Ухвала

від 06.11.2020 по справі 279/5481/20

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

279/5481/20

1-кс/279/907/20

У Х В А Л А

іменем України

06 листопада 2020 року

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "Зоря-Стремигород", на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України), -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся зі скаргою, в якій зазначив, що 27.10.2020 року діючи в інтересах ТОВ "Зоря - Стремигород" звернувся до Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області із заявою про кримінальне правопорушення від 26.10.2020 року за фактом зловживання головою Шершнівської сільської ради ОСОБА_4 своїм службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ТОВ "Зоря-Стремигород". Вказана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку за №12725 та доручена для розгляду сектору кримінальної поліції (С.Конорчук). У поданій заяві містилися достатні дані, які необхідні для внесення відомостей про них до ЄРДР. Проте, відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, що свідчить про бездіяльність слідчого та порушення положень ст.214 КПК України, яка зобов`язує уповноважену особу протягом 24 годин внести відомості до ЄРДР. Просить зобов`язати уповноважених осіб органу досудового розслідування Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення за фактом зловживання головою Шершнівської сільської ради ОСОБА_4 своїм службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ТОВ "Зоря-Стремигород" на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 від 26.10.2020 року.

Представник скаржника вимоги за скаргою підтримав, про що подав письмову заяву.

Представник суб`єкта оскарження в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.

Згідно змісту ст.306 КПК України, якою регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, а саме ч.3 цієї статті - розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги слідчим суддею встановлено наступне.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі: ЄРДР) у визначений КПК України строк, є

видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

Статтею 214 КПК України закріплено обов`язок слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості

до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ч.1 ст.214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не передбачено можливості збору даних, що можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення (окрім проведення огляду місця події у невідкладених випадках), то подана заява, повідомлення мають містити достатні відомості про вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.214 ч.4 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

В той же час, вказана норма не містить заборони невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, якщо зроблені заява, повідомлення не містять достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення певного кримінального правопорушення.

Підтвердженням вказаного висновку є сам факт існування інституту оскарження такої бездіяльності як невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку глави 26 КПК України, норми якого не передбачають прийняття слідчим суддею безальтернативного рішення щодо задоволення скарги такого виду, а відповідно до положень ст.307 КПК України передбачають можливість прийняття рішення, серед інших, і про відмову у задоволенні скарги.

Обов`язку слідчого або прокурора щодо внесення заяви (повідомлення) до ЄРДР кореспондується обов`язок суб`єкта звернення викласти обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016року №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз положень ст.214 ч.5 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов`язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно

було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням, або його вчинення нею лише припускається, або таке

звернення переслідує певну мету, не пов`язану безпосередньо з порушенням прав особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм свідчить, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню відомості за заявою, повідомленням, в яких викладені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто конкретного суспільно небезпечного винного діяння, вчиненого суб`єктом злочину, передбаченого КК України, а не припущення будь-якої особи.

Натомість, якщо у поданій заяві, повідомленні відповідні обставини не відображені, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенню не підлягають.

Зазначені положення узгоджуються з Висновком Верховного Суду України від 01.07.2013року, відповідно до якого підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах чи повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що або підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях

таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Із доданої до скарги заяви на адресу начальника СВ Коростенського ВП, датованої 26.10.2020 року, слідує, що скаржником не наводилось відомостей щодо фактичних обставинвчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, про які зазначається безпосередньо також у даній скарзі.

Жодних відомостей про фактичні обставини вчиненого, на думку скаржника, злочину, наслідків, що настали від такого діяння, конкретні дії особи, не вказано.

Так, згідно диспозиції ч.1 ст. 364 КК України кримінальна відповідальність настає за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе самої чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч ігтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам. свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 ч.1 КК України.

При цьому поняття "неправомірної вигоди" слід розуміти , як намагання одержати не тільки гроші або інше майно, а й будь-які переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи та будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Для неправомірної вигоди характерні обов`язкові такі ознаки:

1) нею можуть бути лише такі предмети, як: а) грошові кошти; б) інше майно; в) переваги; г) пільги; ґ) послуги; д) нематеріальні активи;

2) ці предмети обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;

3) перелічені предмети обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

В змісті звернення до Коростенського ВП скаржник не наводив жодних відомостей щодо фактичних обставинвчинення злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину ( дату, час, місце вчинення правопорушення, в чому мала прояв неправомірна вигода, її розмір, особа, яка її надала та дані про особу, яка її отримала, вид та розмір шкоди, яка була завдана).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

За відсутності наведених в заяві скаржника достатніх та конкретних даних, що могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.1 КК України, підстав для внесення таких відомостей до ЄРДР, не має.

За таких обставин скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.303, 306, 307 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "Зоря-Стремигород" , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя : ОСОБА_1