Рішення

від 10.11.2020 по справі 599/2148/20

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/2148/20

РІШЕННЯ н.п.2/599/845/2020

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі судді Снігурського В. В.,

при секретарі Куриляк О.Г,

розглянувши в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно за законом, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області з вимогами про визнання права на спадкове майно.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок та земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що вона є спадкоємцем цього майна і прийняла спадщину.

Відповідач надав заяву, в якій просить слухати справу без участі його представника, заперечень не має, позов визнає.

Дослідивши докази у справі, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивачки, якій належали:

житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1048га (кадастровий номер 6122688600:01:001:0075), яка розташована на території Серетецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №557781 від 18 вересня 2007 року;

земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5665га (кадастровий номер 6122688600:01:001:0257), яка розташована на території Серетецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №557952 від 18 вересня 2007 року.

Отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може, так як оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки спадкодавцем втрачено. Однак встановлено, що позивач прийняла спадщину, так як постійно проживала зі спадкодавцею до її смерті, що засвідчує довідка Залозецької селищної ради .

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем майна першої черги, згідно закону, і прийняла спадщину, отже до неї правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина ), тому за нею слід визнати право власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.12,81,206,211,264,265 ЦПК України, ст.ст.328, 1216-1218, 1261-1265, 1268,1274 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке належало ОСОБА_2 :

житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,1048 га (кадастровий номер 6122688600:01:001:0075), яка розташована на території Серетецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №557781 від 18 вересня 2007 року;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5665 га (кадастровий номер 6122688600:01:001:0257), яка розташована на території Серетецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА №557952 від 18 вересня 2007 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський