Вирок

від 10.11.2020 по справі 197/297/19

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 197/297/19

провадження № 1-кп/197/53/20

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілого: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке кримінальне провадження № 420180417100000279 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), неодруженої, працюючої у виконкомі Новолатівської сільської ради прибиральницею, яка має повну середню освіту, трьох неповнолітніх дітей, прож: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ,достовірно знаючипро реалізаціюдержавної соціальноїпрограми,передбаченої «Порядкомпризначення івиплати державноїсоціальної допомогималозабезпеченим сім`ям»,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №250від 24.02.2003року,відповідно доп.6якого,для призначеннясоціальної допомогиуповноважений представниксім`їподає органусоціального захистунаселення такідокументи: заяву; документ,що посвідчуєособу уповноваженогопредставника сім`ї; довідкупро складсім`ї; деклараціюпро доходита майно(заповнюєтьсяна підставідовідок продоходи кожногочлена сім`ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

18 липня 2017 року ОСОБА_5 , шляхом обману, в порушення вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» діючи умисно, з корисливою метою, маючи злочинний намір направлений на заволодіння, належними державі грошовими коштами, в особистих інтересах, що виразилось в отримані державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, власноручно склала та подала до Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та декларацію «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги». При цьому у вказаній декларації умисно зазначила неправдиві відомості про майновий стан, а саме приховала свої доходи, вказавши, що не отримує жодного доходу, всупереч податкових розрахунків сум доходу нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податків (Форма № 1ДФ) за 2-3 квартал 2017 року поданих до Криворізької Південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та отримувала дохід від Приватної Агрофірми «Агрофірма Колосс» (ідентифікаційний код 30335169) за надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:07:004:0056, що вплинуло на встановлення права на призначення їй соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого ОСОБА_5 , незаконно отримувала соціальну допомогу в період часу з липня 2017 року до грудня 2017 року включно. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_5 державі в особі управління соціального захисту населення Широківської РДА було заподіяно матеріального збитку на суму 2800,02 грн.

Також, 26 січня 2018 року ОСОБА_5 , діючи повторно, шляхом обману, в порушення вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» діючи умисно, з корисливою метою, маючи злочинний намір направлений на заволодіння, належними державі грошовими коштами, в особистих інтересах, що виразилось в отримані державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, власноручно склала та подала до Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та декларацію «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги». При цьому у вказаній декларації умисно зазначила неправдиві відомості про майновий стан, а саме приховала свої доходи, вказавши, що не отримує жодного доходу, всупереч податкових розрахунків сум доходу нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податків (Форма № 1ДФ) за 3 квартал 2018 року поданих до Криворізької Південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та отримувала дохід від Приватної Агрофірми «Агрофірма Колосс» (ідентифікаційний код 30335169) за надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:07:004:0056, що вплинуло на встановлення права на призначення їй соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого ОСОБА_5 , незаконно отримувала соціальну допомогу в період часу з січня 2018 року до червня 2018 року включно. Таким чином, злочинними діями ОСОБА_5 , державі в особі управління соціального захисту населення Широківської РДА було заподіяно матеріального збитку на суму 9312,60 грн.

В результаті ОСОБА_5 в період часу з липня 2017 року до червня 2018 року включно незаконно отримано за рахунок коштів державного бюджету допомоги на загальну суму 12 112,62 гривень (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 62 копійки), чим заподіяно державі в особі Управління праці та соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації матеріального збитку на вказану вище суму.

Обвинувачена, допитана в судовому засіданні, свою провину в скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень винуватою себе не визнала. Суду показала, що своєчасно не повідомила УСЗН про отримані нею в якості орендної плати грошові кошти і про успадковану земельну ділянку, оскільки не була її власником до червня 2018 року, коли отримала Свідоцтво про право на спадщину. Позов не визнала повністю.

Згідно Договору оренди землі від 10.11.2014 року з додатком (арк.с 125-127, т. 1), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2015 року (арк.с 128, т.1), Державного акту на право приватної власності на землю (арк.с 130), довідки від 21.10.2008 року (арк.с 129, т.1), земельна ділянка з кадастровим номером 1225884400:07:004:0056 (далі земельна ділянка), загальною площе. 10,2525 га, власником якої є ОСОБА_6 , передана в оренду ПАФ «Агрофірма Колосс» (арк.с 137, т.1) на 6 років.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть (арк.с 131, т.1).

Відповідно до заповіту ОСОБА_6 від 16.06.2015 року (арк.с 132, т. 1) вона заповіла земельну ділянку обвинуваченій.

22.06.2018 року обвинувачена отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом (арк.с 133, т.1, 70, т. 2) після смерті ОСОБА_6 , а саме на земельну ділянку. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.06.2018 року (арк.с 134, т. 1, 127, т. 2), обвинувачена зареєстрована власником земельної ділянки.

Отже, обвинувачена у визначений законом 6-місячний строк прийняла спадщину за заповітом.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно достатті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першоюстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людиниі основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зістаттею 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначеніустатті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першоюстатті 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємецьза заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Разом з тим,незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини(частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

У спадкоємця,який увстановленому закономпорядку прийнявспадщину,права володіннята користуванняспадковим майномвиникають зчасу відкриттяспадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповіднодоглави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникаєв нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12.

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те,щоспадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтвона спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

(постанова від 15.07.2020 у справі№ 355/340/17-ц).

В даному випадку обвинувачена, яка прийняла спадщину і в подальшому отримала свідоцтво про право на спадщину є власником земельної ділянки з часу відкриття спадщини, то з 03.09.2015 року.

Нарахування та виплата допомоги малозабезпеченим сім`ям проводиться у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям є щомісячною допомогою, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї, що є нижчим від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Частиною 4 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» передбачено, якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Відповідно допункту 10 Порядкувиплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:

- якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення;

Згідно пункту 28 Порядку, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права та призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення визначають обсяг надміру сплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадяться щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті, у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення в судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.07.2017 року обвинуваченою в тому числі і з метою отримання від держави допомоги малозабезпеченим сім`ям особисто до УСЗН було подано:

-заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги з проставленням відмітки в двох графах: допомога на дітей одиноким матерям та державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, а також рукописним написом від її імені про те, що її ознайомлено з умовами призначення даного виду допомоги 18.07.2017 року (Т. 1, арк.с 91-92, т. 2, арк.с 57-58). Аналогічна заява від 22.01.2018 року (арк. с 104-105, т.1) з ідентичним заповненням граф подана обвинуваченою до УСЗН 28.01.2018 року (арк.с 61-62, т. 2),

-довідки про склад сім`ї з додатком від 11.07.2017 року та від 15.01.2018 року (Т. 1, арк. с 93, 108), в яких в п. 3 та 3.1, 3.3 вказано на відсутність в неї земельної частки (паю), земельної ділянки, в т.ч. зданої в оренду, яка перебуває в її власності чи володінні (видані виконкомом Новолатівської сільської ради),

-Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 18.07.2017 року (Т. 1, арк. с 94-95, т. 2, арк.с 59-60), в розділі ІІ якої дохід від оренди успадкованої земельної ділянки не зазначений, однак зазначені аліменти, соцдопомога, що свідчить про правильне усвідомлення обвинуваченою на той час що собою представляє «дохід», однак грошові кошти (в гривнях, як і аліменти, соціальна допомога) отриманих нею особисто в якості орендної плати вона з невідомої причини як дохід не сприйняла; в розділі V обвинувачена не зазначила успадковану земельну ділянку як таку, що перебуває хоча б в її володінні; в розділі VІ в графі «інші види додаткових джерел для існування» не зазначила орендну плату, а зазначила «не маю». Аналогічна декларація від 22.01.2018 року (арк. с 106-107, т.1, 64-65, т. 2) з ідентичним заповненням граф подана обвинуваченою до УСЗН 28.01.2018 року,

-довідка про доходи обвинуваченої за місцем роботи за 1 півріччя 2017 року - вони склали 9593,14 грн, за друге 17580 грн (арк. с 96, 99, 100, т.1)

-довідка про розмір отриманих за 1 півріччя 2017 року аліментів: в сумі 1600 грн (арк. с 97, т.1).

В подальшому на підставі цих пакетів документів обвинуваченій була нарахована соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, яка нею отримана в повному обсязі, що підтверджується її поясненнями та рішеннями УСЗН від 20.07.2017 року, 16.02.2018 року, 04.06.2018 року і розрахунками до них, розпорядженням про перерахунок (арк.с 63, 142-146, т.2).

Керуючись п. 27 Порядку УСЗН було направлено запит до ДФС, ПАФ «Агрофірма Колосс».

Також судом встановлено наступне:

-згідно Довідка про доходи від земельного паю і майнового сертифікату № 37 від 31.05.2018 року (арк.с 103, т. 1), в ПАФ «Агрофірма Колосс» ОСОБА_5 за 2016 рік фактично отримала орендну плату в сумі 7000 грн (арк.с 69, т.2)

-з Довідка про завантажені доходи від 16.05.2018 року (арк.с 101, т.1) випливає, що обвинувачена за період 07-07.2017 року від надання майна в оренду отримала 5000 грн,

-згідно Довідки про доходи від земельного паю і майнового сертифікату № 38 від 31.05.2017 року (арк.с 109, т. 1), податкового розрахунку (арк.с 138, 142, т. 2), в ПАФ «Агрофірма Колосс» ОСОБА_5 за 2017 рік фактично отримала орендну плату в сумі 8500 грн (3500 грн (за квітень-червень 2017 року) в квітні, а 5000 грн. (за період 07-09.2017 року) в липні) (арк.с 101, 136, т.1, 68, т. 2),

Отже, станом на 01.01.2018 року обвинувачена мінімум 3 рази отримала орендну плату за надання земельної ділянки в оренду.

Як випливає з розрахунку, ОСОБА_5 надміру виплачено зазначену соціальну допомогу на загальну суму 12112,62 грн (липень 2017 року червень 2018 року) (арк.с 112, т.1, 140-141, т. 2).

УСЗН 04.07.2018 року обвинуваченій направлено лист щодо повернення надміру виплачених 12112,62 грн. В судовому засіданні обвинувачена підтвердила, що отримувала цей лист, але станом на 09.11.2020 року не повернула ніяких сум (арк.с 114, т.1, 73, т. 2). Це ж підтвердив і представник потерпілого.

Свідки ОСОБА_7 (спеціаліст УСЗН), ОСОБА_8 (інспектор УСЗН), представник потерпілого в судовому засіданні повідомили, що обвинувачена подала вищеперелічені документи, була нарахована допомога, а пізніше вході перевірки було виявлено незазначені доходи обвинуваченої, тому на даний час є надміру сплачені їй УСЗН кошти, які вона не повернула. За додатковими роз`ясненнями щодо заповненнями декларацій за 2017 рік обвинувачена до УСЗН не зверталася.

Свідок ОСОБА_9 (головний бухгалтер ПАФ «Колосс»), в судовому засіданні підтвердила звернення обвинуваченої після смерті спадкодавця до ПАФ і отримання нею в 2016-2018 роках орендної плати як спадкоємицею на підставі заповіту.

Зважаючи на зміст офіційних довідок про склад сім`ї з додатком від 11.07.2017 року та від 15.01.2018 року, пояснення обвинуваченої, про те, що вона не вважала себе власником земельної ділянки до моменту її реєстрації в держреєстрі на її ім`я, суд приймає ці твердження до уваги і приходить до висновку, що обвинувачена не мала прямого умислу щодо невнесення даних про право власності в декларації. Однак, обвинувачена повною мірою усвідомлювала, що володіє цією ділянкою, оскільки на постійній основі роками отримувала орендну плату за її оренду ПАФ.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі показань обвинуваченої і дослідження письмових доказів, які викладені вище, обвинувачена отримувала орендну плату за земельну ділянку з 2015 року до 2018 року у вищевказаних сумах, які перевищували отримані аліменти за відповідні періоди чи практично дорівнювали сумі її зарплати. Будучи повнолітньою, дієздатною, освіченою людиною, яка має достатній життєвий досвід і навички роботи з документами (мати-одиначка, яка має двох школярів), усвідомлюючи, що розмір доходів впливає на можливість отримання соціальної допомоги, з невідомої причини не усвідомила, що 8500 грн (отримана за 2017 рік орендна плата) не є її доходом, сама орендна плата не є джерелом доходу, а давно успадкована земельна ділянка (зі слів обвинуваченої випливає, що до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини вона звернулася навесні 2016 року) не перебуває у її володінні (хоча і отримує за неї з її ініціативи грошові кошти). Суд сприймає таке ставлення, зі слів обвинуваченої, до вказаних грошових коштів, критично.

В судовому засіданні вже достовірно знаючи, що має місце переплата соціальної допомоги і визнаючи це, обвинуваченою не повернуто УСЗН жодної частини суми переплати. Також суду повідомила, що їй працівниками УСЗН роз`яснювалося, що в деклараціях необхідно зазначати всі її доходи.

Обвинувачена в судовому засіданні постійно акцентує увагу на тому, що право власності на неї було зареєстроване лише 22.06.2018 року, тобто майже через три роки після смерті спадкодавця, тому вона не зазначила цю земельну ділянку в деклараціях за 2017 рік. Суд приходить до висновку, що обвинувачена з самого початку усвідомлювала, що декларування значної, порівняно з її іншими доходами, суми орендної плати та володіння понад 10 га земельною ділянкою призведе до зменшення/припинення виплати соціальної допомоги. Саме тому обвинуваченою відтерміновувалося отримання свідоцтва про право на спадщину і автоматична реєстрація права власності на земельну ділянку за обвинуваченою.

Це підтверджується у сукупності з викладеним ще й тим, що до заповнення другої декларації за 2017 рік (в 2018 році) обвинувачена мала достатньо часу щоб отримати, в тому числі, і безкоштовну юрконсультацію з питань декларування і в самому УСЗН, і в порядку безоплатної правової допомоги.

Слід зазначити і характеристику особи обвинуваченої, яка в судових засіданнях (без захисника) поводиться вкрай впевнено, висловлювала думки чітко, відповідала на запитання швидко і по суті, має гарну пам`ять.

В судовому засіданні обвинувачена суду повідомила, що не зверталася за роз`ясненням щодо необхідності внесення земельної ділянки, орендної плати в декларації. Чому так відбулося пояснити чітко не змогла. Докази того, що обвинувачена не мала об`єктивної можливості на своєчасне вчинення таких дій, відсутні.

З об`єктивної сторони шахрайство може полягати у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому, теорія кримінального права визначає обман як повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридичне значимої інформації) характер. У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов`язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ.

При цьому, суб`єктивна сторона складу злочину, передбаченогост.190 КК України, характеризується прямим умислом та корисливою метою. Частина 2ст.24 КК Українивизначає прямий умисел як таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Підстави та порядок отримання соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї регламентованоЗаконом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» №1768-ІІІ від 01.06.2000 рокузі змінами та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженимПостановою КМУ від 24.02.2003 року №250.

Згідно абз. 7, 8 п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, за наявності обставин, передбачених в абзацах другому шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населенняна підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) радабо утворених ними комісій уразі, колиу малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховується троє … дітей, віком до 18 років …

В даному випадку третя дитина народилася у обвинуваченої в жовтні 2017 року (арк.с 189, т. 1).

Тобто у вказаному випадку з жовтня 2017 року міг бути застосований інший порядок призначення допомоги, що, крім іншого, не виключає зазначення отримувачем допомоги відомостей про наявність всіх об`єктів нерухомості, доходів і лише після цього питання щодо виплати виноситься на обговорення районних рад та виконавчих комітетів рад.

Доводи обвинуваченої про те, що посадові особи УСЗН не роз`яснювали їй чітко, які відомості треба вказувати у деклараціях, а тому вона не зазначила всі об`єкти нерухомості, доходи, судом не приймаються. Так, в деклараціях, заявах про призначення допомоги, які обвинувачена заповнювала особисто і підписала (в судовому засіданні обвинувачена це підтвердила), викладено письмове попередження про наслідки подання неповних/недостовірних відомостей про доходи та майновий стан, з умовами призначення допомоги була ознайомлена ще 18.07.2017 року (арк.с 57-65, т. 2).

Невизнання обвинуваченою винуватості при одночасному визнанні існування переплати в сумі 12112,62 грн судрозцінює самеяк намаганняостанньої уникнутивідповідальності.

Суд приходить до висновку, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення (два епізоди), яке полягає у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та її дії необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч. 2 КК України.

З урахуванням чинних редакцій ст.ст. 32, 33 КК України кримінальні правопорушення не можуть утворювати сукупність як форму множинності кримінальних правопорушень, оскільки кожен зі кримінальних правопорушень підлягає кваліфікації за відповідною статтею Основної частини КК (ч. 2 ст. 33 КК України). Подібної норми ст. 32 КК України не містить, у зв`язку з чим кожен із тотожних кримінальних правопорушень (кримінальних правопорушень з однаковими складами), які утворюють повторність як форму множинності кримінальних правопорушень, не повинен кваліфікуватися окремо (самостійно) на етапі остаточної кримінально-правової оцінки вчиненого. Іншими словами, відбувається своєрідне поглинання раніше вчинених злочинів останнім кримінально караним діянням і кількість вчинених тотожних кримінальних правопорушень на кваліфікацію не впливає.

У статтях Особливої частини КК повторність у багатьох випадках визначено як кваліфікуючу ознаку. Отже, у цих випадках у законі йдеться про вчинення повторно (що означає вчинення вдруге, втретє і більше разів) такого ж самого, ідентичного за своєю кваліфікацією кримінального правопорушення. Такий вид повторності називають повторністю тотожних кримінальних правопорушень.

Суд враховує роз`яснення, які викладені в п. 7 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 року, згідно якого, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють

ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК

повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад,

крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або

крадіжка, поєднана з проникненням у житло). Якщо ж злочини, які

утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу

злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло,

п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх

кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті

Особливої частини КК. У таких випадках повторність

злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які

стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних

злочинів.

Отже, всі дії обвинуваченої, пов`язані із заволодінням чужим майном, охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 190 КК України і додаткової кваліфікації за ч. 1 зазначеної статті не потребують. Кваліфікацію ст. 190 ч. 1 КК України є зайвою і підлягає виключенню. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 07.10.2003 року.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, кількість епізодів, особу обвинуваченої: за місцем проживання характеризуються задовільного (скарг не надходило, алкоголем і наркотичними засобами не зловживає), не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, не одружена, має трьох неповнолітніх дітей, працює, раніше не судима.

Згідно досудової доповіді, ризик повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки середній, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі.

Суд вважає за необхідне визнати обвинувачену винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України, та, враховуючи стан його здоров`я, майновий, сімейний стан, призначити їй покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання не встановлено.

Підстави для призначення покарання в порядку ст.ст.69,69-1 КК Українивідсутні.

Суд враховуючи тяжкість злочину, особу винуватого,приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного йому покарання звипробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши обов`язки у відповідності до ст. 76КК України.

Прокурор в інтересах держави в особі Управління соціальногозахисту населенняШироківської районноїдержавної адміністрації,Широківської районноїдержавної адміністрації пред`явив позов до обвинуваченої, який в подальшому змінив і просив суд стягнути з останньої на користь УСЗН відшкодування шкоди обвинуваченою,яка незаконнонабула майно (грошові кошти)в сумі 12112,62 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник УСЗН змінений позов та його обґрунтування підтримали. Відповідач позов не визнала. Вважає, що переплата є, але повертати її вона не повинна.

Широківська державна адміністрація повідомлена у встановленому порядку прог час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, від неї надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Частиною 1 ст.128 КПК Українипередбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому, ч. 3 цієї статті визначено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

В судовому засіданні обвинувачена підтвердила отримання 12112,62 грн в повному обсязі. Правильність розрахунку цієї суми сторони не оспорювали.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала.

Згідно ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

… 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Одночасно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Вище викладене свідчить про безпідставне набуття обвинуваченою 12112,62 грнзазначеної соціальної допомоги, виплата якої проведена добровільно, але внаслідок недобросовісності з боку набувача цієї допомоги, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючисьст.ст.128,370, 374,395 КПКУкраїни, ст.165ч.1 КВК України,суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у відповідності до ст. 190 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

Кваліфікацію діянь ОСОБА_5 за ст. 190 ч. 1 КК України виключити.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеногоїй покарання звипробуванням з іспитовим строком на один рік (якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки), поклавши на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтись для реєстрації до органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строкобчислюється змоменту проголошеннявироку суду.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03192247, адреса місця знаходження: смт Широке Широківського району Дніпропетровської області, вул. Соборна, 99) надміру виплачені кошти в сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 62 копійки.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ ОСОБА_10