Рішення

від 06.10.2020 по справі 908/1835/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/84/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 Справа № 908/1835/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1983/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» (вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500, ідентифікаційний код 38169102)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Л Транс» (пр. Соборний, буд. 175, офіс 1, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 41260892)

про стягнення 17956,23 грн.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Л Транс» про стягнення основного боргу в сумі 14090,98 грн., пені в сумі 728,90 грн., інфляційних втрат в сумі 183,18 грн., 3% річних в сумі 134,97 грн. та штрафу в сумі 2818,20 грн. за договором поставки № 548897 від 05.02.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1835/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/84/20. Судове засідання призначено на 17.08.2020.

Ухвалою від 17.08.2020 відкладено судове засідання на 10.09.2020.

Ухвалою суду від 03.09.2020 судове засідання у справі перенесено з 10.09.2020 на 06.10.2020.

04.09.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про доручення доказів здійснення витрат на правову допомогу, в якій останній просить суд вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу при ухваленні рішення по суті позовних вимог у справі № 908/1835/20 у розмірі 6831,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалось фіксування судового процесу 06.10.2020, у зв`язку з неявкою представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 548897 від 05.02.2020 щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого сума основної заборгованості становить 14090,98 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в сумі 728,90 грн за період з 11.03.2020 по 12.07.2020, інфляції - 183,18 грн за період квітень 2020 року - червень 2020 року, 3% річних -134,97 грн за період з 11.03.2020 по 12.07.2020 та штраф в сумі 2818,20 грн. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 06.10.2020 судом справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

05.02.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю КПП Центр (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Л Транс (Покупець) укладений Договір поставки № 548897, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника (п. 1.2.).

Відповідно до п. 2.1., п. 2.2. договору, товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього. Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару.

Згідно п. 3.1. договору, Постачальник зобов`язаний передати товар Покупцю відповідно до його замовлення у строк, в кількості та в асортименті, узгодженому сторонами.

Постачальник має право отримати оплату товару в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором (п. 3.2.).

Покупець зобов`язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити (п. 3.3.) .

У розділі 4 договору сторони обумовили, що строк поставки товару становить 7 днів з дати підтвердження замовлення Постачальником. Товар поставляється засобами та за рахунок Постачальника або Покупця, згідно домовленості сторін. Передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість. Право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі йому товару.

Відповідно до розділу 5 договору, загальна сума Договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих Постачальником. Назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю товару, а також загальна ціна товару вказуються у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною даного Договору. Товар передається, на умовах оплати згідно п. 5.5. даного Договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур`єрськими фірмами. Оплата Товару здійснюється Покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару. Моментом отримання Товару вважається момент підписання представником Покупця видаткової накладної проданий Товар чи здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) в порядку п.2 статті 664 Цивільного кодексу України.

За умовами п. 6.1. договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.

Згідно п. 6.3. договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним Договором, становить два роки (п. 6.6.).

У розділі 10 договору сторонами обумовлено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. У випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії Договору від жодної із сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Припинення договору внаслідок закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання не звільняє Сторони від виконання зобов`язань за Договором, що виникли на момент припинення даного договору та від відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання.

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з 24.02.2020 по 11.03.2020 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14090,98 грн, про що свідчать видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками підприємств.

Відповідач оплату товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач 16.08.2020 направив на адресу відповідача претензію про сплату бору у розмірі 14090,98 грн та штрафу в сумі 2818,19 грн упродовж 3 календарних днів з моменту отримання претензії.

Претензія залишена відповідачем без реагування.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 14090,98 грн. основного боргу, пені в сумі 728,90 грн інфляції - 183,18 грн, 134,97 грн. 3% річних та штрафу в сумі 2818,20 грн., є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строки не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 14090,98 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14090,98 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати товару, позивачем нарахована пеня в сумі 728,90 грн за загальний період з 11.03.2020 по 12.07.2020 та штраф в сумі 2818,20 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пунктах 6.1., 6.3 договору сторонами узгоджено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду. У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 728,90 грн. та штраф у розмірі 2818,20 грн., оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляції - 183,18 грн за період квітень 2020 року - червень 2020 року, 3% річних -134,97 грн за період з 11.03.2020 по 12.07.2020.

Розрахунок 3% річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Стосовно витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань. доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або падати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру то адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво а суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У ч. 1 ст. 2 ГПК України зазначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона надає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної сумі судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві позивачем зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі, зокрема, в розмірі 6000,00 грн.

27.12.2019 між позивачем та Адвокатським об`єднанням ЛЮРЦ укладено Договір про надання правової допомоги № 19/5.

Також, 13.07.2020 сторонами Договору укладено Додаткову угоду № 28, в якій визначено умови про розмір та строки сплати гонорару адвокату.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи у судових органах становить 6000,00 гривень. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.

Згідно з пп. 3.1. п. 3 Додаткової угоди, оплата Гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 20-ти днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт чи іншого аналогічного документу. Клієнт може оплатити Гонорар авансом.

Як зазначено в пп. 6.1. п. 6 Додаткової угоди, надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, чи іншому аналогічному документі, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

На виконання умов Договору та Додаткової угоди, ТОВ КПП ЦЕНТР та Адвокатським об`єднанням ЛЮРЦ для підтвердження обсягу наданої правової допомоги та фактичної вартості таких послуг, складено відповідний документ - Акт приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2020 із зазначення детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витраченого часу та вартості.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень Договору, Додаткової угоди, Клієнт повинен здійснити оплату протягом 20-ти днів з дня підписання сторонами акту. Станом на дату подання цієї заяви Клієнт оплати ще не здійснив.

Таким чином, остаточна сума судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем у справі № 908/1835/20 становить 6831,50 грн (детальний опис наданих послуг наведено в Акті із зазначенням найменування послуги, витраченого час) та вартості послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.

Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вказана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6831,50 грн., які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та витрачений адвокатом час згідно акту від 03.09.2020.

Отже суд покладає на відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 6831,50 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 2102,00 грн. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 6831,50 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Л Транс» (пр. Соборний, буд. 175, офіс 1, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 41260892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» (вул. Польова, буд. 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500, ідентифікаційний код 38169102) - 14090 (чотирнадцять тисяч дев`яносто) грн 98 коп. основного боргу, 728 (сімсот двадцять вісім) грн 90 коп. пені, 2818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 20 коп. штрафу, 134 (сто тридцять чотири) грн 97 коп. 3% річних, 183 (сто вісімдесят три) грн 18 коп. інфляції, 6831 (шість тисяч вісімсот тридцять одна) грн 50 коп. витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.11.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян