Постанова

від 10.11.2020 по справі 360/2237/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року справа №360/2237/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Компанієць І.Д.,

суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника відповідача Зайченко К.В.,

розглянув у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №360/2237/20 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №208 від 06.02.2020 Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ;

- зобов`язати відповідача виключити ТОВ НВК ОТМ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення прийняте щодо позивача в зв`язку із відповідністю позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв.

Відповідно до п. 8 Додатку № 1 до порядку № 1165 визначено, що платник податків може бути віднесений до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі прийняття рішення контролюючим органом на підставі п. 8 Критеріїв, відповідач повинен розшифрувати, яка саме податкова інформація визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування стала підставою для прийняття такого рішення.

Між тим, рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії - у рішенні взагалі відсутнє навіть посилання на наявність податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Отже, рішення є протиправним.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 лютого 2020 року №208 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ НВК ОТМ критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області виключити ТОВ НВК ОТМ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Внесення платників податку до переліку ризикових платників податків не порушує прав таких суб`єктів, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків і не має обов`язкового характеру, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом в постановах від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, від 19.05.2020 року у справі №160/10287/19.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ код ЄДРПОУ 38413778, місцезнаходження 92900, Луганська область, м.Кремінна, площа Паркова, буд.23, зареєстровано 01.10.2012 за №13821020000019654 Кремінською районною державною адміністрацією, основним видом діяльності є виробництво машин і устаткування для металургії. Як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Рубіжанське управління, Кремінська ДПІ (Кремінський район) (а.с.200-203).

Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 14.03.2018 видано наказ №297, про створення Комісії ГУ ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (а.с.42).

Протоколом засідання Комісії ГУ ДФС у Луганській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 29.05.2018 №83 визначено ризикові підприємства згідно п.1.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зокрема, ТОВ НВК ОТМ , оскільки має ознаку ризиковості платник податку з АТО. По платнику наявні вхідні податкові інформації від контролюючих органів за місцем реєстрації його постачальників, за висновками яких встановлено нереальність здійснення господарських операції на загальну суму ПДВ 252,1 тис.грн, а саме:

-від ГУ ДФС у Донецькій області податкова інформація по платнику- контрагенту ТОВ Відсон Альянс (код за ЄДРПОУ 41388972) від 24.10.2017 за період 01.09.2017-30.09.2017 та по платнику-контрагенту ТОВ Івамар-Трейд (код за ЄДРПОУ 41380072) від 17.10.2017 за період 01.09.2017- 30.09.2017;

-від ГУ ДФС у Миколаївській області податкова інформація по платнику-контрагенту ТОВ Глобал Агроснаб (код за ЄДРПОУ 40097027) від 12.12.2017 за період 01.06.2017-31.10.2017;

-від ГУ ДФС у Київській області податкова інформація по платнику- контрагенту ТОВ Дорматіус (код за ЄДРПОУ 40808963) від 13.02.2017 за період 01.10.2016-31.01.2017 (а.с.45-46).

Наказом ГУ ДПС у Луганській області від 16.12.2019 видано наказ №532, про створення Комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.47).

Наказом ГУ ДПС у Луганській області від 27.01.2020 №196 внесено зміни до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 16.12.2019 № 532 Про створення Комісії Головного управління ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , а саме п.2 викладено в наступній редакції Комісії діяти в межах повноважень, визначених у Постанові Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , у Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (а.с.49).

Протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №14 внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, згідно додатку 1 до протоколу. Під номером 169 додатку 1 до вказаного протоколу ТОВ НВК ОТМ код ЄДРПОУ 38413778.

Підставою для віднесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є наявна у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (а.с.50-51,53-54).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 лютого 2020 року №208 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку встановлено відповідність платника податку п.8 Критерії ризиковості платника податку(а.с.55)

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що рішення відповідача від 06.02.2020 №208 не містить конкретних підстав та мотивів його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Отже, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у відповідних постановах, оскільки вона стосується спірних правовідносин пов`язаних із застосуванням норм Порядку № 117. В даній справі правовідносини пов`язані із застосуванням норм Порядку № 1165.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

11 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1165, якою затвердив, серед іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165). Постанова набрала чинності 01.02.2020.

Відповідно до пункту 1 Порядку №1165 цей порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Дійсно, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість.

Верховний Суд в постанові від 3 березня 2020 року (адміністративна справа №240/3665/19) вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків).

При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19), в постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №280/2284/20, в постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №240/7785/19.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не відбувається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №360/2237/20 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в справі №360/2237/20 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю НВК ОТМ до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 10 листопада 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв