Рішення

від 09.11.2020 по справі 904/4385/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4385/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АМАРАНТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Солонько Миколи Миколайовича

про зняття арешту з транспортного засобу

Представники:

від позивача: Головко О.В., представник за довіреністю; адвокат

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АМАРАНТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН" (далі - відповідач) в якій просить суд зняти арешт з транспортного засобу: автомобіль КАМАЗ 53229, 2005 р.в., жовтого кольору, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , накладений постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Солоньком Миколою Миколайовичем від 08.02.2019 у виконавчому провадженні №58041036.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4385/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020.

Ухвалою від 17.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 01.09.2020.

У зв`язку із раптовою відпусткою судді Петренка І.В. судове засідання призначене на 01.09.2020 не відбулося. У зв`язку із тим, що суддя Петренко І.В. 04.09.2020 приступив до роботи, ухвалою від 04.09.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.09.2020.

01.09.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання за вих.№б/н від б/д про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Солонька Миколу Миколайовича. Ухвалою від 04.09.2020 клопотання від б/д за вих.№б/н задоволено; до участі у справі №904/4385/20 в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Солонько Миколи Миколайовича.

01.09.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача до суду надійшов відзив за вих.№б/н від 25.08.2020 у якому відповідач просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Відзив за вих.№б/н від 25.08.2020 прийнято до розгляду.

01.09.2020 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання за вих.№б/н від 25.08.2020 про розгляд справи без участі свого представника. Оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд вирішив, що неявка представника не перешкоджає розгляду даної справи. Ухвалою від 04.09.2020 клопотання за вих.№б/н від 25.08.2020 задоволено.

21.09.2020 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 21.09.2020 за вих.№б/н про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача; позовні вимоги підтримано у повному обсязі. Ухвалою від 21.09.2020 клопотання від 21.09.2020 за вих.№б/н задоволено.

Ухвалою від 21.09.2020 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 20.10.2020.

24.09.2020 через відділ документального забезпечення від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення щодо позову від 21.09.2020 за вих.№1794. Письмові пояснення щодо позову від 21.09.2020 за вих.№1794 прийнято до розгляду.

Розумність строку розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судове засідання призначене на 20.10.2020 не відбулося через раптову відпустку судді Петренка І.В. Ухвалою від 30.10.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.11.2020. Відтак, господарським судом вжито заходів задля судового розгляду упродовж розумного строку, враховуючи непередбачувані обставини.

Отже, строк на вирішення даної справи господарським судом не є порушеним.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2020, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Позивач з 2018 року є власником транспортного засобу - автомобіля КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, жовтого кольору, шасі № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб).

Документ, що підтверджує право власності - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.03.2018.

Транспортний засіб придбано позивачем у відповідача на підставі договору купівлі-продажу №28/02-2018-3 від 28.02.2018.

Відповідач власник транспортного засобу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.07.2016.

Транспортний засіб придбано відповідачем у фізичної особи на підставі договору купівлі-продажу №2972/1244/2016 від 20.07.2016.

Згідно облікової картки №85921660 від 20.02.2016 транспортний засіб знято з обліку для реалізації та здано державний номерний знак НОМЕР_5 .

Наприкінці 2020 року позивачу випадково стало відомо, що на його автомобіль накладено арешт на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про арешт майна боржника від 08.02.2019 у виконавчому провадженні №58041036, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №67073847 від 23.07.2020.

24.07.2020 позивач звернуся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з рухомого майна і отримав лист-відповідь від 03.08.2020 за вих.№1417 про можливість зняття арешту з майна виключно за рішенням суду. Крім цього, приватний виконавець повідомив, що у його провадженні перебуває виконавче провадження №58041036 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/23377/17 виданого 16.05.2018 про стягнення з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" заборгованості. Арешт накладено на підставі отриманої ним відповіді Регіонального сервісного центру в місті Києві за вих.№31/26-52/5 від 30.01.2019 про те, що боржнику на праві власності належать транспортні засоби, в тому числі КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, жовтого кольору, шасі № НОМЕР_1 .

Позивач посилається на практику Великої Палати Верховного суду викладену у постановах від 22.08.2018 по справі №658/715/16-ц; від 22.04.2019 по справі №661/624/16-ц та від 26.11.2019 по справі №905/386/18.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач повідомляє, що на підставі договору купівлі-продажу №2972/1244/2016 від 20.07.2016 відповідач придбав у фізичної особи транспортний засіб - автомобіля КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, жовтого кольору, шасі № НОМЕР_1 .

Згідно облікової картки №85921660 від 20.02.2016 транспортний засіб знято з обліку для реалізації та здано державний номерний знак НОМЕР_5 .

Документом, що підтверджував право власності відповідача на автомобіль було свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.07.2016.

Відповідач зазначає, що договір купівлі-продажу №2972/1244/2016 від 20.07.2016 укладено з фізичною особою, яка діяла на підставі довіреності НАТ №783110 виданої приватним нотаріусом Олевського районного нотаріального округу Житомирської області Романчук А.М. від імені фізичної особи - ОСОБА_1 , якому означений автомобіль належав на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 19.02.2016.

Відтак, відповідач стверджує, що у 2016 році автомобіль КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, жовтого кольору, шасі № НОМЕР_1 фактично належав фізичній особі - ОСОБА_1 , а не товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" - боржнику у виконавчому провадженні.

Відповідач стверджує, що під час нотаріального посвідчення довіреності НАТ №783110 та при реєстрації автомобіля в сервісному центрі №1244, згідно даних державних реєстрів на означений транспортний засіб накладення арешту не значилося.

Відповідач вважає, що інформація Регіонального сервісного центру у місті Києві, яка надана у відповіді за вих.№31/26-52/5 від 30.01.2019 приватному виконавцю про те, що транспортний засіб - автомобіль КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" - боржнику у виконавчому провадженні не відповідає дійсності.

Відповідач визнає заявлені позовні вимоги.

Позиція третьої особи.

Третя особа позовні вимоги визнає обґрунтованими та зазначає, що згідно відповіді Регіонального сервісного центру у місті Києві за вих.№31/26-52/5 від 30.01.2019 боржнику на праві власності належать транспортні засоби, які підлягають арешту, у тому числі автомобіль КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_7 .

08.02.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. винесено постанову №58041036 про арешт майна боржника.

24.07.2020 на адресу приватного виконавця надійшла заява позивача про те, що автомобіль КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 належить на праві власності позивачу. З огляду на фактичні обставини справи, приватний виконавець вважає, що існують підстави для зняття арешту з КАМАЗ 53229, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_1 за рішенням суду.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі такі:

1. Факту належності майна позивачу.

2. Особа боржника, особа, в інтересах якої накладено арешт на спірне майно чи особа, якій це майно передано.

3. Підстави включення такого майна до опису майна боржника і накладення на нього арешту.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Факту належності майна позивачу.

28.02.2018 між відповідачем (далі - відповідач, продавець) і позивачем (далі - позивач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №28/2-2018-3 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб, зазначений у пункті 1.2 договору (далі - автомобіль), а покупець зобов`язується прийняти автомобіль і оплатити його вартість відповідно до умов договору. У пункті 1.2 договору визначено транспортний засіб, а саме: марка, модель - КАМАЗ 53229 Спеціальний вантажний бетонорозмішувач-С; рік випуску - 2005; номер шасі, кузова та рами НОМЕР_8 ; НОМЕР_1 .

Актом приймання-передачі №1 від 01.03.2018 за договором купівлі-продажу №28/02-2018-3 від 28.02.2018 відповідач передав, а позивач прийняв транспортний засіб марки КАМАЗ; 2005 року випуску; жовтого кольору; номер шасі, кузова та рами НОМЕР_8 ; НОМЕР_1 .

Між позивачем та відповідачем складено видаткову накладну №10 від 01.03.2018 на суму 33582,96грн.

Платіжним доручення №21 від 04.05.2018 на суму 33582,96грн. підтверджується оплата транспортного засобу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 за позивачем 17.03.2018 зареєстровано транспортний засіб марки КАМАЗ; 2005 року випуску; жовтого кольору; номер шасі, кузова та рами НОМЕР_8 ; НОМЕР_1 .

2. Особа боржника, особа, в інтересах якої накладено арешт на спірне майно чи особа, якій це майно передано.

З витягу Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області №67073847 від 23.07.2020, який складається із трьох аркушів, проте до матеріалів справи долучено лише два (1,2), вбачається, що майно із серійним номером ХТС53229R52247372 знайдено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З листа третьої особи-1 від 03.08.2020 за вих.№1417 вбачається, що у провадженні останнього перебуває виконавче провадження №58041036 від 10.01.2019 з примусового виконання наказу №910/23377/17 виданого 16.05.2018 Господарським судом міста Києва. Боржником за судовим наказом №910/23377/17 виданого 16.05.2018 виступає ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВА" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04176, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИКІВ, будинок 23; Ідентифікаційний код юридичної особи: 31868367) , а не відповідач у справі №904/4385/20.

3. Підстави включення такого майна до опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З листа третьої особи-1 від 03.08.2020 за вих.№1417 вбачається, що згідно відповіді Регіонального сервісного центру в місті Києві за вих.№31/26-52/5 від 30.01.2019 боржнику на праві власності належать транспортні засоби, які підлягають арешту у тому числі автомобіль КАМАЗ 53229; рік випуску - 2005; номер шасі НОМЕР_1 ; державний номерний знак НОМЕР_7 .

З урахуванням відповіді Регіонального сервісного центру в місті Києві за вих.№31/26-52/5 від 30.01.2019 третьою особою-1 винесено 08.02.2019 постанову №58041036 про арешт майна боржника.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом спору у цій справі є звільнення з-під арешту майна, накладеного постановою третьої особи-1.

За статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ Про виконавче провадження Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання зняття арешту з майна врегульовано статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", а саме особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В даному випадку позивач вважає, що майно, а саме автомобіль КАМАЗ 53229; рік випуску - 2005; номер шасі НОМЕР_1 належить йому.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

За таких обставин особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач заявив вимогу до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН". Проте, господарський суд констатує, що відповідач не ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт на майно. Таким чином, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН" є неналежним відповідачем у справі №904/4385/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 по справі №905/386/18 провадження №12-85гс19 (пункт 43) зауважує, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях , оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Господарський суд констатує, що боржником за виконавчим документом №910/23377/17 від 16.05.2018 Господарським судом міста Києва є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "КОНТРАКТОВА" , а не ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН".

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

Господарський суд звертає уваги, що питання залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача врегульовано статтею 48 Господарського процесуального кодексу України, а саме суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача (частина 1 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд враховує, що позивач з клопотаннями про залучення співвідповідача та заміни первісного відповідача належним не заявляв.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення відповідачів у спорі - це право, яке належить позивачу ; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 28.11.2018 по справі №607/6092/18 (провадження №14-483цс18); від 05.06.2019 по справі №607/6865/18 (провадження №14-212цс19).

Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на те, що вимоги пред`явлено до неналежного відповідача.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на позивача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194-196, 200-201, 204-205, 218-220, 222, 232-233, 236-242, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АМАРАНТ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, будинок 43 Д; Ідентифікаційний код юридичної особи: 41886995) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МТС-БЕТОН" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, будинок 43 Д; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40159233) про зняття арешту з транспортного засобу відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АМАРАНТ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ПРОСПЕКТ СВОБОДИ, будинок 43 Д; Ідентифікаційний код юридичної особи: 41886995).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 10.11.2020.

Суддя І.В. Петренко