Ухвала

від 09.11.2020 по справі 640/23732/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 листопада 2020 року м. Київ № 640/23732/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Грейн Стар до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грейн Стар (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7, код ЄДР: 43154229) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267), Державної податкової служби України (04053, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:

1) скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.05.2020 № 1562505/43154229, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2020;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 01.04.2020 .

Позов зареєстрований канцелярією 05.10.2020 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та було запропоновано надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Так, залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага позивача на пропуск товариством тримісячного строку на звернення до суду, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України.

28.10.2020, на виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про поновлення строків звернення до суду.

Так, в обґрунтування поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 на всій території України установлено карантин.

Позивач пояснює, що у зв`язку з дією карантину робота ТОВ Грейн Стар здійснюється лише одноособово директором. Для виконання робіт, директором залучаються відповідні спеціалісти за договорами надання послуг.

Позивач додає, що він очікував отримати відповідне рішення відповідача за адресою реєстрації Товариства, але не мав уявлення, що відповідне рішення надходить лише до електронного кабінету платника податків, та ще і у відповідному розділі цього кабінету. Про наявність рішення Комісії з розгляду скарг від 09.06.2020 № 20804/43154229/2 він фактично дізнався 29.08.2020, коли звернувся за відповідною консультацією до податкової.

Наголошує, що він не має юридичної освіти, не знає особливостей податкового законодавства, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються, та одразу після цього звернувся до адвоката за захистом порушених прав.

При цьому, позивач акцентує увагу на тому, що повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних було подано позивачем 06.05.2020, що підтверджується відповідною квитанцією, яка знаходиться у матеріалах справи, з огляду на що вважає, що обчислення строків для звернення до адміністративного суду повинно починатися саме з цієї дати, та шість місяців за котрим спливає 06.11.2020.

Також зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з 22.05. 2020 до 22.06.2020 (з наступними змінами і доповненнями) на території міста Києва продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Через зростання кількості хворих Кабінет Міністрів України подовжив дію карантинних обмежень з 31.07.2020 до 31.08.2020 відповідно, а пізніше було введено в дію адаптивний карантин, котрий постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 подовжено до 31.12.2020.

За ловами позивача, усе ці фактори ускладнюють нормальне функціонування Товариства.

Відповідно до п. 3 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Позивач вважає, що обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк у зв`язку з необхідністю дистанційної роботи та відсутності на підприємстві відповідних спеціалістів.

Відтак, представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим , суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк , який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, у разі оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду , викладеній у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (провадження № К/9901/16396/19).

Варто звернути увагу позивача на тому, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними , не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права . Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим , в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

З матеріалів позовної заяви видно, що за результатами реалізації позивачем на адресу ТОВ Терра кускусу ТОВ Грейн Стар , як продавцем виписано податкову накладну від 01.04.2020 № 1 на загальну суму 216000,00 грн., у т.ч. ПДВ 36000,00 грн.

05.05.2020 вказану ПН засобами електронного зв`язку через електронний кабінет платника податків - ТОВ Грейн Стар було направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Однак 05.05.2020 позивачем засобами електронного зв`язку отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН від 01.04.2020 № 1. Підставою для зупинення накладної слугувало те, що коди УКТЗУД/ДКПН товару/послуг 1902, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операції.

Вказаною квитанцією запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

06.05.2020 позивачем засобами електронного зв`язку на адресу податкового органу направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено.

Однак, 13.05.2020 комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1562505/43154229, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2020.

Вказане рішення отримано позивачем 13.05.2020 засобами електронного зв`язку у електронному кабінеті платника податків.

14.05.2020 позивачем засобами електронного зв`язку через електронний кабінет платника податків - ТОВ Грейн Стар подано скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації

Однак, 09.06.2020 комісією ДПС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення № 20804/43154229/2, яким у задоволенні скарги ТОВ ТОВ Грейн Стар на рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1562505/43154229, відмовлено.

При цьому, таке рішення отримано позивачем засобами електронного зв`язку через електронний кабінет 09.06.2020 .

Тобто, суд зазначає, що за результатами розгляду скарги позивача ДПС України було прийнято рішення, з огляду на що вимоги абзацу 2 ч. 4 ст. 122 КАС України в даному випадку не застосовується, оскільки як вже було зазначено судом, за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення, яке надіслано на адресу позивача засоби електронного зв`язку на електронний кабінет платника податків.

В той же час , щодо посилання позивача на те, що він очікував отримати відповідне рішення відповідача за адресою реєстрації Товариства, але не мав уявлення, що відповідне рішення надходить лише до електронного кабінету платника податків, та ще і у відповідному розділі цього кабінету є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, з матеріалів, доданих до позовної заяви випливає, що листування між позивачем та податковим щодо реєстрації ПН від 01.04.2020 № 1 в ЄРПН відбувалося через електронний кабінет платника податків засобами електронного зв`язку.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що на квитанцію про зупинення реєстрації ПН, яка надійшла до електронного кабінету позивача 05.05 .2020, позивачем 06.05 .2020, тобто на наступний день сформовано повідомлення про подання пояснень та копії додаткових документів для підтвердження реєстрації ПН.

Більш того, спірне рішення прийнято 13.05. 2020 та отримано позивачем через електронний кабінет платника податків засобами електронного зв`язку.

Тоді як скаргу на зазначене вище рішення було сформовано та подано до ДПС України засобами електронного зв`язку через електронний кабінет 14.05. 2020, тобто також на наступний день після прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН від 01.04.2020 № 1.

Проаналізовані вище обставини дають підстави стверджувати про те, що позивач миттєво (не пізніше наступного дня) реагував на отриманні ним засобами електронного зв`язку документи, з огляду на що платник податків мав усвідомлювати, що рішення прийняте за результатами розгляду скарги також буде надіслано та отримано ТОВ Грейн Стар засобами електронного зв`язку на електронний кабінет товариства.

При цьому, п/п. 56.23.3 ПК України встановлено 10 денний строк для прийняття рішень за результатами розгляду справ, у зв`язку з чим позивач мав можливість контролювати надходження рішення за результатами розгляду скарги, у повній мірі мати можливість контролювати надходження рішення та усвідомлювати наслідки спливу цього строку.

Щодо доводів позивача відносно того, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 на всій території України установлено карантин, тоді як через зростання кількості хворих Кабінет Міністрів України подовжив дію карантинних обмежень з 31.07.2020 до 31.08.2020 відповідно, а пізніше було введено в дію адаптивний карантин, котрий постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 подовжено до 31.12.2020, то суд звертає увагу позивача на наступне.

Так, дійсно постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239) Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України встановлено карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 шляхом заміни у пункті 1 цифр і слова 24 квітня цифрами і словом 11 травня .

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 шляхом заміни у пункті 1 цифри і слово 11 травня замінити цифрами і словом 22 травня .

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, продовжено з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, якими цифри і слово 22 червня замінено цифрами і словом 31 липня .

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, продовжено з 22 липня 2020 року до 31 серпня 2020 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину .

Разом з тим, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом .

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у Голосі України №№ 119-120 та в Урядовому кур`єрі за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України № 731-IX набрав чинності.

Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06.08.2020 , тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, з огляду на що починаючи з 07.08.2020 , особа має право звертатися до суду, у строк, визначений законодавством, зокрема, до адміністративного суду, у строки встановленні ст. 122 КАС України. При цьому, у разі пропуску строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, суд за заявою , зокрема, учасників справи , поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що строки, визначені, зокрема, ст. 122 КАС України підлягають продовженню лише у тому випадку, коли закінчення основного строку, припадає на період дії карантину.

Між тим, зважаючи на те, що рішення за результатами розгляду скарги отримано позивачем 09.06 .2020, тоді як основний - тримісячний строк звернення до суду за результатами оскарження спливав 09.09 .2020, тобто після 06.08.2020 - закінчення строків, які було продовжено Законом № 540-IX, посилання позивача на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 на всій території України установлено карантин, тоді як через зростання кількості хворих Кабінет Міністрів України подовжив дію карантинних обмежень з 31.07.2020 до 31.08.2020 відповідно, а пізніше було введено в дію адаптивний карантин, котрий постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 подовжено до 31.12.2020, є помилковим та безпідставним.

Також, необґрунтованими є доводи позивача відносно того, що обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк у зв`язку з необхідністю дистанційної роботи та відсутністю на підприємстві відповідних спеціалістів, оскільки позивачем не надано жодного доказу, зокрема, наказу директора позивача про роботу працівників (спеціалістів) товариства у дистанційному режимі. Наданий штатний розпис ТОВ Грейн Стар не може свідчити про роботу працівників (спеціалістів) товариства у дистанційному режимі, оскільки по-перше, такий шатний розпис надано за період з 01.09.2020, по-друге, такий штатний розпис не регулює порядок роботи працівників товариства.

Щодо посилання директора позивача на те, що він не має юридичної освіти та не знає особливостей податкового законодавства, у зв`язку з чим не міг знати, що його права порушуються, та одразу після цього звернувся до адвоката за захистом порушених прав, то суд вважає вказані доводи також необґрунтованими та безпідставними, оскільки про порушення прав товариства позивачу було відомо з моменту отримання 14.05.2020 у електронному кабінеті платника податків - позивача рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.05.2020 № 1562505/43154229, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.04.2020, на яке 14.05.2020 позивачем подано скаргу до комісії ДПС України з питань розгляду скарг.

Суд також акцентує увагу суду на те, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд , одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою , яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку , визначеного національним законодавством для звернення до суду , що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву .

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду товариства є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у поновленні пропущеного строку звернення до суду.

2. Позовну заяву повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін