Ухвала

від 23.10.2020 по справі 2-911/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-911/2008

Провадження №4-с/405/4/20

У Х В А Л А

23 жовтня 2020 року

Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гершкул М.В., Нетесі С.М.

за участю учасників справи:

заявника ОСОБА_1

та представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Швець Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любов Петрівни, заінтересована особа боржник ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в порядку Розділу VII ЦПК України звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда із скаргою, в якій просить визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Л.П. незаконними; а також скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.07.2020 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Л.П. В обґрунтування скарги зазначила, що 29.08.2008 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було винесено рішення, яким її позовні вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було задоволено та стягнуто борг в сумі 50000 грн. та на виконання зазначеного рішення судом 21.10.2008 року було видано виконавчий лист № 2-911-2008. Однак, з 2008 року державними виконавцями жодним чином не здійснено та не проведено примусових заходів щодо виконання рішення суду. Так, даний виконавчий лист перебував на виконанні у державного виконавця Борисенко Л.П., яка 08.07.2020 року винесла постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Заявник вважає, що державним виконавцем не було проведено всі виконавчі дії щодо виконання рішення суду відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження . Так, одному з боржників належить на праві приватної власності земельна ділянка, однак, державним виконавцем не було встановлено чи перебуває земельна ділянка в оренді чи використовується її власником самостійно, не було звернуто стягнення на неї. При цьому, боржники постійно ухиляються від виконання рішення суду, змінюючи місце проживання та реєстрації, офіційне місце роботи, що свідчить про наявність в їх діях злочину, передбаченого ст. 382 КК України, однак державний виконавець не здійснила дій щодо сприяння притягненню їх до відповідальності. Крім того, державний виконавець здійснювала виконавчі дії (оголошення розшуку боржника) лише стосовно одного з боржників - ОСОБА_2 , в той час винесено рішення про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - виконавчі дії відносно якої державним виконавцем не проводилися.Також, державний виконавець не вживала заходів щодо встановлення персональних даних боржників, зокрема, їх ідентифікаційного коду.

Ухвалою суду від 20 липня 2020 року прийнято до розгляду зазначену скаргу заявника ОСОБА_1 , залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи іншу сторону за виконавчим провадженням № 42691326 - боржника ОСОБА_2 , зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 42691326.

Крім того, ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Швеця Р.Ю. про відвід головуючого судді Івановій Л.А. від участі у розгляді цивільної справи №2-911/2008 за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любов Петрівни, заінтересована особа боржник ОСОБА_2 , відмовлено.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Швець Р.Ю. вимоги скарги підтримали, з підстав, зазначених у ній, просили її задовольнити.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Л.П. в судове засідання не з`явилася, судом повідомлялася належним чином про час та місце судового розгляду справи. При цьому, будучи присутньою в судовому засіданні 07.09.2020 року заперечила проти задоволення скарги, надавши письмові заперечення, в яких вказала, що з метою виявлення коштів, майна та джерел доходу боржника нею направлялися відповідні запити щодо встановлення майна, місця проживання, місця роботи боржника ОСОБА_2 , відомостей про оренду належної боржнику земельної ділянки. За встановленими адресами проживання боржника вона (державний виконавець) здійснювала виходи, однак за останніми боржник не проживав, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з поданням про оголошення його (боржника) розшуку та ухвалою суду від 14.06.2019 року дане подання було задоволено та оголошено в розшук боржника ОСОБА_2 . Однак, протягом року боржника не було виявлено, а тому у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та зазначено у постанові строк, протягом якого стягувач може його повторно пред`явити, а саме до 08.07.2023 року. Також зазначила, що пунктом 15 Розділу Х Земельного кодексу України встановлено заборону на відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому відсутні правові підстави для звернення стягнення на земельну ділянку боржника, яка (земельна ділянка) відноситься до даної категорії. Також вказала, що було встановлено ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_2 , що зазначено в оскаржуваній постанові. При цьому, у виконавчому документі, який перебував на виконанні у державного виконавця був зазначений лише один боржник - ОСОБА_2 , а тому і здійснювалися виконавчі дії лише стосовно нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджають її розгляду.

Зваживши доводи, викладені у скарзі, заслухавши пояснення заявника та її представника, враховуючи заперечення головного державного виконавця Борисенко Л.П., дії та рішення якого оскаржуються, дослідивши матеріали виконавчого провадження № 42691326, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дії та рішення державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження повинні проводитися у відповідності до вимог чинного законодавства.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, регламентовано Розділом VІІ ЦПК України .

Частиною першої статті 447 ЦПК України передбачено , що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Правомірність своїх дій та рішень під час виконання судового рішення та відсутність порушення прав сторони виконавчого провадження доводить державний (приватний) виконавець.

Судом встановлено, що 21.10.2008 року Ленінським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист № 2-911-2008р., згідно з яким з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто солідарно борг у сумі 50000 грн., судовий збір у сумі 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., при цьому, у зазначеному виконавчому листі, доданого заявником до скарги, зазначено стягувача ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2 .

За вказаним виконавчим листом, в якому боржником вказано ОСОБА_2 , Кіровським (Фортечним) ВДВС міста Кіровограда було відкрито виконавче провадження № 42691326 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2014 року), яке в подальшому на підставі постанов про предачу виконавчого провадження від 01.03.2018 року та від 02.03.2018 року було передано до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Кіровоградській області. Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Кіровоградській області Борисенко Л.П. виконавче провадження № 42691326 з примусового виконання виконавчого листа № 2-911, виданого 21.10.2008 року Ленінським районним судом м. Кіровограда, - прийнято до виконання та з зазначеного часу перебувало на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любові Петрівни.

При цьому, з матеріалів виконавчого провадження, судом встановлено, що в ході виконавчого провадження, державним виконавцем Борисенко Л.П. неодноразово направлялися запити до державних органів та інших організацій про наявність у боржника зареєстрованого за ним рухомого та нерухомого майна (автотранспортні засоби) та виявлення джерел доходу боржника. Згідно наданих відповідей вбачається, що сільськогосподарська техніка, великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби за боржником не зареєстровані, нерухоме майно у власності боржника не перебуває, інформація стосовно сум доходу та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, на обліку в органах ДПС та УПФ боржник не перебуває, пенсію не отримує та за ним було зареєстровано мотоцикл КМЗ Днепр 11, 1988 р.в., номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, при виконанні вказаного виконавчого листа державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка, кадастровий номер 4824581200:01:000:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,967 га, що розташована на території Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 02.05.2019 року № 1-14-0.32-2998/2-19, наданої на запит державного виконавця Борисенко Л.П., в Книгах записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок відсутні відомості щодо державної реєстрації до 01.01.2013 року договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4824581200:01:000:0036. Відсутність договорів оренди вказаної земельної ділянки також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.07.2020 року № 215371704.

Крім того, 16.11.2018 року постановами державного виконавця Борисенко Л.П. було накладено арешт на вказану земельну ділянку, а також на все рухоме майно боржника ОСОБА_2 .

Також, при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа, з інформації ПФУ, наданої на запит державного виконавця, від 05.04.2019 року державним виконавцем було встановлено, що боржник ОСОБА_2 працював у ТОВ Група компаній Натаніель (м. Канів), у зв`язку з чим 19.04.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, однак дана постанова була повернута ТОВ Група компаній Натаніель без виконання, з підстав звільнення боржника 22.04.2019 року.

Окрім того, боржник неодноразово викликався до відділу ДВС, однак на виклики не з`являвся, відомості щодо отримання боржником зазначених викликів, - відсутні.

За відомостями УДМС України в Кіровоградській області від 23.11.2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований із 06.02.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Актом державного виконавця від 16.02.2019 року зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 не проживає.

Актом державного виконавця від 24.05.2019 року зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не проживає та теперішнє його місце проживання невідоме.

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2019 року задоволено подання головного державного виконавця Борисенко Л.П. про оголошення розшуку боржника. Оголошено розшук боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

08.07.2020 року державним виконавцем Борисенко Л.П. винесено постанову, якою повернуто стягувачу Коцур Г.Г. виконавчий лист № 2-911-2008 р. відносно боржника ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки протягом року з дня оголошення розшуку боржника, останнього не виявлено.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 цього Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, з матеріалів виконавчого провадження № 42691326 вбачається, що державним виконавцем вчинено передбачені законом заходи для примусового виконання рішення, використано передбачені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження права під час здійснення виконавчого провадження.

При цьому, 03.06.2019 року державний виконавець Борисенко Л.П. звернулася до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з поданням про розшук боржника ОСОБА_2 , яке ухвалою суду від 14.06.2019 року було задоволено. Однак протягом року, з часу оголошення розшуку, боржника ОСОБА_2 виявлено не було, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 42691326, та, не спростовано заявником.

Таким чином, суд вважає, що дії державного виконавця Борисенко Л.П. по прийняттю постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстави того, що боржник ОСОБА_2 , який був оголошений в розшук, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку, є такими, що відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження , зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону.

Також, судом відзначається, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 78 Земельного кодексу України ).

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт в частини 1 статті 5 ЗК України ).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, згідно з пунктом 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 141 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Крім того, згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у підпункті пункту 18 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (у редакції постанови від 19.03.2010 № 2), згідно з якими не може здійснюватися перехід права власності за судовими рішеннями (через визнання права власності на відчужену земельну ділянку або визнання дійсним договору щодо її відчуження, звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок зобов`язань власника земельної ділянки або передачу її у власність кредитору з цих підстав, видачу виконавчого документа за аналогічним рішенням третейського суду тощо) на земельні ділянки, щодо яких встановлена заборона на продаж або іншим способом відчуження, а саме: сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону (без доплат) і вилучення (викуп) для суспільних потреб (пункт 15 розділу X Перехідні положення ЗК ).

31 березня 2020 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення № 552-IX, який набирає чинності лише 01 липня 2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Таким чином, оскільки звернення стягнення на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рахунок зобов`язань власника земельної ділянки або передачу її у власність кредитору не допускається до набрання 01 липня 2021 року чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, у державного виконавця ОСОБА_4 відсутні законні й правові підстави для звернення стягнення на земельну ділянку кадастровий номер 4824581200:01:000:0036, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,967 га, яка належить боржнику ОСОБА_2 .

Крім того, судом відзначається, що на виконанні у державного виконавця Борисенко Л.П. перебувало виконавче провадження № № 42691326 щодо виконання виконавчого листа № 2-911-2008р. від 21.10.2008 року, в якому боржником вказаний лише ОСОБА_2 , як сторона виконавчого провадження та як особа, на яку покладено обов`язок виконання рішення суду (ч. 2 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження ), а тому державний виконавець правомірно вчиняла виконавчі дії лише стосовно нього.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що прийняте державним виконавцем рішення у формі постанови від 08.07.2020 року (ВП № 42691326) про повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документа - виконавчого листа № 2-911-2008, виданого 21.10.2008 року Ленінським районним судом м. Кіровограда,відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження , не порушує прав заявника, а отже є правомірним, на підставі чого суд приходить до висновку, що скаргу заявника ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця слід залишити без задовлення.

На підставі вищевикладеного, відповідно до Закону України Про виконавче провадження , керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа боржник ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любов Петрівни та про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 08 липня 2020 року, винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любов Петрівною (виконавче провадження №42691326, виконавчий лист №2-911-2008, виданий 21 жовтня 2008 року Ленінським районним судом м.Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 50 000 грн., судового збору в розмірі 500 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн., Стягувач ОСОБА_1 , Боржник ОСОБА_2 ), - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова