Постанова

від 03.11.2020 по справі 360/1780/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року справа №360/1780/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Компанієць І.Д., Ястребова Л.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представників позивача - Каращук С.В., Іващенко Я.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Золоте" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (повний текст складено 30 червня 2020 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/1780/20 (суддя І інстанції - Свергун І.О.) за позовом Селянського (фермерського) господарства "Золоте" до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2020 № 0000163305, № 0000143305,-

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 Селянське (фермерське) господарство Золоте (далі - С(Ф)Г Золоте , позивач)звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просить визнати дії відповідача протиправними щодо винесення індивідуальних актів: податкового повідомлення-рішення № 0000163305 від 14.01.2020 та податкового повідомлення-рішення № 0000143305 від 14.01.2020; визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкове повідомлення-рішення № 0000163305 від 14.01.2020; визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - податкове повідомлення-рішення № 0000143305 від 14.01.2020.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство Золоте подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підставою для встановлення порушень стало неправильне визначення контролюючим органом терміну нарахування орендної плати фізичним особам-орендодавцям, що призвело до неправильного визначення строку виникнення податкового зобов`язання.

Вважає, що твердження контролюючого органу щодо нарахування доходу С(Ф)Г Золоте у відповідні дати (27.08.2017 та 07.09.2018) не відповідають дійсності, оскільки позивач здійснив нарахування доходу громадянам, податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно норм діючого законодавства.

Позивач зазначає, що він діяв у спосіб, чітко визначений законодавством. Усі виплати (перерахування) до бюджету здійснено під час їх виплати (нарахування) у порядку, який встановлений ПК України.

Доказами, що підтверджують дати нарахування та виплати доходу, є відомості нарахування паїв, касові ордери, відомості на виплату готівки. Доказами, що підтверджують своєчасність сплати податку із суми доходів до бюджету, є платіжні доручення та банківські виписки. Крім того, зазначив, що електронні лист податкового органу не є належною формою запиту, листування відбувалось без дотримання вимог щодо реєстрації електронного цифрового підпису.

Вважає, що штрафні санкції відповідачем нараховано по недостовірним відомостям.

Також, позивачем зазначено, що судом порушено норми процесуального права, засади змазаності сторін та засади свободи в наданні суду доказів, порушено порядок оцінки доказів.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанцій залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Золоте , код за ЄДРПОУ 30450503, зареєстроване як юридична особа 24.12.1999, дата запису: 09.10.2006, номер запису 13771200000000428, місцезнаходження платника податків згідно реєстраційних документів: 92714, Луганська область, Старобільський район, с. Нижньопокровка, вул. Садова, буд.12, взято на облік в контролюючих органах 05.01.2000 за № 651, перебуває на обліку у Старобільському управлінні Головного управління ДПС у Луганській області (том 3 арк. спр. 78-80).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що протягом 2016-2019 років С(Ф)Г Золоте орендувало у громадян земельні паї та нараховувало дохід громадянам за орендовані земельні ділянки.

Наказом від 10.10.2019 № 209 Головного управління ДПС у Луганській області призначено документальну планову невиїзну перевірку С(Ф)Г Золоте з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, з 31.10.2019 тривалістю 20 робочих днів (том 1 арк. спр. 20-21).

Для проведення перевірки позивачем було надано до контролюючого органу документи бухгалтерського обліку під опис ( Опис підготовлено для передачі документів для документальної планової невиїзної перевірки С(Ф)Г Золоте код ЄДРПОУ 30450503, що призначена наказом ГУ ДПС у Луганській області № 209 від 10.10.2019 ), а саме: видаткові накладні, табелі робочого часу, договори, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості, відомості нарахування паїв тощо (том 2 арк. спр. 200).

В ході проведення перевірки контролюючим органом на адресу С(Ф)Г Золоте 25.11.2019, 26.11.2019, 28.11.2019, 03.12.2019, 04.12.2019, 05.12.2019, 06.12.2019, 09.12.2019 та 10.12.2019 були спрямовані запити про надання до перевірки первинних документів, документів податкового та бухгалтерського обліку, інших документів шляхом спрямування через відділення поштового зв`язку за юридичною адресою господарства, копії запитів направлені на електронну пошту господарства kfhzolotoe@ukr.net з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 Новопсковської ДПІ Старобільського управління ГУ ДПС у Луганській області (том 2 арк. спр. 201-203, том 3 арк. спр. 49-57), про що також зазначено в акті перевірки. Зміст запитів містить інформацію стосовно надання тих документів, що не були надані платником до перевірки згідно Опису від 30.10.2019.

Відповідь на надані запити, копії первинних документів, документи податкового та бухгалтерського обліку, у тому числі регістри бухгалтерського обліку по рахунках 6856, 6411, 642 (том 2 арк. спр. 220-250, том 3 арк. спр. 1-40), було надіслано з електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Новопсковської ДПІ Старобільського управління ГУ ДПС у Луганській області. Факт надсилання вказаних документів з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечується сторонами, проте позивач зазначає, що до вказаної електронної пошти мають доступ близько шести юридичних осіб і будь-яка особа могла направити вказані документи.

Результати перевірки оформлено актом від 16.12.2019 № 294/12-32-05-13/30450503 Про результати документальної планової невиїзної перевірки Селянського (фермерського) господарства Золоте (код за ЄДРПОУ 30450503) (том 1 арк. спр. 22-85).

За результатами проведеної перевірки С(Ф)Г Золоте контролюючим органом встановлені, зокрема, порушення сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету, а саме:

1) підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині дотримання строків сплати податку на доходи фізичних осіб, на загальну суму 1507294,72 грн, а саме: жовтень 2016 року в сумі 241760,00 грн; листопад 2016 року в сумі 2,00 грн; грудень 2016 року в сумі 176584,05 грн; листопад 2017 року в сумі 587889,68 грн; жовтень 2018 року в сумі 313043,49 грн; листопад 2018 року в сумі 188015,50 грн.

Беручи до уваги, що на час перевірки господарства за період здійснення діяльності у 2016 році вже сплило 1095 календарних днів, а граничний строк визначення грошового зобов`язання становить 1095 календарних днів, контролюючим органом до виявлених порушень за період 2016 року застосовано вимоги статті 102 ПК України.

У зв`язку з чим за період 2017-2018 років контролюючим органом встановлено порушення в частині дотримання строків сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 088 948,67 грн, в тому числі:

- листопад 2017 року в сумі 587889,68 грн;

- жовтень 2018 року в сумі 313043,49 грн;

- листопад 2018 року в сумі 188015,50 грн (пункт 5 висновку акта перевірки від 16.12.2019 №294/12-32-05-13/30450503);

2) підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 171.2 статті 171, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині дотримання строків сплати військового збору на загальну суму 87326,14 грн, а саме: жовтень 2016 року в сумі 2480,00 грн; листопад 2016 року в сумі 24864,83 грн; жовтень 2017 року в сумі 14930,12 грн; жовтень 2018 року в сумі 29185,76 грн; листопад 2018 року в сумі 15865,43 грн.

З урахуванням вимог статті 102 ПК України, що застосовуються до періоду 2016 року, за період 2017-2018 років встановлено порушення в частині дотримання строків сплати військового збору на загальну суму 59981,31 грн, в тому числі:

- жовтень 2017 року в сумі 14930,12 грн;

- жовтень 2018 року в сумі 29185,76 грн;

- листопад 2018 року в сумі 15865,43 грн (пункт 7 висновку акта перевірки від 16.12.2019 №294/12-32-05-13/30450503).

З висновками акта перевірки від 16.12.2019 № 294/12-32-05-13/30450503 С(Ф)Г Золоте не погодилось та надало заперечення вих. № 173 від 26.12.2019, додатками до яких були додаткові документи (том 1 арк. спр. 103-105). В подальшому позивачем ці ж документи було надано до Луганського окружного адміністративного суду в якості додатків до адміністративного позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. Так, платником податків було додано до заперечень наступні документи: відомості нарахування паїв, копії банківських виписок, копії видаткових касових ордерів, копії відомостей на виплату готівки, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку - форма № 1ДФ за період 2016-2018 років (том 1 арк. спр. 129-250, том 2 арк. спр. 1-127).

За наслідками розгляду заперечень до акта перевірки відповідач листом від 10.01.2020 № 114/10/12-32-33-05-12 повідомив позивача про обґрунтованість висновків акта перевірки від 16.12.2019 № 294/12-32-05-13/30450503 (том 1 арк. спр. 106-109).

У відповіді контролюючого органу на заперечення до акта перевірки зазначено, що при розгляді документів, доданих до заперечення, та зіставлення їх із бухгалтерськими документами, які надані С(Ф)Г Золоте до перевірки, було виявлено розбіжність стосовно дати нарахування доходу в первинних документах, а саме в відомостях про нарахування доходу орендодавцям за орендовані земельні паї. Саме показники бухгалтерського обліку, що сформовано на підставі первинних документів, складених під час здійснення господарської операції, які були самостійно надані С(Ф)Г Золоте до перевірки за описом від 30.10.2019 та на запит від 25.11.2019, використано перевіряючими у визначенні спірного порушення. Також контролюючим органом при вивченні наданих С(Ф)Г Золоте додатками до заперечення документів встановлено, що ці документи не є додатковими в розумінні пункту 44.7 статті 44 ПК України, та С(Ф)Г Золоте не доведено, що саме ці документи були складені під час здійснення господарської операції з відповідним відображенням в бухгалтерському обліку.

14.01.2020 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000143305, яким С(Ф)Г Золоте збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 115398,29 грн (том 1 арк. спр. 110-112).

14.01.2020 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000163305, яким С(Ф)Г Золоте збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 6559,84 грн (том 1 арк. спр. 113-115).

20.01.2020 С(Ф)Г Золоте направлено до ДПС України скаргу про визнання протиправними та скасування, зокрема, податкових повідомлень-рішень від 14.01.2020 № 0000163305 та № 0000143305 в порядку адміністративного оскарження (том 1 арк. спр. 116-118).

Рішенням ДПС України від 18.03.2020 № 9811/6/99-00-08-05-01-06 про результати розгляду скарги С(Ф)Г Золоте залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Луганській області від 14.01.2020 №0000163305 та № 0000143305 (том 1 арк. спр. 119-128).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення з планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі таких документів, тобто ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами

пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06.08.2019 по справі № 160/8441/18 та постанові від 05.05.2020 у справі № 826/678/16.

Статтею 168 ПК України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Згідно з пунктом 168.1 цієї статті оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено: якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з абз. а) пункту 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Положеннями пункту 176.2 статті 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (Підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (підпункт 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Спірним питанням у цій справі є визначення дати нарахування С(Ф)Г Золоте доходу громадянам (орендодавцям) за користування земельними паями на підставі договорів оренди та, відповідно, питання щодо своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Судом першої та апеляційної інстанції проаналізовано документи щодо нарахування доходу орендодавцям за орендовані земельні паї та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, надані позивачем до суду, та документи, надані відповідачем, які, за його посиланням, надавалися позивачем до перевірки, та встановлено розбіжність щодо дати нарахування доходу орендодавцям у відомостях про нарахування доходу орендодавцям за орендовані земельні паї (відомостях нарахування паїв).

За даними платника нарахування доходу орендодавцям здійснювалося відповідно до відомостей нарахування паїв від: 28.08.2017, 26.09.2017, 02.10.2017, 11.10.2017, 12.10.2017, 17.10.2017, 18.10.2017, 19.10.2017, 20.10.2017, 06.12.2017, 13.09.2018, 10.09.2018, 20.09.2018, 03.10.2018, 08.10.2018, 11.10.2018, 17.10.2018, 18.10.2018, 19.10.2018, 02.11.2018, 06.11.2018, 15.11.2018 (том 1 арк. спр. 129-197).

Сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору підтверджується платіжними дорученнями: від 11.10.2017 № 204, № 205, від 17.10.2017 № 218, № 219, від 18.10.2017 № 221, № 223, від 19.10.2017 № 225, № 226, від 10.09.2018 № 499, № 500, від 13.09.2018 № 504, № 505, від 20.09.2018 № 514, № 515, від 08.10.2018 № 558, № 559, від 19.10.2018 № 594, № 595, від 02.11.2018 № 630, № 631, а також банківськими виписками від 21.03.2017, від 23.08.2017, від 29.08.2017, від 27.09.2017, від 02.10.2017, від 12.10.2017, від 20.10.2017, від 21.10.2017, від 07.12.2017, від 26.09.2018, від 01.10.2018, від 03.10.2018, від 12.10.2018, від 18.10.2018, від 19.10.2018, від 07.11.2018, від 16.11.2018 (том 1 арк. спр. 198-235).

Виплата доходу орендодавцям підтверджується видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату готівки, платіжними відомостями (том 1 арк. спр. 236-250, том 2 арк. спр. 1-102).

В той же час за даними контролюючого органу нарахування доходу орендодавцям здійснювалося відповідно до відомостей нарахування паїв: від 27.08.2017 № 00000000002, від 27.08.2017 № 00000000003, від 27.08.2017 № 00000000004, від 28.11.2017 № 00000000006, від 07.09.2018 № 00000000001, від 07.09.2018 № 00000000002, від 07.09.2018 № 00000000003, від 07.09.2018 № 00000000004 (том 2 арк. спр. 204-219).

На підставі зазначених даних щодо нарахування доходу орендодавцям контролюючим органом зроблено висновок про несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Доводи позивача про те, що відомості нарахування паїв від 27.08.2017 № 00000000002, від 27.08.2017 № 00000000003, від 27.08.2017 № 00000000004, від 28.11.2017 № 00000000006, від 07.09.2018 № 00000000001, від 07.09.2018 № 00000000002, від 07.09.2018 № 00000000003, від 07.09.2018 № 00000000004 ним до податкового органу не надавалися, та правильними є саме надані ним до суду відомості нарахування паїв, а також що регістри бухгалтерського обліку по рахунках 6856, 6411, 642 могли бути надіслані з електронної пошти позивача kfhzolotoe@ukr.net будь-якою іншою особою, крім позивача, суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості нарахування паїв від 27.08.2017 № 00000000002, від 27.08.2017 № 00000000003, від 27.08.2017 № 00000000004, від 28.11.2017 № 00000000006, від 07.09.2018 № 00000000001, від 07.09.2018 № 00000000002, від 07.09.2018 № 00000000003, від 07.09.2018 № 00000000004 ним не складалися та не надавалися до податкового органу для проведення перевірки.

При цьому, суд критично ставиться до посилань позивача щодо неналежної форми запитів податкового органу (в частині їх відправлення з невідомої електронної адреси без перевірки цифрового підпису), з огляду на незмістовність та бездоказовість такого твердження, що є суб`єктивним баченням представника товариства.

Суд зазначає, що вимоги частини другої статті 77 КАС України щодо обов`язку відповідача - суб`єкта владних повноважень, доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, не нівелює обов`язку позивача доводити ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, що передбачено частиною першою статті 77 КАС України.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено, що саме надані ним до адміністративного позову відомості нарахування паїв були складені під час здійснення господарської операції з відповідним відображенням в бухгалтерському обліку.

Відтак, суд вважає за доцільно враховувати суми нарахованого доходу саме відомостей нарахування паїв.

Відомості нарахування паїв, додані позивачем до адміністративного позову (том 1 арк. спр. 129-197), в порушення вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не містять всіх обов`язкових реквізитів, передбачених для первинних документів, а саме: не зазначено місце складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, міститься лише підпис голови С(Ф)Г Золоте та відсутній підпис бухгалтера (особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення). Відтак, зазначені відомості нарахування паїв, надані позивачем до позову, не можуть вважатися первинними документами в розумінні статті 9 Закону № 996-XIV.

У відомостях нарахування паїв від 27.08.2017 № 00000000002, від 27.08.2017 № 00000000003, від 27.08.2017 № 00000000004, від 28.11.2017 № 00000000006, від 07.09.2018 № 00000000001, від 07.09.2018 № 00000000002, від 07.09.2018 № 00000000003, від 07.09.2018 № 00000000004 (том 2 арк. спр. 204-219), інформацією з яких керувався податковий орган, зазначено дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено зазначені документи, ПІБ орендодавців, суми нарахованого доходу та утриманих податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суми до видачі, підписи керівника та головного бухгалтера.

При цьому, інформація, зазначена у відомостях нарахування паїв від 27.08.2017 № 00000000002, від 27.08.2017 № 00000000003, від 27.08.2017 № 00000000004, від 28.11.2017 № 00000000006, від 07.09.2018 № 00000000001, від 07.09.2018 № 00000000002, від 07.09.2018 № 00000000003, від 07.09.2018 № 00000000004 містить дані, якими володіє суб`єкт зазначених господарських операцій (ПІБ орендодавців, суми нарахованого доходу, утриманих ПДФО та військового збору), та доступ до якої не може бути у широкого кола осіб. Відтак, зазначені відомості, на переконання суду, не могли бути складені та надані до податкового органу сторонньою особою.

Крім того, датами нарахування доходу по регістрам бухгалтерського обліку 6411 та 642 є дати 27.08.2017, 28.11.2017, 07.09.2018 (том 2 арк. спр. 231-250, том 3 арк. спр. 1-40), що також підтверджує правомірність висновків відповідача про порушення позивачем строків сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Суд критично оцінює доводи позивача, що під час перевірки ним не спрямовувалися з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту контролюючого органу регістри бухгалтерського обліку по рахунках 6856, 6411, 642, оскільки доступ до вказаної пошти є у невизначеного кола осіб.

Судом встановлено, що 01.12.2017 С(Ф)Г Золоте (код за ЄДРПОУ 30450503) з контролюючим органом укладено Договір про визнання електронних документів № 1230002 та протягом 2018, 2019, 2020 років позивачем подавалися заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, де зазначено e-mail позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 3 арк. спр. 93-95).

Також електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач зазначив в адміністративному позові, посилання що така адреса не є офіційної поштовою скринькою товариства є незмістовним.

Доводи позивача про те, що окрім нього зазначену електронну адресу використовують у своїй роботі ще близько шести юридичних осіб, не підтверджує ту обставину, що вищевказані регістри бухгалтерського обліку були направлені на адресу контролюючого органу сторонньою особою.

Крім того, заперечуючи направлення до контролюючого органу регістрів бухгалтерського обліку 6411 та 642 із зазначеними в них датами нарахування доходу (том 2 арк. спр. 231-250, том 3 арк. спр. 1-40), позивач мав можливість надати такі регістри до суду та спростувати висновки відповідача щодо дат нарахування доходу, проте не зробив цього.

Відтак, суд вважає достовірними відомості, зазначені в наданих до суду контролюючим органом регістрах бухгалтерського обліку, щодо дат нарахування доходу орендодавцям. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо правомірності збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відтак, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З аналізу цієї правової норми слідує висновок, що своє право на подання доказів позивач реалізував під час розгляду справи у суді першої інстанції; до апеляційного суду нові докази можуть подаватися у виключних випадках, якщо буде доведено неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Оскільки зі змісту апеляційної скарги та наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що позивач був позбавлений можливості подати до суду першої інстанції нові докази, які не досліджувалися під час розгляду справи у суді першої інстанції та які об`єктивно не могли бути подані до суду першої інстанції, колегія суддів вважає за неможливе досліджувати надані до апеляційної інстанції додаткові докази.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Золоте" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 360/1780/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 360/1780/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 09 листопада 2020 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова