Рішення

від 05.11.2020 по справі 157/1848/19

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1848/19

Провадження №2/157/93/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Позов обґрунтовано тим, що 22 лютого 2008 року в Бузаківській сільській раді Камінь-Каширського району Волинської області позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. У даному шлюбі в них народилося двоє дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя не складалося, сторони проживають окремо, а позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Добровільно розділити спільно нажите майно не вдається, тому позивачка звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.

Позивачка зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем вони придбали рухоме та нерухоме майно. Зокрема купили земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та збудували на ній житловий будинок загальною площею 80,5 м.кв. Придбали електроплиту вартістю 5865 грн., електродуховку вартістю 7799 грн., двоспальне ліжко вартістю 5000 грн., бетонозмішувач вартістю 4545 грн., електродриль вартістю 1050 грн., шуруповерт вартістю 1500 грн., автомобіль марки ВАЗ вартістю 11645 грн., причіп до автомобіля вартістю 13200 грн. Крім того, для будівництва житлового будинку сторони позичили в ОСОБА_7 1000 доларів США та в ОСОБА_8 - 4000 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить виділити їй у власність 1/2 частину житлового будинку, таку ж частину присадибної земельної ділянки та частину рухомого майна: електроплиту, електродуховку та двоспальне ліжко, стягнути з відповідача на користь позивачки половину коштів за позикою ОСОБА_7 - 11645 грн. та за позикою ОСОБА_8 - 2000 грн., а також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнач частково. Підтвердив, що під час шлюбу сторони спільно придбали земельну ділянку та побудували житловий будинок, які необхідно розділити між ними. Також погодився щодо розподілу рухомого майна, а саме електроплитки, електродуховки, бетонозмішувача, електродриля, шуруповерта, двоспального ліжка та причепа до автомобіля, однак вважає, що їх вартість позивачко значно завищена. Вимоги щодо поділу автомобіля марки ВАЗ та щодо боргових зобов`язань подружжя відповідач не визнав, оскільки придбання такого майна нічим не підтверджене.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, який мотивує тим, що за час шлюбу з позивачкою вони набули право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,10 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та за спільні кошти збудували на ній житловий будинок. Оскільки шлюбні відносини між ними припинилися, тому виникла необхідність у поділі вказаного вище спільного майна подружжя. Однак взаємної згоди щодо поділу цього нерухомого майна між ними немає, тому просить поділити вказані вище житловий будинок та земельну ділянку, виділивши йому у власність 1/2 частину цього майна.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року зустрічний позов об`єднаний в одне провадження та прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні, уточнивши позовні вимоги, просить виділити позивачці у власність частину спірного житлового будинку, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи виділяється першому співвласнику, 1/2 частину земельної ділянки, призначеної для його будівництва та обслуговування, а також рухоме майно: електроплиту, електродуховку, двоспальне ліжко. Компенсацію за відхилення від вартості ідеальної частки в житловому будинку позивачка зобов`язується сплатити відповідачу. Крім того, просить стягнути з відповідача половину коштів, витрачених позивачкою на виготовлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва спірного житлового будинку, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівельного та технічного паспортів. Вимоги за зустрічним позовом визнав повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги первісного позову визнав частково. Не заперечив щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки за варіантами, запропонованими у висновках судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, і погодився на виділ відповідачу частини будинку, що виділяється другому співвласнику. Разом із тим не визнав позовних вимог щодо поділу рухомого майна, оскільки позивачка не довела факту придбання цих речей за ціною, яка зазначена в позові. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов належить задовольнити частково, а зустрічний позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 22 лютого 2008 року по 22 січня 2020 року, що підтверджується рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області про розірвання шлюбу від 22 січня 2020 року.

У первісному позові ОСОБА_3 зазначає, що за час шлюбу з ОСОБА_4 за спільні кошти була придбана земельна ділянка по АДРЕСА_1 , збудовано на ній житловий будинок з погребом та придбано рухоме майно: електроплиту, електродуховку, двоспальне ліжко, бетонозмішувач, електродриль, шуруповерт, автомобіль марки ВАЗ , причіп до автомобіля. Крім того зазначає, що з метою будівництва житлового будинку сторони уклали договори позики з ОСОБА_7 на суму 1000 доларів США та з ОСОБА_8 - 4000 грн.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя № 11 від 21 грудня 2007 року роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Таким чином предметом доказування у справі про поділ майна подружжя є безпосередньо обсяг спільно нажитого подружжям майна та джерело і час його придбання.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2019 року в справі № 522/19610/15-ц (провадження №61-35779св18), а саме, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, із матеріалів справи, зокрема з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 липня 2013 року (а.с. 7), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 липня 2013 року (а.с. 9), договору №14 на виконання проектно-планувальних робіт від 11 липня 2019 року (а.с. 10), повідомлення ВЛ 061192470965 від 04 вересня 2019 року про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта (а.с. 64-65), декларації ВЛ 141193361998 від 02 грудня 2019 року про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (а.с. 11-12), технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 18 листопада 2019 року (а.с. 13-16), будівельного паспорта (а.с. 50-57) та наданих сторонами пояснень об`єктивно підтвердженим вбачається лише факт належності подружжю на праві спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721410100:01:003:0395, та побудованого на ній житлового будинку з погребом.

Цими ж доказами, а також квитанціями про оплату послуг (а.с. 58, 62, 63, 66) доводяться твердження позивачки, що за спільні кошти вона виготовила технічну документацію на спірний житловий будинок, а саме: будівельний паспорт - 3800 грн., повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку - 200 грн., декларації про готовність об`єкта до експлуатації - 200 грн. та технічний паспорт - 1299 грн., всього на суму 5499 грн. Укладення договорів на виготовлення даної проектної документації здійснювалося позивачкою в інтересах сім`ї, а тому кошти, сплачені за цими договорами, також є спільним майном подружжя.

В той же час належних доказів щодо наявності в подружжя права спільної власності на рухоме майно, а саме: електроплиту, електродуховку, двоспальне ліжко, бетонозмішувач, електродриль, шуруповерт, причіп до автомобіля, суду надано не було. Також ОСОБА_3 не доведені обставини, пов`язані з джерелом та часом придбання такого майна. При цьому суд окремо зауважує, що з наданих суду доказів неможливо встановити ким та за які кошти було придбано спірне рухоме майно.

З наявних у матеріалах справи товарних чеків (а.с. 35, 146) вбачається, що 22 грудня 2012 року була придбана духовка Веко ВІМ24300BJ вартістю 7760 грн., 25 серпня 2020 року були придбані поверхня ВЕКО 64401 вартістю 5995 грн. та духовка ВЕКО 24300 вартістю 8480 грн., однак встановити імені покупця та місця придбання товару з цих документів неможливо.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість поділу лише нерухомого майна: земельної ділянки та житлового будинку з погребом, а також витрат, понесених позивачкою на оплату послуг щодо виготовлення технічної документації на житловий будинок.

Згідно зі статтями 70, 71 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Зі змісту первісного й зустрічного позовів та наданих у судовому засіданні пояснень представників сторін встановлено, що кожна зі сторін бажає виділу в натурі належної їй частини нерухомого майна, однак дійти згоди щодо добровільного поділу цього майна сторони не можуть, у зв`язку з чим виник даний спір.

У відповідності до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Під час розгляду даного спору з метою визначення можливих варіантів поділу спірного нерухомого майна ухвалою суду від 17 лютого 2020 року були призначені судові будівельно-технічна та земельно-технічна експертизи. На виконання даної ухвали суду експерт ТзОВ Волиньексперт надав висновок №129/5 від 31 березня 2020 року.

Згідно з висновком ринкова вартість житлового будинку з погребом за адресою: АДРЕСА_1 становить 461652 грн. Експертом пропонується лише один варіант поділу будинковолодіння в натурі між двома співвласниками, за якого реальні частки виділених частин складають: першому співвласнику - 55/100 на суму 253570 грн. 67 коп.; другому співвласнику - 45/100 на суму 208081 грн. 33 коп. Грошова компенсація за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння після його розподілу, становить 22744 грн. 67 коп., які перший співвласник має сплатити другому.

Суд з урахуванням думки сторін, які в судовому засіданні дійшли згоди щодо розподілу запроектованих ізольованих квартир, вважає за необхідне виділити позивачці 1/2 частину спірного будинку, яка пропонується першому співвласнику згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи, при цьому стягує з неї на користь відповідача грошову компенсацію в сумі 22744 грн. 67 коп. за відхилення від вартості часток, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння. У свою чергу відповідачу суд виділяє 1/2 частину спірного житлового будинку, яка пропонується другому співвласнику згідно із вказаним вище висновком судової експертизи. Для влаштування окремих ізольованих квартир сторін слід зобов`язати виконати вказані в мотивувальній частині висновку судової будівельно-технічної експертизи переобладнання та будівельні роботи.

Розподіл у натурі земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , суд здійснює з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи, в якому запропоновано лише один варіант поділу спірної земельної ділянки, згідно з яким першому та другому співвласникам виділяється по земельній ділянці загальною площею 0,05 га. При цьому слід враховувати, що в зв`язку з відсутністю межових знаків остаточний підрахунок площ земельних ділянок можливо провести після виносу в натуру та закріплення на місцевості меж цих ділянок.

Суд також вважає підставними позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 половини коштів, сплачених нею за виготовлення технічної документації на житловий будинок, а саме: будівельного паспорта, повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та технічного паспорта на загальну суму 5499 грн., оскільки наявними в справі документами об`єктивно доведено, що ці витрати здійснювалися позивачкою за особисті кошти в період шлюбу в інтересах сім`ї. Відповідач у свою чергу наведені обставини належними доказами не спростував. Отже враховуючи принцип рівності часток суд стягує з відповідача на користь позивачки половину понесених нею витрат на виготовлення технічної документації на спірний житлових будинок у сумі 2749 грн. 50 коп. (5499 грн. : 2).

У відповідності до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог у частині виділу їй 1/2 частини спільного рухомого майна, вартість якого позивачка оцінює в сумі 19480 грн., суд покладає на неї витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 768 грн. 40 коп., які вона понесла при поданні даного позову.

Як вбачається з висновку судових будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз №129/5 від 31 березня 2020 року загальна вартість нерухомого майна, щодо якого ведеться спір, становить 517163 грн. 40 коп. (вартість житлового будинку - 461652 грн. та вартість земельної ділянки - 55511 грн. 40 коп.), що й буде базовою величиною для визначення ціни позову.

Оскільки обидві сторони звернулися до суду з ідентичними позовними вимогами про виділ їм у власність по 1/2 частині спірного нерухомого майна, тому ціна як первісно, так і зустрічного позовів буде становити 258581 грн. 70 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги наведене, сума судового збору, яку необхідно сплатити кожній зі сторін, буде становити 2585 грн. 82 коп. (258581 грн. 70 коп. х 1%). При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 при поданні зустрічного позову сплатив судовий збір у сумі 2993 грн. 15 коп.

Згідно з наданим суду рахунком вартості проведених судових експертиз та квитанціями про їх оплату ОСОБА_3 понесла витрати на залучення експертів на загальну суму 6075 грн. З огляду на те, що за результатами розгляду даної справи як позивач, так і відповідач набувають у власність рівні частки нерухомого майна та слідуючи застосованому вище принципу розподілу судових витрат у даній справі, суд покладає витрати на проведення судових експертиз на обох сторін порівну. Таким чином, із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на проведення судової експертизи у сумі 3037 грн. 50 коп. (6075 : 2).

Вирішуючи питання про компенсацію витрат, понесених позивачкою на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, суд керується вимогами ст. 137 ЦПК України. Згідно з наданим представником позивачки розрахунком вартості наданих послуг витрати на професійну правничу допомогу склали 6200 грн. Беручи до уваги, що позов ОСОБА_3 задоволено лише в частині поділу нерухомого майна, вартість якого відносно всієї маси спірного майна складає 96%, суд стягує з відповідача на користь позивачки 5952 грн. витрат на професійну правничу допомогу (6200 х 96 %).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статями 367, 372 Цивільного кодексу України, статтями 60, 61, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Первісний позов задовольнити частково, зустрічний позов задовольнити повністю.

Поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі складу спільної сумісної власності по 1/2 його частині.

Виділити ОСОБА_3 в натурі 1/2 частину житлового будинку та визнати за нею право власності на це майно як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з таких приміщень (нумерація згідно з технічним паспортом), а саме: приміщення 1-7 площею 5,4 кв.м., запроектоване приміщення 1-6** площею 4,8 кв.м., запроектоване приміщення 1-6* площею 2,3 кв.м., приміщення 1-5 площею 16,9 кв.м., приміщення 1-4 площею 13,8 кв.м., які згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №129/5 від 31 березня 2020 року виділяються першому співвласнику.

Виділити ОСОБА_4 в натурі 1/2 частину житлового будинку та визнати за ним право власності на це майно як на окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з таких приміщень (нумерація згідно з технічним паспортом), а саме: приміщення 1-1 площею 5,8 кв.м., приміщення 1-2 площею 4,5 кв.м., запроектоване приміщення 1-3* площею 2,7 кв.м., запроектоване приміщення 1-3** площею 2,7 кв.м., запроектоване приміщення 1-3*** площею 20,7 кв.м., які згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №129/5 від 31 березня 2020 року виділяються другому співвласнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 22744 (двадцять дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 67 копійок грошової компенсації за відхилення від вартості часток, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння.

Для ізоляції виділених часток ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : влаштувати автономні інженерні мережі та опалення, демонтувати піч між приміщеннями 1-5 і 1-4, закласти цеглою дверні прорізи між приміщеннями 1-5 і 1-3, 1-4 і 1-3, 1-6 і 1-3, 1-7 і 1-1.

ОСОБА_3 влаштувати перегородку з дверним прорізом товщиною 0,10 м в приміщенні 1-6 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщення 1-6* (коридор) і 1-6** (санвузол) з розмірами, як показано на плані; влаштувати дверні прорізи між приміщеннями 1-5 і 1-4, 1-5 і 1-6*, 1-6** і 1-7 та вхідний проріз з подвійними дверима в приміщення 1-5 на місці віконного прорізу; переобладнати кухню 1-5 в кухню-вітальню.

ОСОБА_4 демонтувати наявні горищні сходи в приміщенні 1-3 із заміною їх на гвинтові, влаштувати перегородку з дверним прорізом товщиною 0,10 м в приміщенні 1-3 таким чином, щоб утворилися запроектовані приміщення 1-3* (коридор), 1-3** (санвузол) і 1-3*** (кімната) з розмірами, як показано на плані; влаштувати віконний проріз в приміщенні 1-2 у не несучій стіні, переобладнати приміщення 1-2 в кухню.

Виділити ОСОБА_3 в натурі 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0721410100:01:003:0395 для обслуговування виділеної їй 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,05 га, яка згідно з варіантом розподілу земельної ділянки висновку судової земельно-технічної експертизи №129/5 від 31 березня 2020 року виділяється першому співвласнику, та визнати за ОСОБА_3 право власності на це майно як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Виділити ОСОБА_4 в натурі 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 0721410100:01:003:0395 для обслуговування виділеної йому 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,05 га, яка згідно з варіантом розподілу земельної ділянки висновку судової земельно-технічної експертизи №129/5 від 31 березня 2020 року виділяється другому співвласнику, та визнати за ОСОБА_4 право власності на це майно як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок та земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування даного будинку, з кадастровим номером 0721410100:01:003:0395, площею 0,10 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 .

У задоволенні вимог первісного позову про поділ рухомого майна відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 2585 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 82 копійки судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3037 (три тисячі тридцять сім) гривень 50 копійок витрат на проведення судових експертиз та 5952 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне ім`я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивачка ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий: Б. С. Гамула