Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 284/561/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року смт. Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Дубовика П.В.,
з секретарем Галенчик О.В.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в смт.Народичі цивільну справу за позовом Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ до ОСОБА_3 про визнання поширеної останнім інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання поширеної останнім інформації недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ . Свої вимоги мотивує тим, що відповідач маючи статус депутата місцевої ради, у своєму зверненні до Народицького селищного голови звинуватив позивача у здійсненні ним незаконної господарської діяльності, самовільному захопленні земель у населених пунктах Народицького району Житомирської області та самовільному будівництву об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності. Даним зверненням відповідач просив Народицького селищного голову направити відповідні запити в правоохоронні органи для здійснення ними перевірок по зазначеним фактам. В подальшому Народицьким селищним головою були направленні зазначені запити до відповідних правоохоронних органів, і в результаті проведених перевірок, факти, викладені у депутатському зверненні, не підтвердились. А тому, поширена відповідачем у такий спосіб інформація про незаконність господарської діяльності позивачем, не відповідає дійсності, є недостовірною та є такою, що принижує ділову репутацію Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ . У зв`язку з вищевикладеним просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ інформацію, поширену ОСОБА_3 , у зверненні до Народицького селищного голови ОСОБА_5 від 10.09.2019 року та зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом направлення заяви до Народицького селищного голови з повідомленням про прийняття судового рішення у даній справі та повідомленням про відкликання поданого звернення від 10.09.2019 року в строк не пізніше 3 робочих днів після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою суду від 20 липня 2020 року відкрите спрощене провадження у даній справі, яку було направлено учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що як депутат місцевої ради, реалізуючи своє конституційне право, неодноразово надсилав депутатські запити та звернення до Народицької селищної ради та правоохоронних органів щодо правомірності ведення господарської діяльності та самовільного будівництва об`єктів інфраструктури в с.Голубієвичі Народицького району Житомирської області Житомирською обласною громадською організацією Мисливське товариство КОРСАР КОМ , однак як вважає отримував у відповідь від цих державних органів формальні листи-відписки. Ніякої недостовірної інформації відносно Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ не поширював. Вказує, що йому достовірно відомо про факти будування Житомирською обласною громадською організацією Мисливське товариство КОРСАР КОМ об`єктів інфраструктури в с.Голубієвичі Народицького району Житомирської області. Звертає також свою увагу на те, що навіть у разі не підтвердження зазначеної ним у зверненні інформації, це не може бути підставою для задоволення позову, оскільки мало місце реалізація особою конституційного права.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що не підтвердження поширюваної відповідачем інформації будь-якими уповноваженими особами свідчить не інакше як про те, що достовірність такої інформації не підтвердилась, з огляду на що така інформація є недостовірною і неправдивою, а отже не можливо ототожнювати право особи на подання звернення за факт поширення такою особою недостовірної інформації. Крім того, відповідачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правдивості поширеної інформації, зокрема доказів щодо притягнення позивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності, документів на підтвердження наявності у позивача певних об`єктів нерухомого майна.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року розгляд цивільної справи №284/561/20 за позовом Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив від 04.09.2020 року.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві від 14.08.2020 року. Також, на підтвердження викладених у зверненні від 10.09.2019 року фактів, надали суду фотографії, на яких зображені з їх слів об`єкти будівництва, належні Житомирській обласній громадській організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ , а також лист Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області за вих.№7469/55/105/03-2020 від 13.10.2020 року щодо проведення перевірки відносно вказаної вище організації.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Частина перша статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 10.09.2019 року ОСОБА_3 , являючись депутатом Народицької селищної ради, подав Народицькому селищному голові Леончуку А.О. письмове звернення, у якому зазначив наступне: За Вашою інформацією від 07.08.2019 року № 01-26/950 щодо діяльності ГО МТ Корсар-Ком вбачається, що рішення про передачу водного об`єкта в оренду ГО МТ Корсар-Ком не приймалися, земельні ділянки в користування під промислові споруди не надавались, рішення про демонтаж нежитлових приміщень та на будівництво об`єктів, споруд у селах Голубієвичі, Буда-Голубієвичі Народицькою селищною радою не приймались. Отже враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що ГО МТ Корсар-Ком здійснює свою господарську (лісопереробну) діяльність не законно, самовільно захопили землі в вказаних населених пунктах, самовільно без правовстановлюючих документів та відповідних дозволів здійснили будівництво об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності. Прошу Вас, направити відповідні заяви до обласних правоохоронних органів (прокуратура Житомирської області, ГУНП у Житомирській області, управління служби безпеки України в Житомирській області, головне управління Держгеокадастру у Житомирській області) для проведення перевірки законності господарювання ГО МТ Корсар-Ком . Повідомити мене про прийняте рішення письмово згідно вимог чинного Законодавства України .
Зазначене звернення зареєстроване в Народицькій селищній раді 10.09.2019 року за №Л-5, і як встановлено в судовому засіданні та власне визнавалось відповідачем, останній дійсно його подав Народицькому селищному голові на розгляд.
Позивач вважав, що відповідач у справі оприлюднив недостовірну і неправдиву інформацію, та що такі відомості принижують його ділову репутацію, що завдало шкоди відповідним немайновим благам.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже, всі перелічені обставини є предметом доказування в судовому процесі, тому судом надано оцінку словам та словосполученням у зазначених фразах, які позивач вважає недостовірними, негативними і такими, що порочать його ділову репутацію.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. - пункт 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі за текстом - Постанова Пленуму).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Відповідно до ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. При цьому, відповідно до ст. 8 Конституції України, норми останньої є нормами прямої дії.
Як наголошує п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року №1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
За приписами ч.2 ст.30 Закону України „ Про інформацію " оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Аналізуючи зміст інформації, яка викладена у зверненні відповідача до Народицького селищного голови Леончука А.О. від 10.09.2019 року, суд вважає, що висловлювання "ГО МТ Корсар-Ком здійснює свою господарську (лісопереробну) діяльність не законно, самовільно захопили землі в вказаних населених пунктах, самовільно без правовстановлюючих документів та відповідних дозволів здійснили будівництво об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності мають стверджувальний характер і містять основну думку, в якій автор стверджує, що події відбувались або відбуваються, вказує на існування певних фактів, констатує їх, а тому недостовірна інформація щодо позивача, викладена у вказаному зверненні, є за своїм характером твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями, і вона може бути предметом судового захисту.
Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами встановлено наступне.
Відповідно до статуту, затвердженого 17.01.2008 року рішенням установчих зборів засновників ЖО ГО МТ Корсар Ком (а.с.26-35), Житомирська обласна громадська організація Мисливське товариство КОРСАР КОМ є добровільною місцевою громадською організацією, яка об`єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захисту спільних інтересів і є неприбутковою. Метою її діяльності є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів членів Товариства, сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу.
Відповідно до копії листа Народицького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області №1432/210/02-19 від 02.10.2019 року (а.с.17), за результатами розгляду повідомлення від 26.09.2019 року по факту неправомірних дій зі сторони ЖО ГО МТ Корсар Ком , дані матеріали списані до справи Народицького ВП, так як відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення. Доказів щодо оскарження даного рішення відповідачем, суду надано не було.
З копії листа Державної екологічної інспекції Поліського округу №4700/2/6-09 від 19.12.2019 року (а.с.18) вбачається, що в період з 13.12.2019 року по 19.12.2019 року було здійснено планову перевірку щодо дотримання ГО МТ Корсар Ком вимог природоохоронного законодавства, відповідно до результатів якої встановлено, що ГО МТ Корсар Ком не здійснює господарську (лісопереробну) діяльність та в її власності відсутні об`єкти інфраструктури для здійснення лісопереробної діяльності.
Крім того, з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.20), Народицьким ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області 18.02.2020 року розпочато досудове розслідування №120200602230000022 за фактом перешкоджання ОСОБА_3 законній діяльності ГО МТ Корсар Ком , яка на його погляд незаконно здійснює господарську (лісопереробну) діяльність, самовільно захопила землі у населених пунктах без правовстановлюючих документів.
Отже, зазначене свідчить про те, що позивач не має відношення до здійснення незаконної господарської діяльності, захоплення земель у населених пунктах Народицького району Житомирської області та самовільного будівництва об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності, а відповідно і спростовує інформацію, викладену відповідачем у зверненні від 10.09.2019 року, що є безумовним підтвердженням, що ця інфоримація є недостовірною.
Суд не вважає наданий відповідачем в судовому засіданні лист Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області за вих.№7469/55/105/03-2020 від 13.10.2020 року (а.с.73), належним доказом, який підтверджує інформацію, поширену у зверненні до селищного голови, оскільки з його змісту не можливо встановити достовірність зазначених в ньому фактів, зокрема доказів щодо притягнення позивача чи його посадових осіб до адміністративної чи кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво, та наявності у позивача певних об`єктів нерухомого майна.
Крім того, суд не може визнати надані у судовому засіданні відповідачем фотографії (а.с.75-81) належним доказом підтвердження викладених останнім фактів у зверненні від 10.09.2019 року, у зв`язку з неможливістю достовірно ідентифікувати зоображені на них об`єкти, встановити, яким обладнанням здійснено фотозйомку, а також тим, що останні не містять конкретного місця і часу здійснення фотозйомки.
Статтею 62 Конституції України проголошено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Таким чином, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що інформація щодо позивача, поширена ним, є достовірною.
Приймаючи до уваги положення ст.ст.32,68 Конституції України, необхідним є забезпечення балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, на вільне виражання свої поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації з іншого боку.
Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе, а також вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу його гідності та честі, які є недоторканими.
За змістом ч. 1 статті 1 ЗУ Про інформацію , інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Основними принципами інформаційних відносин є, серед іншого, достовірність і повнота інформації (стаття 2 ЗУ Про інформацію ).
Як зазначено в п. 26 ч. 1 статті 1 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.
Відповідно до норм статті 277 ЦК України, зокрема, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам.
Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів - зазначає ВС в Постанові від 20.11.2019 р. по справі № 910/7978/18.
Таким чином, в силу наведених вище норм та судової практики, поширена відповідачем недостовірна інформація відносно діяльності позивача, є такою, що принижує його ділову репутацію, оскільки дискредитує його діяльність та порушує особисті немайнові права.
Також, Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 встановлено, що враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-ІУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя .
Частиною 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей. Проте, частиною другою вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві. Такою легітимною метою визначається охорона репутації осіб-фігурантів інформації.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
За змістом абзаців 2 та 3 пункту 24 вказаної вище Постанови Пленуму, якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1, суд вважає, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а саме шляхом направлення відповідачем заяви до Народицького селищного голови з повідомленням про прийняття відповідного судового рішення у даній справі та про відкликання поданого звернення від 10.09.2019 року.
З аналізу досліджених судом доказів, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 , поширив неправдиву інформацію, достовірність якої, як на момент подання звернення, так і на час проведення судового засідання в справі, не зміг підтвердити будь-якими належними та допустимими доказами, а тому вимоги Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ про визнання вказаної інформації недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію та її спростування є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору у разі задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 274-279, 430 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ до ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати поширену ОСОБА_3 інформацію, викладену ним у зверненні до Народицького селищного голови Леончука А.О. від 10.09.2019 року, а саме ГО МТ Корсар-Ком здійснює свою господарську (лісопереробну) діяльність не законно, самовільно захопили землі в вказаних населених пунктах, самовільно без правовстановлюючих документів та відповідних дозволів здійснили будівництво об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ .
Зобов`язати ОСОБА_3 спростувати поширену ним недостовірну інформацію відносно Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ , викладену у зверненні до Народицького селищного голови Леончука А.О. від 10.09.2019 року, а саме ГО МТ Корсар-Ком здійснює свою господарську (лісопереробну) діяльність незаконно, самовільно захопили землі в вказаних населених пунктах, самовільно без правовстановлюючих документів та відповідних дозволів здійснили будівництво об`єктів інфраструктури для впровадження лісопереробної діяльності , шляхом направлення заяви до Народицького селищного голови з повідомленням про прийняття відповідного судового рішення у даній справі та про відкликання поданого звернення від 10.09.2019 року в строк не пізніше 3 робочих днів після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житомирської обласної громадської організації Мисливське товариство КОРСАР КОМ судові витрати понесені останньою при зверненні до суду в сумі 4204 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач : Житомирська обласна громадська організація Мисливське товариство КОРСАР КОМ , ЄДРПОУ 35731082, місцезнаходження : 10001, м.Житомир, вул.Металістів, 3.
Відповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Повне рішення виготовлено 09 листопада 2020 року.
Суддя: П. В. Дубовик
Суд | Народицький районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2020 |
Оприлюднено | 10.11.2020 |
Номер документу | 92711444 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Народицький районний суд Житомирської області
Дубовик П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні