Постанова

від 07.08.2007 по справі 15/173-07-4140а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/173-07-4140А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "07" серпня 2007 р. Справа  № 15/173-07-4140А

10 год. 35 хв.                                                                                   м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого судді -                Петрова В.С.

суддів -                                      Рога Н.В.,

                                                  Власової С.Г.

при секретарі                            Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –              Белих О.В.;  

від відповідача –         Жумбей Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія” до Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення санкції, -  

    ВСТАНОВИВ:  

Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування постанови Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку № 221-ДМ від 24.04.2007 р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої анульовано ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів серії АБ № 177156, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 31.08.2005 р. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржувана постанова № 221-ДМ від 24.04.2007 р. винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів від 29.12.2006 р. № 570 позивач не отримував, а також на відсутність порушень позивачем законодавства про цінні папери.     

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 травня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/173-07-4140А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 червня 2007 р. у справі № 15/173-07-4140А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2007 р. справу № 15/173-07-4140А у зв'язку з особливою складністю призначено до колегіального розгляду у наступному складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Рога Н.В. та Власової С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2007 р. справу № 15/173-07-4140А прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Рога Н.В. та Власової С.Г.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, про що зазначено у письмових поясненнях у справі (а.с. 154-156 т.1).

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 52-56 т.1), та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія” є особою, яка здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів, про що товариству Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 31.08.2005 р. видано ліцензію серії АБ № 177156 на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно пунктів 1 та 5 глави Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку комісії 26.05.2006 р. № 348, ці ліцензійні умови встановлюють вимоги, обов'язкові для виконання при провадженні професійної діяльності на фондовому ринку, та повинні виконуватись професійними учасниками фондового ринку протягом усього строку дії ліцензії.

Відповідно до п. 11 глави 3 Ліцензійних умов ліцензіат зобов'язаний надавати до     Комісії  адміністративні дані відповідно до Положення про складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 24.06.2003 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2003 р. за № 655/7976.

Вказане Положення   № 290   визначає   порядок   складання   адміністративних   даних   щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів реєстраторами та емітентами, що здійснюють діяльність із самостійного ведення власного реєстру та набули цього статусу відповідно до чинного законодавства, терміни та порядок подання відповідних документів до Комісії.

Зокрема, пунктом 2.3. Положення № 290 встановлено подання щоквартальної інформації реєстратора, що складається за станом на останній день кварталу. Щокварталу реєстратор складає такі документи:

-          дані про реєстратора;

-          дані про підрядковані реєстратору відокремлені підрозділи, які здійснюють ведення реєстру;

-          дані про укладені з емітентами договори про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

-          баланси випусків іменних цінних паперів.

Також пунктом 2.6 Положення № 290 встановлено подання нерегулярної інформації про осіб, що володіють 10 і більше відсотками акцій емітента, складається за фактом її виникнення у таких випадках:

- зміни на особовому рахунку (відкриття рахунку) в цінних паперах власника пакета акцій або номінального утримувача в реєстратора (емітента), внаслідок яких він стає власником пакета акцій емітента в обсязі від 10 і більше відсотків статутного капіталу;

- збільшення або зменшення кількості акцій на особовому рахунку в цінних паперах власника пакета акцій або номінального утримувача в обсязі від 10 до 100 відсотків статутного капіталу;

- зміни на особовому рахунку власника пакета акцій або номінального утримувача, внаслідок чого його володіння акціями емітента стає меншим 10 відсотків статутного капіталу (або закриття рахунку).

Так, 30 жовтня 2006 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесено розпорядження № 391-ДМ, згідно якого було встановлено, що подані реєстратором –позивачем адміністративні дані за III квартал 2006 року не містять усі визначені Положенням № 290 реквізити та інформацію. Цим розпорядженням було зобов'язано реєстратора –ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія” усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: надати адміністративні дані за III квартал 2006 року відповідно до Положення № 290; в разі закриття системи реєстру емітентів, зазначених у додатку, необхідно надати до центрального апарату Комісії нерегулярну інформацію в паперовій та електронній формі про закриття рахунків власникам 10% і більше пакетів акцій та/або передачу системи реєстру до іншого реєстратора; до 14 листопада 2006 року письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.

Як зазначає відповідач у своїх запереченнях, у зв'язку з невиконанням позивачем вказаного розпорядження станом 15 січня 2007 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 16 січня 2007 року було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів відносно позивача. Також 23 січня 2007 року уповноваженою особою Комісії був складений акт № 4-ДМ про правопорушення на ринку цінних паперів.

26 січня 2007 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, якою справу призначено до розгляду 05 лютого 2007 року.

05 лютого 2007 року уповноваженою особою Комісії згідно абз.5 ст.11 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” було винесено постанову № 23-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої за ухилення від виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 391-ДМ від 30 жовтня 2006 року застосовано до позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. Також 05.02.2007 р. уповноваженою особою Комісії було винесено друге розпорядження № 46-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого у термін до 05.03.2007р. реєстратор власників іменних цінних паперів –позивач був зобов'язаний усунути порушення чинного законодавства про цінні папери, а саме: надати адміністративні дані за III квартал 2006 року відповідно до Положення  № 290. В разі закриття системи реєстру емітентів, зазначених у додатку, необхідно надати до центрального апарату Комісії нерегулярну інформацію у визначеній формі про закриття рахунків власникам 10% і більше пакетів акцій та/або передачу системи реєстру до іншого реєстроутримувача.

Так, як зазначає відповідач, у зв'язку з невиконанням позивачем станом на 21.03.2007 р. розпорядження № 46-ДМ від 05.02.2007 р. 28 березня 2007р. уповноваженою особою Комісії було винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів щодо позивача. А 05.04.2007 р. уповноваженою особою Комісії був складений Акт № 104-ДМ про правопорушення на ринку цінних паперів.

11.04.2007 р. було винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої розгляд справи відносно позивача був призначений на 24 квітня 2007 року.

При цьому відповідач вказує, що під час розгляду справи була встановлена повторність невиконання розпоряджень Комісії, тобто позивачем було вчинено протягом строку дії ліцензії (ліцензія від 31.08.2005 р. серії АБ № 177156) повторне порушення законодавства про цінні папери. Також під час розгляду справи були виявлені наступні  обтяжуючі обставини:

- у відношенні ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія” було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів, а саме: за невідновлення, необхідної кількості сертифікованих фахівців. За результатами розгляду зазначеної справи винесено постанову про накладення санкції за порушення законодавства про цінні папери від 16.05.2006 р. № 289-УЛ та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні напери від 16.05.2006 р. № 141-УЛ;

- ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія” у зазначений в розпорядженні термін не проінформувало уповноважену особу Комісії про виконання розпорядження. У зв'язку з цим за невиконання розпорядження у відношенні товариства було винесено постанову про накладення санкції за порушення законодавства про цінні напери від 17.10.2006 р. № 528-УЛ та винесено друге розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів від 17.10.2006р. № 362-УЛ;

- ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія” у встановлений термін не виконало розпорядження від 17.10.2006 р. № 362-УЛ, у зв'язку з чим було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів, за результатами розгляду якої у відношенні позивача було винесено постанову про накладення санкції за порушення законодавства про цінні папери від 29.12.2006 р. № 724-УЛ та застосовано санкцію у вигляді штрафу та винесено третє розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів від 29.12.2006 р. № 570.

На підставі вказаних обставин, 24.04.2007 р. уповноваженою особою було винесено постанову № 221-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої на підставі п. 5 ст. 8 Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, п. 1.7 глави 4 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі  види професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого рішенням Комісії від 23.06.2006 р. № 432 та п.18.8. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (у редакції рішення Комісії від 13.02.2001 р. № 27), за повторне порушення законодавства про цінні папери та нормативних актів Комісії анульовано видану позивачу ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів серії АБ № 177156, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 31.08.2005 р. Вказаною постановою також було зобов'язано реєстратора –позивача  вчинити дії, пов'язані з припиненням здійснення професійної діяльності та з передачею систем реєстру за погодженням з емітентами, реєстр яких він веде.

Проте, на думку суд, вказану постанову № 221-ДМ про накладення санкції прийнято відповідачем неправомірно з наступних підстав.

Так, безпідставними є твердження відповідача стосовно того, що подані реєстратором – позивачем адміністративні дані за III квартал 2006 року не містять усіх реквізитів та інформацію, визначені Положенням про складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 24.06.2003 року за № 290, стосовно того, що в разі закриття системи реєстру емітентів, зазначених у додатку, позивачу необхідно було надати до центрального апарату Комісії нерегулярну інформацію у визначений формі про закриття рахунків власникам 10% і більше пакетів акцій та/або передачу системи реєстру до іншого реєстроутримувача. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу адміністративні дані за III квартал 2006 року, а саме: копія супровідного листа позивача відповідачу від 13.10.2006 р. за № 101 про надання квартального звіту за III квартал 2006 року з додатком на 259 аркушах: даних про реєстратора, даних про укладені з емітентами договори про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, інформації про баланси випусків іменних цінних паперів, паперової форми нерегулярної інформації, електронної форми квартального звіту на ГМД 3,5", що узгоджується з приписами пунктів 2.3., 2.6. Положення № 290, що відповідачем не заперечується. При цьому слід зазначити, що пунктом 2.6 Положення № 290 встановлено, що нерегулярна інформація про осіб, що володіють 10 і більше відсотками акцій емітента, складається за фактом її виникнення. Однак, у випадку позивача закриття системи реєстру емітентів, зазначених у додатку, у III кварталі 2006 року не відбувалося, тому підстави для надання до центрального апарату Комісії нерегулярної інформації про закриття рахунків власникам 10% і більше пакетів акцій та/або передача системи реєстру до іншого реєстроутримувача були відсутні. У зв'язку з цим висновки відповідача про недотримання позивачем вимог пунктів 1.7, 2.3, 2.6 Положення № 290 не відповідають дійсності.

Таким чином, на думку суду,  подані позивачем адміністративні дані за III квартал 2006 року містили усі реквізити та інформацію, визначені Положенням № 290, внаслідок чого факт правопорушення законодавства про цінні папери у діях позивача був відсутній. У зв'язку з цим суд вважає, що розпорядження № 391-ДМ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 30.10.2006 року, № 46-ДМ від 05.02.2007 року з боку відповідача були винесені необґрунтовано.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на факт встановлення повторності невиконання розпоряджень комісії та вчинення з боку позивача протягом строку дії ліцензії (ліцензія від 31.08.2005 р. серії АБ № 177156) повторного порушення законодавства про цінні папери, оскільки п. 1 глави 1 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 р. № 21, визначає поняття повторності порушення законодавства про цінні папери - це вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії другого порушення, за яке ліцензіату виносилось розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери та/або накладалась одна із санкцій, що передбачена законодавством щодо цінних паперів.

В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що ознака повторності порушення з боку позивача законодавства про цінні папері відсутня, оскільки згідно наданих відповідачем документів та заперечень на позов випливає, що мало місце одне й те саме порушення з ознакою тривалості, а саме: порушення позивачем порядку надання  адміністративних даних за ІІІ квартал 2006року, тобто одного виду правопорушення.

З урахуванням викладеного, санкція у вигляді анульовання виданої відповідачем 31.08.2005 р. позивачу ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів серії АБ № 177156, не відповідає виду порушення, у зв'язку з чим з боку відповідача при винесенні Постанови № 221-ДМ від 24 квітня 2007 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія", яка є предметом судового оскарження, порушено п. 1 гл. 4 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, п. 18.8 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій щодо підстав для анулювання ліцензії.

Необґрунтованими суд вважає також ствердження відповідача стосовно того, що під час розгляду справи виявлені обтяжуючи обставини стосовно того, що у відношення позивача було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів за невідновлення необхідної кількості сертифікованих фахівців. Наявність на момент винесення оскаржуваної позивачем постанови № 221-ДМ від 24 квітня 2007 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ „Чорноморська консалтингова компанія" обтяжуючих обставин спростовується наявними в матеріалах справи доказами працевлаштування у позивача необхідної кількості сертифікованих фахівців, зокрема: копією стор. з трудової книжки Бондар М.А. з написом про прийняття на роботу в ТОВ „ЧКК" з 07.07.2005 р. на посаду юриста (наказ № 7 від 01.07.2005 р.), на посаду в.о. директора (протокол № 5 від 15.09.2005 р.) та копією Сертифікату ДКЦПФР № 18378-Р від 19.09.2005 р., виданого Бондар М.А.; копією стор. з трудової книжки Волокітенка С.О. з написом про прийняття на роботу в ТОВ „ЧКК" на посаду спеціаліста з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (наказ № 16 від 14.12.2005 р.) та копією Сертифікату ДКЦПФР № 21951-Р від 15 січня 2007 р., виданого Волокітенку С.О. (при цьому спростовуються твердження відповідача про відсутність на момент розгляду справи про правопорушення у базі даних сертифікованих осіб Волокитенко С.О.); копією Свідоцтва про навчання фахівця на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів СП № 203-03 від 02.03.2007 р. та кваліфікаційного посвідчення фахівця на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів РОУ-ХІУ № 07/00327 від 23.03.2007 р., виданого екзаменаційною комісією ДКЦПФР на ім'я Смірнової Т.А., з копією накладної кур'єрської експрес доставки № 33310 від 13.06.07 р. про відправлення до ДКЦПФР для отримання Свідоцтва, копією стор. з трудової книжки Смірнової Т.А. з написом про прийняття на роботу в ТОВ „ЧКК" на посаду заступника директора (наказ. № 2-К від 15.03.07р.).

До того ж як вбачається з акту проведеної Одеським територіальним управлінням ДКЦПФР 02 липня 2007 року позапланової перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія", в акті зазначений перелік фахівців ліцензіата, які сертифіковані згідно з вимогами ДКЦПФР, зокрема: Бондар М.А., Волокитенко С.О. та Смірнова Т.А.

Таким чином, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку безпідставно та необґрунтовано прийнято постанову № 221-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Так, стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює  наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, виходячи з вищевикладеного та оцінюючи надані сторонами докази,  відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду порушення позивачем законодавства про цінні папери, а відтак не довів суду правомірність прийнятої ним постанови про накладення на позивача санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Враховуючи усе вищезазначене, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія” цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

               ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморська консалтингова компанія” до Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладення санкції задовольнити.

2.          Постанову Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку № 221-ДМ від 24.04.2007 р. скасувати.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 31.08.2007 р.

         Головуючий суддя                                                                           

        Суддя                                                                                                  Рога Н.В.

Суддя                                                                                                  Власова С.Г.