Рішення

від 30.10.2020 по справі 503/781/20

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/781/20

Провадження № 2/503/442/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, що розташована на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області, загальною площею 2.36 га., надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вказує, що являється спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 та прийняв спадщину, однак не може її оформити, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, яким посвідчено право власності спадкодавця на вищевказану земельну ділянку, було втрачено.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання в якому просить розглянути справу у його відсутність. Позовні вимоги визнає.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову суперечить вимогам закону, а тому суд не може прийняти визнання позову відповідачем, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.12.2016 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області 23.09.2015 року та зареєстрованим в реєстрі за №39.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у ст.ст.1268, 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори №362/02-14 від 21.04.2020 року вбачається, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 2.36 га, згідно наданої копії державного акту серії ІІІ-ОД № 060316 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним не було надано документи, які підтверджують право власності на вказане майно.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 369/8878/16-ц сформував правовий висновок в якому вказав, що при наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави зазначені нотаріусами, при цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого державним нотаріусом Кодимської районної державної нотаріальної контори 28.01.2015 року, ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 2.36 га, розташовану на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області, кадастровий номер 5122581600:01:001:0338, яка належала на підставі державного акту серії ІІІ-ОД № 060316 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З повідомлення Кодимської районної державної нотаріальної контори №796/02-14 від 15.09.2020 року наданого на адресу суду, судом встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5122581600:01:001:0338 була здійснена за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.01.2015 року.

Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2015 року.

Пунктом 3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року визначено, зокрема, що у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

Таким чином, надавши оцінку листу нотаріуса, у якому зазначено про причини невидачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, суд дійшов висновку про безпідставність такої відмови, оскільки державний акт серії ІІІ-ОД № 060316 не підтверджує право власності померлої ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, а тому відсутність державного акта не перешкоджає отриманню позивачем свідоцтва про право на спадщину саме у нотаріуса на підставі наявних у позивача правовстановлюючих документів, які містяться в матеріалах справи та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що у позивача наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Б.С. Сердюк