У Х В А Л А
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 120/2647/20-а
09 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Немировського" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що 14.09.2020 подав апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 вказану апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв`язку із несплатою судового збору. Зазначив, що на час подання апеляційної скарги та на час, встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги, не було фінансування для сплати судового збору.
Тому відповідач вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020, просить його поновити для реалізації права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Встановлено, що станом на 14.09.2020 відповідач отримав копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020.
Апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020 відповідач подав 26.10.2020, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.
Посилання відповідача на вжиття ним заходів для апеляційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020 та повернення його апеляційної скарги згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у зв`язку із несплатою судового збору, колегія суддів не розцінює як такі, що свідчать про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020, виходячи з наступного.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.
Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Відтак, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.08.2020, а тому у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Вінницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92714621 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Залімський І. Г.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Комар Павло Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні