Рішення

від 19.10.2020 по справі 359/5466/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/5466/2020

Провадження № 2/359/2278/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на : житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:01:004:0021, загальною площею 0,185 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району за кадастровим номером 3220881300:01:001:0044, площею 0,0920 га; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220881300:03:003:0039, площею 1,230 га на території Вишеньківської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 заповіт не склав і спадкування відбувалось за законом. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли мати позивача (дружина померлого) - ОСОБА_3 та рідний брат позивача (син померлого) - ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали з померлим. До нотаріуса вони не зверталися, але незалежно від цього успадкували в рівних частинах належне покійному ОСОБА_2 майно. До складу спадщини увійшла Ѕ частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району за кадастровим номером 3220881300:01:001:0044, площею 0,0920 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:01:004:0021, загальною площею 0,185 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220881300:03:003:0039, площею 1,230 га на території Вишеньківської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті заповіт ОСОБА_3 також не складала, а тому спадкування відбулось за законом. Після її смерті фактичним спадкоємцем став рідний брат позивача - ОСОБА_4 , який на момент смерті матері проживав разом з нею. Брат не мав сім`ї та після смерті батьків позивач фактично почала доглядати за братом і господарством, переїхала та постійно проживала у батьківському будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 . На випадок своєї смерті він заповіту також не складав. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його сестра - позивач по справі - ОСОБА_1 , яка постійно проживала з ним.

30 червня 2020 року позивач звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, проте отримала відмову, у звязку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а також у зв`язку з тим, що жоден із попередніх спадкоємців не оформив право на спадщину за законом. З цих підстав позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав на спадкове майно з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача подав до суду заяву, якою просив прийняти рішення на підготовчому судовому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачем позову та розгляд справи просили проводити у його відсутність.

Від відповідача Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника, яким позовні вимоги визнали у повному обсязі і не заперечували щодо задоволення.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 40. Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 21).

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, до якої увійшли Ѕ частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя.

З довідки № 19116 від 10.06.2020 року, виданої Комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації вбачається, що за адресою : АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності відсутня (а.с. 16).

Крім того, до спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшли : земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району за кадастровим номером 3220881300:01:001:0044, площею 0,0920 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3220881300:01:004:0021, загальною площею 0,185 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220881300:03:003:0039, площею 1,230 га на території Вишеньківської сільської ради, власником яких був ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с. 17-19).

Згідно довідки № 463 від 04 травня 2020 року, виданої Вишеньківською сільською радою ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним на момент смерті були зареєстровані та проживали - дружина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 (а.с. 24).

Згідно ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не складав, тому спадкування відбувалось за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , які з ним постійно проживали. Проте, до нотаріуса не зверталися, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 62061333 від 15.10.2020 року, в якій зазначено, що інформація відсутня щодо ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 56. Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (а. с. 22).

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, до якої увійшли 3/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , як частка у спільному майні подружжя, земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:01:004:0021, загальною площею 0,185 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області, Ѕ частина земельної ділянка для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району за кадастровим номером 3220881300:01:001:0044, площею 0,0920 га;, Ѕ частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220881300:03:003:0039, площею 1,230 га на території Вишеньківської сільської ради.

ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіту також не складала, тому спадкування відбувалось за законом.

Згідно довідки № 462 від 04 травня 2020 року, виданої Вишеньківською сільською радою ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з нею на момент смерті був зареєстрований та проживав - син ОСОБА_4 (а.с. 25), який на підставі ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Проте, до нотаріуса не звертався, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 62061387 від 15.10.2020 року, в якій зазначено, що інформація відсутня щодо ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача - ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис № 40. Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (а. с. 23).

ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіту також не складав, тому спадкування також відбувалось за законом.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його рідна сестра - ОСОБА_1 , яка разом з ним проживала, доглядала за братом після смерті батьків, що підтверджується довідкою № 461 від 04 травня 2020 року, виданої Вишеньківською сільською радою Онищенко А.Г. про те, що ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з ним на момент смерті проживала - сестра ОСОБА_1 (а.с. 26).

Відповідно ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

30 червня 2020 року позивач звернулась до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_4 . Проте, нотаріус їй відмовила посилаючись на те, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а також у звязку з тим, що жоден із попередніх спадкоємців не оформив право на спадщину за законом (а.с. 38).

З технічного паспорту виданого на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , збудовані наступні об`єкти: АІ житловий будинок 1972 року площею 61,10 кв. м., В погріайб з шийкою 1979 року площею 15,30 кв.м., а веранда 1972 року площею 10,60 кв.м, Б сарай 1979 року площею 38,40 кв.м., Г літня кухня 1979 року площею 38,40 кв.м., N1 ворота 1985 року площею 6,30 кв.м., N2 хвіртка 1985 року площею 2,10 кв.м., N13 огорожа 1973 року площею 7,80 кв.м., а1 ганок 1972 року 3,70 кв.м., К колонка питна 1970 року площею 15 м/п (а.с. 12-15).

Проте, на момент смерті спадкодавець ОСОБА_2 не отримав свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок та не зареєстрував його в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації. У зв`язку з чим, спадкоємцю відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на вказаний житловий будинок.

Відповідно абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 .

Відповідно до вказаних нормативних актів передбачалась державна реєстрація будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства, яке діяло на момент закінчення будівництва житлового будинку та регулювало відносини пов`язані із виникненням права власності на споруджений житловий будинок у спадкоємців., які фактично прийняли спадщину після ОСОБА_2 , виникло право власності на вказаний житловий будинок.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).

У відповідності до вимог ч.ч.1, 3, 4, 9, 10 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно п. „а" ч. 1 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що земельна ділянка є сформованою і може бути об`єктом цивільних прав та належить до спадкового майна померлого ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , яка фактично прийняли спадщину після ОСОБА_4 , набула право власності в порядку спадкування за законом з моменту відкриття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 79, 79-1, 125, 152 Земельного Кодексу, ст. ст. 373, 1218, 1220, 1225 ч. 1 ст.1268, ст.1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1, 1297 ЦК України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" ст. ст. 2, 12, 81, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) в порядку спадкування право власності на : житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:01:004:0021, загальною площею 0,185 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району за кадастровим номером 3220881300:01:001:0044, площею 0,0920 га; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220881300:03:003:0039, площею 1,230 га на території Вишеньківської сільської ради.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2020 року.

Суддя Л. В. Яковлєва