Ухвала

від 24.08.2020 по справі 504/2565/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2565/20

2/504/1986/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2020 р. смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Добров П.В., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України звернулась до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків, посилаючись на наступне.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2019 року №26 солдат ОСОБА_1 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2019 року №14-РС прийнятий на військову службу та призначений на посаду водія зенітного взводу 1 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону та був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.

З 29.01.2019 року по 06.06.2019 року солдат ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та забезпечувався речовим майном.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.06.2019 року №94-РС відповідно п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (зі змінами та доповненнями), з солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) та направлено для зарахування на військовий облік до Теофіпольського РВК Хмельницької області.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.05.2019 року №122 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Згідно довідки розрахунку №13 «Про вартість речового майна що належить до утримання» а також «Картки обліку військового майна особистого користування №10», Роздавально (здавальної) відомості №1», солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем служби за контрактом отримав 11 найменувань інвентарного майна. На підставі довідки про утримання грошових засобів за недонос речового майна №13 борг солдата ОСОБА_1 перед військовою частиною НОМЕР_1 складає 4819,24грн.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2019 року №127 встановлено солдату ОСОБА_1 виплачувати надбавку за особливості проходження військової служби за період з 01.06.2019 року по 06.06.2019 року.

За результатами проведених розрахунків з солдатом ОСОБА_1 на підставі довідки розрахунку загальна сума заборгованості перед військовою частиною НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 становить 1423,22 грн.

Згідно із ч. 1ст. 15 ЦПК Українисуди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 17 КАС Україникомпетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою згідно з п. 15 ч. 1ст. 3 КАС Україниє діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, невід`ємним критерієм розмежування справи, що розглядається за правилами цивільного судочинства від справи, що розглядається за правилами адміністративного провадження є характер спірних правовідносин та підстави, з яких заявлено позов.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, зазначені норми прямо зазначають, що військова служба є публічною службою.

Таким чином, відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, як матеріально відповідальна особа, спричинив шкоду державі в особі військової частини шляхом за недонос речового майна.

Відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року №160-ІХ цей закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Згідно ст. 2 цього Закону дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

Відповідно доп.п.1,2,3ст.3Закону України«Про матеріальнувідповідальність військовослужбовцівта прирівнянихдо нихосіб зашкоду,завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначенихстаттею 9цього Закону,які виключаютьматеріальну відповідальність. Умовами притягненнядо матеріальноївідповідальності є: наявність шкоди; протиправнаповедінка особиу зв`язкуз невиконаннямчи неналежнимвиконанням неюобов`язків військовоїслужби абослужбових обов`язків; причиннийзв`язок міжпротиправною поведінкоюособи ізавданою шкодою; винаособи взавданні шкоди. Притягненняособи доматеріальної відповідальностіза завданушкоду незвільняє їївід дисциплінарної,адміністративної чикримінальної відповідальності,встановленої законамиУкраїни. Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

Отже спір з приводу стягнення збитків, завданих особою державі під час проходження військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України.

За правилами ч.4ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування норм права викладена, зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16, від 12 грудня 2018 року у справі №734/3102/16-ц та від 13 лютого 2019 року у справі №636/93/14-ц.

Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на публічній службі, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди (збитків), навіть якщо притягнення такої особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про відшкодування такої шкоди (збитків) відбувається після її звільнення з державної служби.

Враховуючи ту обставину, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду за правиламиКАС України, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.

У відповідності до п.1 ч.1ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд також роз`яснює позивачеві його право звернутись до суду з даними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків.

Копію ухвали разом із позовом та всіма доданими до нього документами надіслати Військовій частині НОМЕР_1 .

Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя П.В. Добров