомобілями марки Volkswagen , Део-Ланос , Toyota , Skoda , Ford , Mitsubishi , Renault , які пропонувались для ремонту на торгах.

На думку відповідача, виконання позивачем нескладного ремонту двох технічно простих автомобілів не є досвідом виконання робіт з виготовлення та фарбування автомобілів класу SUV, C, D. Також відповідач зазначає, що СТО ФОП Мініна О.О. не авторизована (сертифікована) жодним відомим автомобільним виробником. Виходячи з тлумачення слів авторизація , бренд , мульти , відповідач вважає, що ФОП Мінін О.О. заявив про те, що має право здійснювати ремонт на СТО згідно наданого дозволу декількома автомобільними брендами .

Згідно з даними у мережі Інтернет (Google, http://auto.ria.com) за пошуковими реквізитами СТО м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А; СТО ФОП Мінін О.О.; обслуговування автомобілів АДРЕСА_4 , жодного результату, який би підтверджував фактичну наявність станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів за даною адресою і у даної особи не знайдено. Дані факти, за словами відповідача, дають підстави ставити під сумнів наявність у позивача саме належного досвіду з виготовлення та фарбування автомобілів.

Стосовно відсутності у позивача власної фарбувальної та сушильної камер відповідач зазначає, що відповідно до вимог вони повинні розміщуватись в спеціально пристосованому виробничому приміщенні з дотриманням вимог законодавства. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_4 , не зареєстровані об`єкти нерухомості виробничого призначення, а саме (СТО, фарбувально-сушильна камера) виробничо-складські приміщення площею 268 кв. м, які знаходяться у суборенді позивача; за Мініном О.О. також не зареєстровані об`єкти нерухомості виробничого призначення.

Відповідач вказує, що відповідно до офіційних відкритих даних у власності (користуванні) позивача відсутнє належним чином обладнане виробниче приміщення для розташування СТО для ремонту та обслуговування автомобілів, фарбувальної та сушильної камер; відсутні дозволи на викиди при роботі фарбувальної та сушильної камер, які обов`язково здійснюються при їх використанні. ФОП Мінін О.О. веде свою діяльність у складському приміщенні, яке за своїм призначенням не відповідає вимогам низці Державних будівельних норм щодо містобудування, виробничих приміщень, пожежної безпеки об`єктів будівництва тощо.

Відповідач вважає, що фактично ФОП Мінін О.О. здійснив самочинне будівництво (реконструкцію) станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів, в яку входить і фарбувальна, і сушильна камери, без затвердженого проекту, з істотним порушенням будівельних норм та правил, а тому він не є власником фарбувальної та сушильної камер.

- відповідач зазначає, що ФОП Мінін О.О. веде свою підприємницьку діяльність незначний проміжок часу - 1,5 роки, що обумовлює незначну кількість клієнтів та малий технічний і практичний досвід ремонту транспортних засобів; взагалі не значиться у засобах масової інформації та Інтернеті; відповідно до даних Державного реєстру не має у власності чи користуванні виробничих споруд та технічних потужностей; відсутні дозволи; відсутні наймані працівники. Реальна господарська діяльність ФОП Мініна О.О. не відповідає вимогам ст. 22 Закону України Про автомобільний транспорт , ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 24 КЗпП України, ст. 18 Закону України Про охорону праці . За таких обставин, відповідач вважає, що оцінити ділову репутацію ФОП Мініна О.О. та її втрати неможливо; позивач не надав доказів, які підтверджують порушення ділової репутації саме заявою ПрАТ Метек №37 від 17.03.2020, а отже така шкода не була завдана;

- позивач не зазначив, у чому саме полягає приниження ділової репутації, яким чином було завдані душевні страждання, не обґрунтував суму заявленої компенсації у розмірі 350 000,00 грн, а відтак відсутні підстави для стягнення моральної шкоди;

- позивач не надав належних та достовірних доказів того, що інформація, викладена у заяві №37 від 17.03.2020, є недостовірною, а відповідач, навпаки, надав докази протилежного. Відкликання заяви, яка вже розглянута державними органами та по якій прийнято рішення, не передбачено вимогами чинного законодавства та не створює жодних правових наслідків; відкликання заяви-повідомлення ПрАТ Метек №37 від 17.03.2020 до ГУНП в Чернігівській області про вчинення кримінального правопорушення - шахрайства не перебачено вимогами Кримінального процесуального кодексу України і, на думку відповідача, є намаганням позивача втрутитися у роботу правоохоронних органів.

У відповіді на відзиві, позивач заперечує проти доводів, викладених у відзиві, з таких підстав:

- щодо направлення спірного листа голові тендерного комітету - Закон України Про публічні закупівлі не наділяє замовника (голову тендерного комітету замовника) повноваженнями на розгляд скарг (звернень) учасників процедури закупівлі, проведення перевірки наявності обладнання та скасування своїх же рішень (протоколів) після оприлюднення рішення про намір укласти договір про закупівлю; щодо направлення спірного листа начальнику ГУНП - начальник територіального органу поліції не є особою, уповноваженою на порушення кримінальних проваджень або прийняття будь-яких інших процесуальних рішень з цього питання; щодо направлення спірного листа голові територіального відділення АМКУ - лист №37 від 17.03.2020 не відповідає вимогам, зазначеним у Тимчасових правилах розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням АМКУ №5 від 19.04.1994, щодо заяв про порушення у справах, які подаються до територіального відділення Комітету, тому цей лист не є зверненням щодо порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а виходячи з його змісту, спрямований на оскарження результатів процедури публічної закупівлі, що не належить до повноважень територіального відділення АМКУ.

Отже, позивач вважає, що жоден з адресатів не є компетентним органом з розгляду порушених у спірному листі питань, а тому для його направлення не було жодних підстав;

- смислове навантаження спірного листа ( …не зміг надати… , …не виявила наявності… , …повністю відсутнє… , …відсутні спеціалісти та досвід… , …що є неправдою… ) вказує на констатацію відповідачем наявності фактичних даних (існування конкретних обставин), а отже не є оціночними судженнями. Відповідач, стверджуючи про оціночні судження, по тексту відзиву посилається на достовірність викладених у спірному листі обставин. Таким чином, позивач вважає, що у спірному листі викладені фактичні дані, які можуть бути визнані недостовірними;

- позивач повністю виконав вимоги тендерної документації та додав до своєї тендерної пропозиції документи, що підтверджують досвід виконання аналогічних договорів, наявність відповідної матеріально-технічної бази та працівників належної кваліфікації у обсязі та вигляді, що вимагались замовником у тендерній документації.

При цьому замовником не висувалась вимога щодо:

- наявності обладнання для виготовлення автомобіля та реєстрації такого КВЕД в ЄДР, адже предметом закупівлі був лише поточний ремонт автомобілів, у тому числі фарбування;

- надання документів про факт повідомлення ГУ ДПС про укладення трудового договору з маляром та документів, які підтверджують спеціальне навчання, проходження інструктажу щодо робіт з виготовлення та фарбування автомобілів; під восьмирічним досвідом роботи маляра мається на увазі досвід його роботи на такій посаді, а не строк роботи у позивача;

- надання для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів (наявність статусу автомобільного бренду, авторизації (сертифікації) СТО відомим автомобільним виробником, наявності даних про СТО в мережі Інтернет тощо);

- надання інформаційних довідок з реєстрів про нерухоме майно, декларацій щодо готовності об`єкта до експлуатації, дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

У рішенні АМКУ від 09.04.2020 будь-яких порушень щодо тендерної пропозиції позивача не зазначено, а, навпаки, підтверджено виконання ним вимог замовника; договір про закупівлю №428 від 15.04.2020 виконаний позивачем у повному обсязі, про що 29.07.2020 в системі електронних закупівель опублікований звіт про виконання договору.

Позивач зазначає, що тендерною документацією не ставилась вимога про наявність у володінні (користуванні) учасника окремого об`єкта нерухомості з вказаним призначенням, а вимоги для фарбувально-сушильних камер чинним законодавством не встановлені, тобто відсутній перелік обладнання або певні характеристики об`єкта нерухомості, за наявності яких можна вважати конкретне приміщення фарбувально-сушильною камерою.

Твердження відповідача про необхідність дозволу на викиди при експлуатації фарбувально-сушильної камери, на думку позивача, правового підґрунтя не містять.

В останньому абзаці відзиву відповідач фактично визнав факт наявності у позивача фарбувально-сушильної камери.

- з системного аналізу норм Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що фізична особа-підприємець наділяється таким особистим немайновим правом як ділова репутація з моменту державної реєстрації підприємницької діяльності. Закон не встановлює будь-які умови (передумови) для набуття ділової репутації (наприклад, здійснення підприємницької діяльності більше ніж 1,5 роки, наявність певної кількості клієнтів, рівень досвіду, представлення в ЗМІ та інтернеті тощо). Можлива відсутність певних дозвільних документів, які на думку відповідача повинні бути при здійсненні відповідної господарської діяльності, може мати наслідком виключно відповідні реагування з боку контролюючих органів, а не підставою порушення немайнових прав позивача з боку ПрАТ Метек ;

- позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Позивач вважає, що достатнім розміром відшкодування буде саме заявлена у позові сума компенсації;

- посилаючись на п. 5, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - постанова Пленуму №1) позивач вважає, що ним обраний правильний та ефективний спосіб захисту прав. Посилання відповідача на неможливість відкликання вже розглянутого звернення, на думку позивача, ґрунтується на невірному тлумаченні ч. 5 ст. 277 Цивільного кодексу України, тобто розгляд спірного листа не виключає можливість застосування ч. 5 вказаної статті. Щодо посилання відповідача на відсутність КПК України можливості відкликання повідомлення про злочин, то спірний лист був розцінений як звернення в межах процедури закупівлі та відомості по ньому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не реєструвались;

- посилаючись на п. 18 постанови Пленуму №1, позивач зазначає, що згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Відповідач не заперечує факт направлення спірного листа його адресатам, а навіть, навпаки, визнає це, тому факт поширення недостовірної інформації доведено;

- на підтвердження достовірності поширеної про позивача інформації відповідач надає такі докази: інформаційні довідки про нерухоме майно від 07.08.2020, лист департаменту екології та природних ресурсів від 12.08.2020, лист управління Державного архітектурно-будівельного контролю від 13.08.2020 та лист управління Держпраці від 14.08.2020, однак ці документи створені після подачі позову, а при поширенні недостовірної інформації про позивача відповідач ними не володів.

Відповідач у наданих запереченнях вказує, що позивач у відповіді на відзив не зазначив мотивів відхилення або визнання аргументів ПрАТ Метек щодо відсутності у позивача належно оформленого працівника - маляра з фарбування автомобілів; відсутність кваліфікованого маляра з фарбування автомобілів; відсутність належним чином обладнаного виробничого приміщення для розташування СТО для ремонту та обслуговування автомобілів, фарбувальної та сушильної камер; відсутність дозволу на викиди. Стаття 277 Цивільного кодексу України не передбачає саме обов`язку відповідача довести, що поширена інформація є достовірною.

У наданих письмових поясненнях до відповіді на питання, відповідач вважає, що надане позивачем повідомлення від 03.03.2020 про прийняття працівника на роботу оформлене в письмовій формі з власноручним підписом ФОП Мініна О. О., разом з тим, надана квитанція №2 від 03.03.2020 з ГУ ДПС в Чернігівській області підтверджує направлення цього повідомлення в електронній формі, а тому ця квитанція не може бути доказом, який підтверджує направлення такого повідомлення.

Представник позивача пояснив, що це повідомлення направлялось засобами електронного зв`язку, а наявність підпису Мініна О. О. на цьому повідомленні пояснює, що такий підпис був поставлений ним після його роздрукування, для власного обліку документів.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області проводилась процедура закупівлі (відкриті торги) послуг з поточного ремонту автомобілів.

Відповідно до тендерної документації предметом закупівлі є ДК 021:2015-50110000-9 послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Поточний ремонт автомобілів), лот №1 - поточний ремонт автомобілів, у тому числі фарбування, 16 автомобілів, 270 послуг; лот №2 - поточний ремонт автомобілів, 10 автомобілів, 164 послуги. Поточний ремонт автомобілів Замовника здійснюється за місцем знаходження станції технічного обслуговування (СТО) учасника-переможця (а. с. 205-214).

Додатком №1 до тендерної документації є перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника вимогам Замовника (а.с. 209).

Згідно з Додатком №1 учасники відкритих торгів повинні були надати документи, які, зокрема, підтверджують:

- наявність обладнання та матеріально-технічної бази - лист у довільній формі з інформацією про наявність у учасника необхідних для надання послуг за предметом закупівлі обладнання та матеріально-технічної бази (перелік) (обов`язково зазначити форму володіння: власний, орендований тощо). У якості підтвердження до листа слід додати витяг з бухгалтерського балансового рахунку, на якому обліковується зазначене обладнання на дату подання пропозицій, або інвентарну картку обліку основних засобів за формою№ОЗ-6. У разі залучення до надання послуг обладнання або матеріально-технічної бази, які не є власністю учасника, додатково надати копії документів, що підтверджують право користування майном (договори управління/оренди/надання послуг тощо);

- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору - довідка у довільній формі про наявність досвіду виконання аналогічного договору. На підтвердження інформації, вказаній у довідці, учасник має надати документи, що підтверджують виконання такого договору: копія договору з додатками та лист-відгук, що підтверджує виконання наданого договору; акт(и) виконаних робіт, який(і) свідчать про повне виконання умов вищезазначеного договору;

- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід - на підтвердження відповідності встановленому критерію учасник надає інформаційну довідку, складену в довільній формі, що містить наступну інформацію: чисельність персоналу, залученого безпосередньо до ремонту авто: посада, ПІБ, досвід роботи загальний та на займаній посаді (згідно Додатку 6). Для учасника по Лоту 1 - у листі обов`язково зазначити про наявність працівників - маляра по фарбуванню автомобілів.

- відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам тендерної документації.

У Додатку №3 до тендерної документації зазначені технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема вимоги до СТО, яка має бути авторизована (спеціалізована) та мати відповідне обладнання, зокрема, камеру фарбувальну та обладнання і спеціалізований інструмент для фарбування транспортних засобів замовника, у тому числі сушильну камеру (а.с. 211-212).

Участь у процедурі закупівель брали як Фізична особа-підприємець Мінін Олександр Олександрович, так і ПрАТ Метек (а.с. 12-13).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича проведено 25.10.2018, основним видом діяльності є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (а.с. 7-11)

Для участі у процедурі закупівель позивач подав, зокрема, такі документи:

- довідку №33.1.1 від 03.03.2020 щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання (виконання) послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів Замовника (а.с. 108), у якій зазначено, що СТО Мініна О.О. є авторизованою мультибрендовою СТО та має необхідний перелік обладнання, як власного, так і орендованого, зокрема, професійне фарбувальне обладнання (спеціалізований інструмент) AIR PRO (власне обладнання), камеру фарбувальну, сушильну камеру (власне обладнання), виробничо-складське приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11-А, загальною площею 268 кв. м (яке використовується для надання послуг) - орендоване; договір оренди спеціалізованого обладнання №2С/ВКФ-20, договір суборенди нежилого приміщення від 02.03.2020.

- довідку №33.1.2 від 03.03.2020 щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів (а.с. 107), у якій зазначено про виконання двох договорів про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів УАЗ-2206 та Пежо Боксер, до якої додано скановані копії договорів та актів виконаних робіт;

- довідку №33.1.3 від 03.03.2020 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання вимог Замовника (а.с. 106), у якій зазначено загальну чисельність кваліфікованих спеціалістів, що будуть безпосередньо залучені до ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів - 6 осіб, у тому числі вказано відомості щодо ФОП Мініна О.О., освіта вища, спеціальність - інженер-радіотехнік, загальний досвід роботи - 29 років, досвід роботи на займаній посаді - 2 роки, та про наявність маляра по фарбуванню автомобілів ОСОБА_1, освіта - середньо-спеціальна, професія - токар, маляр, загальний досвід роботи -16 років, досвід роботи на займаній посаді - 8 років;

- лист щодо дотримання ФОП Мініним О.О. технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі №33.7.5 від 03.03.2020 (а.с. 109).

Відповідно до протоколу №090 від 11.03.2020 розгляду тендерних пропозицій, поданих учасниками відкритих торгів на закупівлю, Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області щодо Лоту №1 - Поточний ремонт автомобілів, у тому числі фарбування, тендерним комітетом прийнято рішення: визнати учасника - Фізичну особу-підприємця Мініна Олександра Олександровича переможцем відкритих торгів згідно ДК 021:2015-50110000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Лот №1 - Поточний ремонт автомобілів, у тому числі фарбування); про намір укласти договір з ФОП Мініним О.О. в результаті відкритих торгів (а.с. 203-204).

ПрАТ Метек направило заступнику начальника ГУНП в Чернігівській області - голові тендерного комітету Шанському В.М., начальнику ГУНП в Чернігівській області Альохіну Е. В. та голові Чернігівського обласного територіального відділення АМКУ Віноградову В. В. лист №37 від 17.03.2020 такого змісту: Наше підприємство в друге зіштовхується з фактом недобросовісної конкуренції при проведенні тендерної процедури з ДК 021:2015 - 50110000-9 послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання. Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів, відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою, а значить має ознаки шахрайства та недобросовісної конкуренції. Просимо провести ретельну перевірку наявності обладнання та вразі його відсутності скасувати протокол №090 від 11.03.2020 .

Чернігівське обласне територіальне відділення на лист №37 від 17.03.2020 надало відповідачу відповідь №75-02/354/365 від 20.03.2020, у якій зазначено, що станом на 19.03.2020 ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку учасників Тендерів не виявлено (а.с. 78-79).

ПрАТ Метек через електронну систему закупівель подало до постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України скаргу №41 від 20.03.2020 щодо протоколу розгляду тендерних пропозицій, рішення Замовника №090 від 11.03.2020 та надання ФОП Мініним О.О. недостовірної інформації щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання (виконання) послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів Замовника, до якої було додано лист №37 від 17.03.2020 (а.с. 17).

Вказана скарга разом з листом №37 від 17.03.2020 була розміщена в електронній системі закупівель ProZorro .

Замовником торгів - Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області надано пояснення від 30.03.2020 №152/124/17/02-2020 по суті скарги, у яких зазначено, що ФОП Мінін О. О. дотримався вимог тендерної документації та у Замовника відсутні підстави для відхилення його пропозиції (а.с. 80-83).

09.04.2020 постійно діюча адміністративна комісія Антимонопольного комітету України прийняла рішення №6821-р/пк-пз, яким відмовила ПрАТ Метек у задоволенні його скарги, оскільки дійшла висновку, що Переможець не порушив умови тендерної документації у частині, яка зазначалась скаржником (а.с. 19-20).

15.04.2020 між ГУПН в Чернігівській області та Фізичною особою-підприємцем Мініним О. О. укладено договір про закупівлю №428, предметом якого є послуги: ДК 021:2015-50110000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання Лот №1 - ДК 021:2015-50110000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (поточний ремонт автомобілів, у тому числі фарбування) (а.с. 21-26).

Звіт про виконання договору на закупівлю від 15.04.2020 опублікований в системі електронних закупівель 29.07.2020 (а.с. 201-202).

Відповідно до наданих для участі у процедурі закупівлі документів СТО позивача знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А.

Позивач надав договір оренди нежилого приміщення №1/ВКФ-19 від 01.02.2019, укладений між ПрАТ Чернігівоблбуд (Орендодавець) та ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма (Орендар), за умовами якого Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк майно - частину окремо збудованої будівлі, а саме: виробничо-складське приміщення, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А, загальною площею 268 кв. м, та належить Орендодавцю на праві власності, для здійснення господарської діяльності (а.с. 256-257). Вказане майно було передано ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма на підставі акта прийому-передачі майна станом на 01.02.2019 (а.с. 258).

02.03.2020 між ПП Виробничо-комерційна фірма Оптіма (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Мініним О.О. (Суборендар) укладено договір суборенди нежилого приміщення №1С/ВКФ-20, за умовами якого Орендар передає Суборендареві за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності майно - частину окремо збудованої будівлі, а саме: виробничо-складське приміщення, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А, загальною площею 268 кв. м, та використовується Орендарем на підставі договору оренди №1/ВКФ-19 від 01.02.2019 (а.с. 259-260). Вказане майно було передано ФОП Мініну О. О. на підставі акта прийому-передачі майна станом на 02.03.2020 (а.с. 261).

Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А, зареєстровані об`єкти нерухомості: адмінбудівля площею 602,6 кв.м, склад площею 285,7 кв. м, прохідна площею 40,1 кв.м, склад площею 597,4 кв. м, склад площею 133,3 кв. м, сушилка площею 54,1 кв. м (а.с. 84-86).

Також позивач надав суду скріншот з додатку Google Maps , на якому зображено об`єкт - СТО Мустанг та зазначено адресу: вул. Ціолковського, 11 А, м. Чернігів, фотографії, на яких, за його словами, зображено СТО позивача та сертифікат авторизованого сервісу Мустанг, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11А, виданий офіційним імпортером продукції KYB - Inter Cars Ukraine.

Проте, доказів, що Фізична особа-підприємець Мінін О.О. здійснює свою діяльність з ремонту та обслуговування автомобілів під назвою СТО Мустанг суду не надано.

На підтвердження наявності у позивача маляра по фарбуванню автомобілів ОСОБА_1, про що зазначалось у довідці №33.1.3 від 03.03.2020, яка надавалась для участі у процедурі закупівлі, позивач надав суду цивільно-правовий договір №1/19 від 26.12.2019, укладений між ФОП Мініним О. О. та ОСОБА_1 щодо надання останнім послуг по підготовці та фарбуванню автомобілів та окремих їх частин, антикорозійній обробці автомобіля у строк з 03.01.2020 по 31.12.2020 (а.с. 251).

Як підтвердження трудових відносин з ОСОБА_1 позивач надав повідомлення від 03.03.2020 про прийняття ОСОБА_1 на роботу, направленого до ГУ ДПС у Чернігівській області, що підтверджується квитанцією №2 (а.с. 255).

Згідно з актом №1/18Т здачі/прийому виконаних робіт (послуг) від 05.11.2019 Фізична особа-підприємець Мінін О.О. відповідно до Договору на закупівлю послуг №18Т від 11.09.2019 виконав роботи з поточного ремонту автомобіля ШМД Пежо Боксер СВ3298ВС, у тому числі з фарбування, які прийнято замовником - КНП Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чернігівської обласної ради, а згідно з актом №32/326 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) від 11.12.2019 Фізична особа-підприємець Мінін О.О. відповідно до Договору №91 від 29.11.2019 виконав роботи з ремонту автомобіля УАЗ-2206, днз НОМЕР_2 , у тому числі з фарбування, які прийнято замовником - Чернігівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (а.с. 129-133).

Відповідно до листів Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.08.2020 №04-15/2452 №04-15/3112 документи дозвільного характеру ФОП Мініну О.О., ПАТ Чернігівоблбуд , що здійснюють виробничу діяльність за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11-А, а саме дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не видавались.

Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 18.08.2020 №644/124/02/31-2020 центром забезпечення ГУНП в Чернігівській області в рамках процедури закупівлі UA-2020-02-18-001360-с з поточного ремонту автомобілів отримано звернення від ПАТ Метек , зареєстроване від 18.03.2020 №431/124/31/2020. За заявою ПАТ Метек від 18.03.2020 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими ГУНП в Чернігівській області не вносились (а.с. 186).

Відповідно до листів Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 13.08.2020 №01-11/150-вих, від 21.10.2020 №01-11/167-вих декларації щодо готовності об`єкта до експлуатації, а саме об`єктів нерухомого майна - виробничого приміщення для технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів ФОП Мінін О.О. Управлінням не реєструвалися; відомості у Єдиній державній системі у сфері будівництва стосовно декларацій щодо готовності об`єкта нерухомого майна - виробничого приміщення для технічного обслуговування автотранспортних засобів за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11-А, замовником яких є ПАТ Чернігівоблбуд , відсутні.

Згідно з листом Управління Держпраці у Чернігівській області від 14.08.2020 №09-18/3887 інформація щодо проходження спеціального навчання з питань охорони праці ФОП Мініним О. О. в Управлінні відсутня, для отримання достовірної інформації необхідно звернутися до спеціалізованих навчальних закладів. Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці ФОП Мініним О.О. не реєструвалися (а.с. 180).

Відповідно до листа Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.10.2020 №70 3-3589/70 09 декларації відповідності матеріальної-технічної бази суб`єкта господарювання (ПАТ Чернігівоблбуд ) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11-А, не реєструвались.

Оцінка суду.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

У ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України визначено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 277 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов`язаними суб`єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності;

- поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №917/527/18, від 28.11.2018 у справі №910/17819/17.

При цьому відповідно до частин 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Щодо визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича, інформації.

Як встановив суд, ПрАТ "Метек" звернулося до заступника начальника ГУНП в Чернігівській області - голови тендерного комітету Шанського В.М., начальника ГУНП в Чернігівській області Альохіна Е. В. та голови Чернігівського обласного територіального відділення АМКУ Віноградова В. В. з листом №37 від 17.03.2020, у якому, зокрема, зазначено: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів, відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою, а значить має ознаки шахрайства та недобросовісної конкуренції .

Позивач вважає, що зазначена у цьому листі інформація є недостовірною та порушує його право на недоторканість ділової репутації.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №918/233/18, від 15.08.2018 у справі №207/1161/17. Таке роз`яснення висловлено і Верховним судом України (п. 16 постанови Пленуму №1).

Як вбачається зі змісту спірного листа та наданих відповідачем пояснень, лист №37 від 17.03.2020 ПрАТ "Метек" був адресований та направлений голові тендерного комітету ГУ НП в Чернігівській області - з метою скасування рішення про визнання переможцем відкритих торгів ФОП Мініна О. О., враховуючи зазначену в листі інформацію; голові Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - з метою розгляду питання про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме недобросовісну конкуренцію позивача через подання неправдивої інформації; начальнику ГУ НП в Чернігівській області - як повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами.

Статтею 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за, зокрема, заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону, тобто, у тому числі, створення перешкод суб`єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, зокрема, поширення інформації, що вводить в оману.

Відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Таким чином, подання неправдивої інформації у складі тендерної пропозиції підпадає під розуміння недобросовісної конкуренції, а особа, яка вважає, що учасником тендеру вчинено такі неправомірні дії, може звернутись з відповідною заявою до територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Отже, лист відповідача №37 від 17.03.2020 до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є зверненням до органу, до компетенції якого належить розгляд заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а відтак доводи позивача у цій частині відхиляються судом.

