Рішення

від 18.09.2020 по справі 280/3274/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2020 року Справа № 280/3274/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Артоуз О.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 50, оф.40, код ЄДРПОУ 41630561) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0000683201 та від 14.02.2020 №0000673201.

Ухвалою судді від 25.05.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору або відповідного клопотання з належними доказами щодо звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 26.06.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду на 18 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 18.08.2020 судом закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2020 року

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що до початку проведення фактичної перевірки не було вручено копію наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки не пред`являлося та не надсилалося, у зв`язку з чим вважає, що у підприємства були всі підстави для недопущення перевіряючих до проведення перевірки. Крім того, вважає, що вищезазначені порушення порядку проведення фактичної перевірки призвели до позбавлення позивача права подати заперечення на акт перевірки або додаткові документи, оскільки внаслідок не надання певних документів, була відсутня можливість надати всебічні та об`єктивні заперечення. Крім того, порушено право платника податків на участь у розгляді заперечень до акту перевірки, а також присутності представника позивача під час прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, порушено право платника податків на участь у розгляді заперечень до акту перевірки, а також присутності представника позивача під час прийняття оскаржуваного рішення. Також зазначає, що доводи щодо реалізації бензину (пального) до отримання ліцензії в кількості 4,25 літрів свідчить про використання такої кількості бензину для власних потреб та наголошує про реалізація бензину відбувається у значно більшій кількості. На підставі викладеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, просить його скасувати.

05.08.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №35591), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що до проведення перевірки наказ, направлення та службові посвідчення пред`явлені особі, яка проводила розрахункові операції, та уповноваженій особі платника, що підтверджено особистими підписами в розписках до направлень. Крім того вказує, що у разі, якщо посадові особи контролюючого органу були допущені до перевірки, у подальшому предметом розгляду у суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також зазначає, що акт фактичної перевірки підписаний та отриманий уповноваженою особою позивача- директором, при цьому зазначено про відсутність будь-яких зауважень до акту перевірки. По суті виявлених порушень зазначає, що в 2019 році позивач вперше звернувся до контролюючого органу із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою торгівлі: Запорізька область, Токмацький район, с.Остриківка, Остриківська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 4, АЗС. При цьому за даними фіскальних чеків реєстратора розрахункових операцій позивача встановлено факт реалізації пального у період з 01.07.2019 по 04.08.2019 без наявності відповідної ліцензії, у зв`язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано відповідні штрафні

16.09.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

17.09.2020 до суду від представника відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про можливість судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство ОІЛАВТОГРУП зареєстровано з 20.06.2012 за номером запису: 1 102 102 0000 001382, видами економічної діяльності підприємства є Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.01.2020 №69 Про проведення фактичної перевірки , прийнятого на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а також на підставі направлень на проведення фактичної перевірки №20, №21, фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП за місцями провадження діяльності: Запорізька область, Токмацький район, с.Остриківка, Остриківська сільська рада, комплекс будівель та споруд № 4, АЗС., з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює виробництво, придбання, зберігання та реалізацію пального; порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює виробництво, придбання, зберігання та реалізацію пального; порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; наявності супровідних документів (прибуткових, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні (далі - Акт перевірки) від 24.01.2020 № 0014/08/01/32/41630561, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства:

ч.16 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), а саме: зберігання пального в період з 01.07.2019 до 04.08.2019 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним;

ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: реалізація пального в період з 01.07.2019 до 04.08.2019 (включно) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

На підставі висновків Акту перевірки від 24.01.2020 № 0014/08/01/32/41630561 відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2020 року №0000673201, №0000683201 яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення п.85.2 ст.85 ПК України та ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР у розмірі 250 000,00 грн.

Указане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку та рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 29.04.2020 № 14827/6/99-00-08-05-06-06 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

За положеннями пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок врегульовано ст.81 ПК України.

Так, п.81.1 вказаної статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац другий цього пункту).

У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №820/11391/15 Верховний Суд зазначив, що платник, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що до початку перевірки 15.01.2019 о 10 год.57 хв. працівнику Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП - оператору Коковинцу Кирилу Олександровичу під підпис пред`явлені направлення на проведення фактичної перевірки №21 та №20 від 14.01.2020, службові посвідчення посадових осіб контролюючого органу, а також вручено копію наказу від 14.01.2020 №69.

Таким чином, оскільки контролюючий орган виконав умови допуску до перевірки, фактично допуск до проведення перевірки Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП відбувся, а контролюючим органом реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії органу доходів і зборів щодо призначення та проведення розглядуваного контрольного заходу не є такими, що порушують права позивача, а предметом судового розгляду може бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо тверджень позивача про порушення права платника податків на участь у розгляді заперечень до акту перевірки, а також присутності представника позивача під час прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає, що такі доводи спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема, 15.01.2020 уповноваженому представнику позивача вручено під підпис запрошення на розгляд матеріалів перевірки на 13.09.2019; Акт перевірки підписаний уповноваженими особами позивача без зауважень; не надано доказів подання заперечень на Акт перевірки.

Щодо не надання до податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов`язання (розрахунок фінансових санкцій у вигляді штрафу), необхідно зазначити, що самі по собі вказані обставини не можуть нівелювати правові наслідки вчинення платником податків податкового правопорушення та слугувати підставою для визнання протиправним та скасування відповідного податкового повідомлення-рішення. Крім того, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що на адресу позивача направлялись податкові повідомлення разом із розрахунками штрафної фінансової санкції, які отримані позивачем.

Разом з цим, суд зауважує, що звертаючись з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій, Приватне підприємство ОІЛАВТОГРУП на їх обґрунтування посилалось виключно на допущені фіскальним органом порушення під час проведення контрольного заходу та розгляду матеріалів перевірки, не заперечуючи при цьому факту вчинення порушень вимог статті 15 Закону №481/95-ВР та не надаючи на його спростування жодних доказів.

Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства ОІЛАВТОГРУП (71708, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, 50, оф.40, код ЄДРПОУ 41630561) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.11.2020.

Суддя О.О. Артоуз