Рішення

від 29.10.2020 по справі 910/7374/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2020Справа № 910/7374/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд"

про стягнення 2 355 388, 20 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ємельяненко Т.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 355 388, 20 грн., з яких: 1 435 021, 20 грн - пені та 920 367, 00 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 19.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху. Встановлено Міністерству оборони України строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства оборони України надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв`язку - 10.06.2020).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2020.

15.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що він не мав можливості своєчасно виконати зобов`язання з виготовлення товару через відсутність зразків-еталонів. Крім цього, відповідач зазначає, що не маючи еталонів -зразків, відповідно до яких він мав здійснювати виготовлення товару для поставки, відповідач не мав можливості розпочати виготовлення всіх партій товару без ризику недотримання умов якості товару.

У судовому засіданні 30.07.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 03.09.2020.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що порушення термінів поставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю Роза-Трейд допущені не з вини Міністерства оборони України та повідомляє, що 19.08.2019 комісія з перевірки зразків предметів речового майна здійснила перевірку та затвердила контрольний зразок товару Сорочка-поло , наданий відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/7374/20 призначено на 08.10.2020.

11.09.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема зазначає, що позивач своєчасно не вжив усіх заходів, необхідних для виконання ним своїх зобов`язань з перевірки зразків товару та прийняття товару.

У судовому засіданні 08.10.2020 оголошено перерву до 29.10.2020.

26.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про визнання обставин виключними та зменшення розміру штрафу пені, в якому просить суд зменшити розмір штрафу та пені, заявлений позивачем до стягнення на 95 %.

У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про зменшення штрафних санкцій та заперечив проти задоволення решти позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Роза Трейд (далі - постачальник) укладено договір № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти державного бюджету України), умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у 2019 році поставити замовнику футболки та сорочки (183330000-1) (Сорочка-поло оливкового та темно-синього кольору) (лот 2. Сорочки (18332000-5) (Сорочка-поло оливкового кольору)) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані в договорі поставки.

Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, а саме: найменування товару: Сорочки (18332000-5) (сорочка-поло оливкового кольору); строки (терміни) постачання: 90 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 17.07.2019 (включно), у кількості - 15 000 шт, ціна товару - 4 695 750, 00 грн; 125 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 21.08.2019 (включно), у кількості - 15 000 шт, ціна товару - 4 695 750, 00 грн; 155 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 20.09.2019 (включно), у кількості - 5 000 шт, ціна товару - 1 565 250, 00 грн.

Загальна ціна товару з ПДВ складає - 13 148 100, 00 грн.

Згідно п. 1.5. договору, товар постачається на об`єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Головного управління якості та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - представник Замовника).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що здійснення контролю за якістю товару складається з етапів: перевірка виготовлення товару; перевірка контрольного зразка; приймальний контроль товару.

Постачальник письмово повідомляє представника замовника - Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - предтавник замовника) про початок та місце виготовлення товару і місце зберігання матеріалів. Після отримання повідомлення представник замовника протягом трьох робочих днів розпочинає перевірку виготовлення товару (п. 2.2 договору).

Представник постачальника в присутності представника замовника здійснює відбір зразків матеріалів з кожної партії. Представник замовника опечатує відібрані зразки матеріалів та складає акт відбору зразків матеріалів. Постачальник зобов`язаний надати представнику замовника оригінали або завірені копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на всі матеріали, сертифікати відповідності у разі, якщо товар підлягає обов`язкової сертифікації та документи про походження матеріалів. На вимогу представника замовника постачальник зобов`язаний надати завірені копії інших документів про безпечність, відповідність та походження матеріалів. Постачальник протягом двох робочих днів після складання акта відбору зразків матеріалів надає відібрані зразки до випробувальної лабораторії, для проведення перевірки на відповідність вимогам нормативної або технічної документації за власний рахунок. Якщо за результатами лабораторних випробувань встановлено невідповідність матеріалів вимогам нормативної або технічної документації, постачальник зобов`язаний замінити матеріали (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору, до початку приймального контролю якості товару постачальник зобов`язаний надати представнику замовника не менше двох зразків товару (далі - контрольні зразки), які перевірені у випробувальній лабораторії на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та документи, які підтверджують їх якість та безпечність.

Строк проведення перевірки комісією становить три робочі дні з дня отримання контрольних зразків та супровідних документів до нього.

Комісія з перевірки контрольних зразків предметів речового майна (далі - комісія), здійснює перевірку зовнішнього вигляду, конструкції, комплектності, лінійних вимірів, маркування контрольних зразків результатів лабораторних випробувань на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та зразку-еталону в спеціально обладнаному приміщенні представника замовника. У разі відповідності контрольних зразків комісія затверджує їх шляхом підписання ярлика та опломбовує.

За умовами п. 2.5. договору, постачальник зобов`язаний до початку поставки товару за договором разом з оголошенням письмово повідомити представника про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю. Після отримання листа разом з оголошенням представник замовника протягом трьох робочих днів розпочинає приймальний контроль товару за якістю у приміщенні вказаному у листі.

Постачальник забезпечує доступ представника замовника до приміщень, у яких виготовляються та зберігаються товар для здійснення контролю за якістю.

У відповідності до п. 3.1. договору ціна цього договору становить: 13 148 100, 00 грн, у тому числі ПДВ 2 191 350, 00 грн (за загальним фондом).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем у акті приймального контролю якості товару.

Згідно п. 6.3.1. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Відповідно до п. 7.3.4. договору, за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 19.04.2019, сторони погодили рознарядку за специфікацією, згідно якої товар має бути поставлений до 17.07.2019 включно у кількості 15000,00 шт., до 21.08.2019 включно у кількості 15000,00 шт. та до 20.09.2019 включно у кількості 5000,00 шт.

Додатком № 2 до договору № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 19.04.2019, сторони погодили ростовку за специфікацією.

Як зазначає позивач, відповідачем поставлено товар з порушенням строків, визначених п. 1.2. договору, а саме товар у кількості 15 000 шт. на суму 5 634 900, 00 грн поставлено з простроченням на 131 добу - 26.11.2019, товар у кількості 15000 шт. на суму на суму 5 634 900, 00 грн поставлено з простроченням на 96 діб - 26.11.2019 та товар у кількості 5 000 шт. на суму 1 878 300, 00 грн поставлено з простроченням на 83 доби - 13.12.2019, що підтверджується актами приймального контролю товару за якістю № 1 від 21.11.2019, № 2 від 12.12.2019 та оголошеннями № 1 від 11.10.2019 та № 2/1 від 04.12.2019.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, тому просить суд стягнути з відповідача 1 435 021, 20 грн - пені за періоди з 18.07.2019 по 25.11.2019, з 22.08.2019 по 25.11.2019 та з 21.09.2019 по 12.12.2019 та 920 367, 00 грн - штрафу у розмірі 7 % вартості договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначено судом вище, пунктом 1.2. договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 передбачено наступні строки поставки товару:

- 90 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 17.07.2019) - 15 000 шт сорочок;

- 125 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 21.08.2019) - 15 000 шт. сорочок;

- 155 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 20.09.2019) - 5 000 шт. сорочок.

Відповідно до п. 2.4. договору, до початку приймального контролю якості товару постачальник зобов`язаний надати представнику замовника не менше двох зразків товару (далі - контрольні зразки), які перевірені у випробувальній лабораторії на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та документи, які підтверджують їх якість та безпечність.

Строк проведення перевірки комісією становить три робочі дні з дня отримання контрольних зразків та супровідних документів до нього.

Комісія з перевірки контрольних зразків предметів речового майна (далі - комісія), здійснює перевірку зовнішнього вигляду, конструкції, комплектності, лінійних вимірів, маркування контрольних зразків результатів лабораторних випробувань на відповідність вимогам нормативної або технічної документації та зразку-еталону в спеціально обладнаному приміщенні представника замовника. У разі відповідності контрольних зразків комісія затверджує їх шляхом підписання ярлика та опломбовує.

За умовами п. 2.5. договору, постачальник зобов`язаний до початку поставки товару за договором разом з оголошенням письмово повідомити представника про готовність партії товару до приймання та місце здійснення приймального контролю товару за якістю. Після отримання листа разом з оголошенням представник замовника протягом трьох робочих днів розпочинає приймальний контроль товару за якістю у приміщенні вказаному у листі. Постачальник забезпечує доступ представника замовника до приміщень, у яких виготовляються та зберігаються товар для здійснення контролю за якістю.

Відповідно до п. 6.3.3. договору, постачальник зобов`язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 5382 від 11.07.2019 відповідач звернувся до представника замовника (Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України) з проханням провести перевірку відповідності та затвердити наданий контрольний зразок товару Сорочки (18332000-5) (Сорочка-поло оливкового кольору), зокрема за договором № 286/3/19/137 від 19.04.2019.

Листом № 408/5/2600 від 15.07.2019 представник Замовника надав відповідь на вищезазначений лист відповідача, в якому повідомив про те, що на час надання даної відповіді Комісія з перевірки зразків предметів речового майна не має можливості здійснити перевірку предметів речового майна, оскільки 26-27 червня 2019 року під час обшуку представниками Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань вилучено 14 зразків-еталонів та нормативну документацію, в тому числі і на сорочку-поло .

Листом № 5432 від 15.07.2019 відповідач звернувся до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, відповідно до якого, враховуючи обставини, які перешкоджають позивачу здійснити перевірку відповідності контрольного зразка, його затвердження, просив вказати строк, який потрібен для виконання п. 2.4. договору, по закінченню обставин, що перешкоджають здійснити перевірку та затвердити контрольний зразок та надати його постачальнику, запропонував позивачу внести зміни до договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 щодо строків поставки першої партії товару та надіслати постачальнику відповідну додаткову угоду. У випадку затримки або перешкод у виконанні договору щодо інших партій поставки товару за договором, просив позивача повідомити відповідача про такі обставини, вказавши строк, який необхідний для виконання умов договору та вирішити питання внесення змін до договору в частині строків поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 23.08.2019 № 5696 відповідач повторно звернувся до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, в якому повідомив, що тільки 19.08.2019 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" контрольний зразок товару сорочки-поло оливкового кольору та, враховуючи що з вини замовника ТОВ "Роза Трейд" не має можливості у встановлені договором строки виконати умови договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019, запропонував позивачу внести зміни до договору щодо перенесення строків поставки та надіслати постачальнику відповідні додаткові угоди.

Так, листом № 286/8/5691 від 03.09.2019 Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України надав відповідь на вищезазначений лист позивача, відповідно до якого для розгляду питання щодо перенесення термінів постачання за договором через обставини непереборної сили, просив надати до Департаменту документи, які відповідають умовам укладеного договору та вимогам законодавства України

Крім того, листами № 286/8/6690 від 28.10.2019 та № 286/8/7087 від 15.11.2019 Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України звернувся до відповідача, в яких зазначив, що станом на 25.10.2019 інформація щодо поставки товару відсутня, у зв`язку з чим просив відповідача проінформувати Департамент щодо строків поставки товару за договором.

Листами № 6137 від 11.11.2019 та № 6223 від 26.11.2019 відповідач звернувся до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, в яких з урахування того, що тільки 19.08.2019 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" контрольний зразок товару сорочки-поло оливкового кольору, повторно запропонував позивачу внести зміни до договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 щодо перенесення строків поставки та надіслати постачальнику відповідні додаткові угоди.

Крім того, на вимогу позивача, відповідачем було отримано Науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України № 3127 від 06.12.2019, відповідно до якого суттєве ускладнення виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору поставки у встановлені у ньому строки, зумовлене істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладанні, а саме: тривалістю 54 календарних днів з 27.06.19. по 19.08.19. затвердження контрольного зразка товару у зв`язку з вилученням зразків-еталонів під час обшуку; строк поставки товару можливий у термін до 26.11.19. (включно) у кількості 30.000,00 штук, у термін до 20.12.19. включно у кількості 5.000,00 штук.

Також, відповідач звертався до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України листом № 6402 від 18.12.2019, в якому зазначив, що лише починаючи з 19.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роза Трейд" отримало можливість проводити відбір зразків для приймального контролю товару за якістю, без яких відповідно до умов договору поставки постачальник не міг поставити продукцію належної якості, а замовник прийняти її, у зв`язку з чим вкотре запропонував позивачу внести зміни до договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 щодо перенесення строків поставки.

Проте, листом № 286/8/176 від 09.01.2020 позивач надав відповідь на вищезазначений лист відповідача, в якому зазначив, що умовам договору № 286/3/19/137 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 19.04.2019 не передбачено можливості сторонам вносити зміни в істотні умови договору в частині перенесення термінів постачання товару.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, сорочки-поло оливкового кольору у кількості 30 000 шт. поставлені позивачу - 26.11.2019, що підтверджується оголошенням № 1 від 11.10.2019, актом № 1 приймального контролю товару за якістю від 21.11.2019, видатковою накладною № 1422 від 22.11.2019, актом приймання-передачі №Р-792 від 26.11.2019, повідомленням-підтвердженням № 722 від 26.11.2019 та сорочки - поло оливкового кольору в кількості 5 000 шт. поставлені позивачу - 13.12.2019, що підтверджується оголошенням № 2/1 від 04.12.2019, актом № 2 приймального контролю товару за якістю від 12.12.2019, видатковою накладною № 1463 від 12.12.2019, актом приймання-передачі №Р-820 від 13.12.2019, повідомленням-підтвердженням № 743 від 13.12.2019.

При цьому, суд зазначає, що строки поставки товару погоджені сторонами у п. 1.2. договору залишилися незмінними, сторони не вносили відповідні зміни до договору в частині перенесення строків поставки шляхом укладення додаткової угоди, відповідно поставка здійснена відповідачем з порушенням строків.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1.2. договору № 286/3/19/137 від 19.04.2019 строки поставки товару: 90 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 17.07.2019) - 15 000 шт сорочок; 125 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 21.08.2019) - 15 000 шт. сорочок; 155 календарних днів з дати укладення договору (в термін до 20.09.2019) - 5 000 шт. сорочок.

Фактично поставка товару відбулася 26.11.2019 та 13.12.2019.

Відповідно до п. 7.3.4. договору, за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості договору.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 435 021, 20 грн - пені за періоди з 18.07.2019 по 25.11.2019, з 22.08.2019 по 25.11.2019 та з 21.09.2019 по 12.12.2019 та 920 367, 00 грн - штрафу у розмірі 7 % вартості договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 27.09.2005 у справі № 35/475-04 та від 08.02.2017 у справі № 3-1217гс/16.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі №20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що розрахунок проведено з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з поставки товару відповідно до п. 7.3.4.. договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 1 435 021, 20 грн - пені за періоди з 18.07.2019 по 25.11.2019, з 22.08.2019 по 25.11.2019 та з 21.09.2019 по 12.12.2019 та 920 367, 00 грн - штрафу у розмірі 7 % вартості договору.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю Роза Трейд подано клопотання, в якому відповідач просив суд визнання обставин виключними зменшити розмір штрафу та пені, заявлений позивачем до стягнення на 95 %.

За приписами статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі №904/1936/19, від 12.05.2020 у справі 910/9767/19, від 29.04.2020 у справі №917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу суд враховує ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, оскільки як встановлено судом вище листом № 408/5/2600 від 15.07.2019 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України було повідомлено відповідача про те, що на час надання відповіді Комісія з перевірки зразків предметів речового майна не має можливості здійснити перевірку предметів речового майна, оскільки 26-27 червня 2019 року під час обшуку представниками Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань вилучено 14 зразків-еталонів та нормативну документацію, в тому числі і на сорочку-поло .

Одночасно вищевказаним листом Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України повідомило відповідача, що питання затвердження контрольних зразків буде вирішено після вирішення питання із вилученими зразками-еталоном та нормативною документацією.

Так, 19.08.2019 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України було надано Товариству з обмеженою відповідальністю Роза Трейд контрольний зразок товару сорочки-поло оливкового кольору, що не заперечується позивачем.

При цьому, як зазначено позивачем у відповіді на відзив, у зв`язку з відсутністю у Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України зразка-еталона сорочки-поло, затвердження контрольного зразка ТОВ Роза Трейд за договором здійснено з порушенням визначеного строку на 34 доби, що могло вплинути на термін поставки товару за договором.

Таким чином, суд зазначає, що лише починаючи з 19.08.2019 ТОВ Роза Трейд мало можливість проводити відбір зразків для приймального контролю товару за якістю, без яких відповідно до умов договору поставки відповідач не міг поставити продукцію належної якості, а замовник прийняти її.

Тобто, графік поставки товару змістився з незалежних від відповідача обставин, що призвело до поставки товару з порушенням погоджених сторонами п. 1.2. договору строків поставки.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Таким чином, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відтак, враховуючи викладене вище, оскільки графік поставки товару змістився з незалежних від відповідача обставин, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, керуючись положеннями ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та наявність підстав для зменшення розміру пені на 95% до 71 751, 06 грн. та зменшення розміру штрафу на 95% до 46 018, грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням зменшення розміру пені та штрафу, відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стяненню 71 751, 06 грн - пені та 46 018, грн- штрафу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Міністерства оборони України - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Роза Трейд (вул. Янтарна, буд. 6, м. Київ, 03170, ідентифікаційний код - 42726867) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код - 00034022) 71 751 (сімдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят одну) грн 06 коп. - пені, 46 018 (сорок шість тисяч вісімнадцять) грн 35 коп. - штрафу та 35 330 (тридцять п`ять тисяч триста тридцять) грн 83 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 09.11.2020.

Суддя С. О. Щербаков