Згідно з п. 5, 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

У складі поліції функціонують органи досудового розслідування (п. 3 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Кримінального процесуального кодексу України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

У листі №37 від 17.03.2020 відповідач вважає, що позивачем для участі у відкритих торгах було надані неправдиві відомості, що має ознаки шахрайства, а тому направлення цього листа начальнику ГУ НП в Чернігівській області суд розцінює як повідомлення органу досудового розслідування про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 Кримінального кодексу України.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що начальник територіального органу поліції не є особою, уповноваженою на порушення кримінальних проваджень або прийняття будь-яких інших процесуальних рішень з цього питання, а тому направлення цього листа саме начальнику ГУ НП в Чернігівській області не можна вважати зверненням до компетентного органу, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 38 Кримінального процесуального кодексу України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють, зокрема, слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Національну поліцію" керівник поліції очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань.

Оскільки керівник поліції здійснює керівництво діяльністю поліції, у тому числі органів досудового розслідування - слідчих підрозділів, які входять до складу поліції, адресування листа №37 від 17.03.2020 саме начальнику ГУ НП в Чернігівській області не суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про Національну поліцію" щодо порядку подання такого повідомлення.

Крім того, якщо орган досудового розслідування встановить, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо фактичних обставин є завідомо неправдивим, то у такому випадку заявник несе кримінальну відповідальність, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України. Тобто завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення тягне кримінальну відповідальність, а не вчинення дій щодо спростовування недостовірної інформації.

Щодо направлення листа голові тендерного комітету ГУ НП в Чернігівській області з метою скасування рішення про визнання переможцем відкритих торгів ФОП Мініна О. О. суд зазначає наступне.

Порядок оскарження процедури закупівлі регламентований спеціальною нормою, а саме ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі , відповідно до якої скарга до органу оскарження подається виключно у формі електронного документа через електронну систему закупівлі.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі (туті і далі - у редакції, чинній на дату подання скарги) скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій (ч. 2 цієї статті).

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі (ч. 9 цієї статті).

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (ч. 11 цієї статті).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Частиною 3 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Таким чином, єдиним органом, який може вплинути на прийняті рішення в процесі публічних закупівель, є адміністративна колегія Антимонопольного комітету України.

Жодних повноважень, порядку і способу щодо самостійного скасування протоколу розгляду тендерних пропозицій замовником закупівлі (тендерним комітетом) Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено.

При цьому відповідач як безпосередній учасник спірного тендеру не міг не знати таких вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та не усвідомлювати відсутності компетенції у тендерного комітету ГУ НП в Чернігівській області у спірних правовідносинах.

Отже, звернення з листом №37 від 17.03.2020 до голови тендерного комітету ГУ НП в Чернігівській області не може вважатись реалізацією відповідачем свого конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а тому такі його дії підпадають під розуміння поширення інформації.

Також відповідач у порядку ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі через електронну систему закупівель подав до постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України скаргу №41 від 20.03.2020 щодо протоколу розгляду тендерних пропозицій, рішення Замовника №090 від 11.03.2020 та надання ФОП Мініним О.О. недостовірної інформації щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання (виконання) послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів Замовника, до якої було додано лист №37 від 17.03.2020. Вказана скарга разом з листом №37 від 17.03.2020 була розміщена в електронній системі закупівель ProZorro .

Відповідно до ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній на дату подання скарги) скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.

Відповідач зазначає, що лист №37 від 17.03.2020 був доданий ним до скарги як доказ, що підтверджує порушення процедури закупівлі.

Однак суд вважає, що лист №37 від 17.03.2020 не є доказом, що підтверджує факт правопорушення у розумінні ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки не свідчить про встановлення відповідною уповноваженою особою певних фактичних обставин спірних взаємовідносин, а містить у собі лише інформацію про подання раніше інших скарг схожого змісту (при цьому навіть без зазначення результату їх розгляду).

Таким чином, розміщення листа №37 від 17.03.2020 в електронній системі закупівель ProZorro підпадає під розуміння поширення інформації щодо особи в мережі Інтернет, тобто доведення до відома будь-якої особи, яка є користувачем цієї системи.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Тобто не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

За визначенням, що міститься в ст. 30 Закону України "Про інформацію", оціночні судження не містять фактичні дані та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Представник відповідача неодноразово зазначав, що встановлена і поширена ним спірна інформація свідчить саме про неналежну діяльність ФОП Мініна О. О. у цій сфері господарювання, невідповідність такої діяльності нормам законодавства, неналежне оформлення документації, відсутність належного виробничого рівня тощо.

Проте суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки жодних порівняльних елементів, посилань, мотивувань, аналізу висловлювань тощо зміст спірного листа не містить.

Навпаки уся інформація щодо ФОП Мініна О. О. викладена у стверджувальній, категоричній та безапеляційній формах, як вже безсумнівно встановлені факти.

Суд погоджується з доводами позивача, що змістовне навантаження спірного листа ( …не зміг надати… , …не виявила наявності… , …повністю відсутнє… , …відсутні спеціалісти та досвід… , …що є неправдою… ) вказує на констатацію відповідачем наявності групи фактичних даних, як явищ об`єктивної дійсності.

У свою чергу, звернення до правоохоронного органу про вчинення ФОП Мініним О. О. кримінального правопорушення (шахрайства) та особисте пояснення директора відповідача щодо підстав такого звернення також узгоджуються з наведеними висновками суду.

Таким чином, поширена ПрАТ "Метек" у листі №37 від 17.03.2020 інформація не може вважатись оціночними судженнями.

Пояснення відповідача, що до такого рішення він дійшов ще у березні 2020 року, зокрема, на підставі відомостей з відкритих джерел: Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пошукової системи Google , Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Реєстру дозвільних документів ДАБІ та ін., не спростовують наведених висновків суду, оскільки викладене у спірному листі такої інформації та відповідних посилань не містить, і доказів на підтвердження цього до спірного листа відповідачем не додавались.

Щодо обов`язку доведення достовірності/недостовірності поширеної інформації.

Позивач, посилаючись на п. 18 постанови Пленуму №1, зазначає, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, яка була чинною до 19.04.2014, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Оскільки викладені у постанові Пленуму №1 висновки Верховним Судом України були зроблені на підставі чинної на час прийняття такої постанови частини 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, яка з 19.04.2014 була виключена зі ст. 277 ЦК України, суд погоджується з доводами відповідача, що обов`язок доведення недостовірності/достовірності поширеної інформації покладається на позивача та відповідача, відповідно, зважаючи на принцип змагальності сторін у господарському процесі.

Щодо встановлення достовірності/недостовірності, викладеної у листі №37 від 17.03.2020, інформації.

Викладена у спірному листі інформація містить у собі декілька складових щодо різних подій або явищ, які хоча і пов`язані між собою, проте є окремими її елементами, що підтверджуються різними обставинами і доказами.

Тому інформацію, що міститься у спірному листі, слід розділити за її змістом на декілька складових, а саме:

1. Так в минулому році переможець (ФОП Мінін О.О.) за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз.

2. У ФОП Мініна О.О. повністю відсутнє обладнання для фарбування автомобілів. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О.О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою.

3. У ФОП Мініна О.О. відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт.

4. У ФОП Мініна О.О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення автомобілів.

1. Позивач взагалі стверджує про відсутність відповідних подій.

У свою чергу, відповідач у наданому відзиві жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів, які підтверджують таку інформацію.

Як вбачається з наданих по суті скарги пояснень ГУ НП в Чернігівській області від 30.03.2020 №152/124/17/02-2020, Головним управлінням проводилась процедура закупівлі аналогічних послуг, оголошення про проведення яких було опубліковано 06.06.2019. За результатами проведення електронного аукціону найбільш вигідною виявилась пропозиція ПП ВКФ Оптіма , директором якого є Мінін О. О . З метою забезпечення належного розгляду тендерної пропозиції ПП ВКФ Оптіма на відповідність критеріям, встановленим ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі , комісією замовника було здійснено виїзд на СТО учасника, внаслідок чого встановлено відсутність частини обладнання, а інша частина - була на етапі монтажу чи в упакуванні. У зв`язку з цим замовником прийнято рішення відхилити пропозицію ПП ВКФ Оптіма , яке було оскаржено, і за результатами розгляду скарги було зобов`язано замовника скасувати це рішення.

Проте наведена інформація не відповідає викладеній у спірному листі, оскільки, незважаючи на те, що Мінін О. О. одночасно є фізичною особою-підприємцем і директором ПП ВКФ Оптіма , ФОП Мінін О. О. та ПП ВКФ Оптіма є окремими юридичними особами та самостійними суб`єктами господарювання.

Таким чином, ототожнення діяльності ПП ВКФ Оптіма з діяльністю ФОП Мініна О. О. у спірних правовідносинах є неправомірним.

При цьому жодних доказів щодо судового вирішення зазначеного спору матеріали справи взагалі не містять.

Відтак суд доходить висновку, що вказана інформація є недостовірною та відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України підлягає спростовуванню.

2. Як встановив суд, для участі у відкритих торгах позивач подав довідку №33.1.1 від 03.03.2020 щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для постачання (виконання) послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобілів Замовника, у якій зазначено, що він має необхідний перелік обладнання, як власного, так і орендованого, зокрема, професійне фарбувальне обладнання (спеціалізований інструмент) AIR PRO (власне обладнання), камеру фарбувальну, сушильну камеру (власне обладнання).

Однак жодних доказів наявності у ФОП Мініна О.О. зазначеного у довідці професійного обладнання для фарбування AIR PRO та фарбувальної і сушильної камер, як у власності, так і в оренді, позивач суду не надав.

На підтвердження відсутності у позивача фарбувально-сушильної камери відповідач зазначив та надав докази щодо відсутності у ФОП Мініна О. О. такого зареєстрованого окремого об`єкта нерухомості, як приміщення для фарбувально-сушильних робіт та прийняття його в експлуатацію, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин, невідповідність виробничих приміщень вимогам низці Державних будівельних норм щодо містобудування, пожежної безпеки тощо.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав суду листи Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.08.2020 №04-15/2452 №04-15/3112, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради від 13.08.2020 №01-11/150-вих, від 21.10.2020 №01-11/167-вих декларації, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.10.2020 №70 3-3589/70 09.

Відповідно до п. 2.4 розділу VII Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417) фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних та фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Згідно з п. 2.6 розділу VII Правил №1417 приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних ділянок мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів.

Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, коли відключені системи вентиляції. Слід передбачати захисне блокування, що виключає можливість подавання матеріалів або стисненого повітря до розпилюючих пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 розділу VIII Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 21.01.2015 №11, на кожний фарбувальний цех (відділення, дільницю) слід мати проектну документацію, затверджену в установленому порядку.

Згідно з п. 15.5, 21 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, проектна документація на об`єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику. Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

При цьому загальновідомою обставиною не тільки для автотранспортних підприємств, але й для пересічного автомобіліста , суд вважає також те, що фарбувально-сушильна камера, щонайменше має являти собою окреме нерухоме приміщення (або можливо певну збірну конструкцію), проте обов`язково з обмеженим доступом для зовнішніх подразників (пил, сміття, погодні умови тощо).

Позивач доказів, які підтверджують те, що приміщення, яке знаходиться у нього в суборенді, відповідає зазначеним вимогам щодо фарбувальних та сушильних камер, наявності затвердженої проектної документації, суду не надав.

При цьому на наданих позивачем фотографіях СТО не вбачається наявності жодної фарбувальної та сушильної камер.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довів наявності у нього обладнання для фарбування автомобілів та власної фарбувальної та сушильної камер, а відтак і не довів, що зазначена у листі №37 від 17.03.2020 інформація у цій частині є недостовірною, отже вимоги в частині визнання недостовірною інформації, зазначеної у спірному листі - У вказаного переможця ФОП Мінін О. О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення та фарбування автомобілів. В довідці щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази особа підприємець Мінін О. О. вказав, що має власну фарбувальну та сушильну камеру, що є неправдою задоволенню не підлягають.

3. Для участі у процедурі закупівель позивач подав довідку №33.1.3 від 03.03.2020 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання вимог Замовника, у якій про наявність маляра по фарбуванню автомобілів ОСОБА_1 , освіта - середньо-спеціальна, професія - токар, маляр, загальний досвід роботи -16 років, досвід роботи на займаній посаді - 8 років;

На підтвердження наявності у позивача маляра по фарбуванню автомобілів, про що зазначалось у довідці №33.1.3 від 03.03.2020, позивач надав суду цивільно-правовий договір №1/19 від 26.12.2019, укладений між ФОП Мініним О. О. та ОСОБА_1 щодо надання останнім послуг по підготовці та фарбуванню автомобілів та окремих їх частин, антикорозійній обробці автомобіля у строк з 03.01.2020 по 31.12.2020.

Повідомлення від 03.03.2020 про прийняття ОСОБА_1 на роботу направлено до ГУ ДПС у Чернігівській області, що підтверджується квитанцією №2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Як вбачається з наданого позивачем повідомлення від 03.03.2020 про прийняття працівника на роботу, де містяться відомості про ОСОБА_1 , направлено до ГУ ДПС в Чернігівській області, що підтверджується квитанцією №2 від 03.03.2020.

Тобто квитанція ГУ ДПС в Чернігівській області №2 від 03.03.2020 підтверджує направлення повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу саме засобами електронного зв`язку, а тому доводи щодо неналежності цієї квитанції відхиляються судом.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.

У свою чергу, клопотання про витребування електронного доказу - повідомлення від 03.03.2020 та квитанції №2 від 03.03.2020 відповідач не заявляв, іншим шляхом їх недостовірність не спростував.

Щодо наявності підпису ФОП Мініна О. О. на цьому повідомленні, то суд погоджується з доводами позивача, що такий підпис міг бути поставлений ним після роздрукування цього повідомлення.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач підтвердив наявність у нього на час подання документів для участі у відкритих торгах спеціаліста з фарбування автомобіля, а тому висловлювання відповідача про відсутність спеціалістів є недостовірною інформацією, яка відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України підлягає спростовуванню.

При цьому заперечення відповідача про невідповідність зазначеного у довідці досвіду роботи ОСОБА_1 на посаді маляра автомобілів безпосередньо у ФОП Мініна О.О. фактичному досвіду; відсутність документів, які підтверджують спеціальне навчання, інструктаж та щорічну перевірку знань з охорони праці; неправильне зазначення посади, професії тощо не приймаються судом до розгляду та не оцінюються, оскільки у спірному листі зазначалось виключно про відсутність у позивача спеціалістів, а не про невідповідність їх кваліфікації, досвіду, освіти та інше.

Невідповідність спеціаліста певним критеріям або заявленому досвіду не спростовує самого факту наявності у ФОП Мініна О. О. такого працівника, а отже наведені відповідачем обставини не входять до предмету доказування.

У довідці №33.1.3 від 03.03.2020 ФОП Мінін О.О. вказав про наявність у нього загального досвіду роботи - 29 років та досвіду роботи на займаній посаді - 2 роки.

Відповідно до вимог тендерної документації для участі у відкритих торгах необхідно було подати наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Так, в матеріалах справи містяться акт №1/18Т здачі/прийому виконаних робіт (послуг) від 05.11.2019 Фізична особа-підприємець Мінін О.О. відповідно до Договору на закупівлю послуг №18Т від 11.09.2019 виконав роботи з поточного ремонту автомобіля ШМД Пежо Боксер СВ3298ВС, у тому числі з фарбування, які прийнято замовником - КНП Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Чернігівської обласної ради, та акт №32/326 здачі/прийому виконаних робіт (послуг) від 11.12.2019 Фізична особа-підприємець Мінін О.О. відповідно до Договору №91 від 29.11.2019 виконав роботи з ремонту автомобіля УАЗ-2206, днз НОМЕР_2 , у тому числі з фарбування, які прийнято замовником - Чернігівським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Як вже зазначав суд, викладена у спірному листі інформація щодо діяльності ФОП Мініна О.О. носить не порівняльно-аналітичний, оціночний характер, а твердження у категоричній формі про фактичні обставини та події.

Оскільки відповідачем у спірному листі зазначалось саме про відсутність у позивача досвіду, а не про його недостатність, заперечення відповідача про незначний досвід роботи позивача; неможливість виконання ремонту автомобілів, заявлених у тендері тому, що їх технічних рівень значно вище, ніж у Пежо Боксер та УАЗ-2206 ; ненадання доказів авторизації (сертифікації) СТО Мініна О.О. відомим автомобільним виробником; відсутність у мережі Інтернет (Google, http://auto.ria.com) інформації про СТО ФОП Мінін О.О. по АДРЕСА_4 та інше (що ставить під сумнів наявність у позивача саме належних досвіду та рівня з ремонту і фарбування автомобілів), не входять до предмету доказування та не приймаються судом до уваги.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач підтвердив наявність у нього на час подання документів для участі у відкритих торгах певного досвіду з виконання ремонтних робіт та фарбування автомобілів, а тому висловлювання відповідача взагалі про відсутність досвіду виконання даних робіт є недостовірною інформацією, яка відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України підлягає спростовуванню.

На думку суду, навіть маючи на момент видання спірного листа відповідну інформацію, об`єктивним та справедливим з боку відповідача було б саме таке її викладення у листі (що дало б змогу особам, серед яких вона розповсюджена, самостійно її оцінити), а не стверджувати про свої висновки як про встановлені факти.

За аналогічних підстав суд не приймає до уваги і докази щодо професійної діяльності самого відповідача.

4. У судовому засіданні представники сторін пояснили, що під виготовленням мається на увазі безпосереднє виробництво автомобілів.

Позивач визнає, що він не здійснює виробництво автомобілів та не має відповідного обладнання, однак предметом тендеру було надання послуг з поточного ремонту автомобілів, у тому числі фарбування, і вимоги щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання саме для виробництва автомобілів у спірному тендері не висувались.

Представник відповідача також визнає, що виробництво автомобілів безпосереднього відношення до тендеру не має.

Оскільки у ФОП Мініна О. О. дійсно відсутнє обладнання для виготовлення (виробництва) автомобілів, що підтверджує сам позивач, зазначена у листі інформація, що у вказаного переможця ФОП Мінін О. О. повністю відсутнє обладнання для виготовлення автомобілів є достовірною.

Проте, зважаючи на непов`язаність такої інформації з предметом спірного тендеру, тобто відсутність будь-якої необхідності і підстав зазначення її у спірному листі, та відсутність будь-яких вимог у тендерній документації щодо наявності у учасника такого обладнання, суд вважає, що зазначення у листі такої інформації є недобросовісною поведінкою відповідача, оскільки суб`єктивно збільшує обсяг негативної інформації про позивача та сприяє необ`єктивній оцінці його діяльності, а відтак і ділової репутації.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що визнанню недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича, підлягає інформація, поширена ПрАТ МЕТЕК у листі №37 від 17.03.2020, а саме: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. , а отже ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію про Фізичну особу-підприємця Мініна Олександра Олександровича шляхом направлення до Антимонопольного комітету України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України письмового листа про відкликання листа №37 від 17.03.2020.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2016 року № 3477-IV, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 7 статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Право ФОП Мініна О.О. на захист ділової репутації було порушено шляхом відправлення та розміщення в мережі Інтернет ПрАТ "Метек" листа, який містить недостовірну інформацію. Вказані листи були одержані адресатами, право позивача було порушено, недостовірна інформація була поширена.

Водночас, вимога відкликати ці листи не може забезпечити поновлення прав позивача, а тому обраний спосіб захисту є неефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, виходячи з викладеного, застосування обраного заявником способу захисту своїх прав, фактично не призведе до їх відновлення.

За таких обставин, ефективним та визначеним законом спосіб захисту у даному випадку є зобов`язання направити листи про спростування інформації , а не про відкликання листів .

Аналогічні правові висновки щодо неефективності обраного способу захисту викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 918/233/18.

Крім того, суд дійшов висновку, що надсилання ПрАТ "Метек" листа №37 від 17.03.2020 ГУНП в Чернігівській області (як повідомлення про кримінальне правопорушення) та Чернігівському обласному територіальному відділенню АМКУ є реалізацією відповідачем конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширенням недостовірної інформації.

Разом з тим, позивач просить відкликати лист №37 від 17.03.2020 саме у ГУНП в Чернігівській області, проте не ставить вимогою відкликання цього листа, який був адресований безпосередньо тендерному комітету ГУНП в Чернігівській області в межах проведеної тендерної процедури.

Отже, суд вважає, що вимога про відкликання листа №37 від 17.03.2020 у ГУНП в Чернігівській області заявлена на відкликання листа-повідомлення про кримінальне правопорушення, який був направлений на ім`я начальника ГУ як до суб`єкта правоохоронної діяльності, а не як до замовника публічної закупівлі в межах спірної тендерної процедури.

При цьому законом вже передбачений спеціальний порядок притягнення до відповідальності у разі повідомлення завідомо неправдивої інформації, а саме відповідно до ст. 383 Кримінального кодексу України.

Щодо відкликання листа з Антимонопольного комітету України суд зазначає, що відповідачем у порядку ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі подавалась скарга до постійно діючої адміністративної комісії АМКУ, додатком до якої був лист №37 від 17.03.2020, шляхом розміщення в електронній системі закупівель ProZorro .

Тобто лист №37 від 17.03.2020 був поданий до Антимонопольного комітету України як до компетентного органу у порядку оскарження результатів публічних закупівель, рішення з чого вже прийнято цим органом, а тому не може бути і відкликаний.

Безпосереднім адресатом спірного листа Антимонопольний комітет України не є.

Вимогу про відкликання із системи електронних закупівель ProZorro та/або розміщення в цій системі відповідного спростування у порядку ч. 6, 7 ст. 277 Цивільного кодексу України позивач не заявляв, натомість сам стверджує про неможливість такої дії як відкликання документа із системи.

За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію про Фізичну особу-підприємця Мініна Олександра Олександровича шляхом направлення до Антимонопольного комітету України, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України письмового листа про відкликання листа №37 від 17.03.2020 є неефективним, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

При цьому відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

В свою чергу, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Звертаючись до суду, позивач стверджував про приниження його ділової репутації та завдання йому душевних страждань та переживань внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації, у зв`язку з чим просить відшкодувати йому завдану моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 350 000,00 грн.

За висновками суду відповідач у листі №37 від 17.03.2020, направленому заступнику начальника ГУНП в Чернігівській області - голові тендерного комітету Шанському В.М., начальнику ГУНП в Чернігівській області Альохіну Е. В. та голові Чернігівського обласного територіального відділення АМКУ Віноградову В. В., поширив відповідну недостовірну інформацію стосовно позивача.

Так, у цьому листі, зокрема, вказана така недостовірна інформація: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. .

Тобто зазначена відповідачем інформація свідчить про систематичність та постійність вчинення позивачем правопорушень під час участі у процедурі публічних закупівель, однак дійсності ця інформація не відповідає.

Крім того, відповідач вказав і про відсутність у позивача обладнання для виготовлення автомобілів, яка хоча і є достовірною інформацією, однак суд розцінив такі дії відповідача як недобросовісну поведінку, зважаючи на відсутність підстав для її зазначення, і як наслідок, штучне збільшення обсягу негативної інформації про ФОП Мініна О.О. у її суб`єктивному сприйнятті.

Отже, суд вважає, що поширення відповідачем неправдивої інформації про позивача стосовно вчинення ним неодноразових правопорушень під час участі у процедурі закупівель, відсутність у нього обладнання щодо виготовлення автомобілів, спеціалістів та досвіду проведення ремонтних та фарбувальних робіт у певній мірі принижує його ділову репутацію через дискредитацію способу ведення його господарської (підприємницької) діяльності, підриває довіру до діяльності його як фізичної особи-підприємця, знижує престиж серед кола споживачів послуг, у зв`язку з чим, об`єктивно, знижується вартість його нематеріальних активів, а відтак такі дії відповідача свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Разом з тим, позивач не обґрунтував та не довів, у чому саме полягають його душевні страждання, завдані поширенням недостовірної інформації, та розмір нанесеної йому шкоди, яку він оцінив у 350 000,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 23 Цивільного кодексу України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом враховується принцип розумності, який вимагає дотримання обґрунтованості та послідовності поведінки суб`єктів права, установлює необхідність їх розсудливості. Суб`єкти мають зважувати власні дії з урахуванням їхнього значення та наслідків, аби визначити шкоду, яку вони можуть завдати, зіставляти власну оцінку з оцінкою інших. Принцип розумності вимагає перевіряти дії цих осіб на відповідність здоровому глузду , використовуючи при цьому стандарт звичайної розумної особи (людини, яка має нормальний, середній рівень інтелекту, знання та життєвого досвіду).

Відповідно до вимог цивільного Закону, судом враховується і принцип справедливості, за яким правозастосування має проходити тест на пропорційність, що включає доречність, необхідність та балансування інтересів сторін (пропорційність санкції правопорушенню та його наслідкам).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що справедливим, розумним та достатнім розміром відшкодування позивачу моральної шкоди, що полягає у приниженні його ділової репутації, є 20 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про неможливість оцінити ділову репутацію позивача та її втрати через ведення підприємницької діяльності протягом незначного проміжку часу, невідповідність господарської діяльності ФОП Мініна О.О. вимогам певних нормативно-правових актів відхиляються судом, оскільки порушення певних вимог щодо здійснення господарської діяльності та незначний час професійної діяльності не надає права іншим особам розповсюджувати про нього недостовірну інформацію і взагалі позбавляти особу права на певну ділову репутацію та, відповідно, права на її захист.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 20 000,00 грн.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1051,00 грн, тобто 50% сплаченого позивачем судового збору за позовну вимогу про визнання недостовірною інформації, яка судом задоволена частково, та 300,00 грн судового збору, що є пропорційним задоволеної позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, а усього 1351,00 грн судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач та відповідач до закінчення судових дебатів подали клопотання про стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у яких зазначено, що докази понесення таких витрат будуть надані сторонами після ухвалення судом рішення у цій справі у встановлений строк.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За таких обставин, зважаючи на клопотання сторін, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат сторін на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством МЕТЕК (код ЄДРПОУ 14228103) у листі №37 від 17.03.2020, а саме: Так в минулому році переможець за ціновою перевагою не зміг надати документи на необхідне обладнання, та ваша комісія не виявила наявності за вказаною адресою (Ціалковського 11а) цього обладнання, але через суди він був визнаний переможцем. Така сама ситуація повторюється зараз. У вказаного переможця ФОП Мінін О.О. відсутні спеціалісти та досвід проведення даних робіт. .

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства МЕТЕК (код ЄДРПОУ 14228103, вул. Лісна, 1, с. Слабин, Чернігівський район, Чернігівська область, 15555) на користь Фізичної особи-підприємця Мініна Олександра Олександровича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 20 000,00 грн моральної шкоди та 1351,00 витрат зі сплати судового збору.

4. У решті позову відмовити.

5. Судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат сторін на професійну правничу допомогу призначити на 03.11.2020 о 14:00 , яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №306.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 09.11.2020.

Суддя В. В. Шморгун

Дата ухвалення рішення28.10.2020
Оприлюднено09.11.2020
Номер документу92705161
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/632/20

Постанова від 13.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Постанова від 13.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 17.03.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 23.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 23.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Мартюк А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні