Рішення

від 10.11.2020 по справі 520/347/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 520/347/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 06 вересня 2019 року № 262 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського р-н, Харківської обл.";

- зобов`язати Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем безпідставно та протиправно відмовлено їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Тому, на думку, позивача рішення ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 06 вересня 2019 року № 262 є протиправним та підлягає скасуванню, як незаконне.

Ухвалою суду від 16.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 11.03.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що рішенням від 06.09.2019 №262 Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання, керуючись ст. 12, 118, 121, 122 Земельного кодексу України з врахуванням рекомендацій постійної комісії земельних відносин Великохутірської сільської ради. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, після виготовлення детального плану території для розміщення господарчого двору в с. Журавка Великохутірська сільська рада Шевченківського району Харківської області можливий задовільний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 . Просив у позові відмовити з підстав його необґрунтованості.

Третя особа своїм процесуальним правом подати письмові пояснення з приводу заявленого позову не скористалась.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач 20 березня 2019 року через свого уповноваженого представника звернулась до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області із заявою про надання їй дозволу на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначенні комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована в с. Журавка Шевченківського району Харківської області на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Рішенням ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 234 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області, гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні вказаного дозволу, у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області вже надано дозвіл на розробку проектів землеустрою іншій особі.

Позивач не погодившись із протиправним, на її думку, рішенням відповідача, оскаржила його до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019, яке набрало законної сили 29.07.2019, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 234 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району. Харківської області, гр. ОСОБА_1 ". Зобов`язано Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04400208).

На виконання вищевказаного рішення Харківського окружного адміністративного суду органом місцевого самоврядування повторно розглянуто звернення заявника, гр. ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято рішення від 06 вересня 2019 року №262, яким Великохутірська сільська рада Шевченківського району Харківської області відмовила у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання, керуючись ст. 12, 118, 121, 122 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з врахуванням рекомендацій постійної комісії земельних відносин Великохутірської сільської ради.

Згідно протоколу засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, гуманітарних питань, земельних відносин, використання природних ресурсів та зв`язку з громадськими організаціями Великохутірської сільської ради від 05.09.2019 року, судом встановлено, що на засіданні комісії повторно розглянуто заяву позивача про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою, за результатами розгляд якої комісією рекомендовано відмовити заявниці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2,00 га, розташованої в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради, оскільки на даний час здійснюється виготовлення детального плану території для розміщення господарчого двору в с. Журавка та укладення договору від 01.08.2019р. №08/19 про виконання проектно-містобудівних робіт з ПП ТК "Аркада".

Не погодившись із вищевказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, а процедура реалізації таких повноважень - статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Так, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Викладене кореспондується з положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено, що рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що положеннями Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством прямо не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Поряд із тим, згідно з правовим висновком пункту 69 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Згідно з правовим висновком пункту 71 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на встановлене вище, су приходить до висновку, що відповідач у відповідності до наданих йому повноважень повинен за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні.

При цьому, мотивуючи відмову суб`єкт владних повноважень має зазначити нормативно-правові акти та їх статті із зазначенням підстав.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позов, на те, що дозвіл на відведення спірної земельної ділянки надано іншій особі, оскільки зазначена обставина не зазначена, як підстава відмови позивачу у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, суд бере до уваги п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Так, враховуючи, що зміст оскаржуваного рішення Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 06 вересня 2019 року № 262 не містить переліку підстав для відмови у наданні дозволу, визначеному у статті 118 Земельного кодексу України, та під час розгляду справи судом не встановлено фактично обґрунтованих мотивів прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що рішення ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 06 вересня 2019 року № 262 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського р-н, Харківської обл." є незаконним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Стосовно вимоги про зобов`язання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановлені судових рішень.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, у відповідності до вимог частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з урахуванням встановленого вище, суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід зобов`язати Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 83, с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область, 63611, код ЄДРПОУ 04400208), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ХХХYІІ сесії VІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 06 вересня 2019 року № 262 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського р-н, Харківської обл.".

Зобов`язати Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення ОСГ, орієнтовною площею 2 га, яка розташована в межах с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 83, с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область, 63611, код ЄДРПОУ 04400208).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних