Рішення

від 10.11.2020 по справі 617/883/19

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/883/19

Провадження № 2/617/82/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,

розглянувши у загальному позовному порядку у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську Харківської області цивільну справу за позовною заявою служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

Начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (далі - Служба), звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування уточнених вимог зазначила, що батьками малолітнього ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 ставився безвідповідально до виховання дитини, тому з 04.02.2019 року дитина ОСОБА_4 знаходиться в КЗ Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Надія . Просила відібрати дитину від матері, без позбавлення її батьківських прав, стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, визначеного законом для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, до повноліття дитини.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Як встановлено під час судового розгляду, батьками малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 3).

Батько дитини ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20.10.2017 року виконавчим комітетом Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (а.с. 4).

Відповідно до Акту прийому дитини до центру від 04.02.2019 року малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває у Комунальному закладі Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Надія (а.с.11).

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.

Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 1 ст. 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої стаття 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд в першу чергу керується інтересами дитини.

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

У частині 2 пункту 16 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав № 3 від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Як зазначив директор Гонтарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старосалтівської селищної ради Вовчанської району Харківської області у характеристиці ОСОБА_1 , учня 1 класу, що він відвідує школу не регулярно, завдання не виконує, в школу ходить охайно одягненим, мати дитини ОСОБА_2 шкільним життям сина не цікавиться, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 12).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , будинок знаходиться в аварійному стані, відключено електропостачання, їжа відсутня, відсутні умови для навчання та проживання дитини (а.с. 15).

Відповідно до висновку Старосалтівської селищної ради Вовчанської району Харківської області від 21.01.2019 року є за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від його матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с. 8).

В абзаці другому п. 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси).

Суд вважає встановленим, що відповідач неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки стосовно дитини, не займалася на належному рівні його вихованням, не приділяла належної уваги до його розвитку, а тому позовні вимоги в частині відібрання дитини підлягають задоволенню.

Окрім цього, частиною 4 ст. 170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 180 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України - аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

З урахуванням зазначених норм, відповідач зобов`язана утримувати свою дитину незалежно від факту його відібрання та сплачувати визначені судом аліменти.

Як встановлено під час судового розгляду, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично перебуває у Комунальному закладі Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Надія на повному утриманні.

На ім`я дитини ОСОБА_1 у філії Харківського обласного управління АТ Ощадбанк відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 351823, код отримувача НОМЕР_3 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України з ОСОБА_2 належить стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перераховувати на особистий рахунок дитини у філії Харківського обласного управління АТ Ощадбанк , що узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 193 СК України.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки її заробітку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з часу звернення до суду із позовною заявою - 30.05.2019 року.

Отже, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому, з метою дотримання прав дитини на отримання належного розміру утримання до досягнення повноліття, в резолютивній частині рішення суд вважає за необхідне вказати, що стягненню з ОСОБА_2 підлягають аліменти в розмірі 1\4 частини її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2019 року до досягнення повноліття дитиною - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання дитини у вказаному розмірі, буде цілком узгоджуватися з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2019 року складає 1921 грн. 00 коп.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору (звернувся із заявою до суду щодо захисту прав та інтересів іншої особи), а тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 89, 141, 247, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\4 частини її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2019 року до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на картковий рахунок дитини ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий у філії Харківського обласного управління АТ Ощадбанк , МФО 351823, код отримувача НОМЕР_3 .

Рішення в частині платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - служба у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, буд. 15, код 42261064.

Представник позивача - Лушпа Ольга Павлівна, начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, буд. 15.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Третя особа - Старосалтівська селищна рада Вовчанського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, буд. 15, код 42261064.

Суддя -