Рішення

від 06.11.2020 по справі 280/4399/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2020 року (16:00)Справа № 280/4399/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш (71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м.Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корпус 2, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю САММІТ (49089, м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 35, код ЄДРПОУ 30581004) про визнання протиправними та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю САММІТ , в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати Висновок про результати закупівлі від 17.06.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.06.2020 в електронній системі закупівель (prozorro.gov.ua) був оприлюднений Висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - Висновок), яким відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюдненням висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень . Підставою для вимоги про усунення порушень, зокрема, шляхом розірвання договору, у Висновку зазначено те, що під час проведення закупівлі замовником в тендерній документації було зазначено умову про надання учасниками закупівлі тендерного забезпечення в розмірі, що перевищує 3% від очікуваної вартості закупівлі. Позивач із таким висновком не погоджується та вважає його протиправним в зв`язку з наступним. Зазначає, що тендерна документація повинна містити, зокрема, розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його падання). Забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли в зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. 17.04.2020 замовником в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі очікуваною вартістю 1 187 292, 00 грн. з ПДВ. В оголошенні про проведення вказаної закупівлі та в тендерній документації на дану закупівлю замовником було зазначено вимогу про надання учасниками закупівлі тендерного забезпечення у вигляді банківської гарантії або гарантії страхової організації у розмірі 35 918,76 грн. Згідно з арифметичним розрахунком максимальний розмір тендерного забезпечення за цією закупівлею повинен становити: 1187292 грн. х 3% = 35 618,76 грн. Тобто, під час складання відповідних документів замовником була допущена технічна помилка (описка): замість цифри 6 в розмірі тендерного забезпечення була зазначена цифра 9 . Вважає, що вказана технічна помилка жодним чином не вплинула на порядок проведення та результати відповідної процедури закупівлі, а також права та обов`язки учасників, переможцем закупівлі TOB САММІТ було надано тендерне забезпечення в розмірі, зазначеному в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі; тендерне забезпечення було повернуто в повному обсязі; будь-яких скарг з боку учасників закупівлі щодо тендерного забезпечення не надходило; помилка у розмірі тендерного забезпечення є суто технічною, у замовника не були жодного наміру порушити чи обмежити права та інтереси учасників процедури закупівлі. Позивачем витримані всі принципи здійснення закупівлі, а допущена в тендерній документації технічна помилка (описка) у розмірі тендерного забезпечення не здатна спричинити та не спричинила порушення будь-чиїх прав, свобод та інтересів при проведенні процедури закупівлі, а відтак принцип забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, в даному випадку, був дотриманий. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 25.08.2020.

11.08.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 36603). Зазначає, під час моніторингу проаналізовано річний план ВП Атоменергомаш на 2020 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену протоколом засідання тендерного комітету ВП Атоменергомаш від 22.04.2020 б/н, тендерну пропозицію переможця TOB Самміт . За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що ВП Атоменергомаш у пункті 2 Забезпечення тендерної пропозиції розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено вимогу щодо розміру забезпечення тендерної пропозиції у сумі 35 918,76 грн. Частиною 1 ст.24 Закону №922 визначено, що розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що замовником у пункті 2 розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено умову щодо розміру тендерного забезпечення у сумі, більш ніж 3% від очікуваної вартості, чим порушено вимоги частини першої статті 25 Закону. Так, відповідно до даних системи ПРОЗОРРО очікувана вартість закупівлі складає 1187292,00 грн, отже розмір забезпечення тендерної пропозиції закупівлі повинен складати 35618,76 грн. (1187292,00 грн. х 3%). В ході проведення моніторингу замовником укладено договір від 15.06.2020. Стосовно тверджень позивача про наявність технічної помилки при створенні позивачем тендерної документації, зазначає, що позивачем допущено порушення прямого припису, встановленого ч. 1 ст. 24 Закону №922. Закон №922 не містить положень щодо віднесення порушення норм законодавства замовником до технічних помилок. При цьому, ч. 3 ст. 22 Закону №922 розповсюджується лише на тендерні пропозиції учасників, та передбачає можливість опису у тендерній документації прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, та не встановлює підстав для порушення законодавства у тендерній документації замовником. В ході проведення закупівлі позивачем зміни до тендерної документації з метою усунення порушення положень ч. 1 ст. 24 Закону № 922 з власної ініціативи не вносилися. Також відповідач зазначає, що у висновку відповідача міститься зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а твердження позивача про неконкретність висновку відповідача не відповідає фактичним обставинам справи. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.08.2020 позивачем надано відповідь на відзив (вх. №38971). Щодо віднесення помилки до формальних зазначає, що наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №710 (оприлюднений на сайті Мінекономіки 17.08.2020) був затверджений Перелік формальних помилок , в якому на виконання п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону Про публічні закупівлі визначено перелік формальних помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Серед них міститься така помилка, як помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі . Також позивача пояснює, що висновком відповідач зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема розірвати договір , оскільки, на думку відповідача, укладений між сторонами за результатами процедури закупівлі договір поставки є договором купівлі-продажу, та може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України). Але згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України для її застосування законодавству повинен суперечити зміст правочину (який повністю відповідає вимогах чинного законодавства, що не заперечується відповідачем), в зв`язку з чим вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Ані законами, ані укладеним між сторонами договором поставки № 20/05/128 не передбачено такої підстави для його розірвання, як допущення замовником в тендерній документації описки в розмірі тендерного забезпечення, а ТОВ САММІТ заперечує проти застосування такого способу усунення порушення законодавства в сфері державних закупівель як розірвання договору, оскільки воно суперечить приписам чинного законодавства та не передбачено Законом Про публічні закупівлі .

02.09.2020 відповідачем суду надано заперечення на відповідь позивача (вх. №40481), у яких зазначає щодо посилань позивача на Наказ Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 Про затвердження Переліку формальних помилок , стосується формальних помилок, які можуть бути допущені учасником процедури закупівлі. У п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі надано визначення учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а у п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 надано визначення замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. У закупівлі позивач виступав у якості замовника, отже положення п. 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 710, на який посилається позивач, не встановлює підстави для віднесення порушення вимог Закону № 922 позивачем до формальних помилок. Пояснює, що встановлення позивачем розміру тендерного забезпечення у сумі, більш ніж 3% від очікуваної вартості, є порушенням вимог ч. 1 ст. 24 Закону № 992 та не може вважатися формальною помилкою.

07.08.2020 до суду від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву (вх. №36001). Зазначає, що TOB Самміт не звернуло уваги на допущену замовником технічну помилку (описку) у вигляді зазначення цифри 9 в розмірі тендерного забезпечення замість цифри 6 в зв`язку з її незначущістю. Крім того, різниця у 300 грн. в розмірі тендерного забезпечення у вигляді банківської гарантії жодним чином не впливає на витрати учасників на її оформлення, оскільки, зокрема, за тарифами AT КБ ПриватБанк банком визначено тариф для тендерних гарантій - 0,2% від суми гарантії, але не менше ніж 1000,00 грн. (у разі надання гарантії на суму 35918,76 грн. 0,2% складають менше 72 грн., в зв`язку з чим підлягає застосуванню тариф в розмірі 1000 грн.) Відповідно, помилка в сумі тендерного забезпечення не вплинула на розмір плати за видачу гарантії. Тендерне забезпечення було повернуто TOB Самміт згідно з умовами тендерної документації на закупівлю. Отже, допущена замовником описка жодним чином не здатна вплинути та не вплинула на результати проведення даної процедури закупівлі, а розірвання договору про закупівлю не здатне виправити допущену помилку. Просить позов задовольнити та розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

У підготовчому засіданні 25.08.2020 оголошено перерву до 14.09.2020.

Ухвалою суду від 14.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 19.10.2020 та відкладено розгляд справи до 12.10.2020.

Протокольною ухвалою суду 12.10.2020 закрито підготовче провадження та за згодою учасників справи призначено судовий розгляд справи по суті на 12.10.2020.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.11.2020.

У судове засіданні 03.11.2020 учасники справи не прибули.

Представник позивача 03.11.2020 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача клопотань не надсилав. Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань від нього не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш (замовник) було проведено процедуру закупівлі Код ДК 021:2015-42660000-0 Інструменти для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (зварювальний напівавтомат) (оголошення UA-2020-04-17-002216-е) (а.с.13-41).

Переможцем процедури закупівлі було визначено товариство з обмеженою відповідальністю САММІТ із ціновою пропозицією 1 182 730,80 грн. з ПДВ.

Замовником оформлено Повідомлення про намір укласти договір із ТОВ САММІТ (а.с.42).

24.04.2020 складено, підписано та видано Банківську гарантію №G0420/5729, відповідно до якої банк-гарант (АТКБ Приватбанк ) взяв на себе безвідкличні зобов`язання виплати суму 35917,76 грн. (а.с.44).

15.06.2020 між позивачем (замовник) та ТОВ САММІТ укладений договір поставки № 20/05/128 від 08.06.2020, згідно з яким ТОВ САММІТ зобов`язалось в строк до 30.07.2020 поставити замовнику зварювальні напівавтомати Fast Mig Х450.

Відповідачем на підставі наказу від 11.06.2020 № 120 Про початок моніторингу закупівель (а.с.107) розпочато моніторинг процедури закупівлі інструментів для паяння м`яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання UA-2020-04-17-002216-е, яка проводилась позивачем.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UA-2020-04-17-002216-е відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який підписано посадовою особою Управління та затверджено начальником Управління 17.06.2020 (а.с.108-110).

У висновку зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що замовником у пункті 2 розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено вимогу щодо розміру забезпечення тендерної пропозиції у сумі 35 918,76 гривень, чим порушено вимоги частини 1 статті 24 Закону та зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із вказаним висновком позивач звернувся до суду із позовною вимогою про його скасування.

Повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівель.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі , проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель встановлений ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі , рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону Про публічні закупівлі , за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Форма висновку та порядок його заповнення встановлено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86 Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівель та порядку його заповнення .

Відповідно до розділу І Порядку № 86, висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 в електронній системі закупівель. Після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження.

Так, у оскаржуваному висновку відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 24 Закону України Про публічні закупівлі , а саме, у п. 2 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації зазначено умову щодо розміру тендерного забезпечення у сумі більше ніж 3% від очікуваної вартості.

Суд зазначає, що дійсно, у п. 2 розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації (а.с.18) зазначено розмір забезпечення тендерної пропозиції 35918грн., що є більше ніж 3% від очікуваної вартості на 300грн. (1187292 грн. х 3% = 35 618,76 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, що діяла на момент оформлення тендерної документації - до 19.04.2020) замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

Позивач визнає, що ним невірно визначено розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 35918грн., та зазначає про допущення описки (замість цифри 6 вказано цифру 9 ). Проте, така помилка, на твердження позивача не порушила принципи здійснення закупівлі.

Суд із таким твердження позивача погоджується через наступне.

Метою цього Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Принципи здійснення публічних закупівель є:добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 2 - ч. 4 ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі , учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Суд вважає, що позивачем всі вказані вимоги та принципи дотримані.

Крім того, в оскаржуваному висновку відповідач зазначає, що за результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності складання форм документів, затверджених Уповноваженим органом, розгляду тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено (а.с.11, 109).

Суд зазначає, що така описка (технічна помилка) жодним чином не вплинула на порядок проведення та результати відповідної процедури закупівлі, про що також зазначається відповідачем в оскаржуваному висновку; переможцем закупівлі TOB САММІТ було надано тендерне забезпечення в розмірі, зазначеному в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, яке було повернуто в повному обсязі; відповідачем не надано доказів існування будь-яких скарг з боку учасників закупівлі щодо тендерного забезпечення.

Суд погоджується із доводами позивача, що помилка у розмірі тендерного забезпечення є суто технічною, та не призвела до порушення чиїх-небудь прав та інтересів, також не призвела до втрат бюджету тощо.

В той же час, в оскаржуваному висновку зазначено зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, розірвати договір.

Суд зазначає про непропорційність винесеного відповідачем щодо позивача зобов`язання, з огляду на незначне порушення, яке допущено позивачем.

Так, відповідач зазначає, що оскільки укладання договору між позивачем та третьою особою здійснено із порушенням приписів законодавств, то є підстави для розірвання такого договору.

Зобов`язання відповідачем позивача розірвати договір та посилання відповідача на приписи ст. 203, ст. 215, ст.. 236 та ст. 651 ЦК України є недоречними та сприймаються судом критично.

Так, у своєму відзиві відповідач посилається на такі норми ЦК України:

ч. 1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ст. 215 ЦК України Недійсність правочину , якою визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

ст. 236 ЦК України, якою встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

ч.1, 2 ст. 651 ЦК України: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідачем не доведено необхідність та наявність правових підстав застосування вказаних приписів до договору доставки від 08.06.2020 №20/05/128, укладеного між позивачем та третьою особою, також відповідачем не надано суду доказів того, що договір визнаний судом недійсним, його змінено або розірвано.

В той же час, змістом вказаного договору не передбачена можливість його розірвання з підстав порушення замовником приписів ч. 1 ст. 24 Закону України Про публічні закупівлі .

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд також зазначає, що судом прийняті не всі доводи учасників.

Так, суд не погоджується із посиланням позивача на наказ Мінекономіки від 15.04.2020 №710, яким затверджений Перелік формальних помилок та вважає, що вказаний наказ не може застосовуватись замовником, а стосується учасників процедури закупівлі.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем заявлена в позові орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме:

- судовий збір за подання позову до господарського суду в сумі 2102 грн.;

- витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду: витрати на оплату послуг поштового зв`язку із пересилання поштових відправлень в сумі 90 грн. (відправлення позовної заяви із додатками до суду, відправлення відповіді на відзив відповідачу та до суду - з розрахунку 3 комплекти документів та вартості послуг 30 грн. за одне відправлення); витрати на забезпечення участі представників позивача у судових засіданнях, які складаються з витрат на виплату добових за час відрядження в розмірі 200 грн. за одне відрядження, витрат на проїзд до м. Запоріжжя та назад в розмірі 300 грн. за одну поїздку (всього 500 грн. за одне відрядження),

разом - 2692 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується факт сплати позивачем судового збору у розмірі 2102,00 грн. (а.с.10).

Інші витрати документально не підтверджені, а отже вимоги щодо їх стягнення не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш (71503, м. Енергодар, Запорізька область, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м.Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корпус 2, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю САММІТ (49089, м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 35, код ЄДРПОУ 30581004) про визнання протиправними та скасування висновку, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати закупівлі від 17.06.2020.

Стягнути на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн.00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби.

В задоволенні вимог щодо стягнення іншої частини судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.11.2020.

Суддя Ю.В. Калашник