Ухвала

від 09.11.2020 по справі 360/4829/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа №360/4829/19

адміністративне провадження №К/9901/29364/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №360/4829/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донгазснаб до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Луганській області 03.11.2020 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Також, як вбачається з документів долучених до касаційної скарги, відповідачем, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №360/4829/19, порушено питання про його поновлення.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №360/4829/19 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено 27.08.2020.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 28.09.2020, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду відповідачем подано 03.11.2020, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вперше Головне управління ДПС у Луганській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №360/4829/19 в межах встановленого КАС України процесуального строку, втім Верховний Суд ухвалою від 15.10.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 повернув особі, яка її подала з підстав недотримання скаржником положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Скориставшись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, Головне управління ДПС у Луганській області вдруге 03.11.2020 подало касаційну скаргу у справі №360/4829/19 до суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Доводи контролюючого органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права повторної реалізації права на касаційне оскарження в судому порядку, суд, при повторному зверненні особи з касаційною скаргою, має поновити пропущений строк та відкрити провадження у справі. На переконання контролюючого орану, касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки соціальний аспект та наслідки несплати податків призводить до великих втрат з місцевих бюджетів. Відповідач наголошує, що повторне подання касаційної скарги свідчить про незмінне бажання скаржника реалізувати своє право на оскарження судових рішень в судовому порядку.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави, не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

В той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Недотримання скаржником при первинному зверненні до Верховного Суду положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку, не є поважною причиною пропуску строку визначеного процесуальним законом, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення касаційної скарги відповідачу (ухвала Верховного Суду від 15.10.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Відтак, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням положень КАС України. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження контролюючим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 15.10.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, частиною четвертою статті 330 КАС України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч наведеній вимозі процесуального закону, скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - листопад 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 №00000170505, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 250000,00грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.09.2018 №00000150505, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1,00грн. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 04.09.2019 №44 Про проведення фактичної перевірки , визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 27.09.2018 №00000160505 - відмовлено.

Таким чином, судовий збір, який Головне управління ДПС у Луганській області повинно сплатити при поданні касаційної скарги становить: (250001,00грн х 1,5%) 200% = 7500,03грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс., р-н/22030102., код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , Призначення платежу код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом у справі №, Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) .

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції: 1) обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження; 2) документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №360/4829/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донгазснаб до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк, з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для усунення виявлених недоліків касаційної скарги.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова