Рішення

від 28.09.2020 по справі 260/900/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/900/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Демчик Н.І.,

представника відповідача - Міськовій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 вересня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинця Д.В. на лікарняному з 30 вересня 2020 року по 06 листопада 2020 року, рішення в повному обсязі складено та підписано 09 листопада 2020 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750003242 від 20.03.2020 рокує, що оформлене листом від 24.03.2020 року № 0700-0323-8/10091; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року; 3) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з часу звернення за її призначенням, тобто з 06 березня 2020 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Маєцька Н.Д.) від 10 квітня 2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з відпусткою судді Маєцької Н.Д., відповідно до рішення зборів суддів № 4 від 01.07.2020 року та розпорядження керівника апарату від 02.07.2020 року за № 52 справу передано для повторного автоматичного розподілу справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 року справу призначено до розгляду судді Іванчулинець Д.В.

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року прийнято до провадження дану адміністративну справу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення". Листом від 24.03.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало рішення про відмову у призначенні пенсії. На підставі наданих документів для призначення пенсії страховий стаж встановлено 22 роки 7 місяців 9 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року, оскільки даний період потребує уточнюючу довідку. Вважає, що реалізація його соціальних прав на призначення та отримання пенсії, не може залежати від дій (бездіяльності) колишнього роботодавця, що виразилась у відсутності довідки про підтвердження стажу роботи у період з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 05.02.1982 р. по 03.05.1993 р., оскільки даний період потребує уточнюючу довідку про що було зазначено у розписці-повідомленні. Оскільки, записи, що містяться в дублікаті трудової книжки не завірені підписом керівника та печаткою підприємства. У позивача наявна довідка щодо спірного періоду видана Управлінням механізації ВАТТБ Південзахідтрансбуд , однак вказана довідка після тривалого зберігання є не читабельною й не може бути взятим Головним управлінням до уваги. Твердження позивача, що наявне посвідчення № 61 видане управлінням механізації тресту AT Південзахідтрансбуд підтверджує факт роботи за спірний період, не належить до документів, що згідно норм законодавства підтверджують стаж роботи.

Позивач та його представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії.

До заяви позивачем подано документи для призначення пенсії за віком, а саме: заява № 1618 від 06.03.2020 р., трудова книжка (дублікат) НОМЕР_1 від 11.12.1998 року, видана на ім`я ОСОБА_1 , військовий квиток, архівна довідка про стаж № М-3716 від 13.12.2019 р., довідка № 9 від 17.09.2019 р., № б/н від 06.09.2019р. та відомості персоніфікованого обліку.

Листом від 24.03.2020 року № 0700-0323-8/10091 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу № 071750003242 від 20.03.2020 року, у зв`язку з тим, що на підставі наданих документів для призначення пенсії страховий стаж встановлено 22 роки 7 місяців 9 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року, оскільки даний період потребує уточнюючу довідку. У разі надання заяви разом із вищезазначеною уточнюючою довідкою тривалість страхового стажу та право на призначення пенсії буде переглянуто.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із визначенням, наведеним у абз. 36 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (дублікат) на сторінках 4-5 зазначена інформація про період роботи з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року, що не зарахований відповідачем до стажу, а саме не зарахований період роботи в AT Південзахідтрансбуд (AO Югозаптрансстрой ):

- номер запису 03, 05.02.1982 року AO Югозаптрансстрой прийнятий на роботу стажером автомобільної вишки МШТС - 2А по п`ятому розряду, наказ № 48 від 08.02.1982 року;

- номер запису 04, 13.03.1982 року призначений машиністом автомобільної вишки МШТС - 2А по п`ятому розряду, наказ № 94 від 23.03.1982 року;

- номер запису 05, 02.01.1984 року, встановлено шостий розряд машиніста, наказ № 629 від 28.12.1984 року;

- номер запису 06, 01.11.1987 року, у зв`язку з введенням нових тарифних умов труда встановлений п`ятий розряд машиніста, наказ № 295 від 19.11.1987 року;

- номер запису 07, 03.05.1993 року, звільнений з роботи по особистому бажанню, ст. 38 КЗоТ Украини, наказ № 126 від 03.05.1993 року.

Вказана інформація не засвідчена підписом та печаткою AT Південзахідтрансбуд та перенесена до дублікату трудової книжки серія НОМЕР_1 на підставі довідки № 275 від 22.12.1998 року, що надана Управлінням механізації Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва Південзахідтрансбуд . Однак, зазначена довідка після тривалого зберігання є не читабельною.

З метою отримання підтвердження стажу роботи позивач неодноразово звертався до керівництва ТОВ Управління механізації і автомобільного транспорту , що є правонаступником Управління механізації Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва Південзахідтрансбуд , однак листи повернулись із позначкою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Однак, позивачем були отримані відповіді від Державної адміністрації Дарницького району у м. Києві, а саме листи № 101-101/М-928-4832 від 07.06.2019 року та № 101-101/М-928/2-5582 від 25.06.2019 року, якими проінформовано, що проведення архівного пошуку місця знаходження документів з кадрових питань (особового складу) AT Південзахідтрансбуд позитивного результату не принесло, а тому надати довідки про підтвердження трудового стажу за період роботи з 1982 по 1993 років не має можливості.

Одночасно, відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надано інформацію, що Управління механізації Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва Південзахідтрансбуд у 2000 році було реорганізовано у Дочірнє підприємство Управління механізації ВАТ Трест Південзахідтрансбуд , з 2001 року перетворено на Дочірнє підприємство Управління механізації і автомобільного транспорту ВАТ Трест Південзахідтрансбуд (код ЄДРПОУ 01380654), а з 29 жовтня 2004 року за рішенням засновника перереєструвалося і змінило назву на ТОВ Управління механізації і автомобільного транспорту .

Листом від 11.06.2019 року позивач звернувся до ТОВ Управління механізації і автомобільного транспорту , однак конверт повернувся із позначкою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Порядок ведення трудових книжок, у період з 01.06.1977 р. по 15.01.2002 р. був урегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162), та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З положень Інструкцій № 162 та № 58 вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка та підпис керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою.

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 Про трудові книжки працівників (далі - Постанова № 301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В матеріалах справи наявні копії трудових книжок гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , відповідно до яких, останні працювали разом з позивачем на одному підприємстві у спірний період, а саме в Управлінні механізації тресту Південзахідтрансбуд .

У наявних в матеріалах справи поясненнях гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , останні підтвердили факт спільної роботи разом з позивачем у період з 1982-1990 роки на одному підприємстві Управлінні механізації тресту Південзахідтрансбуд .

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750003242 від 20.03.2020 року, оформлене листом від 24.03.2020 року № 0700-0323-8/10091, підлягає скасуванню.

Отже, беручи до уваги фактичні обставини даної справи, з метою найбільш ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750003242 від 20.03.2020 року, що оформлене листом від 24.03.2020 року № 0700-0323-8/10091.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 05.02.1982 року по 03.05.1993 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з часу звернення за її призначенням, тобто з 06 березня 2020 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), сплачений відповідно до квитанції № 4140630025 від 06 квітня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець