Рішення

від 02.11.2020 по справі 272/761/20

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/761/20

Провадження № 2/272/419/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, суд, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що 28 жовтня 2010 року між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , був укладений шлюб зареєстрований в Нехворощанській сільській раді Андрушівського району Житомирської області, актовий запис №5. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що на даний час вони з відповідачем проживають окремо, між ними відсутнє взаєморозуміння та довіра, шлюб існує лише документально.

Враховуючи вищезазначене, позивачка вважає, що збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім`ї та унеможливлює примирення з відповідачем, тому просить їх шлюб розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_5 . Судові витрати по розгляду справи просить стягнути з відповідача на її користь.

10 серпня 2020 року на адресу Андрушівського районного суду Житомирської області від відповідача по справі ОСОБА_2 на адресу суду надійшов зустрічний позов в якому останній зазначив, що під час перебування шлюбу, а саме 03 серпня 2016 року, ним спільно з ОСОБА_1 було придбано житловий будинок в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1820387400:01:001:0007. При цьому, право власності на вищевказане майно зареєстровано на ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) просить суд, визнати за ним, ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 . Судові витрати просить стягнути з відповідачки на його користь.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивачка за первісним позовом (відповідачка за зустрічним) та її представник адвокат Пилипчук Д.І. в підготовче судове засідання не з`явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, позов просять задовольнити. Судові витрати з відповідача на користь позивачки просять не стягувати. Зустрічний позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) та його представник адвокат Гарастівський С.А. в підготовче судове засідання не з`явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, первісний позов визнають та не заперечують проти його задоволення. Зустрічний позов підтримують, судові витрати з відповідачки ОСОБА_1 просять не стягувати.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що 28 жовтня 2000 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був укладений шлюб зареєстрований в Нехворощанській сільській раді Андрушівського району Житомирсьької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №5 (а.с.4). Сторони по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.5-6). Відповідно до копії довідки виданої виконкомом Нехворощанської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 27 липня 2020 року №588 вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , належать: чоловік - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 (а.с.12).

На даний час сторони по справі подружні стосунки не підтримують, проживають окремо, шлюб носить формальний характер.

Вказані обставини визнані відповідачем, та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя та інтересам їх дітей, що має істотне значення.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд, вважає встановленим, що збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливе, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін.

Відповідно до ст.113 СК України, позивачці ОСОБА_7 після розірвання шлюбу залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що 03 серпня 2016 року між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку було укладено договір купівлі - продажу житлового будинку та договір купівлі - продажу земельної ділянки, які посвідчені приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу Житомирської області Чистяковим А.О., згідно положень яких, ОСОБА_8 продала ОСОБА_1 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1820387400:01:001:0007 (а.с.46-47). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1820387400:01:001:0007(а.с.29-30).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Зміст статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.

Аналіз норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь - які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Незважаючи на той факт, що вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , були зареєстровані лише на ім`я позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 (як одного з подружжя), це майно вважається спільним майном подружжя.

Згідно ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ст.ст.69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, закон визначає підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та розмір їх часток при поділі майна.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.60, 63, 69, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст.4, 5, 12, 76-82, 141, 200, 206, 211, 223, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 28 жовтня 2000 року в Нехворощанській сільській раді Андрушівського району Житомирської області, актовий запис №5.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1820387400:01:001:0007, як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:В. В. Карповець