Рішення

від 10.11.2020 по справі 420/6165/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6165/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.06.2020 року № 206891, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якій просило: визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.05.2020 року № 041481; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 22.06.2020 року № 206891 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 25.01.2020 року о 02:06 год. на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса (450км+500м) на підставі направлення на перевірку № 026406 від 21.01.2020 р. інспекторами відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було проведено перевірку транспортних засобів марки RENAULT MAGNUM 440, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , та NООTEBOОM СТ-26-01 д.р.н. НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_5 від 14.11.2012р.). За результатами здійснення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_6 , та причепу SCHMITZ д.р.н. НОМЕР_7 , водієм яких був ОСОБА_2 , Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було складено розрахунок (без номеру та дати) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.05.2020 року № 041481, яким нараховано до сплати 669,06 євро. Крім того, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт № 224629 від 20.05.2020 р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. 22.06.2020 року виконуючим обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Олегом Гончаром було винесено постанову № 206891 від 22.06.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ТОВ ПРОФІ ТРАК на підставі частини 1 абзацу 15 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано штраф у сумі 17000,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування розрахунку від 20.05.2020 року № 041481 та постанови від 22.06.2020 року № 206891 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року було закрито провадження у справі № 420/6165/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку від 20.05.2020 року № 041481.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами проведення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля перевищення склало більше 10 %, але не більше 20 %, що дало Відповідачу підставу для застосування штрафної санкції за абз.15 частини 1 ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт . За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: відсутній дозвіл або плата за проїзд, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових та габаритних обмежень. Застосування штрафної санкції регулюється в даному випадку абз.15 ч.1 ст.60 ЗУ Про автомобільний транспорт . Таким чином, відповідачем було виконано всі вимоги передбачені законодавством, з огляду на що визнання його дій протиправними щодо застосування штрафу є безпідставним.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що водію транспортного засобу не було видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та екземпляр акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, дані документи в копіях Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області були надані уже під час оскарження постанови № 206891 від 22.06.2020 р. в судовому порядку разом із відзивом на позовну заяву. Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області не було надано свідоцтво про державну метрологічну атестацію. З урахуванням свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 , ТЗ серії НОМЕР_9 та ТТН CMR б/н від 19.05.2020 р. фактична маса транспортного засобу з її причіпом становить не 44740 кг, а 33603 кг (8 055+25 548 кг). Різниця між документально підтвердженою вагою транспортного засобу (з причіпом) та результатами здійснення габаритно-вагового контролю становить 11137 кг, що ставить під сумнів достовірність самих результатів здійснення габаритно-вагового контролю та встановлення перевищення навантаження на осі.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК з метою провадження господарської діяльності уклало з ОСОБА_3 договір найму (оренди) транспортного засобу від 03.12.2018 року, згідно із яким ОСОБА_3 передала, а ТОВ ПРОФІ ТРАК прийняло в тимчасове платне користування (найм) строком на п`ять років до 03.12.2023 року для здійснення діяльності, передбаченої Статутом, транспортний засіб марки VOLVO, модель FN 400, 2008 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_10 , білого кольору, тип ТЗ - спеціалізований сідловий тягач-Е вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який зареєстрований та належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 , виданого Центром 5141 від 08.04.2016 року. На підставі цього Договору ОСОБА_3 передала також ТОВ ПРОФІ ТРАК в тимчасове платне користування (найм) строком на п`ять років до 03.12.2023 року для здійснення діяльності, передбаченої Статутом, транспортний засіб марки SCHMITZ, модель SCF 24G, 2008 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_11 , синього кольору, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - контейнеровоз-Е, реєстраційний номер НОМЕР_7 , який зареєстрований та належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_12 , виданого ТСЦ 5152 від 16.02.2018 року.

Згідно з товарно-транспортною накладною CMR б/н від 19.05.2020 р. ТОВ ПРОФІ ТРАК здійснювало перевезення вантажу (обрізні пиломатеріали) на автомобілі марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з пункту навантаження: смт. Шпиків, Вінницької області, в пункт розвантаження: Одеський міський торгівельний порт із подальшим відвантаженням на порт Хайфа, Ізраїль.

20.05.2020 року під час рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса 450км+500м згідно направлення на перевірку від 15.05.2020 року № 026423 було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_6 , та причепу SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 .

За результатами зважування інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 039719 від 20.05.2020 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 041481 від 20.05.2020 року, відповідно до яких ТОВ ПРОФІ ТРАК допущено перевищення вагових параметрів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.05.2020 року повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 44,470 тонн шляхом складання навантаження на осі, при максимально допустимій 44,00 тонни.

Також, 20.05.2020 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 224629, в якому зазначено про порушення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаних документів інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.05.2020 року, яким ТОВ ПРОФІ ТРАК нараховано плату за проїзд в розмірі 669,06 євро за пройдену відстань 413 км.

Постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206891 від 22.06.2020 року до ТОВ ПРОФІ ТРАК застосовано у відповідності до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Згідно з абз.15 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп.15 п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, крім іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п.п.3-4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансінспекція , та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пп.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п.21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 маса без навантаження тягача VOLVO, модель FN 400, 2008 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_10 , білого кольору, тип ТЗ - спеціалізований сідловий тягач-Е вантажний, реєстраційний номер НОМЕР_6 , становить 8056 кг, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 маса без навантаження напівпричіпа SCHMITZ, модель SCF 24G, 2008 року випуску, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_11 , синього кольору, тип ТЗ - спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - контейнеровоз-Е, реєстраційний номер НОМЕР_7 , становить 6072 кг. В накладній CMR б/н від 19.05.2020 р. зазначено, що ТОВ ПРОФІ ТРАК на зазначеному автомобілі перевозив вантаж з масою 25548 кг. Тобто, загальна маса ТЗ з вантажем становить 39676 кг, при максимально допустимій масі в 44,00 тонни.

У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.05.2020 року вказано, що повна маса транспортного засобу становила 44,47 тонн, що ставить під сумнів результати зважування вантажного автомобіля на приладу обліку, яким це зважування здійснювалось, та його технічна справність.

Також, зі змісту актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з актом № 041481 від 20.05.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.05.2020 року № 039719 вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 24 тонни навантаження становило 26,74 тонни.

Разом з цим, зважування відбувалося окремо по напівосям і в подальшому сумувалося.

Відповідно до п.9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Суд також враховує, що позивач здійснював перевезення пиломатеріалів обрізних з сосни, що є сипучим вантажем, який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу.

Крім того, в талоні-чеку про зважування від 20.05.2020 року, що був підставою для винесення оскаржуваної постанови, не вбачається марка та модель транспортного засобу, який зважувався, відомості про особу, яка проводила зважування транспортного засобу.

Відповідно до п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, на думку суду, за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.06.2020 року № 206891.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 22.06.2020 року № 206891 про застосування до ТОВ ПРОФІ ТРАК адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. є протиправною та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 року Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, проте територіальні органи створено без статусу юридичної особи.

Тобто, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не є самостійною юридичною особою, а тому не має власного ідентифікаційного коду суб`єкта господарської діяльності (код ЄДРПОУ) та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, а всі рахунки відкриті в центральному органі Державної служби України з безпеки на транспорті.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК (вул. Чорноморського козацтва, 103, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 41483232) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.06.2020 року № 206891 - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 22.06.2020 року № 206891 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ТРАК (код ЄДРПОУ 41483232) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко