Постанова

від 02.11.2020 по справі 1.380.2019.006720

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006720 пров. № А/857/5091/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я.,

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року (суддя Кузан Р.І., ухвалене в місті Львові о 13:34) у справі №1.380.2019.006720 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. Виробництво" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання незаконним і скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. Виробництво" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області та просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.11.2019 №0072135105.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує на неповне з`ясування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податковим органом проведено перевірку ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» з питань несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску. За результатами перевірки на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідачем прийнято рішення від 05.11.2019 №0072135105 про застосування штрафних санкцій у розмірі 15816,08 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.05.2019 до 29.07.2019 та нараховано пеню у розмірі 2073,53 грн. (0,1% суми недоїмки). Вказує, що згідно даних інтегрованої картки ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» по єдиному соціальному внеску, позивачу були нараховані штрафні санкції та пеня за період з 21.05.2019 до 29.07.2019.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Позивач, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» з питань не сплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, за результатами якої податковий орган на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» прийняв рішення від 05.11.2019 №0072135105, яким нараховано позивачу штрафні санкції в розмірі 15816,08 грн. (20% з 01.01.2015) та пеню у розмірі 2073,53 грн. (0,1% суми недоїмки), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.05.2019 до 29.07.2019.

Не погодившись з рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 05.11.2019 №0072135105 Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.В.Д. Виробництво" звернулось в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оскаржуване рішення відповідача безпідставним та прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки зобов`язання зі сплати сум єдиного внеску виконані позивачем без порушень строків та відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ)

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі враховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Частинами 8, 11, 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, врахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з п.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Як вірно зазначено судом першої інстанції обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється відповідно до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за №330/28460), пунктом 1 розділу II якого передбачено, що ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» для зарахування та розподілу страхових коштів.

Частиною 6 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі. Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. (пункт 1-3 розділу III Положення №54).

Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Також п.22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивачем сплачено єдиний соціальний внесок за квітень-травень на бюджетний рахунок ГУ ДФС у Львівській області Галицький район №37197201001304, що підтверджується копіями квитанцій № 781 від 20.05.2019 на суму 5047,00 грн., №786 від 20.05.2019 на суму 22000,00 грн. та №801 від 20.06.2019 на суму 27882,39 грн. Вказані суми єдиного внеску були сплачені вчасно і в повному обсязі.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що наявність недоїмки з єдиного внеску ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» виникла через помилкову сплату коштів на некоректний рахунок, а саме № НОМЕР_1 замість № НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, після допущеної позивачем помилки, директор ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявами № 25 від 21.06.2019 та №4 від 23.07.2019, в яких просив помилково сплачені кошти відповідно до квитанцій № 781, №786 від 20.05.2019 та №801 від 20.06.2019 на рахунок № НОМЕР_1 зарахувати в сплату на рахунок № НОМЕР_2 .

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що допущена ТзОВ «Т.В.Д. Виробництво» помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року в справі №1.380.2019.006720 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 10.11.2020