Рішення

від 05.11.2020 по справі 701/159/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/159/20

Номер провадження2/701/156/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - В.Л. МАРЕНЮКА

при секретарі - Н.В. ФІЛІПЧАК

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області про стягнення невиплаченої частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років, надбавки за тривалість безперервної роботи та відшкодування коштів за час затримки з їх виплати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років, надбавки за тривалість безперервної роботи та відшкодування коштів за час затримки з їх виплати.

На підставу своїх вимог спирається на те, що у період часу з 01.01.2018 року позивач, ОСОБА_1 , знаходився у трудових відносинах з комунальним некомерційним підприємством Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги , перебував на посаді лікаря стоматолога амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Буки у зв`язку з переведенням з Маньківської ЦРЛ. Звільнений 27.06.2019 року з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України в зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників на підставі наказу № 2 к від 31.12.2017 року.

Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 6349,50грн. в період часу з січня 2018 року по грудень 2018 року. Заробітна плата складалася з посадового окладу в розмірі 3735 грн., надбавка за вислугу років в розмірі 1120,50 грн., тривалість безперервної роботи в розмірі 1494 грн.

Починаючи з січня 2019 року по день звільнення позивачу було нарахована заробітна плата в розмірі 4173 грн., яка складалась лише з посадового окладу.

Позивачем було ініційовано проведення перевірки працівником - Управління держпраці у Черкаській області, який виявив факт порушення з боку відповідача, а саме вимог ст. 98 КЗпП та ст. 13 Закону України Про оплату праці відповідачу не було встановлено надбавку за безперервність роботи та надбавки за вислугу років, що встановлено вимогами Умов оплати працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519.

Позивач вважає, що враховуючи його посадовий оклад з січня по червень 2019 року в розмірі 4173 грн.:

-надбавка за стаж роботи повинна складати (4173*30/100= 1251,9) 1251 грн. 90 коп.

-надбавка за тривалість безперервної роботи повинна складати (4173*40/100= 1669,2) 1669 грн. 20 коп.

Тобто за 6 місяців 2019 року відповідач заборгував виплатити кошти в сумі (1251,9+1669,2 * 6=17526 грн. 60 коп.) - 17 526 грн. 60 коп.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, останній вважає, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за час затримки в розрахунку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представники Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області в судовому засіданні заперечували на задоволення позовних вимог позивача.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. В період часу з 01.01.2018 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з комунальним некомерційним підприємством Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги , перебував на посаді лікаря стоматолога амбулаторії загальної практики - сімейної медицини смт. Буки у зв`язку з переведенням з Маньківської ЦРЛ. Звільнений 27.06.2019 року з займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку з скороченням штатної чисельності працівників на підставі наказу № 33- к від 25.06.2019 року. Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 6349,50 грн. в період часу з січня 2018 року по грудень 2018 року.

Заробітна плата складалася:

з посадового окладу в розмірі 3735 грн.,

надбавка за вислугу років в розмірі 1120, 50 грн.,

тривалість безперервної роботи в розмірі 1494 грн.

Згідно листа КНП Маньківський ЦПМСД від 17.07.2020 року, починаючи з січня 2019 року по день звільнення позивачу було нарахована заробітну плату в розмірі 4173 грн., яка складалась лише з посадового окладу.

В супереч вимог ст. 98 КЗпП України та ст. 13 Закону України Про оплату праці ОСОБА_1 , не було встановлено надбавку за безперервність роботи та надбавки за вислугу років, що встановлено вимогами Умов оплати працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 року № 308/519.

Порядок виплати надбавки за тривалість безперервної роботи та надбавка за вислугу років медичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я затверджено постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1418, яка поширюється на медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я:

- перелік яких затверджено наказом МОЗ Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я від 28.10.2002 р. № 385;

- оплата прані яких здійснюється відповідно до Умов № 308/519

Так відповідно до п. 4.1.1. Порядку що передбачає перелік закладів, посад, розмірів надбавок за тривалість безперервної роботи та порядок їх виплати:

Заклади (підрозділи)ПосадиМаксимальний розмір надбавокПорядок виплати надбавок Дільничні лікарні, амбулаторії, у т.ч. лінійні на заліз, транспорті, що розташовані в сільській місцевості, амбулаторії сімейної медициниЛікарі - незалежно від найменування посади, - дільничні медичні сестри, - зубні лікарі, - медичні сестри загальної практики - сімейної медицини 40 %Від 3 до 5 років безперервної роботи - 10 %, від 5 до 7 років - 20 % від 7 до 9 років - 30 відсотків, понад 9 років - 40 відсотків посадового окладу

Надбавка за вислугу років та надбавка за тривалість безперервної роботи нараховується медпрацівникам щомісячно до посадового окладу (з підвищеннями) за фактично відпрацьований час без урахування інших доплат та надбавок (п. 6 Порядку № 141-8). Вона є обов`язковою виплатою. Тому керівники мають забезпечити її виплату в установленому розмірі працівникам, яким вона належить.

Розмір зазначеної надбавки згідно з пунктом 2 Порядку № 1418 встановлюється працівникам до посадового окладу залежно від стажу роботи в такому розмірі: 10 % за стаж роботи понад 3 роки, 20 % за стаж роботи понад 10 років, 30 % за стаж роботи понад 20 років.

Періоди роботи, що включаються до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, згідно п. 4 Порядку № 1418.- час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров`я України, СРСР і союзних республік СРСР па посадах, визначених у п. 3 Порядку № 1418.До таких посад належать:

-керівники закладів охорони здоров`я, їх заступники з числа лікарів;

-заступники головного лікаря з медсестринства;

-керівники структурних підрозділів з числа лікарів, провізорів і фармацевтів;

-головні медичні сестри;

-лікарі усіх спеціальностей;

-професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, керівники фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступники;

-фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічники ентомолога.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту КНП "Маньківський ЦПМСД", затвердженого рішенням Маньківської районної ради від 25.09.201 № 30- 9/VІІ, комунальне некомерційне підприємство "Маньківський центр первинної медико - санітарної допомоги" Маньківської районної ради Черкаської області є закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу і здійснює управління медичним обслуговуванням населення Маньківського району, вживає заходи з профілактики захворювань населення і підтримання громадського здоров`я.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту підприємство створено за рішення Маньківської районної ради Черкаської області від 28.11.2017 № 21-22/VІІ відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Пунктом 9.7 Статуту передбачено, що форми і системи оплати прах норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та іній заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачені законодавством, Генеральною та Галузевими угодами.

Відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства охорони здоров`я України з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалених робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України від 14.02.2018 підприємство самостійно встановлює форми та системи оплати праці у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевим угодами.

14.01.2019 року в Управлінні праці соціального захисту населення Маньківської РДА було зареєстровано колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом комунальним некомерційним підприємством Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги на 2019-2-23 роки.

Підпунктом 5.1.1 колективного договору між адміністрацією та трудові колективом КНП "Маньківський ЦПМСД", затвердженого загальними зборами трудового колективу підприємства 09.01.2019 (реєстраційний №14 від 14.01.2019), встановлено, що оплата праці здійснюється на підставі законів та інших нормативно - правових актів України генеральної, регіональної і галузевих угод, цього Договору, в межах надходжень з дотриманням гарантій, встановлених чинним законодавств.

Згідно з пунктом 5.1.7 колективного договору оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи зі встановленого посадового окладу, з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та цим договором.

Підпунктом 5.2.1 колективного договору передбачено, що адміністрація зобов`язується, здійснюючи оплату праці працівників, дотримуй затвердженого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, інших державних гарантій у сфері оплати праці.

Згідно з пунктами 1 - 2 Положення про оплату праці у комунальному некомерційному підприємстві "Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги" Маньківської районної ради Черкаської області, затвердженого наказом від 01.07.2019 № 50/1, формування системи оплати прані у КНП "Манківський ЦПМСД" здійснюється на підставі законів та нормативно - правових актів України, Генеральної, Галузевої територіальної угод.

Розміри посадових окладів працівникам Центру встановлюються згідно затвердженого штатного розпису підвищення доплати, надбавки на рівні не нижчому, ніж визначені діючим законодавством: спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов праці закладів охорони здоров`я установ соціального захисту населення", постановами Кабінету Міністрів України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці.

Відповідно до статті 97 КЗпПУкраїни форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно зі статтею 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР).

Статтею 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 14 Закону № 108/95-ВР договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються па національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантії в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Згідно частини 1 статті 15 Закону № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим па представництво органом.

Щостосується листа Міністерства охорони здоров`я України від 18.04.2012 № 100368/1056 на який у відзиві посилався відповідач, то листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

З огляду на вищевикладене, при встановленні посадового окладу лікарю - стоматологу КНП "Маньківський ЦПМСД" в обов`язковому порядку мали враховуватися положення наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005№ 308/519 Про впорядкування умов праці закладі охорони здоров`я установ соціального захисту населення", яким передбачено нарахування та виплата надбавки за тривалість безперервної роботи, та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я", якою передбачено нарахування та виплата надбавки за вислугу років.

Неврахування вимог вищевказаних нормативно - правових актів у колективному договорі, укладеному між адміністрацією та трудовим колективом КНП "Маньківський ЦПМСД", не є підставою для ненарахування та невиплати вищезазначених надбавок.

Заборгованість по недоотриманим виплатам, враховуючи посадовий оклад з січня по червень 2019 року в розмірі 41 73 грн. за один місяць становить та має включати :

-надбавку за стаж роботи (4173*30/100= 1251,9) 1251 грн. 90 коп.

-надбавка за тривалість безперервної роботи (4173*40/100= 1669,2) 1669 грн. 20 коп.

Тобто за 6 місяців 2019 року відповідач заборгував виплатити кошти в сумі (1251,91-1669,2 * 6=17526 грн. 60 коп.) - 17 526 грн. 60 коп.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством , календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

У постанові від 27 березня 2013р. по справі № 6-15цс 13 Верховний Суд України дійшов висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999р. зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд па підставі ст. 117 КЗпП стягує па користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлений рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплату всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку па число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням па 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Згідно довідки відповідача № 153 від 17.07.2019 р. середньомісячна заробітна плата за календарний місяці роботи склала 4173 грн., а враховуючи недотриманні надбавки складала б 7094 грн. 10 коп.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає (середній заробіток): (в травні та червні 2019 року було 40 робочих днів) 7094,10 х 2 / 40 днів = 354 грн. 70 коп.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до дня розгляду справи пройшло 341 робочих днів. Отже на даний час сума середнього заробітку складає 120952,70 грн.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень, суд виходить із того, що у відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання адвокатської допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцією на суму 4000 гривень та Актом наданих послуг. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконанням адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, тому дана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, як понесені ним витрати на правничу допомогу.

На підставі п. 1. ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76- 81, 95, 133, 137, 141, 209, 211, 223, 247, 258 - 268, 276, 430 ЦПК України, ч.1 ст. 83, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області про стягнення невиплаченої частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років, надбавки за тривалість безперервної роботи та відшкодування коштів за час затримки з їх виплати- задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області (вул. Павлова, 16, смт. Маньківка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 41777601) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі - 17526 грн. 60 коп.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області (вул. Павлова, 16, смт. Маньківка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 41777601) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 120952,70грн., з утриманням з цієї суми податків зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області (вул. Павлова, 16, смт. Маньківка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 41777601) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Маньківський центр первинної медико-санітарної допомоги Маньківської районної ради Черкаської області (вул. Павлова, 16, смт. Маньківка, Черкаської області, код ЄДРПОУ 41777601) в дохід держави судовий збір у сумі - 840 грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені 05.11.2020 року.

Повний текст рішення виготовлений 10.11.2020 року.

СУДДЯ В.Л. МАРЕНЮК