Ухвала

від 10.11.2020 по справі 557/1147/20

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/557/469/2020

Справа 557/1147/20

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

10 листопада 2020 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Гуменюк Н.П.,

номер справи 557/1147/20,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Гощанського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні, у якій просить зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати у його спілкуванні, як батька, з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити наступний порядок його участі у вихованні останньої: особисті побачення без присутності матері; з 10 години 00 хвилин суботи до 18 години 00 хвилин неділі з ночівлею за місцем проживання батька з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров`я та особистого бажання; один тиждень на рік спільного відпочинку в літній період без супроводу матері.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про прийняття зустрічного позову до розгляду з первісним.

Позивач та її представник у судовому засіданні не заперечували з приводу задоволення вказаного клопотання та прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви.

Заслухавши учасників справи з приводу заявленого клопотання, перевіривши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали, суд доходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу, що визначено ч. 1 ст. 194 ЦПК України.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 158 Сімейного кодексу України (далі СК України) за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України).

У разі наявності спору між батьками про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України участь органу опіки та піклування у розгляді цих справ є обов`язковою.

На підставі ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, ст. 19 СК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме, в матеріалах зустрічної позовної заяви відсутні документи на підтвердження звернення ОСОБА_2 до органу опіки та піклування для встановлення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини, відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов`язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідача від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.

Роз`яснення щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при зверненні до суду у спорах даної категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору, міститься в постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року по справі №638/18531/16-ц.

Тобто, подана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), проте позивачем, окрім копій його паспорта, ідентифікаційного коду, а також довідки про наявність на утриманні особи похилого віку, не надано жодного доказу, який би свідчив про наявність перешкод зі сторони ОСОБА_1 у спілкуванні ОСОБА_2 з дитиною, а також на підтвердження батьківства останнього щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому вимога про встановлення батьківства ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_4 не ставиться.

Крім того, ОСОБА_2 , в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до зустрічної позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як визначено п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі Kreuz v. Poland , № 28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia , № 26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).

ОСОБА_2 у зустрічному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, тому розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні зустрічної позовної заяви, становить 1681 гривня 60 копійок (840,80 х 2).

Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок № UA578999980313161206000017065, отримувач коштів УК у Гощан.р-ні/Гощанськ.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37870717, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зустрічну позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на зазначене вище а також прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 193, 194, 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Розгляд справи відкласти на 15 годину 00 хвилин 18 листопада 2020 року.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Оленич