Рішення

від 19.12.2019 по справі 631/669/19

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/669/19

провадження № 2/631/785/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

а також:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши заочного та усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - РОКИТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ - Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,-

в с т а н о в и в:

05.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - Рокитненської сільської ради Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням , на обґрунтування якої позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 29 листопада 2011 року йому належить на праві приватної власності житловий будинок, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 . На теперішній час у вказаному будинку зареєстровані він та відповідач ОСОБА_2 , яка була колишнім користувачем вказаного житлового приміщення. Починаючи з дня оформлення в 2011 році та по теперішній час відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації більше десяти років, місце знаходження її не відоме, він як власник житла взагалі цю людину не знає. Відповідач будучи зареєстрованою в даному житловому будинку створює для нього перешкоди у здійсненні ним права користування належним йому житловим будинком в оформленні та вірного нарахування субсидії. Тому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 2 - 4).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні змісту його позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи була сповіщена своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надала (а. с. 52 - 55, 60 - 61, 64 - 65, 70 - 71).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача - Рокитненської сільської ради у судове засідання теж не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, але від сільського голови Рокитненської сільської ради надійшов лист, що зареєстрований за вхідним № 7249/19-вх від 11.10.2019 року, про розгляд справи за їх відсутності, рішення по справі просять прийняти згідно діючого законодавства (а. с. 27).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника третьої особи свідчить його відповідна заява, долучена до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання представником третьої особи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував позивач.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Так, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що вона проживає за адресом: АДРЕСА_1 . З 2011 року за адресом: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , а до того часу в будинку проживала ОСОБА_2 , яка вела аморальний образ життя. Більше 10 років вона її не бачила.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 надав суду аналогічні пояснення.

Згідно копії паспорту громадянина України (Серія НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 з 02.03.2004 року (а. с. 5 - 6).

Відповідно до довідки сільського голови виконавчого комітету Рокитненської сільської ради від 19.06.2019 року № 208, за адресом: АДРЕСА_1 , зареєстрований та постійно проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за даною адресою зареєстрована, але більше десяти років не проживає (а. с. 7).

Як убачається з Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.11.2011 року (Серія НОМЕР_1 ), виданого Рокитненською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Рокитненської сільської ради від 18.05.2010 року № 20, власником житлового будинку з надвірними будівлями на земельній ділянці АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а. с. 8).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32257447 від 30.11.2011 року (Серія ССУ № 299308), виданого Комунальним підприємством Нововодолазьке архітектурно - інвентаризаційне бюро (реєстраційний номер 35296034, номер запису 505 в книзі 5), право власності на житловий будинок з надвірними будівлями на земельній ділянці АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а. с. 9).

Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов від 19.06.2019 року, складеного депутатом Рокитненської сільської ради Тіліженко С. Г., при обстеженні умов проживання ОСОБА_1 за адресом: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою він проживає один. ОСОБА_2 зареєстрована за зазначеною адресою, але в домоволодінні не проживає більше десяти років (а. с. 10).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конституції України та Житлового кодексу України.

Так, з огляду на положення статті 47 Конституції України та статті 1 Житлового кодексу України кожен громадянин має право на житло.

У свою чергу, положеннями частини четвертої статті 9 Житлового кодексу України закріплена гарантія кожного громадянина, відповідно до якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Як убачається з положень статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку /стаття 72 Житлового кодексу України/.

Згідно частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення статі 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Приписами частини 1 статті 383 Цивільного кодексу України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

На підставі частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У відповідності до частини 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статей 319 , 321 та 391 Цивільного кодексу України - власник житла має право вимагати усунення будь яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Як убачається зі статті 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, проаналізував всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення його позову шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресом: АДРЕСА_1 .

Ухвалюючи рішення, суд приймає до уваги, що позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає відшкодування понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтею 47 Конституції України, статтями 1, 9, 71, 72 та 150 Житлового кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, які виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України» , Постановою Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012 року, статтями 319, 321 та 391 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 року, пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року. статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 - 19, 23, 76 - 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 - 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - РОКИТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ - Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресом: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_3 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_2 );

Відповідач : ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_4 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, спору на боці відповідача: РОКИТНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА , місцезнаходження (вулиця Центральна, будинок № 112, село Рокитне Нововодолазького району Харківської області, 63211), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04398028).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору, підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику й оголошено публічно 19.12.2019 року.

Повне рішення складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 21.12.2019 року.

Суддя: С. В. Мащенко