Рішення

від 11.11.2020 по справі 904/4669/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 Справа № 904/4669/20 за позовом Приватного підприємства "Анта Технолоджигруп", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-Н", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі100 633, 00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Анта Технолоджигруп" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-Н" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 100 633,00 грн., з яких: 82 800,00 грн. - основний борг, 2 484,00 грн. - пеня, 5 796,00 грн. - штраф, 9 349,00 грн. - інфляційні втрати, 204,00 грн. - 3 % річних.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №22/07/20 від 22.07.2020 в частині поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито провадження у справі №904/4669/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

В порушенням вимог ухвали суду від 14.09.2020, яка вручена відповідачу 23.09.2020, останній відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 між приватним підприємством "Анта Технолоджигруп" (далі - покупець) та

товариством з обмеженою відповідальністю "Славія-Н" (далі - продавець) укладено договір №22/07/20.

Згідно п. 1.1. договору, продавець постачає, а покупець приймає та оплачує товари відповідно до специфікації, що міститься у додатках до цього договору.

Обсяг кожної партії та графік поставок визначаються за взаємною згодою сторін та фіксуються у додатках до цього договору.

Пунктом 3.1 договору, визначено, що ціна товарів, що поставляються за цим договором, визначається в гривнах за одиницю товару, фіксується на кожну окрему партію товару та зазначається у додатку до цього договору, який стає його невід`ємною частиною після підписання обома сторонами.

Ціна товар включає, вартість товару, паркування, страхування та транспортування до складу продавця. (пункт 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату у термін вказаний у рахунку покупця, або у додатках до цього договору.

22.07.2020 сторонами підписано специфікацію №1 до договору, якою погоджено поставку товару - рукавички нітрилові оглядові нестерильні не припудрені сині (200 шт. в пач.) у кількості 150 пачок, за ціною 552 грн. без ПДВ за пачку. На загальну суму 82 800,00 грн. без ПДВ. Умови поставки: поставка здійснюється після 100% передплати.

На виконання умов договору, згідно рахунку-фактури №50 від 22.07.2020 позивачем здійснена попередня оплата в сумі 82 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 22.07.2020.

Поставку попередньо оплаченого товару на суму 82 800,00 грн. відповідач не здійснив, в зв`язку із чим, 24.07.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою №019/07-20 про повернення суми попередньої оплати (а.с. 19).

Відповідач попередню оплату не повернув, що стало причиною звернення позивача з даним позовом в порядку ст. 693 ЦК України.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України, положення якої застосовуються до договорів поставки, визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Згідно положень ч. 2 ст. 252 ЦК України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вище встановлено судом, специфікацією № 1 від 22.07.2020 року сторони встановили термін поставки - після 100% передоплати.

Відповідна подія настала 22.07.2020 року та пов`язана із здійсненням Позивачем 100% попередньої оплати, а отже, з урахуванням приписів ст. 253 ЦК України, Відповідач мав здійснити поставку товару не пізніше наступного дня після відповідної події, тобто, не пізніше 23.07.2020 року.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час розгляду справи доказів передачі Позивачу товару або доказів повернення сплаченої суми грошових коштів, суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо невиконання Відповідачем в термін визначений договором обов`язку з поставки попередньо оплаченого Позивачем товару, останній набув право вимоги повернення суми попередньої оплати в розмірі 82 800,00 грн.

Крім повернення суми попередньої оплати Позивач вимагає стягнення неустойки у вигляді пені та штрафу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки законом для спірних правовідносин не передбачено розмір неустойки, застосуванню підлягають санкції, передбачені договором.

Як убачається з матеріалів справи, умови договору № 22/07/20 не передбачають відповідальність постачальника за не поставку товару або неповернення суми попередньої оплати, в зв`язку із чим, заявлені позивачем до стягнення суми пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Крім вимог щодо повернення суми попередньої оплати та сплати неустойки, позивач вимагає стягнення з відповідача суми трьох процентів річних у розмірі 204,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 349,00 грн. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наведеного в позові розрахунку, Позивач здійснив нарахування трьох процентів річних за період з 22.07.2020 по 22.08.2020. Враховуючи встановлені судом обставини щодо настання строку поставки товару 23.07.2020 року, прострочення виконання зобов`язання слід рахувати починаючи з 24.07.2020 року, в зв`язку із чим, розмір відсотків річних становить 196,82 грн.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат, при їх розрахунку Позивач застосував індекс інфляції 99,4% та 101,2%, водночас, згідно даних Державної служби статистики України, в період прострочення виконання зобов`язання з повернення суми попередньої оплати (липень 2020 року), мала місце дефляція, що виключає обґрунтованість вимог Позивача в зазначеній частині.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині повернення суми попередньої оплати в розмірі 82 800,00 грн. та стягнення трьох процентів річних в розмірі 196,82 грн. В решті позову слід відмовити.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір в сумі 2 311,00грн., виходячи з розміру заявлених майнових вимог, розмір судового збору мав складати суму 2 102,00грн. З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу право на подачу клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 209,00грн.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Славія Н (49000, м. Дніпро, вул. Червоного козацтва, 18, кв. 108, код ЄДРПОУ 35381246) на користь Приватного підприємства Анта Технолоджигруп (69032, м. Запоріжжя, вул.. Сєдова, 7, оф. 17а, код ЄДРПОУ 22138064) суми попередньої оплати в розмірі 82 800,00 грн. три проценти річних в розмірі 196,82 грн. витрати зі сплати судового збору в розмірі 1732,76 грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.11.2020

Суддя О.В. Ліпинський