Постанова

від 20.10.2020 по справі 826/6076/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6076/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Спецбуд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІБК Спецбуд звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 №0006912205.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що господарські операції між позивачем і ТОВ БК Акто Моноліт документально підтверджується первинним бухгалтерськими документами.

Ухвалою від 12.06.2020 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020 адміністративний позов задоволений повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про апеляційний розгляд повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, на підставі ст. 20, підпункту 78.1.1, п.п 78.1.11., пункту 78.1 статті 78, статті 79, статті 82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Спецбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БК Акто Моноліт за період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 рік, тривалістю 5 робочих днів.

04.11.2015 на підставі висновків перевірки №919/26-54-22-05/32594298 від 19.05.2015, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, 0006912205, яким позивачу за порушення п.п.185.1, 186.1, 198.1, 198.2, 198.6, 200.1, 200.2, 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 77133,00 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 51 422,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 25711,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій із вказаним контрагентом цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. а ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В розумінні ст. 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право податкового обліку у платника податків виникає за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов`язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

У ході апеляційного розгляду встановлено, що з метою здійснення діяльності передбаченої Статутом, між Позивачем і ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКТО МОНОЛІТ (код за ЄДРПОУ 39286712) були укладені наступні договори.

Договір № 12/01 від 12.01.2015, за умовами якого (п. 1.1.) Субпідрядник (ТОВ Будівельна Компанія АКТО МОНОЛІТ ) своїми силами і засобами зобов`язується виконати комплекс монтажних робіт в житловому будинку на ділянці №2 (секція №3,4) на об`єкті: Реконструкція та забудова території мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Шевченківському районі м. Києва , Житлова частина, (надалі - Роботи) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим Договором строк здати Роботи Генпідряднику (Позивачу).

30.01.2015 року між Позивачем і ТОВ АКТО МОНОЛІТ було підписано Додаткову угоду №1 до договору №12/01 від 12.01.2015року згідно якої загальна вартість Робіт за Договором складає - 224 104,72грн, крім того ПДВ 20% - 44820,95 грн., разом 268 925,67 грн.

За результатами виконання Договору №12/01 від 12.01.2015р. сторонами було оформлено та підписано наступні первинні документи: Акт форми КБ-2В, КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт в сумі 91211,87 грн., у тому числі ПДВ - 15201,98грн; Акт форми КБ-2В, КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт в сумі 177713,80 грн., у тому числі ПДВ - 29618,97грн.

Також, позивачем отримані податкові накладні: № 66 від 27.02.2015р. в сумі 91211,87 грн., № 26 від 18.03.2015р. в сумі 50000,00 грн., № 28 від 19.03.2015р в сумі 77713,80 грн., №31 від 23.03.2015р. в сумі 50000,00 грн.

Розрахунки по вищевказаному Договору були проведені між сторонами в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками ПАТ АБ Укргазбанк від 03.03.2015р. на суму 91211,87 грн., від 18.03.2015р. на суму 50000,00 грн., від 19.03.2015р. на суму 77713,80 грн., від 23.03.2015р. на суму 50000,00 грн.

Згідно Договору № 20/01 від 20.01.2015р. Субпідрядник (ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКТО МОНОЛІТ ) своїми силами і засобами зобов`язується виконати роботи з будівництва житлового будинку №5 (1 черга) на ділянках № 19, 33, 34 у 3-му мікрорайоні ж /м Позняки-Західні у Дарницькому районі м. Києва (надалі Об`єкт), а саме: закладні пристрої для мереж зв`язку; монтажні роботи проводового мовлення; монтажні роботи автоматики вентсистем; монтажні роботи домофонного зв`язку; монтажні роботи диспетчеризації інженерного обладнання (ОДС). Внутрішні мережі; монтажні роботи автоматичної сигналізації загазованості приміщень; монтажні роботи електрообладнання та електроосвітлення житлової частини; монтажні роботи електроосвітлення загальнобудинкових та вбудованих приміщень; монтажні роботи електрообладнання та електроосвітлення (закладні деталі); монтажні роботи електрообладнання та електроосвітлення (блискавкозахист) (надалі- Роботи) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим Договором строк здати Роботи Генпідряднику (Позивачу).

За результатами виконання Договору №20/01 від 20.01.2015р. сторонами було оформлено та підписано Акт форми КБ-2В, КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт в сумі 39608,27 грн., у тому числі ПДВ - 6601,38грн.

ТОВ БК Акто Моноліт на користь позивача складено податкову накладну № 66 від 27.02.2015р.

Розрахунки по вищевказаному Договору були проведені між сторонами в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням ПАТ АБ Укргазбанк від 06.03.2015р.

Разом з тим, 20.11.2014 року між Позивачем та СТ ІНБУД було укладено Договір №101 на виконання монтажних робіт системи пожежної сигналізації, централізованого пожежного спостерігання, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей і автоматичної системи пожежогасіння в житловому будинку на ділянці №2 (секція №3, 4) на об`єкті: Реконструкція та забудова територій мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі м. Києва .

Згідно п.1.1. Договору №101 - Генпідрядник (СТ ІНБУД ) доручає, а Субпідрядник (Позивач) бере на себе обов`язок виконати монтажні роботи системи пожежної сигналізації, централізованого пожежного спостерігання, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей і автоматичної системи пожежогасіння в житловому будинку ділянці №2 (секція №3,4) на об`єкті: Реконструкція та забудова територій мікрорайону, обмеженого вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською у Дніпровському районі м. Києва , в подальшому Об`єкт.

Вартість робіт за Договором №101 склала 1 273 296,97 грн. Позивачем частково було власними силами виконано роботи за Договором №101.

З метою виконання робіт за Договором №101 в належні строки Позивачем було залучено до часткового виконання робіт, як субпідрядну організацію - ТОВ БК АКТО МОНОЛІТ , у зв`язку з чим було укладено Договір № 12/01 від 12.01.2015р. та про що було повідомлено Генпідрядника (СТ ІНБУД ) листом від 25.12.2014 року.

Роботи виконані ТОВ БК АКТО МОНОЛІТ за Договором № 12/01 від 12.01.2015р. в подальшому були прийняті Позивачем та передані СТ ІНБУД разом із роботами виконаними самим Позивачем на Об`єкті будівництва за наступними Актами КБ-2в та КБ-3: за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року.

24.06.2014 року між Позивачем і ТОВ Укрпромжитлобуд було укладено Договір №24/06 на виконання робіт з будівництва житлового будинку, торговельного комплексу та автоматизованого паркінгу на ділянках №19, 33, 34 у 3-му мікрорайоні ж/м Позняки-Західні у Дарницькому районі м. Києва.

За умовами Договору (п. 1.1) Генпідрядник (ТОВ Укрпромжитлобуд ) доручає, а Субпідрядник (Позивач) зобов`язується виконати роботи з будівництва житлового будинку №5 (1 черга) на ділянках № 19, 33, 34 у 3-му мікрорайоні ж/ м Позняки-Західні у Дарницькому районі м. Києва (надалі Об`єкт), а саме: закладні пристрої для мереж зв`язку; монтажні роботи проводового мовлення; монтажні роботи автоматики вентсистем; монтажні роботи домофонного зв`язку; монтажні роботи диспетчеризації інженерного обладнання (ОДС). Внутрішні мережі; монтажні роботи автоматичної сигналізації загазованості приміщень; тощо.

Позивачем частково було власними силами виконано роботи за Договором №24/06. З метою виконання робіт за Договором №24/016 в належні строки Позивачем було залучено до часткового виконання робіт, як субпідрядну організацію ТОВ БК АКТО МОНОЛІТ , у зв`язку з чим було укладено Договір № 20/01 від 20.01.2015р та про що було повідомлено Генпідрядника (СТ ІНБУД ) листом від 16.01.2015 року.

Роботи виконані ТОВ БК АКТО МОНОЛІТ за Договором № 20/01 від 20.01.2015р. в подальшому були прийняті Позивачем та передані ТОВ Укрпромжитлобуд разом із роботами виконаними самим Позивачем на Об`єкті будівництва за наступними Актами КБ- 2в та КБ-3: за листопад 2014 року, за грудень 2014 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року.

Контролюючим органом було здійснено аналіз змісту та обсягу господарських операцій між позивачем і спірним контрагентом, що вказані в наданих позивачем до перевірки договорах, актах виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписках (а.с.18-19 том 1).

Зауважень до належності оформлення наданих до перевірки документів акт перевірки в собі не містить.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Надані підприємством документи у повній мірі розкривають суть господарських відносин ТОВ ІБК Спецбуд з контрагентом.

Зазначені документи у своїй сукупності свідчать про належне дотримання товариством вимог податкового законодавства.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки постачальників в ланцюгу постачання, ґрунтується на тому, що оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, якими б таким особам збільшувались/зменшувались суми грошових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток, то доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.

Апелянт також вказує, що висновки контролюючого органу щодо неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ сформовано ним з огляду на пояснення директора ТОВ БК Акто Моноліт ОСОБА_1 , надані в рамках протоколу допиту в кримінальному провадженні №32014110130000062 (ст.ст.205, 212 КК України), відповідно до яких він є номінальним директором товариства, але фактично жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ БК Акто Моноліт не має.

Однак, при наданні оцінки колегія суддів враховує, що за правовою позицією Верховного суду викладеної у постанові від 26.06.2018 № 826/5522/14, факт порушення кримінальної справи не доводить складу податкового правопорушення за наявності факту подальшого використання придбаного товару/послуги.

Отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, вирок суду, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Окрім того, Акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагента позивача або безпосередньо посадових осіб позивача було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 212 КК України.

Суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказане не є доказом протиправного формування витрат чи податкового кредиту позивача і не тягне за собою правових наслідків.

В свою чергу, надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, первинні документи, копії яких містяться у матеріалах справи, повністю відображають зміст та обсяги господарських операцій, відповідають господарським цілям та завданням статутної діяльності підприємств, що є свідченням добросовісності дій позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Спецбуд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2020