Ухвала

від 10.11.2020 по справі 1661з-20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" листопада 2020 р.Справа № 1661з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

без повідомлення (виклику) учасників

розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. №1661з-20)

за заявою Приватного підприємства "Гранпри 2016" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд.81А, кв.11, ідентифікаційний код 40284289) особи, які можуть отримати статус учасника справи 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1, ідентифікаційний код 43023403) 2. Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна (61022, м. Харків, м-н. Свободи, 4, ідентифікаційний код 02071205)

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року до господарського суду Харківської області від Приватного підприємства "Гранпри 2016" надійшла заява про забезпечення позову до подання позову (вх. №1661/20), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях нараховувати Приватному підприємству "Гранпри 2016" орендну плату за договором №6122-н від10.06.2016 з 12.03.2020 по період дії обмежувальних заходів введених Кабінетом Міністрів України щодо карантину до вирішення спору по суті.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує на те, що він має намір звернутись до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, третя особа: Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна про зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звільнити Приватне підприємство "Гранпри 2016" від сплати орендної плати за договором №6122-н від10.06.2016 з 12.03.2020 по період дії обмежувальних заходів введених Кабінетом Міністрів України щодо карантину, а також на наступні 6 місяців після закінчення карантину зменшити ставку орендної плати у розмірі 50% та зобов`язати укласти з цього приводу додаткову угоду до договору оренди.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (пункт 10).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову заявник має намір звернутися до суду з позовом, предметом якого є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про зобов`язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звільнити Приватне підприємство "Гранпри 2016" від сплати орендної плати за договором №6122-н від 10.06.2016 з 12.03.2020 по період дії обмежувальних заходів введених Кабінетом Міністрів України щодо карантину, а також на наступні 6 місяців після закінчення карантину зменшити ставку орендної плати у розмірі 50% та зобов`язати укласти з цього приводу додаткову угоду до договору оренди.

Отож, судове рішення, у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19.

Заборона вчиняти відповідачу певні дії не може бути наслідком втручання в господарську діяльність відповідача.

Заявником необґрунтовано яким чином само по собі нарахування відповідачем орендної плати може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися та, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, адже у разі задоволення майбутнього позову відповідач буде зобов`язаний звільнити позивача від сплати вже нарахованої ним орендної плати за спірний період.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного підприємства "Гранпри 2016" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили 10.11.2020.

Ухвалу може бути оскаржено. Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу складено 10.11.2020.

Суддя І.О. Чистякова