Рішення

від 14.07.2020 по справі 759/20940/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20940/18

пр. № 2/759/495/20

14 липня 2020 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (02152, м. Київ, пр Павла Тичини, 1-в) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрансавто (49051, м. Дніпро, вул Косіора, 48, офіс 4), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсною довідки-рахунку,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м.Києва з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (02152, м. Київ, пр Павла Тичини, 1-в) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрансавто (49051, м. Дніпро, вул Косіора, 48, офіс 4), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсною довідки-рахунку серії ААЕ № 526958 від 18.11.2015. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 23.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна та ОСОБА_2 укладено договір про фінансовий лізинг №00010406 разом з додатками до нього, серед яких загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, які є невід`ємними частинами договору лізингу.

Позивач у своєму позові просить суд визнати недійсною довідку-рахунок серії ААЕ № 526958 від 18.11.2015, видану Товариством з обмеженою відповідальністю Інтрансавто ОСОБА_1 на легковий автомобіль Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 , а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати по оплаті судового збору та понесених судових витрат на оплату правової допомоги.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 січня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив не надав; інформації про поважність причин неподання відзиву від відповідача не надходило. Тобто відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

У судове засідання учасники справи не з`явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та згоду на заочним розгляд справи.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 23.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна та ОСОБА_2 укладено договір про фінансовий лізинг №00010406 разом з додатками до нього, серед яких загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, які є невід`ємними частинами договору лізингу.

Предметом контракту (об`єктом договору лізингу), згідно з п. 3.1. загальних умов, є транспортний засіб, зазначений у контракті. Детальна характеристика об`єкту лізингу визначена сторонами в договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб типу Volkswagen Touareg NF 3.0 I V6 TDI, 2014 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 .

На виконання умов укладеного договору лізингу позивачем укладено відповідний договір купівлі-продажу автомобіля № 914610 від 23.09.2014р., відповідно до умов якого позивач придбав об`єкт лізингу - автомобіль марки Volkswagen Touareg Premium, номер кузова НОМЕР_1 , який в подальшому передало у користування під виплату лізингових платежів ОСОБА_2 .

02.10.2014 ТОВ Порше лізинг Україна зареєструвало за собою автомобіль марки Volkswagen Touareg, шасі № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Таким чином, з огляду на вищевикладене вбачається, що позивач набув у визначеному законом порядку право власності на автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2014 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 ..

В рамках цивільної справи № 509/2/16-ц, яка перебуває в провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області за позовом ТОВ Порше Лізинг Україна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг від 23.09.2014 року було витребувано від Управління безпеки дорожнього руху Департаменту ДАІ УМВС України інформацію про зареєстрованих власників транспортного засобу марки VW, модель TOUAREG, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2967 куб. см, рік випуску - 2014 починаючи з грудня 2015 року.

Із вказаної відповіді Головного сервісного центру МВС України від 28 липня 2016 року, автомобіль, який належить ТОВ Порше Лізинг Україна , був зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 на підставі довідки - рахунку, яка була видана Товариством з обмеженою відповідальністю Інтрансавто 18 листопада 2015 року, на підставі довідки-рахунку ААЕ № 526958 від 18 листопада 2015 року.

Відповідно до п 33 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери затвердженого КМ України, від 11.11.2009 № 1200 (надалі - Порядок № 1200 ) (в редакції чинній на час спірних правовідносин) на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, споживачеві видається копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (на транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які підлягають обов`язковій сертифікації), сервісна книжка, експлуатаційна документація, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі, довідка-рахунок або акт приймання-передачі транспортного засобу від виробника, а у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або його уповноваженим дилером - акт приймання-передачі транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, який укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Відповідно до пп.3. п 55 Порядку № 1200 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві, зокрема довідку-рахунок.

Як стверджує позивач, він як єдиний та законний власник об`єкту лізингу ніяких заяв про перереєстрацію об`єкту лізингу не подавав і не видавав довіреності на вчинення дій щодо його відчуження. Жодні договорів на підставі яких могла видаватися довідка-рахунок ААЕ № 526958 від 18.11.2015 Позивачем не укладалися, ні з Відповідчем-1, ні з Відповідачем-2.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Пунктом 3 цієї ж статті встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, законодавством встановлено спеціальний порядок купівлі продажу транспортних засобів, набуття права власності на транспортний засіб та його державної реєстрації на власників.

Загальні правила купівлі продажу, які встановлені статтею 655 ЦК України, передбачають, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правилами статті 19 Закону України Про автомобільний транспорт та статті 34 Закону України Про дорожній рух передбачено державну реєстрацію транспортних засобів порядок здійснення якої визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Відповідно до п. п. 7, 8 вказаного Порядку (в редакції чинній на час спірних правовідносин), власники транспортних засобів, юридичні та фізичні особи або їх представники (далі власники) зобов`язані зареєструвати їх протягом 10 днів після придбання або митного оформлення, тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою внесення змін до реєстраційних документів. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Таким чином, зважаючи на те, що довідка-рахунок прирівнянювалась на час її видачі до договору купівлі-продажу автомобіля, то до даного правочину можуть бути застосовані положення статті 215 ЦК України.

Враховуючи ту обставину, що Позивач як власник майна об`єкта лізингу за договором про фінансовий лізинг №00010406 від 23.09.2014 не здійснював жодних дій, направлених на його відчуження та перереєстрацію, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача щодо відчуження об`єкта лізингу, є всі законні підстави для визнання недійсною довідку-рахунок ААЕ № 526958 від 18 листопада 2015 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір та понесені витрати на професійну правничу допомогу покладається на відповідачів.

З метою належного захисту своїх прав та інтересів, на виконання Договору про надання юридичних послуг від 10.04.2018 Адвокатське Об`єднання КПД Консалтинг та позивач підписали Заявку на надання послуг № 8 від 07.12.2018 до Договору про надання юридичних послуг. Відповідно до пункту 1. Заявки на надання послуг №8 Адвокатське Об`єднання КПД Консалтинг зобов`язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна наступні послуги:Представництво інтересів Замовника у суді першої інстанції по справі за позовом ТОВ Порше Лізинг Україна (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач1), ТОВ Інтрансавто (відповідач2) за участі ОСОБА_2 (третя особа) про визнання недійсною довідки-рахунку ААЕ № 526958 від 18 листопада 2015 року (ДФЛ №00010406 від 23.09.2014 про визнання недійсним ДФЛ № 00004602 від 04.04.2012 року).

За наданими доказами, розмір наданої правової допомоги складає 15 000,00 грн., який підлягає до стягнення з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 6,15,16,203,207,638,639 ЦК України, ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,274,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (02152, м. Київ, пр Павла Тичини, 1-в) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрансавто (49051, м. Дніпро, вул Косіора, 48, офіс 4), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсною довідки-рахунку, задовольнити.

Визнати недійсною довідку-рахунок серії ААЕ № 526958 від 18.11.2015 видану Товариством з обмеженою відповідальністю Інтрансавто ОСОБА_1 на легковий автомобіль Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтрансавто (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Косіора, будинок 48, офіс 4, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 38806354) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (Ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ: 35571472, адреса: Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В) понесені судові витрати по 8 381 грн 00 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць