Постанова

від 04.11.2020 по справі 911/1006/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1006/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АМВ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 липня 2020 року (головуючий - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.) і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2020 року (головуючий - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Станік С.Р.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "АМВ"

до: (1) Білоцерківської міської ради, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради,

про визнання протиправними та скасування рішень.

(у судовому засіданні взяли участь представники Позивача - Запаскін М.Р., Фоменко Р.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

1. 04.11.2003 відповідно до угоди про перевід боргу вимог кредиторів ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" по справі № 174/2б-99 між ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" та АТЗТ "АМВ" був укладений договір купівлі-продажу № 34, за умовами якого ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" зобов`язувалось передати у власність Позивача нежитлову будівлю - цех перліту, площею 1291,9 кв.м. зазначених в плані літерою "Т-3".

2.1. Зазначена будівля знаходиться за адресою м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.

2.2. На виконання угоди між ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" та АТЗТ "АМВ" був підписаний акт прийому-передачі будівлі від 04.11.2003.

2.3. 12.11.2003 проведено державну реєстрацію права власності Позивача, що підтверджується витягом № 1973274 від 12.11.2003 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації.

3. 04.11.2003 відповідно до угоди про перевід боргу вимог кредиторів ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" по справі № 174/2б-99 між ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" та АТЗТ "АМВ" був укладений договір купівлі-продажу № 36, за умовами якого ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" зобов`язувалось передати у власність Позивача нежитлову будівлю - склад перліту, площею 661 кв.м. зазначених в плані літерою "З".

3.1. Зазначена будівля знаходиться за адресою м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.

3.2. На виконання угоди між ВАТ "Білоцерківський комбінат "Будіндустрія" та АТЗТ "АМВ" був підписаний акт прийому-передачі будівлі від 04.11.2003.

3.3. 12.11.2003 проведено державну реєстрацію права власності Позивача, що підтверджується витягом № 1973262 від 12.11.2003 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації.

4. 24.09.2004 між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений договір оренди землі, згідно за умовами пунктів 1, 2, 7 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення виробничої бази, яка знаходиться: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7787 га, в тому числі забудовані землі: капітальна одноповерхова забудова 0,3770 га, під спорудами 0,3189 га; багаторічні (зелені) насадження 0,2487 га; площадки, проходи (проїзди) 0,8341 га. Договір укладено на 5 років.

4.1. Вказаний договір був зареєстрований у Київській регіональній філії № 4 державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2004 за № 534.

4.2. На виконання зазначеного договору між Позивачем та Відповідачем-1 підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі. Згідно з вказаним актом Відповідач-1 передав, а позивач Прийняв обумовлену договором земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пров. Будівельників, 1.

5. В жовтні 2009 року Позивач звернувся до Відповідача-1 із листом № 6/10 від 06.10.2009, у якому просив вирішити питання щодо продовження договору оренди земельної ділянки.

6. В лютому 2010 року Позивач звернувся до Відповідача-1 із листом № 18/02 від 18.02.2010, у якому зазначив, що у зв`язку із тим, що не вирішене питання продовження договору оренди земельної ділянки, цей договір автоматично продовжив свою дію на термін на 5 років до вересня 2014 року.

7. 25.07.2011 Позивач знову звернувся до відповідача із заявою (реєстраційний № 2963), у якій просив продовжити договір оренди землі від 24.09.2004 під розміщення виробничої бази площею 1, 6745 га.

8. Поряд з цим, рішенням Відповідача-1 № 474-19-VI від 26.01.2012 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок, та передачу земельних ділянок в оренду" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду на земельну ділянку та передано земельну ділянку в оренду громадянину ОСОБА_1 під розміщення виробничої бази із заготівлі, переробки металобрухту, чорних металів та розміщення адміністративних та складських приміщень в АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4528 га, терміном на 5 років, за рахунок земель населеного пункт 91; м. Біла Церква (кадастровий номер 3210300000:02:015:0013)

9. 10.05.2012 між Відповідачем-1 та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 59, за умовами якого Відповідач-1 передав, а ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення виробничої бази з заготівлі, переробки металобрухту, чорних металів та розміщення адміністративних та складських приміщень, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .

9.1. Відповідно до пункту 2 договору оренди в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 0,4528 га з кадастровим номером 3210300000:02:015:0013.

9.2. Договір був укладений на 5 років та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Біла Церква Київської області 20.08.2012 за № 321030004000788.

9.3. 10.05.2012 між Відповідачем-1 та ОСОБА_1 підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлену договором земельну ділянку.

10. Далі, рішенням № 1173-57-6 від 20.03.2014 "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям" Білоцерківської міської ради вирішено відмовити в передачі земельної ділянки в оренду Приватному акціонерному товариству "АМВ" під розміщення виробничої бази в АДРЕСА_1 , загальною площею 1,4698 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, згідно частини першої статті 123 ЗК України, а саме через те, що при формуванні нової земельної ділянки розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

11. Поряд з цим, у 2015 році ФОП Палій Світланою Сергіївною виготовлено технічний паспорт (станом на 20.01.2015) на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту замовником будівництва є ОСОБА_1 , будівля має 2 поверхи та загальна площа складає 96,0 кв.м.

11.1. 09.02.2015 у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

11.2. Відповідно до декларації замовником будівництва є ОСОБА_1 .

11.3. Місцезнаходження об`єкта - АДРЕСА_1 ; побудований на земельній ділянці, площею 0,4528 га (кадастровий номер 3210300000:02:015:0013), яка надана в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки № 59 від 10.05.2012. Загальна площа будівлі 96,0 га

12. В подальшому, 24.02.2015 Відповідач-1 своїм рішенням № 64 "Про деякі питання присвоєння адрес" присвоїв адресу новозбудованій нежитловій будівлі "Адміністративно-складське приміщення", під літерою "А" згідно технічного паспорта та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 09.02.2015 за № КС143150400271, на земельній ділянці (кадастровий номер ділянки 3210300000:02:015:0013) - АДРЕСА_1 , нежитлова будівля корпус "2А-2".

13. 13.01.2016 Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області було видано ОСОБА_1 свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно - на нежитлову будівлю, площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

14. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 була проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Крамом О.С., про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

15. В 2016 році КП КОР Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт станом на 26.01.2016 на нежитлову будівлю (нежитлові будівлі) літ. "2А-2", що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 96,0 кв.м. При цьому, рік побудови - 2005, поверхів - 2.

В технічному паспорті міститься відмітка "Самочинно збудоване" від 24.11.2014.

16. Далі, 10.02.2016 відбулись загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум", на яких учасниками товариства були прийняті наступні рішення:

- внести до статутного капіталу ТОВ "Купрум", об`єкт нерухомого майна, а саме "нежитлову будівлю", яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер № НОМЕР_1 від 13.01.2016, видавник: Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області. Адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна площа: 96 кв.м. Технічний паспорт на нежитлову будівлю (складське приміщення) за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 96 кв.м. виданий 20.01.2015. Інвентаризаційна справа № 2015-132;

- підписати "Акт приймання-передачі" між власником нерухомого майна "нежитлової будівлі" ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" ОСОБА_2 на "нежитлову будівлю", яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер: НОМЕР_1 від 13.01.2016, видавник: Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області;

- провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи, а саме ТОВ "Купрум".

16.1. Зазначені рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" оформлені протоколом загальних зборів засновників (учасників) товариства № 2 від 10.02.2016.

17. З метою виконання рішення учасників ТОВ "Купрум" 10.02.2016 між ОСОБА_1 та Відповідачем-2 підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_1 як власник нерухомого майна передав, а ТОВ "Купрум" прийняв у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

18. 17.02.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Загоруйко Яною Олександрівною, на підставі свідоцтва про право власності № 51583083 від 13.01.2016, акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 10.02.2016, підписаного між ОСОБА_1 та ТОВ "Купрум"; рішення щодо передачі майна у власність юридичної особи як внесок, оформленого протоколом № 2 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Купрум" від 10.02.2016, проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Купрум" на нерухоме майно - на нежитлову будівлю, загальною площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлової будівлі літерою "А".

18.1. Зазначене підтверджується інформаційною довідкою № 53472003 від 17.02.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявною у матеріалах справи.

19. У 2016 ФОП Палій Світланою Сергіївною був виготовлений технічний паспорт на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , станом на 19.02.2016. Замовником вказаного технічного паспорту було Товариство з обмеженою відповідальністю "Купрум".

19.1. Відповідно до технічного паспорту в нежитловій будівлі 2 поверхи, загальна площа будівлі 96,0 кв.м.

20. Далі, 22.03.2016 Відповідач-2 звернувся до Відповідача-1 із заявою (реєстраційний № 1514), у якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,3687 га під приміщення виробничої бази по АДРЕСА_1 .

21. Рішенням № 2307-52-7 від 24.05.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум" Білоцерківської міської ради вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду ТОВ "Купрум" з цільовим призначенням 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування виробничої бази) за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,3687 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. Особу, зазначеній в цьому рішенні, зобов`язано подати на розгляд сесії міської ради належним чином розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для затвердження. Площа земельної ділянки буде уточнена при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

22. Водночас, 10.12.2018 Позивач звернувся до Відповідача-1 із заявою (реєстраційний № 5864), у якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення складу перліту площею 0,7915 га по АДРЕСА_1 .

23. Рішенням № 3505-67-7 від 28.02.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум" Білоцерківської міської ради вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум" з цільовим призначенням 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для експлуатації та обслуговування виробничої бази, нежитлова будівля літ. "А") за адресою: АДРЕСА_3 -2 площею 0, 3687 га (з них: землі під капітальною одноповерховою забудовою 0,0063 га, під проїздами, проходами та площадками 0,3624 га), що додається; передати земельну ділянку комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум" з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для експлуатації та обслуговування виробничої бази, нежитлова будівля літ. "А") за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,3687 га (з них: землі під капітальною одноповерховою забудовою 0,0063 га, під проїздами, проходами та площадками 0,3624 га) строком на 5 (п`ять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. Кадастровий номер: 3210300000:02:015:0060. Особі, зазначеній в цьому рішенні, укласти та зареєструвати у встановленому порядку договір оренди землі.

24. Рішенням № 3601-68-7 від 28.03.2019 "Про розгляд заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду, орієнтовною площею 0,7915 га Приватному акціонерному товариству "АМВ" Білоцерківської міської ради вирішено відмовити в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду Приватному акціонерному товариству "АМВ" з цільовим призначенням 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування цеху та складу перліту - нежитлова будівля літера "З") за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,7915 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, враховуючи те, що згідно відомостей Державного земельного кадастру за адресою: провулок Будівельників, 1, корпус 2А-2 сформовано земельну ділянку площею 0,3687 га з кадастровим номером: 3210300000:02:015:0060.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

25. Приватне акціонерне товариство "АМВ" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Білоцерківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Крама Олександра Степановича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 27800179 від 13.01.2016 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Загоруйко Яни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28282709 від 17.02.2016; визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 28.02.2019 № 3505-67-УІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки комунальної власності в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Купрум".

25.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення державних реєстраторів та рішення Білоцерківської міської ради були прийняті всупереч положенням Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Земельного кодексу України (далі ЗК України), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інших нормативно-правових актів із порушенням підстав і процедури їх прийняття.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

26. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2020 позов задоволено повністю.

26.1. Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що документи, а саме договір оренди землі № 59 від 10.05.2012, укладений із Білоцерківською міською радою, акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.05.2012, підписаний із Білоцерківською міською радою, рішення № 474-19-6 від 26.01.2012 Білоцерківської міської ради, акт від 03.11.2011 про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки, рішення № 64 від 04.02.2015 "Про деякі питання присвоєння адрес" Білоцерківської міської ради, декларація серії КС № 143150400271 від 09.02.2015 про готовність об`єкта до експлуатації насправді приймались і підписувались у іншій редакції і жодним чином не стосуються ОСОБА_1 чи ТОВ "Купрум". Такі документи приймались та підписувались на користь ТОВ "Інтергруп-ЛДН", що також підтверджується листом № 1010-1338/03 від 02.07.2019 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, листом № 17-07/310 від 08.07.2019 Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, листом № 15/803 від 15.07.2019 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, листом № 15/804 від 15.07.2019 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, листом № 10-10-1221 від 03.10.2019 Білоцерківської міської ради, листом № 15/1072 від 07.10.2019 Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради, наявними у матеріалах справи.

26.2. На думку суду реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області було видано ОСОБА_1 свідоцтво № 51583083 про право власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) і на підставі вказаного свідоцтва за ОСОБА_1 було проведено державну реєстрацію права власності на підставі недостовірних документів, поданих для проведення відповідної реєстраційної дії.

26.3. Оспорюване ж рішення № 3505-67-7 від 28.02.2019 було прийнято Білоцерківською міською радою в інтересах ТОВ "Купрум" із порушенням положень ЦК України, ЗК України, Закону України "Про оренду землі", та інших нормативно-правових актів України у зв`язку із неправомірним набуттям останнім права власності.

27. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020, рішення місцевого господарського суду від 16.01.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

27.1. Ухвалюючи судове рішення апеляційний господарський суд виходив з того, що за обставинами даної справи в січні 2016 року з урахуванням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на виконання вимог пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (діючих в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора та надав усі необхідні документи для проведення державної реєстрації. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та на підставі документів, необхідних для вчинення відповідних дій 13.01.2016 Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області було видано ОСОБА_1 свідоцтво № 51583083 про право власності на нерухоме майно - на нежитлову будівлю, площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

27.2. Оскільки власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, ОСОБА_1 було прийняте рішення про передачу нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 до статутного капіталу ТОВ "Купрум" і вже пізніше товариство зареєструвало право власності на цю будівлю за собою. Як і у випадку з ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю "Купрум" для проведення державної реєстрації було подано усі необхідні документи, які вимагалися діючим законодавством.

27.3. Таким чином, дослідивши всі докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що реєстрація права власності за Відповідачем-2 на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 відбулась відповідно до вимог чинного законодавства, а тому і підстав для її скасування наразі немає.

27.4. В подальшому, відповідно до діючого законодавства України та в порядку визначеному ЗК України, Відповідач-2 звернувся до Відповідача-1 з метою отримання земельної ділянки для обслуговування вказаного нерухомого майна з відповідною заявою, а Відповідач-1 відповідно надав Відповідачу-2 земельну ділянку і жодних порушень при цьому не відбулося.

27.5. Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов також висновку, що позов у даній справі взагалі подано передчасно і на момент звернення до суду право Позивача на отримання земельних ділянок, а саме, під розміщення складу перліту та цеху перліту за адресою АДРЕСА_1 - не порушено.

27.6. Щодо посилань Позивача на те, що частина документів, які зокрема, подавалися ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації є підробленими, апеляційний суд зазначив, що в межах господарської справи суд не може надати оцінку обставинам та цій частині доказів, оскільки не може перебирати на себе повноваження органів досудового розслідування та, відповідно, судових органів іншої юрисдикції. Вирок або інше судове рішення за наслідками розгляду досудового розслідування в кримінальному провадженні Позивачем не наданий.

28. За наслідками здійснення апеляційного провадження Північний апеляційний господарський суд 16.07.2020 прийняв також додаткову постанову, якою стягнув з ПАТ "АМВ" на користь ТОВ "Купрум" 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29. Не погодившись із постановою та додатковою постановою апеляційного господарського суду, посилаючись при цьому на пункти 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить вказані постанови скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2020 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги Позивача (узагальнено)

30. Посилаючись на те, що документи, а саме договір оренди землі № 59 від 10.05.2012, укладений із Білоцерківською міською радою, акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.05.2012, підписаний із Білоцерківською міською радою, рішення № 474-19-6 від 26.01.2012 Білоцерківської міської ради, акт від 03.11.2011 про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки, рішення № 64 від 04.02.2015 "Про деякі питання присвоєння адрес" Білоцерківської міської ради, декларація серії КС № 143150400271 від 09.02.2015 про готовність об`єкта до експлуатації насправді приймались і підписувались у іншій редакції і жодним чином не стосуються ОСОБА_1 чи ТОВ "Купрум", Позивач стверджує, що апеляційним судом в контексті їх допустимості та вірогідності не були належним чином досліджені як вже вказані та і інші докази, які він, зокрема, подавав на підтвердження свого права власності на спірний об`єкт, що є порушенням приписів статей 78, 79, 238 Господарського процесуального кодексу України.

31. Крім цього, господарський суд апеляційної інстанції абсолютно необґрунтовано дійшов висновку про те, що право Позивача не порушено оспорюваними рішеннями, адже земельна ділянка, яку передано в оренду ТОВ "Купрум" є частиною земельної ділянки, яку використовує Позивач і яка необхідна для його повноцінної господарської діяльності, а тому останній має законний інтерес щодо набуття в користування усієї земельної ділянки.

32. Наприкінці скаржник зазначає, що взявши до уваги усі докази, якими обґрунтовується право Відповідача-2 на спірну споруду, суд апеляційної інстанції фактично встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки зміст цих документів (сканкопій з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень) відрізняється від змісту офіційних документів з тими ж реквізитами, опублікованих на офіційних сайтах Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету, Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також витребуваних судом першої інстанції у зазначених органів.

Доводи відзиву Відповідача-2 (узагальнено)

33. ТОВ "Купрум" повністю підтримує мотивацію апеляційного господарського суду, вважає оскаржувані постанову та додаткову постанову законними і обґрунтованими, а тому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

ЗАЯВИ З ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ

34. 02.11.2020 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Купрум" про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване тим, що адвокат, який представляє інтереси заявника перебуває на лікуванні від захворювання COVID-19, а інші адвокати адвокатського об`єднання з яким у товариства укладено договір про надання правової допомоги перебувають на самоізоляції.

34.1. Верховний Суд відхиляє вказане клопотання з огляду на те, що саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19 не зупиняє роботи судів, адвокатів, а скаржник чи його представники не був (ли) позбавлений (і) можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте не скористався (лися) своїм правом. Колегія суддів також враховує процесуальні норми щодо строку розгляду касаційної скарги, а також те, що явка представників в засідання суду касаційної інстанції визнана не обов`язковою (ухвала Верховного Суду від 15.09.2020).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Межі касаційного перегляду

35. Відповідно до приписів частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.09.2020 касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України в частині обґрунтування обставин, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

37. Так, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 297 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті є, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

37.1. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України (саме на нього посилається скаржник) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

37.2. Поняття допустимості доказів міститься у статті 77 ГПК України, а тому саме дотримання апеляційним судом положень цієї норми процесуального закону і становитиме основу касаційного перегляду (доводи скарги, що описані у пункті 32 цієї постанови).

38. Щодо інших доводів скарги, зокрема, які стосувалися підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 3 частини 2 статті 297 ГПК України, то слід вказати, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження у даній справі Касаційний господарський суд вже наголосив, що саме лише зазначення про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах без конкретизації норми (норм) права, практика застосування якої (яких) відсутня і потребує формування, не може бути визнано судом підставою для відкриття касаційного провадження.

39. Щодо цієї підстави додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у тексті касаційної скарги скаржник, зокрема, посилається і на постанову Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, у якій касаційним судом тлумачився "стандарт доказування вірогідності доказів", вважає її релевантною і акцентує на тому, що висновки апеляційного суду у справі № 911/1006/19 наведеній позиції Верховного Суду суперечать. Але ж наявність такого висновку автоматично свідчить про відсутність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 297 ГПК України, а доводи про невідповідність такому висновку не охоплюються дією ні третього ні четвертого пунктів частини 2 вказаної статті ГПК України, позаяк відносяться до іншої підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом першим, на який посилань у касаційній скарзі немає.

38.3. В цілому практично усі доводи касаційної скарги ПАТ "АМВ" у цій частині зводяться виключно до незгоди із оцінкою, наданою апеляційним судом зібраним у справі доказам та фактично є проханням про переоцінку таких доказів.

38.3.1. Проте, згідно з вимогами частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38.3.2. Касаційний господарський суд вважає, що скаржник просто не врахував, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

39. Спір у даній справі виник в зв`язку з тим, що на думку Позивача Відповідач-2 зареєстрував право власності на нежитлову будівлю за адресою м. Біла Церква, провул. Будівельників, 1, корп. 2А-2 на підставі підроблених документів, внаслідок чого Відповідачем-1 було незаконно прийняте рішення у лютому 2019 про передачу в оренду ТОВ "Купрум" спірної земельної ділянки для обслуговування майна, яке не є його власністю, і відповідно порушено інтерес Позивача на отримання земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування цеху та складу перліту - нежитлова будівля літера "З") за адресою: провулок Будівельників, 1, орієнтовною площею 0,7915 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

40. Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

41. Згідно пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I - III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

42. Відповідно до положень пункту 1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

43. Поряд із цим, згідно положень частин 1 - 4 статті 18 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

44. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127. Відповідно до пункту 41 цього Порядку (діючого в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р.); 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки); 4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

45. Так, апеляційним судом встановлено, що у в січні 2015 року на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 96,0 кв.м. було виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого замовником будівництва є ОСОБА_1 .

45.1. В подальшому в лютому 2015 року у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Відповідно до декларації замовником будівництва також є ОСОБА_1 (доказів повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації або її скасування Позивачем суду не надано).

46. Рішенням Відповідача-1 від 24.05.2015 № 64 "Про деякі питання присвоєння адрес" присвоєно адресу новозбудованій нежитловій будівлі "Адміністративно-складське приміщення", під літерою "А" згідно технічного паспорта та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 09.02.2015 за №КС143150400271, на земельній ділянці (кадастровий номер ділянки 3210300000:02:015:0013) - АДРЕСА_1 , нежитлова будівля корпус "2А-2".

46.1. В січні 2016 року з урахуванням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на виконання вимог пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (діючих в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора та надав відповідні документи для проведення державної реєстрації, що підтверджується матеріалами справи.

46.2. За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та на підставі документів, необхідних для вчинення відповідних дій 13.01.2016 Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області було видано ОСОБА_1 свідоцтво № 51583083 про право власності на нерухоме майно - на нежитлову будівлю, площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

47. В подальшому, ОСОБА_1 було прийняте рішення про передачу нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 до статутного капіталу товариства.

47.1. Відтак, 10.02.2016 відбулись загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум", на яких учасниками товариства були прийняті рішення про внесення до статутного капіталу, об`єкту нерухомого майна, а саме "нежитлової будівлі", яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер № НОМЕР_1 від 13.01.2016, видавник: Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна площа: 96 кв.м.; про підписання "Акту приймання-передачі" між власником нерухомого майна "нежитлової будівлі" ОСОБА_1 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" ОСОБА_2 на "нежитлову будівлю" та проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи.

47.2. Зазначені рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум" оформлені протоколом загальних зборів засновників (учасників) товариства № 2 від 10.02.2016, а передача відповідним актом приймання-передачі від 10.02.2016.

48. Згідно з пунктом 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, діючій на момент проведення відповідної реєстрації) для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноваженого установчими документами юридичної особи або законом.

48.1. Апеляційний суд установив, що з урахуванням вимог вказаного пункту Порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Купрум" звернулось до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

48.2. 17.02.2016 державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Крам О.С. на підставі свідоцтва про право власності № 51583083 від 13.01.2016, акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 10.02.2016, підписаного між ОСОБА_1 та ТОВ "Купрум"; рішення щодо передачі майна у власність юридичної особи як внеску, оформленого протоколом № 2 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Купрум" від 10.02.2016, проведено державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Купрум" на нерухоме майно - на нежитлову будівлю, загальною площею 96,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлової будівлі літерою "А". В зв`язку з цим, у 2016 був виготовлений новий технічний паспорт на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , станом на 19.02.2016, для нового власника майна, а саме, Товариства з обмеженою відповідальністю "Купрум".

49. Врахувавши викладене вище та дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що реєстрація права власності за ТОВ "Купрум" на нежитлову будівлю за адресою АДРЕСА_2 відбулась відповідно до вимог чинного законодавства.

50. Верховний Суд погоджується з вказаним висновком апеляційного господарського суду та відхиляє доводи скаржника про те, що цей висновок зроблений за результатами оцінки обставин, встановлених судом на підставі недопустимих доказів з огляду на таке.

51. Так, статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

52. Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими, речовими і електронними доказами;

- висновками експертів;

- показаннями свідків.

53. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини 1 - 2 статті 91 ГПК України).

54. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

54.1. Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

54.2. Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у визначенні прав та обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

54.3. Належність доказів по суті це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

55. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

56. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

57. Враховуючи описані вимоги процесуального законодавства, раціонально вважати, що у даному спорі належними та допустимими доказами правомірного проведення державної реєстрації є документи (їх копії), що вимагаються законом та подаються державному реєстратору для проведення відповідних реєстраційних дій. При цьому, такі докази мають бути отримані у законний спосіб. З аналізу тексту оскаржуваної постанови вбачається, що саме такі докази і були оцінені апеляційним судом в ході розгляду цієї справи. Варто акцентувати на тому, що ці докази були подані самим Позивачем, який наразі заявляє про їх недопустимість.

58. Наводячи касаційному суду відповідні доводи про те, що апеляційний господарський суд встановив обставини правомірності державної реєстрації на підставі недопустимих доказів, скаржник фактично зазначає про те, що оцінені судом докази є підробленими.

59. Але, як правильно зазначив господарський суд апеляційної інстанції в межах господарської справи суд не може перебирати на себе повноваження органів досудового розслідування та, відповідно, судових органів іншої юрисдикції. Вирок або інше судове рішення за наслідками розгляду досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо підробки оцінених судом документів Позивачем не наданий.

60. Разом із цим, апеляційний суд вказав, що в матеріалах справи міститься постанова старшого слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про закриття кримінального провадження № 12016110030006371 від 30.12.2016.

60.1. Як вбачається з постанови слідчого кримінальне провадження №12016110030006371 від 30.12.2016 за зверненням міського голови міста Біла Церква відносно посадових осіб реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області та ТОВ "Купрум" щодо підробки свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.01.2016 № 51583083, закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 284 КПК України за відсутністю події злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України.

60.2. Підставою для закриття кримінального провадження було те, що суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 358 КК України, характеризується прямим умислом, тобто особа підроблюючи документ повинна усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки та бажати їх настання, що в ході досудового слідства не встановлено. Обов`язковою суб`єктивною ознакою підроблення документа є мета використання зазначеного документа як підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає прагнення винного отримати певні права або звільнитись від обов`язків і має конкретний характер. Однак, слідством в ході досудового розслідування, дослідивши зібранні матеріали кримінального провадження, не здобуто об`єктивних даних, які б підтверджували наявність події злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України.

61. Крім вказаного слід додатково закцентувати ще й на тому, що Позивачем, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції жодного разу не заявлялось клопотання про призначення експертизи в межах даного судового провадження в порядку, передбаченому статтею 99 ГПК України, а в силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

62. Таким чином, в ході здійснення касаційного провадження у даній справі не підтвердилися доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції встановив суттєві обставини на підставі недопустимих доказів, а тому не підтверджується у даному випадку і підстава касаційного оскарження, що визначена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

63. Як вже зазначалося вище, скаржником також оскаржено і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020, але ж будь-яких доводів щодо неправильного застосування чи порушення правових норм судом апеляційної інстанції при її прийнятті касаційна скарга не містить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

66. Виходячи з вказаних положень та мотивів, які описані вище у цій постанові, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та додаткової постанови апеляційного господарського суду у даній справі - без змін.

67. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АМВ" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 липня 2020 року і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 липня 2020 року у справі № 911/1006/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.