Рішення

від 16.10.2020 по справі 440/3967/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3967/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.06.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язати Малоперещепинську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

27.07.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (далі - відповідач, Малоперещепинська сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, розташованої за межами населених пунктів Малоперещепинської сільської ради. Вказувала, що рішенням від 12.06.2020 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки дана земельна ділянка готується для передачі в оренду щодо проведення земельних торгів у формі аукціону. Вважала вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Позивач стверджувала, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, при цьому у спірному рішенні не наведено жодної з них. У зв`язку з чим, на переконання позивача, підстави для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні.

Відповідач позов не визнав. У наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що рішенням 31 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради від 18.03.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельна ділянка, орієнтовною площею 6, 9168 га, до масиву якої входить і бажана до відведення земельна ділянка зазначена в заяві ОСОБА_1 , визначена земельною ділянкою, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні). Вказував, що частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України прямо передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

08.09.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказувала, що згідно з викопіюванням з кадастрової карти, земельна ділянка, орієнтовною площею 6, 9168 га, яка знаходиться в полі №5 на території колишньої Попівської сільської ради, не сформована, кадастровий номер не присвоєно, а отже вона є такою, яка не може бути включеною до відповідного переліку земельних ділянок, що виставлені на земельні торги.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

19.05.2020 позивач звернулась до відповідача зі заявою, у якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади, Новосанжарського району, Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів.

За результатами розгляду зазначеної заяви 12.06.2020 рішенням тридцять п`ятої сьомого скликання Малоперещепинської сільської ради ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що рішенням 31 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради від 18.03.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" дана земельна ділянка готується для передачі в оренду щодо проведення земельних торгів у формі аукціону.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини першої якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Висновки щодо правозастосування

Із аналізу зазначених норм, вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У цій справі підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач вказав те, що рішенням Малоперещепинської сільської ради від 18.03.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" дана земельна ділянка готується для передачі в оренду щодо проведення земельних торгів у формі аукціону.

Суд погоджується із відповідачем у тому, що не підлягає передачі громадянам (не може бути надано дозволу на розробку проекту земелеустрою) земельна ділянка, яка підлягає продажу на торгах.

На це вказують приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах: віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Але при цьому відповідач не надав суду належних доказів того, що бажана позивачем земельна ділянка є такою, право на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні).

Відповідно до положень частин першої, другої та третьої вищезгаданої статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом "б" частини четвертої статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому формуванню переліку земельних ділянок передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення земельної ділянки та її державну реєстрацію із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

На підставі частин першої, четвертої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Отже, враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, то в даному випадку спірна земельна ділянка не є сформованою та їй не присвоєно кадастровий номер.

Доказів на спростування зазначених обставин відповідачем суду не надано. Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що станом на день розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність спірна земельна ділянка вже була включена до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги.

А відтак, вказана у оскаржуваному рішенні від 12.06.2020 підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог цієї статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

З метою захисту та недопущення порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.06.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" та зобов`язати Малоперещепинську сільську раду повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незалежності, 44, с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320, код ЄДРПОУ 04382599) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.06.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

Зобов`язати Малоперещепинську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незалежності, 44, с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320, код ЄДРПОУ 04382599) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 19.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незалежності, 44, с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320, код ЄДРПОУ 04382599) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков