Справа № 169/628/20
Провадження № 2-о/169/35/20
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про залишення заяви без розгляду
05 листопада 2020 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю:
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Туличівська сільська рада Турійського району Волинської області, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 3,36 га, кадастровий номер 0725587600:01:002:0191, земельну ділянку, площею 0,31 га, кадастровий номер 0725587600:04:002:0065, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області. За життя ОСОБА_4 заповіту на вказане майно не складав. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті останнього є заявник та дружина спадкодавця - матір заявника. Вказуючи, що вони у встановленому законом порядку подали заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з наявністю двох арештів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №11757997 та № 11766124, які накладені на все нерухоме майно ОСОБА_4 державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Гловацьким Ю.А на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В-11/1223/28983889 від 29 вересня 2011 року, та відсутністю інформації, яка дала б можливість ідентифікувати суб`єкт обтяження. Вказуючи, що наявність арешту в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує його право, як спадкоємця, який прийняв спадщину та набув права на спадкове майно, на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, просив встановити факт, що вищевказані арешти стосуються іншої особи, ніж ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті проживав і був зареєстрований в селі Туличів Турійського району Волинської області.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав із викладених у ній підстав та просив задовольнити.
Представник заявника у судовому засіданні пояснила, що встановлення зазначеного у заяві факту пов`язане із виникненням у заявника права на спадкування, у зв`язку з чим на підставі частини другої статті 315 ЦПК України такий факт підлягає розгляду в порядку окремого провадження і це є єдиним способом поновлення порушеного права заявника. Вказувала, що із заявою про зняття арешту до державного виконавця чи з відповідним позовом або скаргою на дії державного виконавця до суду заявник не звертався. Просила заяву задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.
Представник заінтересованої особи Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області у судове засідання не з`явився, 2 вересня 2020 року подав до суду заяву, в якій вказав, що не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просить справу розглядати за його відсутності (а.с. 191).
Представник заінтересованої особи Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 199), про причини неявки суд не повідомляв.
Заслухавши учасників справи, з`ясувавши всебічно, повно і об`єктивно обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
За змістом частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 13) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло дві земельні ділянки (а.с. 20).
Належність зазначеного нерухомого майна спадкодавцеві ОСОБА_4 підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 010033 (а.с. 17).
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є його син та дружина - заявник та заінтересована особа у цій справі (а.с. 14, 15).
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арешт на невизначене майно, все нерухоме майно (реєстраційні номери обтяження 11757997, 11766124), належне власнику ОСОБА_4 , накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження В-11/1223/28983889 від 29 серпня 2011 року (а.с. 115).
Виконавче провадження В-11/1223/28983889 закінчено і його матеріали знищені (а.с. 117).
Постановою приватного нотаріуса від 14 липня 2020 року заявнику ОСОБА_1 та заінтересованій особі ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні спадкодавцю ОСОБА_4 земельні ділянки у зв`язку з накладенням арешту на все нерухоме майно останнього та відсутністю інформації, яка б дала можливість ідентифікувати суб`єкт обтяження (а.с. 18).
Арешт майна є одним із заходів забезпечення інтересів громадян, організацій, держави, а також виконання зобов`язань чи судових рішень у випадках, передбачених законом.
Для спору про право у правовідносинах зі спадкування характерна наявність обставин, які створили спірну ситуацію, та неможливість для відповідної особи здійснити своє суб`єктивне право, оскільки її право на оформлення спадкових прав, розпорядження чи користування спадковим майном обмежене, зокрема, й у зв`язку з наявністю обтяження у виді арешту.
Аналіз наведених обставин справи та доданих до заяви доказів дає підстави для висновку, що заявник фактично оспорює правомірність накладення державним виконавцем арешту на спадкове майно, на отримання якого він претендує як спадкоємець першої черги за законом, що свідчить про наявність спору щодо оформлення заявником своїх спадкових прав, здійснення яких унеможливили наявність арешту на майно та відмова приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Крім того, суд звертає увагу на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, і у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Аналогічні положення закріплені і в частині четвертій статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин справи і на підставі зазначених норм процесуального права, а також враховуючи, що під час розгляду цієї справи у порядку окремого провадження достовірно і беззаперечно встановлено, що виникає спір про право щодо здійснення спадкових прав заявника та отримання спадкового майна у власність, який вирішується в порядку позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 259, 260, 261, 293, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , Туличівська сільська рада Турійського району Волинської області, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що він має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуючий
Повний текст ухвали складено 9 листопада 2020 року.
Суд | Турійський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92710401 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Турійський районний суд Волинської області
Тітівалов Р. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні