Рішення

від 27.10.2020 по справі 910/10859/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/10859/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Сервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Пік С

про стягнення 3405721,38 грн

за участі представників:

від позивача - Федай О.О. (уповноважений представник);

від відповідача - Слюсаренко О.А. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бетон Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Пік С про стягнення 3405721,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки товару №БС-318 від 04.01.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2809950,46 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім того, позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 33780,83 грн та штраф у розмірі 561990,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.10.2020 проти вимог щодо стягнення основного боргу не заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу та пені.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Сервіс (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Пік С (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки товару №БС-318, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар, (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа постачальника далі - товар), а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у звявках покупця, рахунках-фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових)

Згідно з п. 2.2. договору, загальна кількість товару остаточно визначається по фактично прийнятій кількості, згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних).

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна сума цього договору складає загальну вартість товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних.

У п. 3.2. договору визначено, що сума договору збільшується на розмір фактичних транспортних витрат, а разі замовлення транспортування, які оплачує покупець. Вартість транспортних послуг по доставці покупцю товару розраховується за перевезення не менше 7 м 3 за один рейс.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року, з врахуванням особливостей встановлених договором. У разі розбіжностей між текстом договору та термінологією Інкотермс , перевага надається тексту договору.

У п. 5.2. договору зазначено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW або FCA.

Пунктом 6.10. договору визначено, що про отримання товару на об`єкті поставки (замовлення адресата), уповноважена особа покупця зобов`язана розписатися у видаткові накладній чи товарно-транспортній накладній та поставити штамп.

Згідно з п. 7.6. договору, оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених постачальником на вартість товару. При здійснені розрахунків покупець зобов`язаний зазначити в платіжному документі номер та дату даного договору.

Відповідно до п. 7.7. договору, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару, що постачається протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником.

Згідно з п. 7.8. договору, фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на р/р постачальника.

Відповідно до п. 7.11. договору, в порядку виключення. Постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1. договору.

Відповідно до п. 11.2. договору, усі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні і є його невід`ємною частиною тільки в тому випадку, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін.

Пунктом 10.1. договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2016,а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Додатковою угодою №2 до договору від 04.06.2019 сторони погодили внести зміни до договору та викласти його в наступній редакції, зокрема, до п. 7.7. договору та викласти його в наступній редакції: 7.7. покупець зобов`язаний здійснити оплату на р/р постачальника за поставлений товар, загальна вартість якого не перевищує 2300000 грн, протягом 60 календарних днів з моменту фактичної поставки товару але не пізніше 31.05.2020 .

Пунктом 4 Додаткової угоди до договору сторони погодили, що сторони на момент підписання додаткової угоди складають акт звіряння взаєморозрахунків, що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди. В разі, якщо загальний борг покупця перевищує суму, визначену в п. 7.7. договору, покупець зобов`язується не пізніше ніж через 45 календарних днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди частково сплатити вартість отриманого товару, таким чином, щоб станом на 30 липня 2019 загальна сума неоплаченого покупцем товару, що була поставлена йому постачальником на умовах договору, становила не більше 2300000 грн. В разі невиконання цього зобов`язання покупець зобов`язується протягом 3 банківських днів сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, що є станом на 20.07.2019.

У п. 5. Додаткової угоди сторони погодили, що умови п.п. 1 - 4 цієї додаткової угоди діють на строк з моменту підписання додаткової угоди та до 31.05.2020 включно. З 01.06.2020 вступають в силу умови, що передбачені договором без урахування змін та доповнень, що вносяться цією додатковою угодою. При цьому уся заборгованість покупця за поставлений постачальником товар, поставлений останнім на користь покупця станом на 31.05.2029 включно за договором вважається такою, строк оплати якої настав 01.06.2020.

Відповідно до п. 8. Додаткової угоди всі інші пункти договору залишаються без змін і діють в частині, ще не суперечить положенням цієї додаткової угоди.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується накладними №2/27945 від 06.10.2019 на суму 256314,10 грн, №1/87746 від 08.10.2019 на суму 4191,79 грн, №1/87593 від 10.10.2019 на суму 42013,63 грн, №7/32459 від 10.10.2019 на суму 14537,63 грн, №1/89422 від 11.10.2019 на суму 12325,01 грн, №2/27931 від 11.10.2019 на суму 16230,46 грн, №7/33158 від 15.10.2019 на суму 8033,14 грн, №2/28433 від 15.10.2019 на суму 64771,55 грн, №2/28646 від 16.10.2019 на суму 12924,25 грн, №7/33767 від 18.10.2019 на суму 37023,26 грн, №2/28951 від 18.10.2019 на суму 20054,27 грн, №7/33790 від 19.10.2019 на суму 24370,22 грн, №2/29003 від 19.10.2019 на суму 19772,69 грн, №2/29149 від 19.10.2019 на суму 706975,50 грн, №2/29150 від 19.10.2019 на суму 514004,18 грн, №2/29004 від 21.10.2019 на суму 10970,59 грн, №7/34275 від 22.10.2019 на суму 3712,55 грн, №3/29998 від 23.10.2019 на суму 9925,81 грн, №2/29422 від 24.10.2019 на суму 26224,81 грн, №2/29472 від 24.10.2019 на суму 11163,74 грн, №7/34414 від 25.10.2019 на суму 13847,53 грн, №7/34690 від 25.10.2019 на суму 2000,82 грн, №2/29666 від 25.10.2019 на суму 29465,21 грн, №2/29473 від 26.10.2019 на суму 77996,36 грн, №1/94890 від 27.10.2019 на суму 3346,28 грн, №7/35264 від 29.10.2019 на суму 3143,83 грн, №2/30057 від 30.10.2019 на суму 31387,27 грн, №1/94821 від 31.10.2019 на суму 42013,63 грн, №3/30755 від 31.10.2019 на суму 83091,46 грн, №7/35150 від 31.10.2019 на суму 45522,96 грн, №7/35153 від 31.10.2019 на суму 14923,25 грн, №2/30058 від 31.10.2019 на суму 44182,93 грн, №2/30093 від 31.10.2019 на суму 42234,90 грн, №2/30094 від 31.10.2019 на суму 181702,12 грн, №2/30109 від 31.10.2019 на суму 34994,59 грн, №7/35863 від 05.11.2019 на суму 8562,30 грн, №2/30644 від 05.11.2019 на суму 15865,36 грн, №2/30804 від 05.11.2019 на суму 178424,06 грн, №7/36493 від 06.11.2019 на суму 4394,86 грн, №2/30645 від 06.11.2019 на суму 49743,35 грн, №2/31229 від 07.11.2019 на суму 20288,08 грн, №1/98599 від 10.11.2019 на суму 3346,28 грн, №2/32247 від 15.11.2019 на суму 8959,62 грн, №2/32773 від 18.11.2019 на суму 19644,08 грн, №2/33350 від 22.11.2019 на суму 35754,77 грн, №3/35320 від 26.11.2019 на суму 29091,10 грн, №2/33498 від 30.11.2019 на суму 16973,94 грн, №2/36838 від 25.12.2019 на суму 14055,86 грн на загальну суму 2881368,24 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідною печаткою позивача, жодних зауважень щодо якості, кількості чи строку поставки товару матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 96000 грн, що підтверджується копіями виписок банку по сплаті платіжними дорученнями №347 від 29.05.2020 на суму 46000 грн та №339 від 22.05.2020 на суму 50000 грн, яку частково було зараховано в порядку черговості за попередні поставки відповідачу товару, а в частині 71417,78 грн в рахунок заборгованості за товар поставлений у період з жовтня по грудень, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 2809950,46 грн.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати товару підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення повної оплати відповідачем суми поставленого позивачем товару, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2809950,46 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 33780,83 грн та штрафу в розмірі 561990,09 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

У п. 8.2. договору визначено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 8.4. договору визначено, що у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 7.11. договору, більше ніж на 5 банківських днів покупець зобов`язаний, сплатити крім пені, штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 8.11. договору, сплата пені і відшкодування збитків не звільняє сторону від своїх зобов`язань за цим договором. У випадку прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість поставленого товару з урахуванням встановленого індексу інфляції.

В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.5. договору сторони погодили, що тривалість позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої ч. 1 ст. 259 ЦК України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 8 договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане.

У зв`язку з тим, що Додатковою угодою №2 до договору сторони погодили, що строк оплати за отриманий товар загальна вартість якого не перевищує 2300000 грн, відбувається протягом 60 календарних днів з моменту фактичної поставки товару але не пізніше 31.05.2020, позивач зазначив період нарахування пені з 01.06.2020 по 03.07.2020.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв`язку з чим, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному.

Заперечення відповідача щодо часткового задоволення позовної вимоги в частині стягнення штрафу судом відхиляються, оскільки відповідачем не надано жодних доказів щодо підстав стягнення штрафу, також відповідачем не надано власного контр розрахунку суми штрафу, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Пік С (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 3-Г; ідентифікаційний код 35194432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Сервіс (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код 32375528) 2809950 (два мільйони дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 46 коп. заборгованості, 33780 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят) грн 83 коп. пені, 561990 (п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн 09 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 51085 (п`ятдесят одна тисяча вісімдесят п`ять) грн 82 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.11.2020.

Суддя Я.В. Маринченко