Провадження № 2/470/235/20
Справа № 470/693/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом.
В позові зазначила, що на підставі розпорядження Березнегуватської райдержадміністрації від 13 січня 2003 року за № 8, ОСОБА_2 було надано у власність дві земельні ділянки загальною площею 7,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новоукраїнської сільської ради Миколаївської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія МК № 092146 від 05 травня 2003 року. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, кадастровий номер першої земельної ділянки 4821184600:06:000:0167, другої земельної ділянки 4821184600:06:000:0166. В листопаді 2019 року юрист фермерського господарства "Орбіта", ОСОБА_3 повідомила, що під час інвентаризації договорів оренди нею було виявлено серед документів оригінал правовстановлюючого документа на землю та заповіт, заповідачем в якому є ОСОБА_2 . В заповіті зазначено, що він заповідає своє нерухоме майно ОСОБА_1 . Про існування заповіту, юристу нічого не було відомо, оскільки вона працює в господарстві з 2017 року. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце смерті Україна, Автономна Республіка Крим с. Новоозерне. У вересні 2020 року вона звернулася до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області, але отримала роз`яснення, в якому зазначено, що упродовж вставленого законом строку для прийняття спадщини вона не звернулася до нотаріальної контори чи приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також не може надати відомостей про проживання разом з померлим на день його смерті, а тому нотаріальна контора не може прийняти від неї заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 і рекомендовано звернутися до суду. Про існування вказаного заповіту, їй стало відомо зі слів ОСОБА_3 лише в листопада 2019 року. На підставі зазначеного просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер першої земельної ділянки 4821184600:06:000:0167, загальною площею 4,3259 га, другої земельної ділянки кадастровий номер 4821184600:06:000:0166, загальною площею 3,6466 га в межах території Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Позивачка та її представник ОСОБА_4 (діючий на підставі довіреності НОЕ 448100 від 05 лютого 2020 року) в підготовче засідання направили заяву про слухання справи у їх відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.(а.с.28)
Представник відповідача в підготовче засідання також направив заяву про слухання справи у його відсутність та не заперечення проти задоволення позовних вимог позивачки.(а.с.29)
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Євпаторійського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, актовий запис № 386. (а.с.11).
Після його смерті відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 4.3259 гектара та 3,6466 гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 092146, виданого 05 травня 2003 року за розпорядженням Березнегуватської райдержадміністрації № 8 від 13 січня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 94. Кадастрові номери 4821184600:06:000:0167, 4821184600:06:000:0166.
На випадок смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений секретарем Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 15 жовтня 2007 року та зареєстрований у реєстрі за № 115, за яким вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,97 гектари, заповів позивачці. (а.с.10).
За повідомленням завідувачки Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 415/01-16 від 02 листопада 2020 року, спадкова справа відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не заводилася. (а.с.26).
Як встановлено судом, позивачка у шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки була необізнана про наявність заповіту.
Відповідно до роз`яснення завідувачки Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 362/01-16 від 29 вересня 2020 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також по причині неможливості надати відомостей про проживання разом з померлим на день його смерті та та роз`яснено право на звернення до суду за захистом своїх прав.(а.с.17).
Згідно ч.1 та 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Нормою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Статтею 1270 ЦК України, регламентовано, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду зпозовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно положень п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Отже, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.
Крім того, виходячи із наведених норм права, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
Питання щодо оформлення спадщини ще до початку окупації частини території України було врегульовано діючим законодавством України. Внаслідок загостреного збройного конфлікту в зоні проведення антитерористичної операції та окупацією території Автономної республіки Крим, оформити спадщину, якщо спадкодавець проживав на непідконтрольній Україні території, в звичному порядку викликає труднощі. Всі документи,видані органами невизнаних республік, не мають юридичної сили ні в Україні, ні в світі.
17 червня 2014 року наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження тимчасово призупинено: проведення державної реєстрації актів цивільного стану, доступ нотаріусів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Крім того, Верховною Радою України був прийнятий спеціальний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації прав на спадкування" від 12 лютого 2015 року № 189-VІІІ,яким в свою чергу доповнено положення статті 1221 ЦК України про те, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Такий особливий випадок врегульовано Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ". Якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив`язується до місця проживання спадкодавця або розташування нерухомості. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкодавців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Відсутність або наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру.
Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу, яка підлягає реєстрації у спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі".
Якщо заяву не подано у зазначений термін, вважається що право на спадщину втрачено. Цей строк може бути продовжено в судовому порядку, якщо до того часу ніхто не прийняв спадщину і якщо строк було пропущено з поважних причин. У такому випадку слід звернутися до суду з позовною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини і довести факт наявності поважних обставини. У випадку задоволення позову судом право на отримання спадщини не буде втрачено.
Після подачі заяви про прийняття спадщини нотаріус відкриває спадкову справу і видає спадкоємцю довідку з переліком документів, які необхідні для оформлення спадщини, із зазначенням розміру плати за вчинення нотаріальних дій.
При прийнятті спадщини спадкоємцем за законом необхідно завчасно подати нотаріусу такі документи: свідоцтво про смерть спадкодавця,документи, що засвідчують родинні зв`язки,документи,що підтверджують право власності спадкодавця, паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця. Щодо переліку необхідних документів, слід звернути увагу, що досить часто нотаріуси у подібних справах вимагають довідку про склад сім`ї від житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання спадкодавця, яка має підтверджувати зареєстроване місце проживання спадкодавця і членів його сім`ї на території проведення антитерористичної операції. Проте листом Міністерства юстиції України № 1535/13/32/-126 від 03 березня 2016 року роз`яснено, що надання довідки житлово-комунальної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції, не може вимагатися.
За такого, встановивши, що позивачка була необізнана про наявність заповіту, складеного на її користь, та те , що державним нотаріусом їй безпідставно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу судового збору.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.12, 13, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4821184600:06:000:0167, площею 4,3259 гектари, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, та земельну ділянку, кадастровий номер 4821184600:06:000:0166, площею 3,6466 гектари, для ведення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Новоукраїнської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, що належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 092146, виданого 05 травня 2003 року за розпорядженням Березнегуватської райдержадміністрації №8 від 13 січня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 94.
Стягнути з Березнегуватської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2 196 грн. 81 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Веселинівським РВ УМВС України в Миколаївській області 18 січня 2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідач: Березнегуватська селищна рада, місце знаходження: індекс 56203, Соборно-Миколаївська площа, 10, смт. Березнегувате, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04375808.
Повний текст рішення складено 10 листопада 2020 року.
Суддя С. А. Луста
Суд | Березнегуватський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92756875 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Луста С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні