Постанова

від 29.10.2020 по справі 824/250/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/250/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

29 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Оленюк Х.І.,

представника відповідача: Любимової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2020 року позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія", звернулося в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач-1) та Державної податкової служби України (відповідач-2), з урахуванням уточнення позовних вимог від 06.03.2020, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1447019/38048777 від 30.01.2020 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" від 30.11.2019 у день подання її на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №1447018/38048777 від 30.01.2020 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" від 31.12.2019 у день подання її на реєстрацію.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у податкового органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача, а оскаржувані рішення є протиправними, відповідно, такі рішення підлягали скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що ТОВ Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія надала на розгляд комісії тільки акти прийому передачі по податковим накладним реєстрація яких зупинена, тому твердження позивача про те що ним надано всі документи передбачені п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН є не обґрунтованими. Зазначає, що підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ненадання всіх необхідних документів.

Враховуючи вищевикладене, комісією ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 30.11.2019 року та №2 від 31.12.2019, у зв`язку із ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у Квитанції від 16.12.2019 та Рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної висновки є за своїм характером необґрунтованими у зв`язку з відсутністю законних та достатніх підстав для віднесення ТОВ "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" до категорії ризикових платників податків та зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 30.11.2019.

Крім того, позивач зазначав, що в Рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної відповідачем-1 не вказано які саме документи не надано позивачем для реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначав, що контролюючий орган не взявши до уваги подані первинні документи прийняв Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.12.2019 з підстави ненадання платником копій документів, а саме первинних документів щодо постачання товарів, послу, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, не зазначивши які саме документи Товариством не подано.

Позивач вважає, що оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, суперечать вимогам закону та що породжують його неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ 38048777) з 26.01.2012 зареєстроване як юридична особа за адресою місцезнаходження - вул. Хотинська, буд. 43, м. Чернівці, Чернівецька область.

Види діяльності товариства: інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнаннями; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Згідно з Витягом №1424124500010 від 25.01.2014 позивач є платником податку на додану вартість.

03.12.2018 між ТОВ "Чернівецька будівельно-інвестиційна" компанія (Орендодавець) та ТОВ "Буковинська будівельна компанія" (Орендар) укладено Договір оренди №1, додаткову угоду до цього договору від 31.05.2019 та додаткову угоду №2 від 01.09.2019 за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у користування за плату і на строк, передбачений цим Договором експозиційні стенди розміри та характеристики, перелік яких визначається у додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання вищевказаного договору сторонами складено акт прийому-передачі майна до договору оренди №1 від 03.12.2018.

29.01.2019 між ТОВ "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" (Замовник) та ТОВ "ТВК Боянівка" (Виконавець) укладено Договір підряду №29/01/19П та додаткову угоду до цього договору від 30.04.2019 за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням Замовника, із матеріалів та за допомогою засобів Замовника, на умовах цього Договору виконати роботи, передбачені п. 2.1. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи. На виконання вищевказаного договору сторонами складено акт прийому-передачі матеріалів для виконання робіт від 23.02.2019.

30.11.2019 позивачем складено податкову накладну за №1 на суму 166666,67 грн та ПДВ у розмірі 33333,33 грн (оренда експозиційних стендів), яку направлено через програму електронного документообігу "М.Е.Doc" на адресу ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.12.2019 контролюючим органом було надіслано позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 30.11.2019, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.01.2020 позивачем надіслано фіскальному органу Повідомлення №11 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено в якому зазначав, що реальність операцій за договорами №1 від 03.12.2018 підтверджується належним чином складеними первинним та іншими документами, а також достатньою матеріально-технічною базою, копії додаються. Квитанція про "блокування" реєстрації податкової накладної №1 від 30.11.2019 є необґрунтованою (спростування прописані у поясненні сканкопія якого долучається). ТОВ "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" не відповідає жодному ризиковому критерію.

До указаного Повідомлення позивачем додано: Пояснення; Акт №ОУ-0000031 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2019; рахунок-фактура №0000000031 від 30.11.2019.

30.01.2020 відповідачем-1 прийнято Рішення №1447019/38048777 про відмову позивачу в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 30.11.2019 у зв`язку з ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

31.12.2019 позивачем складено податкову накладну за №2 на суму 166666,67 грн та ПДВ у розмірі 33333,33 грн (оренда експозиційних стендів) та направлено її через програму електронного документообігу "М.Е.Doc" на адресу ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.01.2020 контролюючим органом було надіслано позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 31.12.2019, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.01.2020 позивачем надіслано фіскальному органу Повідомлення №12 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено в якому зазначав, що реальність операцій за договорами №1 від 03.12.2018 підтверджується належним чином складеними первинним та іншими документами, а також достатньою матеріально-технічною базою, копії додаються. Квитанція про "блокування" реєстрації податкової накладної №2 від 31.12.2019 є необґрунтованою (спростування прописані у поясненні сканкопія якого долучається). ТОВ "Чернівецька будівельно-інвестиційна компанія" не відповідає жодному ризиковому критерію.

До указаного Повідомлення позивачем додано: Пояснення; Акт №ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2019; рахунок-фактура №0000000034 від 31.12.2019.

30.01.2020 ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято Рішення №1447018/38048777 про відмову позивачу в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 30.11.2019 у зв`язку з ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи протиправними рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, вимоги пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не допускають неоднозначного трактування обов`язків контролюючих органів.

Водночас, згідно квитанцій від 16.12.2019 та від 16.01.2020 реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено у зв`язку з тим, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, зупиняючи реєстрацію податкових накладних №1 від 30.11.2019 та №2 від 31.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем-1 застосовано формулювання (як підставу), яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Тобто, контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019, п.1.6 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено 6 додаткових ступенів ризику.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем-1 у квитанціях від 16.12.2019 та від 16.01.2020 не зазначено якому саме із 6 критеріїв пп.1.6 п.1 відповідає позивач.

Також, зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач-1 не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як видно із змісту квитанцій від 16.12.2019 та від 16.01.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначена позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 у справі №819/1073/19.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.

Слід також враховувати, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, що також спростовує доводи апеляційної скарги щодо надання чи ненадання певних документів .

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Надаючи правову оцінку прийнятим Комісією рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Схожа позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Як встановлено судом першої інстанції, з метою реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач надіслав наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки, в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня конкретизована інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження господарської операції щодо податкової накладної №1 від 30.11.2019 позивач надіслав Повідомлення №11 від 23.01.2020, до якого додав: Пояснення; Акт №ОУ-0000031 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2019; рахунок-фактура №0000000031 від 30.11.2019.

На підтвердження господарської операції щодо податкової накладної №2 від 31.12.2019 позивач надіслав Повідомлення №12 від 23.01.2020, до якого додав: Пояснення; Акт №ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2019; рахунок-фактура №0000000034 від 31.12.2019.

Однак, комісією податкового органу формально визначено підстави для прийняття оскаржуваних рішень та не наведено конкретної інформації з приводу документів, які не надані позивачем, проте є необхідними для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Водночас, з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийняв обґрунтований висновок, що у відповідача-1 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача, а оскаржувані рішення є протиправними, відповідно, такі рішення підлягали скасуванню.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги з приводу того, що позивачем не надано всі необхідні первинні документи передбачені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010, оскільки, податковий орган повинен був вказувати які документи необхідно подати позивачу для того, щоб відбулась реєстрація податкових накладних у квитанції, якою зупинено її реєстрацію.

Натомість, у такій квитанції містилось неконкретизоване посилання на документи, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак подання позивачем таких документів на власний розсуд, в даному випадку, є виправданим.

При цьому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Однак, під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 09 листопада 2020 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.