Рішення

від 06.11.2020 по справі 509/2207/20

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2207/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області в складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання фактичного прийняття спадщини за законом, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна:

-земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521083600:02:002:0103, що належала померлій на праві приватної власності.

Спадкоємцем першої черги після смерті померлої є позивач, інших спадкоємців першої черги не має, позивач фактично прийняв спадщину.

При зверненні до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Олійниченко Ж.В з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та не подано документів, які свідчили б про його постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач стверджує, що з грудня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , він фактично проживав разом із матір`ю ОСОБА_2 , в квартирі, що належить йому на праві приватної власності та яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В підтвердження цьому до суду надає довідку № 513-2019 від 27.12.2019 року, що видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-комунальний сервіс ОСОБА_3 та акт про фактичне місце проживання особи від 23.04.2020 року.

Враховуючи вище викладене позивач просить в судовому порядку встановити вказаний вище факт.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представника позивача надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає.

Представник відповідача Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався судом відповідно до вимог закону, відзив у визначений термін не надав, причини неявки до судового засідання не сповістив.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 29.03.1965 року.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 389073 від 13.05.2008 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0521083600:02:002:0103, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 видане 12.12.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Олійниченко Ж.В., з проханням відкрити спадкову справу та видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на майно його померлої матері, позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та не подано документів, які свідчили б про його постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та рекомендовано у зв`язку з цим звернутися до суду.

Довідкою № 513-2019 виданою директором Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-комунальний сервіс Бугаєвським Е.Є. від 27.12. 2019 року, підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована та мешкала з 05.03.2014 року по 25.01.2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , сину померлої, що підтверджує довідка №514-2019 видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-комунальний сервіс Бугаєвським Е.Є. від 27.12. 2019 року.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_2 підтверджується актом про фактичне місце проживання особи від 23.04.2020 року, за підписом трьох осіб, які підтверджують, що з грудня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 фактично проживав разом із матір`ю ОСОБА_2 (до моменту її смерті).

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно). Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №61668227 від 15.09.2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена не була.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Установлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У даному випадку судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав з матір`ю ОСОБА_2 на момент смерті останньої в 2017 році у квартирі АДРЕСА_2 , був пов`язаний з нею спільним побутом та веденням спільного домашнього господарства по день її смерті, що підтверджено письмовими доказами, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дане рішення суду про встановлення факту спільного проживання спадкоємця першої черги з спадкодавцем на день його смерті є підставою для оформлення права на спадщину.

Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтований, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючисьст.ст.110,112,113СКУкраїни,ст.ст.12,13,81,89,136,264,265,268,272,273,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання фактичного прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_2 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме, з грудня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - по день смерті ОСОБА_2 та визнати ОСОБА_1 таким, що фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: П.Л. Кириченко