Рішення

від 10.11.2020 по справі 156/997/19

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/997/19

Провадження № 2/156/77/20

рядок статзвіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Павлівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_6 . За життя брат заповіту не залишив, тому спадщина відкрилась за законом на належне йому майно, в тому числі і на частину земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 2,4049 га, що знаходиться в адміністративно-територіальних межах Павлівської сільської ради Іваничівського району. На момент смерті спадкодавця вона із ним не проживала та була зареєстрована за іншою адресою. У встановлений законодавством строк заяви про прийняття спадщини не подала, так як вважала, що спадщину прийняла фактично. Разом з тим, не знала про порядок та строки спадкування. В зв`язку з тим, що у встановлений законодавством строк вона не звернулася із заявою про прийняття спадщини, просить визначити їй додатковий двомісячний строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті брата ОСОБА_6 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися. Будь-яких клопотань від них не надходило.

В матеріалах справи містяться заяви відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 згідно яких у задоволенні позову просять відмовити. Також міститься заява ОСОБА_5 згідно якої, позов визнає повністю та не заперечує щодо його задоволення (а.с.20-22).

Представник Павлівської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_6 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6 ) і після його смерті відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_6 заповіту не залишив, а тому спадщина після його смерті відкрилась за законом.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна слідує, що ОСОБА_6 належала 1/5 частина земельної ділянки з кадастровим номером 0721183800:07:000:0131 площею 0,8691 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області. (а.с. 9-10). Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_6 набув право власності на 1/5 частину земельної ділянки площею 0,8691 га. для ведення особюистого селянського господарства, місце розташування якої Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада та 1/5 частину земельної ділянки площею 2,4049 га. для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада. Вище вказані частини земельних ділянок перейшли у власність ОСОБА_6 шляхом спадкування після смерті матері ОСОБА_7 . (а.с.7 та зворот ).

До складу спадщини увійшли всі права та обов`язки ОСОБА_6 , які належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі майнові права на майно, яке належало йому на праві власності, по 1/5 частині земельних ділянок наданих для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в адміністративно-територіальних межах Павлівської сільської ради Іваничівського району Волинської області.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті рідного брата ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки Павлівської сільської ради Іваничівського району № 81 від 23 вересня 2019 року, після смерті ОСОБА_6 однією із спадкоємців є сестра ОСОБА_1 , яка зареєстрована та постійно проживає в АДРЕСА_1 . Спадкодавець був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 . Пережилого подружжя немає. (а.с.8).

Із дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи № 2142020 до майна померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_4 , 17 серпня 2020 року подав до Іваничівської державної нотаріальної контори заяву в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно яке складається з 1/5 частки земельних ділянок , місце розташування яких: Волинська область Іваничівський район Павлівська сільська рада, він прийняв спадщину шляхом спільного проживання із спадкодавцем за однією адресою та проживає в АДРЕСА_2 по даний час. Згідно копії довідки Павлівської сільської ради від 29 травня 2020 року № 461, яка міститься в матеріалах копії спадкової справи, після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем є його брат - ОСОБА_4 , який зареєстрований за однією адресою із спадкодавцем. Державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С., ОСОБА_6 видано свідоцтва про право на спадщину за законом, до складу спадщини увійшли 1/5 частка земельної ділянки площею 2,4049 га та 1/5 частка земельної ділянки площею 0,8691 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, місце розташування яких Волинська область, Іваничівський район Павлівська сільська рада.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 про що йому видано свідоцтва про право на спадщину за законом. ОСОБА_6 є таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем за однією адресою.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку зверення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином матеріали справи не містять жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що її дії свідчать про фактичне неприйняття спадщини за законом. Причини на які посилається не є поважними та не є такими, що перешкодили позивачу подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин. Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Враховуючи викладене позивачу слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . Крім того, спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_4 . Інші спадкоємці, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Іваничівської державної нотаріальної контори із письмовими заявами про прийняття спадщини після смерті брата у встановлені законом строки не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 -1275, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 3-5, 12, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовуОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , мешканки с. Марковичі Горохівського району Волинської області, ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки с. Озютичі Локачинського району Волинської області, ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_3 , Павлівської сільської ради, код ЄДРПОУ 04335242, місцезнаходження с. Павлівка вул. Незалежності, 12 Іваничівського району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. О. Федечко