Рішення

від 09.11.2020 по справі 560/4330/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4330/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКО" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІКО" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1445490/42588701 від 28.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №24 від 13.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю "САВІКО" податкову накладну №24 від 13.11.2019 датою її фактичного подання. Також просить стягнути на його користь судові витрати.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №24 від 13.11.2019.

Позивач вважає рішення відповідача №1445490/42588701 від 28.01.2020 протиправними, при цьому просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 13.11.2019.

Ухвалою суду від 11.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної. Згідно квитанції від 27.11.2019 зупинено реєстрацію податкової накладної №24 від 13.11.2019 в якій зазначено, що "Реєстрація ПН/РК зупинена. Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказує, що наданий позивачем пакет документів до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено по податковій накладній від 13.11.2019 №24 не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття відповідачем рішення від 28.01.2020 №1445490/42588701 про відмову в реєстрації вищезазначеної податкової накладної. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачем складено податкову накладну №24 від 13.11.2019 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Рішенням від 28.01.2020 №1445490/42588701 Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкової накладної №24 від 13.11.2019.

Підставою для відмови слугувало ненадання позивачем копій документів зокрема, відсутні первинні документи, що підтверджують транспортування товару від постачальника (п.2.10 договору поставки №1/10 від 01.10.2019, укладеного з постачальником ФОП ОСОБА_1 ) та до покупця, навантаження, розвантаження продукції (працюючих згідно звіту по ЄСВ за листопад 2019 - 1 людина), документи щодо підтвердження відповідності продукції, довіреність покупця.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок №1246.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п.14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2018 №117, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №117).

Пунктом 3 Порядку №117 визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0,20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відповідач зазначив, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та копії вказаних вище документів.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням Мінфіну.

Підпунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, наведених в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Спірним рішенням відповідач відмовив позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив підставу для відмови в реєстрації податкової накладної іншу ніж у квитанції, якою зупинив реєстрацію податкової накладної.

У спірному рішенні підставою для відмови відповідач зазначив, що позивач не надав достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме: платником податків не надано повний пакет документів, а саме, відсутні первинні документи, що підтверджують транспортування товару від постачальника (п.2.10 договору поставки №1/10 від 01.10.2019, укладеного з постачальником ФОП ОСОБА_1 ) та до покупця, навантаження, розвантаження продукції (працюючих згідно звіту по ЄСВ за листопад 2019 - 1 людина), документи щодо підтвердження відповідності продукції, довіреність покупця.

05.02.2020 позивач оскаржив зазначене рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкової накладної та для підтвердження реальності господарської діяльності надано додатково пакет документів.

Комісія з питань розгляду скарг ДПС України 11 лютого 2020 року за результатами розгляду скарги позивача прийняла рішення № 4049/42588701/2, яким скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем вчасно та в повному обсязі надано пояснення та пакет документів, наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції, а отже є реальними, товарними, оплатними та такими що відбулися в дійсності.

А тому, дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.

Суд враховує, що відмовивши у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням копій документів, податковий орган у квитанції не зазначав, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Суд звертає увагу відповідача, що останньому були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції ТОВ "САВІКО" та контрагентом ФОП ОСОБА_2 за результатами якої було складено податкову накладну №24 від 13.11.2019.

Стосовно твердження відповідача, що позивачем надано документи лише під час розгляду справи в суді та не надавались до контролюючого органу, а тому не можуть братися до уваги судом в якості допустимих доказів в справі, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 КАС України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції.

Суд вважає, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №24 від 13.11.2019.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення №1445490/42588701 від 28.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної і задоволення позовних вимог у цій частині.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "Чуйкіна проти України" вказав, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", підпункт 28 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії", заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II)".

Отже, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 13.11.2019 датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 4204 грн. судового збору за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру, по одній до кожного з відповідачів. Тому такі витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме по 2102 грн. з кожного з них.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач не надав до суду договір про надання правової допомоги та документи, які підтверджують оплату гонорару адвокату в сумі 5000 грн.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у цій адміністративній справі не підтверджені, тому в задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКО" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.01.2020 №1445490/42588701 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 13.11.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 13.11.2019 складену та подану товариством з обмеженою відповідальністю "САВІКО" датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКО" судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САВІКО" судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІКО" (вул. Гранітна, 1,Шепетівка,Шепетівський район, Хмельницька область,30400 , код ЄДРПОУ - 42588701) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,Київ 1,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук