Постанова

від 21.10.2020 по справі 805/558/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №805/558/17-а

адміністративне провадження №К/9901/21927/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,

представників позивача - Міснянка С.М., Пулєєвої О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №805/558/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецк Сити Центр до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої Ірини Валеріївни про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Міронової Г.М., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Донецк Сити Центр звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої Ірини Валеріївни про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2016 ПВ № 53200187;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої Ірини Валеріївни про арешт майна боржника від 23.12.2016 ВП №53200187;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косаревої Ірини Валеріївни про арешт коштів боржника від 29.12.2016 ВП № 53200187;

- зобов`язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії із зняття арешту з майна та грошових коштів позивача.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 50529676, яка згодом стала виконавчим документом по виконавчому провадженню ВП №53200187, була прийнята відповідачем 25.03.2016 (на той час діяв Закон України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 року). 30.11.2016 року набрала чинності нова редакція ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII. Після набуття чинності Законом №1404-VIII стягненню не підлягає виконавчий збір за всіма постановами про його стягнення, винесеними до 30 листопада 2016 року. Тобто, станом на дату набрання чинності Законом №1404-VIII постанова відповідача про стягнення виконавчого збору ВП № 50529676 від 25.03.2016 року стала такою, що не підлягає виконанню в силу прямої вказівки ч. 2 ст. 27 цього Закону. Крім того, позивач зазначав, що станом на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2016 року ПВ № 53200187 про стягнення виконавчого збору у ВП №50529676, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом на відміну від редакції ст. 28 Закону606-XIV, згідно якої виконавчий збір стягується у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Таким чином, на дату відкриття виконавчого провадження 23.12.2016 виконавчий документ, на підставі якого його було відкрито, (постанова про стягнення виконавчого збору від 25.03.2016), вже не відповідав вимогам законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII, а отже й не підлягав виконанню.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53200187 від 25 грудня 2016 року є обґрунтованою та такою, що винесена в межах чинного законодавства. З метою примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №50529676 від 25 березня 2016 року, в межах повноважень визначених Законом №1404 державним виконавцем правомірно винесено постанови про арешт майна боржника від 23 грудня 2016 року ВП №53200187 та постанови про арешт коштів боржника від 29 грудня 2016 року ВП №53200187, оскільки ТОВ Донецк Сити Центр не сплачено у добровільному порядку безпосередньо у межах виконавчого провадження ВП №50529676 виконавчий збір у розмірі 333 389,08 грн.

5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, прийнято нове судове рішення про задоволення позовних вимог: визнано протиправними та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2016 року ПВ № 53200187; постанову про арешт майна боржника від 23.12.2016 року ВП № 53200187; постанову про арешт коштів боржника від 29.12.2016 року ВП № 53200187; зобов`язано посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії із зняття арешту з майна та грошових коштів ТОВ Донецк Сити Центр .

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки сторони виконавчого провадження в процесі виконання рішення Господарського суду Донецької області від 22 вересня 2015 року у справі №905/830/15 дійшли мирової угоди, яка була затверджена в порядку передбаченому діючим законодавством, то у відповідача не було підстав для прийняття спірних постанов (ПВ № 53200187) про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2016 року, про арешт майна боржника від 23.12.2016 року, про арешт коштів боржника від 29.12.2016 року. Оскаржувані постанови були прийняті за нормами Закону №1404, при тому, що обставини, за якими виник спір, були завершені закриттям виконавчого провадження ВП № 50529676 за нормами Закону №606. Спірні постанови винесені на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25 березня 2016 року (ВП № 50529676) про стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр виконавчого збору в розмірі 333 389,08 грн, яка в розумінні ч. 2 ст. 27 Закону №1404 не підлягала як відкриттю так і виконанню, тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року у разі закінчення виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Відповідач зазначив, що посилання позивача на п. 6 ч. 5 ст. 37 Закону №1404 є безпідставним та суперечить діючому законодавству, оскільки, позивач не пояснив яким чином він має відношення до теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств центрального водопостачання і водовідведення. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що виконавчий збір підлягає стягненню незалежно від того чи було здійснено стягнення коштів за виконавчим документом органами державної виконавчої служби, крім випадків визначених статтею 27 Закону України Про виконавче провадження . Також зазначив, що всі доводи позивача стосуються виключно виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору від 25 березня 2016 року ВП №50529676 та жодним чином не стосуються, не обґрунтовують та не доводять заявлених позовних вимог щодо визначення протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 грудня 2016 року ВП № 53200187, постанови про арешт майна боржника від 23 грудня 2016 року ВП № 52300187, постанови про арешт коштів боржника від 29 грудня 2016 року ВП № 53200187.

IV. Позиція інших учасників справи

9. Позивач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року.

11. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенка В.М. (головуючого судді), Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

12. 28 квітня 2020 року за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевської О.Р., Уханенка С.А. на підставі розпорядження В.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 27 квітня 2020 року №677/0/78-20.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято до провадження.

14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 21 жовтня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 22 вересня 2015 року в справі № 905/830/15 задоволено позов ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ м. Донецьк до ТОВ Донецк Сити Центр : стягнуто з ТОВ Донецк Сити Центр на користь ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ заборгованість у розмірі 3 268 520,44 грн та судовий збір у розмірі 65 370,41 грн.

16. Господарським судом Донецької області 12 жовтня 2015 року видано наказ про примусове виконання рішення суду по справі №905/830/15.

17. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Косарева Ірина Валеріївна 18 березня 2016 року, розглянувши заяву про примусове виконання рішення суду, винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50529676.

18. Згідно з п. 1 постанови від 18 березня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 905/830/15 від 12 жовтня 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр на користь ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ заборгованості у розмірі 3 268 520,44 грн та судового збору в розмірі 65 370,41 грн.

19. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову від 25 березня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 50529676, відповідно до якої з ТОВ Донецк Сити Центр стягнуто виконавчий збір в розмірі 333 389,08 грн.

20. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21 листопада 2016 року по справі № 905/830/15 заяву ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ та ТОВ Донецк Сити Центр про затвердження мирової угоди за вих. № 31780/16 від 07 листопада 2016 року задоволено.

21. Затверджено мирову угоду від 15 вересня 2016 року, укладеної в процесі рішення господарського суду Донецької області від 22 вересня 2015 року по справі №905/830/15 між ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ , в особі Міщенка М.В., який діє на підставі довіреності №001-28.01.16/1 від 28.01.2016, іменоване надалі Стягувач з одного боку та ТОВ Донецк Сити Центр , в особі директора Трифонова С.Л., що діє на підставі Статуту, іменоване надалі Боржник з іншого боку, які є Сторонами виконавчого провадження № 50529676, відкритого головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року №905/830/15, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 22 вересня 2015 року по справі №905/830/15.

22. 21 грудня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Косаревою Іриною Валеріївною прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №50529676, відповідно до якої керуючись п. 2 ч. 1 ст. 39, статтею 40 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження з примусового виконання наказу № 905/830/15 від 12 жовтня 2015 року, виданого Господарським судом Донецької області щодо стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр на користь ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ заборгованості у розмірі 3 268 520,44 грн та судового збору у розмірі 65 370,41 грн закінчено.

23. Відповідно до п. 2 зазначеної постанови припинено чинність арешту майна боржника накладеного постановою державного виконавця відділу про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 50529676 від 01 квітня 2016 року, знято арешт з коштів боржника, накладеного постановою державного виконавця відділу про арешт коштів боржника ВП №50529676 від 01 квітня 2016 року накладеного на всі рахунки боржника.

24. 23 грудня 2016 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Косарева Ірина Валеріївна, розглянувши заяву про примусове виконання постанови №50529676 від 25 березня 2016 року, керуючись ст. статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53200187.

25. Відповідно до п. 1 зазначеної постанови відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №50529676 виданої 25 березня 2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр (далі по тексту - Боржник) виконавчого збору у розмірі 333 389,08 грн.

26. Згідно пункту 3 зазначеної постанови, при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, його буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат пов`язаних з проведенням виконавчих дій.

27. Також, 23 грудня 2016 року головний державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника ВП № 53200187, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ Донецк Сити Центр у межах суми звернення стягнення 333 389,08 грн.

28. 29 грудня 2016 року головним державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП № 53200187.

29. 27 грудня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Косаревою Іриною Валеріївною винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №33199696.

30. В межах виконавчого провадження ВП № 532200187 державним виконавцем направлялись запити до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області.

31. 16 лютого 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Косаревою Іриною Валеріївною, прийнято постанову про розшук майна боржника ВП № 53200187.

32. 23 лютого 2017 року головним державним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 53200187.

33. Не погодившись з прийнятими головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Косаревою Іриною Валеріївною, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53200187 від 23 грудня 2016 року, постанови про арешт майна боржника ВП № 53200187 від 23 грудня 2016 року, постанови про арешт коштів боржника ВП № 53200187 від 29 грудня 2016 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

34. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19 . Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

36. 02 червня 2016 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404).

Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404 цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і інших органів , крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень п. 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404 цей Закон набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404 передбачено, що Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року №606-XIV визнаний таким, що втратив чинність з дня набрання чинності Законом №1404, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Законодавець врегулював питання переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404.

Так, згідно з п. 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 1 Закону України №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 відповідно до Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 10 Закону №1404 визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною 2 ст. 27 Закону № 1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження №606 від 21 квітня 1999 року (чинного на момент прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, далі - Закон №606) визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

39. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, Суд зазначає наступне.

40. Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №50529676, у зв`язку з укладенням мирової угоди між ТОВ МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ та ТОВ Донецк Сити Центр .

41. В межах вказаного виконавчого провадження постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 333 389,08 грн від 25 березня 2016 року реалізована не була. Натомість 23 грудня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53200187 про стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр виконавчого збору у розмірі 333 389,08 грн.

42. На час прийняття вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження діяли приписи частини другої статті 27 Закону №1404, відповідно до яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, справа №2540/3203/18, зазначено про те, що аналіз правових норм Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643, свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

44. Отже, стягнення виконавчого збору напряму залежить від розміру фактично стягнутого, повернутого або переданого майна при примусовому виконанню виконавчого документа.

45. Оскільки у межах виконавчого провадження ВП №50529676 стягнення суми боргу не відбулося, тому у відповідача не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження ВП №53200187 про стягнення з ТОВ Донецк Сити Центр виконавчого збору у розмірі 333 389,08 грн та прийняття постанов про арешт майна боржника від 23 грудня 2016 року та про арешт коштів боржника від 29 грудня 2016 року.

46. Враховуючи наведене Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

47. Доводи касатора не впливають на правильне вирішення цієї справи по суті судом апеляційної інстанції.

48. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

49. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ІХ. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1 . Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області залишити без задоволення.

2 . Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року в справі №805/558/17-а залишити без змін.

3 . Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко