Рішення

від 06.11.2020 по справі 420/7898/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7898/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18.08.2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов і надано позивачу строк для усунення недоліків.

01.09.2020 року (вх.№345097/20) від позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків разом із позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1) скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1468366/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468373/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468374/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468371/37008104 від 26.02.2020 року, № 1474976/37008104 від 03.03.2020 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АВІКО-УКРАЇНА ;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні № 54 від 17.04.2019 року, № 68 від 21.05.2019 року, № 67 від 21.05.2019 року, № 65 від 21.05.2019 року, № 73 від 27.05.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 37008104) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог у позові, з посиланням на фактичні обставини справи зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна було подано до податкового органу усі необхідні первинні документи на підставі яких можна встановити підтвердженість здійснення господарських операцій позивачем.

У позові також вказано, що підставою для прийняття спірних рішень визначено ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних. Однак, як стверджує позивач, податковим органом не визначено які саме первинні документи не подано товариством з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна .

На думку позивача, зупиняючи реєстрацію податкових накладних, податковим органом допущено перевищення повноважень при здійсненні функцій з податкового контролю.

Ухвалою від 07.09.2020 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України (в редакції уточнень за вх.№34509/20) і відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

29.09.2020 року (вх. №ЕП/39814/20) від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві представник відповідачів зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області та Державна податкова служба України не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Посилаючись на фактичні обставини справи та на Порядок прийняття рішення про реєстрацію/відмову у в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2019 р. № 520, у відзиві вказано, що відповідно до спірних рішень, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних було ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних.

Отже, вказує представник відповідачів, прийняття спірних рішень є повністю обґрунтованим.

Зважаючи на вищевикладене, представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальності Авіко-Україна .

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна (ідентифікаційний код юридичної особи 37008104) зареєстровано як юридична особа 10.03.2010 (Номер запису: 15561020000038399) та з 11.03.2010 року взято на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна за КВЕД є: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У позові вказано, що відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 35 від 01.03.2019 позивач орендує приміщення загальною площею 99,0 кв.м., яке розташоване в нежитловій будівлі Лабораторного комплексу за адресою: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна буд. 1/27, офіс 108 для здійснення своєї діяльності. Також позивач відповідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2019 року орендує нежиле приміщення № 501 за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 109. Позивач, також здійснює оренду автотранспортних засобів відповідно договору від 27.01.2017 року для здійснення своєї господарської діяльності.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано копії відповідних договорів (т.1 а.с.45-54, 95-104, 151-160, 206-205, т.2 8-17).

Як зазначає позивач, для забезпечення ведення своєї фінансово-господарської діяльності, між TOB Авіко-Україна та його контрагентами-постачальниками укладалися договори на постачання та придбавання ветеринарних препаратів.

Позивач вказує, що ТОВ Авіко-Україна було отримано товар від контрагентів-постачальників згідно договору поставки від 30.10.2015 №2015-30-10 між позивачем та ТОВ Старгруп Торг та договору поставки від 04.01.2017 №0401/001 між позивачем та ТОВ Даском Трейд .

Судом встановлено, що 01.06.2017 між TOB АВІКО - УКРАЇНА (постачальник) та TOB ТЕІМ - ВЄТ (покупець) укладений договір поставки № 0106/17 (т.1 а.с.55, т.2 а.с.18).

Відповідно п.п. 1.1. п. 1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю ветеринарні медикаменти та препарати, кормові добавки, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати для тварин, іншу ветеринарну продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно п.п. 1.2. п. 1 договору постачальник передає покупцю товар в асортименті, кількості та по цінам, які зазначаються в накладних, що є невід`ємною . частиною цього договору.

Як зазначено у позові, позивач відправив товар ТОВ ТЕІМ-ВЄТ по рахунку № 54 від 17.04.2019, рахунку №73 від 27.05.2019 року згідно договору поставки № 0106/17 від 01.06.2017. Товар зберігався та був відвантажений зі складу за адресою: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 108, 109 по видатковій накладній № 54 від 17.04.2019 за довіреністю № 29 на підставі товарно-транспортної накладної № Р54 від 17.04.2019р., по видатковій накладній № 73 від 27.05.2019 за довіреністю № 33 на підставі товарно-транспортної накладної № Р73 від 27.05.2019р. Товар був оплачений відповідно платіжного доручення № 680.

Позивач зазначає, що дані товари Авікол розчин та Гентадокс порошок були замовлені та поставлені від ТОВ Даском Трейд згідно договору поставки №0401/001 від 04.01.2017 по рахунку №504011 від 05.04.2017 та рахунку №1909003 від 19.09.2018 та був отриманий за довіреністю №70 від 05.04.2017 та довіреністю № 26 від 17.09.2018 і частково сплачувався протягом 2017- 2018р. суму 3678674,40 грн., ПДВ - 613112,40 грн., згідно чого була зареєстрована податкова накладна №40 від 05.04.2017 в єдиному реєстрі 21.04.2017, та отримана квитанція №1 за реєстраційним номером №9072071707. Видаткова накладна №1909003 від 19.09.2018 була отримана від ТОВ Даском Трейд на суму 506 796,60 грн., ПДВ 84 466,10 грн., згідно якої була зареєстрована податкова накладна №39 від 19.02.2018.

Товар Ампіцилін плюс порошок були замовлені та поставлені позивачу від ТОВ Даском Трейд згідно договору поставки №0401/001 від 04.01.2017 р., поставка товару супроводжувалась первинними документами, а саме: ТТН №Р2507005 від 25.07.2017р., рахунком на оплату №2507005 від 25.07.17р., видатковою накладною № 2507005 від 25.07.2017р. та супровідними документами на товар. Для ТОВ Даском Трейд були виписані доручення на отримання товару № 121 від 25.07.17р. та сплачено грошові кошти по платіжним дорученням № 324 від 26.10.2017р. № 327 від 27.10.2017р, №337 від 02.11.2017р., №357 від 13.11.2017р. В Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну № 111 від 25.07.2017р. та отримана квитанція №1 від 04.08.2017р.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду копії відповідних доказів (т.1 а.с.56-57-82, т.2 а.с.19-34).

Товариством з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна на виконання умов договору, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю ТЕІМ - ВЄТ за правилом першої події (постачання товару) складено податкову накладну № 54 від 17.04.2019 (т.1 а.с.34) та податкову накладну №73 від 27.05.2019 року (т.1 а.с.248).

Податкова накладна №54 від 17.04.2019 року направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.05.2019 року, а податкова накладна №73 від 27.05.2019 року направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2019 року

Проте, згідно квитанцій № 1 від 08.05.2019 року (т.1 а.с.35) та квитанції №1 від 13.06.2019 року (т.1 а.с.249) реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідають вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивач скористався своїм правом та 19.02.2020 року на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №1902/1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с.36) та копії документів щодо податкової накладної №54 від 17.04.2019 року, а 28.02.2020 року на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №2802/1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с.250) та копії документів щодо податкової накладної №73 від 27.05.2019 року.

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів, прийнято рішення №1468366/37008104 від 26.02.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №54 від 17.04.2020 року (т.1 а.с.39) та прийнято рішення №1474976/37008104 від 03.03.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №73 від 27.05.2020 року (т.2 а.с.2).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено ненадання платником податків копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

26.02.2020 року позивачем подано скаргу на рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1468366/37008104 від 26.02.2020 року (т.1 а.с.40-43).

03.03.2020 року позивачем подано скаргу на рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1474976/37008104 від 03.03.2020 року (т.2 а.с.3-6).

11.03.2020 року контролюючим органом прийнято рішення №7723/37008104/2 яким залишено скаргу позивача на рішення №1468366/37008104 від 26.02.2020 року без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (т.1 а.с.44).

17.03.2020 року контролюючим органом прийнято рішення №9211/37008104/2 яким залишено скаргу позивача на рішення №1474976/37008104 від 03.03.2020 року без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (т.1 а.с.44).

Підставою для прийняття вказаних рішень визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси.

Також, судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності 09.10.2015 між ТОВ АВІКО - УКРАЇНА (постачальник) та ТОВ НВП Глобинський свинокомплекс (покупець) укладений договір поставки № 0910/1 (т.1 а.с.111-115, 222-226, 167-171).

Відповідно п.п. 1.1. п. 1 договору у порядку, визначеним цим договором, постачальник зобов`язується передати окремими партіями у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах визначених даним договором.

19.09.2017 року ТОВ АВІКО - УКРАЇНА (постачальник) та ТОВ НВП Глобинський свинокомплекс (покупець) укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №0910/1 від 09.10.2015 року відповідно до пункту 1.1 якої пункт 3.5 Договору викладено такій редакції: Умови оплати: оплата за поставлений товар здійснюється на протязі 45 календарних днів з дати фактичного отримання товару (т.1 а.с.116, 172, 227).

У позові вказано, що позивачем згідно умов договору поставки № 0910/1 від 09.10.2015 та на підставі отриманого доручення № 2256 від 20.05.2019 р. відвантажено товар зі складу розташованого за адресою: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 108, 109 на ТОВ НВП Глобинський свинокомплекс за допомогою експедитора ТОВ Нова пошта за договором № 109629 від 05.04.2016р. Оплату за товар було отримано по платіжним дорученням № 535 від 12.06.2019р., № 7 від 08.07.2019р., № 643 від 24.07.2019р., № 4738 від 25.07.2019р., № 21 від 19.08,2018 р.. Поставку товару супроводжували всі необхідні первинні документи, а саме: рахунок на оплату № 65 від 20.05.2019р., видаткові накладні №65, №66, № 68 від 21.05.2019р., реєстраційне посвідчення по препарату Авікол розчин (1л) зареєстрованого в Україні за № АА-00604-01-09 від 26.12.2014 та Додаток 1, сертифікат якості по препарату Авікол розчин (1л) № б/н від 20.05.2018р., експрес накладна на поставку товару №59998079128481 від 21.05.2019р.

Позивач вказує, що даний товар було замовлено та поставлено від ТОВ Даском Трейд згідно договору поставки №0401/001 від 04.01.2017, поставка товару супроводжувалась первинними документами, а саме: ТТН № Р2109003 від 21.09.2018р., рахунком на оплату № 2109003 від 21.09.2018р., видатковою накладною № 2109003 від 21.09.2018р. та супровідними документи на товар. Для ТОВ Даском Трейд було виписано доручення на отримання товару № 26 від 17.09.2018р, та сплачено грошові кошти по платіжним дорученням згідно реєстру платіжних доручень від 01.09.2018 по 30.04.2019р. В Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстрована податкова накладна № 41 від 21.09.2018р. та отримана квитанція № 1 від 02.10.2018р.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду копії відповідних доказів (т.1 а.с.105-110, 117-138, 161-166, 173-193, 216-221, 228-248).

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна на виконання умов договору, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ НВП Глобинський свинокомплекс за правилом першої події (постачання товару) складено податкову накладну № 68 від 21.05.2019 (т.1 а.с.83), податкову накладну №67 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.139), №65 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.194).

Вказані податкові накладні направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.06.2019.

Проте, згідно квитанцій № 1 від 11.06.2019року (т.1 а.с.84, 140, 195) реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, так як платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідають вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивач скористався своїм правом та 25.02.2020 року на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення №2502/3 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с.85) та копії документів, повідомлення №2502/2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с.141-142), повідомлення №2502/1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т.1 а.с.196-197).

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданих повідомлень та документів, прийнято рішення №1468374/37008104 від 26.02.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №68 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.87), рішення №1468373/37008104 від 26.02.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №67 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.143), рішення №1468371/37008104 від 26.02.2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №65 від 21.05.2019 року (т.1 а.с.198).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено ненадання платником податків копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

26.02.2020 року позивачем подано скаргу на рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1468374/37008104 від 26.02.2020 року, №1468373/37008104 від 26.02.2020 року, №1468371/37008104 від 26.02.2020 року (т.1 а.с.88, 90-94, 144, 146-150, 199-204).

11.03.2020 року контролюючим органом прийнято рішення №4749/37008104/2, №7722/37008104/2, №7775/37008104/2 якими залишено скарги позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (т.1 а.с.89, 145, 205).

Підставою для прийняття вказаних рішень визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1468366/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468373/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468374/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468371/37008104 від 26.02.2020 року, № 1474976/37008104 від 03.03.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 54 від 17.04.2019 року, № 68 від 21.05.2019 року, № 67 від 21.05.2019 року, № 65 від 21.05.2019 року, № 73 від 27.05.2019 року (далі - Податкові накладні) та надіслано їх до ЄРПН.

Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що вони не відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому - у їх реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент формування податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , яка набрала чинності 22.03.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117, чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Суд зазначає, що на виконання п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила, зокрема, Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, який діяв до 03.08.2018 року.

При цьому, слід зазначити, що критерії ризиковості платника податку, в тому числі п.1.6 п.1 цих Критеріїв, містяться у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку.

Згідно з пп.1.6 п.1цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків, ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податкуюридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, приписами цих Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях про зупинення реєстрації Податкових накладних чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом пп.1.6 п.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації Податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку віднесено до ризикових платників.

При цьому, під час розгляду справи з боку представника відповідачів до суду не надано доказів та пояснень щодо того, які саме ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв мав позивач як платник податку станом на дату їх складання.

Щодо ризиковості операцій, такі ознаки визначені в п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, зокрема: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування; тощо.

Відповідачами не доведено, що позивач підпадає під ознаки, визначені в п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку встановлених листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року та такі обставини не зазначені в відзиві на позов відповідачів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, такі підстави не стосуються платників податку, які мають позитивну податкову історію.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації Податкових накладних № вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 вбачається, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду необхідних документів.

Суд зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації Податкових накладних не вказано конкретного виду (переліку) необхідних документів, перелік яких встановлений у п.14 Порядку№117.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 втратив чинність 01.02.2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, станом на дату прийняття спірних рішень визначав Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, який набрав чинності 14.12.2019 року (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1468366/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468373/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468374/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468371/37008104 від 26.02.2020 року, № 1474976/37008104 від 03.03.2020 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АВІКО-УКРАЇНА є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні зареєструвати податкові накладні № 54 від 17.04.2019 року, № 68 від 21.05.2019 року, № 67 від 21.05.2019 року, № 65 від 21.05.2019 року, № 73 від 27.05.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 37008104) в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що вони також є такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1468366/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468373/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468374/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468371/37008104 від 26.02.2020 року, № 1474976/37008104 від 03.03.2020 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АВІКО-УКРАЇНА ;

- зобов`язати Державною податковою служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 54 від 17.04.2019 року, № 68 від 21.05.2019 року, № 67 від 21.05.2019 року, № 65 від 21.05.2019 року, № 73 від 27.05.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 37008104) в Єдиному реєстрі податкових накладних днями їх фактичного надходження на реєстрацію.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10510,00 грн. згідно платіжного доручення №32 від 04.08.2020 року (т.1 а.с.21).

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, які визнані судом протиправними та скасовано прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна судового збору у розмірі 10510,00 грн.

У позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Державну податкову службу України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання даного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати у встановлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Авіко-Україна до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1468366/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468373/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468374/37008104 від 26.02.2020 року, № 1468371/37008104 від 26.02.2020 року, № 1474976/37008104 від 03.03.2020 року, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ АВІКО-УКРАЇНА .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 54 від 17.04.2019 року, № 68 від 21.05.2019 року, № 67 від 21.05.2019 року, № 65 від 21.05.2019 року, № 73 від 27.05.2019 року товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ: 37008104) в Єдиному реєстрі податкових накладних днями їх фактичного надходження на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВІКО-УКРАЇНА судовий збір у розмірі 10510, 00 грн. (десять тисяч п`ятсот десять гривень, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальності Авіко-Україна (вул.Мала Арнаутська, буд.109, прим.501. м.Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 37008104).

Відповідачі:

Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393);

Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя Корой С.М.

.