ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2020Справа № 910/12033/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсистемс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс
про стягнення 51 195, 00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецсистемс (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс (далі -відповідач) про стягнення 47 355, 00 грн - за поставлений товар неналежної якості та 3 840, 00 грн - за проведення хімічного аналізу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 0099/2 від 15.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсистемс залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрспецсистемс строк для усунення недоліків позовної заяви.
04.09.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецсистемс надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв`язку - 03.09.2020).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Тургенєвська, буд. 38, корпус 2, офіс 103/2, м. Київ, 01054).
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 14.09.2020 ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсистемс" (далі - покупець) укладено договір поставки № 0099/2, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти і сплатити продукцію в порядку і на умовах, обумовлених у цьому договорі.
Найменування, асортимент, якість, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці продукції, визначаються у рахунках-фактурах та/або у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору, якість продукції, що поставляється за даним договором, повинна відповідати вимогам та підтверджується сертифікатом якості.
Згідно п.п. 2.1 -2.3. договору, загальна сума договору складається згідно сум всіх рахунків-фактур та/або специфікацій. Покупець здійснює оплату за продукцію на підставі рахунку постачальника на умовах та в строк, визначені у відповідній специфікації. Покупець здійснює оплату за продукцію банківським переказом на поточний рахунок постачальника у вигляді 100 % передоплати.
Договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 31.12.2020 року (п. 3.1. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції у термін 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від покупця 100 % передплати.
За умовами п. 5.2 договору, покупець здійснює приймання продукції за якістю в порядку, передбаченому Інструкцією "Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, із змінами і доповненнями.
Відповідно до п. 5.3. договору, у разі виявлення невідповідності продукції за якістю нормативно-технічній документації, сторони керуються Інструкцією "Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, із змінами і доповненнями.
Згідно п. 5.4. договору, у разі виявлення покупцем недоліків в продукції, що поставляється відповідно до цього договору, виклик представника постачальника і його явка для участі в перевірці якості є обов`язковими. Покупець направляє письмовий виклик та направляє його постачальнику зручним способом протягом 24 годин. Постачальник зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після отримання письмового повідомлення про виклик представника направити покупцеві повідомлення про прибуття свого уповноваженого представника для участі в двосторонньому прийманні продукції та/або складання двостороннього акту приймання. Повідомлення спрямовуються сторонами по факсимільному або телеграфному зв`язку.
Як зазначає позивач, відповідно до п. 4.1 договору, ним на підставі виставленого відповідачем рахунку № 80 від 15.01.2020, було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс в якості попередньої оплати 50 193, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3361 від 16.01.2020 та копією банківської виписки.
Так, відповідно до умов договору відповідачем було поставлено позивачеві товар на загальну суму 50 193, 32 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 від 22.01.2020, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін.
Позивач зазначає, що при проведенні контролю сировини у Відділу технічного контролю позивача виявлено невідповідність марки фактичного поставленого матеріалу тому, який замовлявся, у зв`язку із відсутністю маркування на листах л. 40 (2 штуки) і л. 25 (1 штука) та затертості маркування на листі л.25, де повинна відображатися марка металу.
Також, позивач зазначає, що листом від 24.01.2020 він звертався до відповідача з проханням замінити дефектні листи на листи з маркуванням, який було надіслано на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Крім того, позивач вказує, що 27.02.2020 відповідач відмовив позивачу у заміні листів зазначивши що марки фактичної поставленої продукції відповідають маркам, вказаним у замовленні.
Позивачем було отримано Висновок № 2022113 про хімічний склад зразків алюмінієвих сплавів від 21.02.2020, виданий аналітичною випробувальною групою випробувальної лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, відповідно до якого для аналізу замовником було надано зразки: 1 зразок л. 25х50х50, 2 зразок л. 25х50х50, 3 зразок л. 40х50х50, 4 зразок л. 40х50х50. За вмістом проаналізованих хімічних елементів зразки № 1, № 2 відповідають алюмінієвому сплаву AI Cu4 Mg Si (2017) ISO 209-1:2002; зразки № 3, № 4 відповідають алюмінієвому сплаву AI Cu4 Mg1 (2024) ДСТУ ISO 209-1:2002.
У позовній заяві позивач вказує про направлення на адресу відповідача листа № 113 від 26.02.2020 із висновком лабораторії та з проханням повернути кошти.
Так, позивачем додано до позовної заяви лист № 153 від 18.03.2020, в якому позивач просить відповідача повернути кошти за постачання продукції неналежної якості за договором поставки № 0099/2 від 15.01.2020 та компенсувати витрати на проведення хімічного аналізу зразків. Позивачем надано фіскальний чек від 14.04.2020 на підтвердження направлення відповідачу вказано листа.
Крім того, позивачем додано до позовної заяви лист № 215 від 23.04.2020, в якому позивач просить відповідача повернути кошти у розмірі 22 140, 00 за поставлений товар неналежної якості, на підтвердження надсилання вказаного листа на адресу відповідача позивачем додано опис вкладення у цінний лист та копію фіскального чеку від 24.04.2020.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання за договором поставки № 0099/2 від 15.01.2020 в частині якості поставленого товару, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 47 355, 00 грн за поставлений товар неналежної якості.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 840, 00 грн - за проведення хімічного аналізу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ПА-04429 від 07.05.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач відповідно до п. 4.1 договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 80 від 15.01.2020, було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс в якості попередньої оплати 50 193, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3361 від 16.01.2020 та копією банківської виписки.
В свою чергу, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачеві товар на загальну суму 50 193, 32 грн., що підтверджується видатковою накладною № 18 від 22.01.2020, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін.
Проте, як зазначає позивач при проведенні контролю сировини у Відділі технічного контролю позивача виявлено невідповідність марки фактичного поставленого матеріалу тому, який замовлявся, у зв`язку із відсутністю маркування на листах л. 40 (2 штуки) і л. 25 (1 штука) та затертості маркування на листі л.25, де повинна відображатися марка металу.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом (ч.ч. 3-4 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Частиною 1 ст. 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.
Частиною 1 ст. 689 Цивільного кодексу України встановлено, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
За умовами п. 5.2 договору, покупець здійснює приймання продукції за якістю в порядку, передбаченому Інструкцією "Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, із змінами і доповненнями.
Відповідно до п. 5.3. договору, у разі виявлення невідповідності продукції за якістю нормативно-технічній документації, сторони керуються Інструкцією "Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7, із змінами і доповненнями.
Згідно п. 5.4. договору, у разі виявлення покупцем недоліків в продукції, що поставляється відповідно до цього договору, виклик представника постачальника і його явка для участі в перевірці якості є обов`язковими. Покупець направляє письмовий виклик та направляє його постачальнику зручним способом протягом 24 годин. Постачальник зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після отримання письмового повідомлення про виклик представника направити покупцеві повідомлення про прибуття свого уповноваженого представника для участі в двосторонньому прийманні продукції та/або складання двостороннього акту приймання. Повідомлення спрямовуються сторонами по факсимільному або телеграфному зв`язку.
Таким чином, умовами укладеного сторонами договору передбачена обов`язкова участь постачальника при перевірці якості товару, у разі виявлення покупцем недоліків в продукції.
Позивач зазначає, що листом від 24.01.2020 звертався до відповідача з проханням замінити дефектні листи на листи з маркуванням, який було надіслано на електронну адресу metservis91@gmail.com.
Проте, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс (ідентифікаційний код - 35467548) вказано наступну адресу електронної пошти: METSERVICETD@GMAIL.COM.
При цьому, оскільки сторонами в самому договорі не вказано електронні адреси ані відповідача, ані позивача, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 належить відповідачу, як і відсутні докази письмового повідомлення відповідачем позивача про направлення листів/письмових викликів тощо за договором саме на вказану адресу.
Також позивач вказує, що 27.02.2020 відповідач відмовив позивачу у заміні листів, зазначивши що марки фактично поставленої продукції відповідають маркам, вказаним у замовленні.
Проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні відповідні листи датовані 27.02.2020, якими відповідач відмовив позивачу у заміні листів.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на Висновок № 2022113 про хімічний склад зразків алюмінієвих сплавів від 21.02.2020, виданий аналітичною випробувальною групою випробувальної лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, в якому встановлено, що за вмістом проаналізованих хімічних елементів зразки № 1, № 2 відповідають алюмінієвому сплаву AI Cu4 Mg Si (2017) ISO 209-1:2002; зразки № 3, № 4 відповідають алюмінієвому сплаву AI Cu4 Mg1 (2024) ДСТУ ISO 209-1:2002, оскільки по-перше відповідно до умов договору передбачена обов`язкова участь постачальника при перевірці якості товару, у разі виявлення покупцем недоліків в продукції, по-друге з додатках до позовної заяви відсутня специфікація до договору, з якої вбачалися б найменування, асортимент, якість, кількість, одиниця виміру. Видаткова накладна містить лише посилання на лист 25 дюраль 2024 та лист 40 дюраль 2024. Крім цього, з вказаного висновку не вбачається який саме товар надавався на дослідження та що невідповідність якості встановлена саме щодо товару поставленого за договором поставки № 0099/2 від 15.01.2020. При цьому, висновком не визначено обсяг поставленого товару неналежної якості.
Крім того, у позовній заяві позивач вказує про направлення на адресу відповідача листа № 113 від 26.02.2020 із висновком лабораторії та з проханням повернути кошти, проте, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача вказаного листа. Між тим, суд звертає увагу, що вказаний лист датований 26.02.2020 та містить посилання на отримання 27.02.2020 відмови від відповідача в заміні листів.
Також, позивачем додано до позовної заяви лист № 153 від 18.03.2020, в якому позивач просить відповідача повернути кошти за постачання продукції неналежної якості за договором поставки № 0099/2 від 15.01.2020 та компенсувати витрати на проведення хімічного аналізу зразків.
Так, у якості доказів направлення вказаного листа на адресу відповідача позивачем надано фіскальний чек від 14.04.2020, проте з вказаного чеку не можливо встановити направлення відповідачу саме листа № 153 від 18.03.2020, враховуючи що фіскальний чек датований 14.04.2020.
Крім того, позивачем додано до позовної заяви лист № 215 від 23.04.2020, в якому позивач просить відповідача повернути кошти у розмірі 22 140, 00 грн за поставлений товар неналежної якості. На підтвердження надсилання вказанго листа на адресу відповідача позивачем додано опис вкладення у цінний лист та копію фіскального чеку від 24.04.2020.
Проте, з огляду на вищезазначене, суд не приймає до розгляду вказаний лист, оскільки позивачем не дотримано процедуру виклику представника постачальника для участі в перевірці якості поставленого товару, у разі виявлення покупцем недоліків в продукції. При цьому лист містить вимогу про повернення грошових кошти у розмірі 22 140, 00 за поставлений товар неналежної якості, в той час як у позовній заяві позивач зазначає про поставлення товару неналежної якості у розмірі 47 355, 00 грн, які, відповідно, заявлені до стягнення з відповідача.
Суд зазначає, що видаткова накладна № 18 від 22.01.2020, підписана представниками сторін та скріплена їх печатками, без зауважень та заперечень щодо асортименту, кількості, якості та вартості товару.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства України, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів поставлення відповідачем товару неналежної якості, як і не містять належних доказів повідомлення позивачем відповідача про порушення умов договору поставки щодо якості товару та виклик представника постачальника для участі в перевірці якості товаруї, явка якого є обов`язковою. Крім того позивачем не надано доказів на підтвердження поставки товару неналежної якості саме у розмірі 47 355, 00 грн, відтак суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 47 355, 00 грн, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсистемс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс 3 840, 00 грн - за проведення хімічного аналізу також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсистемс" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метсервіс про стягнення 51 195, 00 грн. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
ВИРІШИВ :
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92734295 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні