Рішення

від 06.11.2020 по справі 694/860/20

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/860/20

Провадження № 2/690/210/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Руденко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Звенигородська центральна районна лікарня Звенигородської районної ради про відшкодування шкоди, завданої злочином,

в с т а н о в и в:

заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія та номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області кошти в сумі 1705 грн. 11 коп. на рахунок: отримувач УК у Звенигородському районі/Звенигородський район/24060300, код отримувача ЄДРПОУ 37864724, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA598999980314030544000023100, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження.

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 27.03.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2019 близько 18.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території подвір`я загального користування біля будинку АДРЕСА_2 на грунті раптових виниклих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_2 , маючи на меті заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс йому один удар ножем по правій сідниці, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді колюче-ріжучої рани правої сідниці, яка супроводжувалася масивною кровотечею та тяжким шоковим станом та яке згідно висновку судово-медичної експертизи №05-09-01/308 від 22.11.2019 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень з ознакою небезпеки для життя.

Вирок суду набрав законної сили 30.03.2020.

У зв`язку з розладом здоров`я ОСОБА_2 перебував на лікуванні в Звенигородській ЦРЛ з 09.11.2019 по 12.11.2019 та на його лікування було витрачено кошти в розмірі 1705 грн. 11 коп..

Враховуючи те, що саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких останній лікувався в Звенигородській ЦРЛ і вина ОСОБА_1 доведена в суді, а відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, а тому є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор в судове засідання не з`явився, керівник Звенигородської місцевої прокуратури надіслав до суду заяву, в якій просить дану справу розглянути у відсутності прокурора та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить дану справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи КНП Звенигородська центральна районна лікарня Звенигородської районної ради в судове засідання не з`явився, КНП Звенигородська центральна районна лікарня Звенигородської районної ради належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 15.10.2020.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Як вбачається з вироку Ватутінського міського суду Черкаської області від 27.03.2020 (а.с.9-10) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2019 близько 18.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території подвір`я загального користування біля будинку АДРЕСА_2 на грунті раптових виниклих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_2 , маючи на меті заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс йому один удар ножем по правій сідниці, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді колюче-ріжучої рани правої сідниці, яка супроводжувалася масивною кровотечею та тяжким шоковим станом та яке згідно висновку судово-медичної експертизи №05-09-01/308 від 22.11.2019 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень з ознакою небезпеки для життя.

Вирок суду набрав законної сили 30.03.2020.

Суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином суд вважає доведеним винність дій ОСОБА_1 , які спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_2 та спричинили відповідні правові наслідки.

Згідно з даними довідки Звенигородської ЦРЛ №5633 від 24.06.2020 (а.с.30), ОСОБА_2 в період з 09.11.2019 по 12.11.2019 знаходився на стаціонарному лікуванні в Звенигородській ЦРЛ та на його лікування витрачено 1705 грн. 11 коп..

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Згідно з п. 2 вказаного вище Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий , виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Вказана довідка разом із розрахунком вартості лікування досліджена судом та сумнівів у собі не викликає.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до статуту КНП Звенигородська центральна районна лікарня Звенигородської районної ради (а.с.11-23) джерелами її фінансування є бюджетні асигнування районного бюджету.

Таким чином судом встановлено, що витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 до бюджету, розпорядником якого є Звенигородська районна рада, не відшкодовано, а тому вбачається заподіяння матеріальної шкоди інтересам держави.

Згідно із ст. 23 ЗУ Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди інтересам держави та не вчинення жодних дій як Звенигородською ЦРЛ так і Звенигородською районною радою спрямованих на відшкодування завданих збитків, прокурор правомірно звернувся до суду із вказаним вище позовом.

Відповідно до пунктів 3,4 вказаного вище Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яке вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухвалені вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення проводиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

Нормами ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, завдана шкода, яка виникла внаслідок вчинення відповідачем злочину (кримінального правопорушення) підлягає відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими, ґрунтуються на нормах ЦК України, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені положення закону, за наявності вироку Ватутінського міського суду Черкаської області від 27.03.2020, відповідач, як особа, яка вчинила злочин, зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_3 ..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд задовольняючи позов стягує із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп., від сплати якого був звільнений позивач на підставі п. 6 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір .

На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 141, 265, 274 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Звенигородська центральна районна лікарня Звенигородської районної ради про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія та номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області кошти в сумі 1705 (одна тисяча сімсот п`ять) грн. 11 коп. на рахунок: отримувач УК у Звенигородському районі/Звенигородський район/24060300, код отримувача ЄДРПОУ 37864724, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA598999980314030544000023100, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія та номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області у дохід держави в особі ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило