Рішення

від 10.11.2020 по справі 904/4150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4150/20

За позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідачів:

1. Комунального закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради", с. Саксагань Дніпропетровської області;

2. Фермерського господарства "Максим Б", с. Саксагань Дніпропетровської області

про визнання договору удаваним, визнання удаваного правочину недійсним та зобов`язання звільнити земельну ділянку

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від прокуратури: Вороновська О.В., посв. № 040413 від 20.01.2016,

від позивача: Чернишова Я.С., довіреність № -4-0.62-241/62-19 від 28.12.2020, представник;

від відповідача 1-2: не з`явилися.

ПРОЦЕДУРА

Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 - Комунального закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" та відповідача-2 - Фермерського господарства "Максим Б", в якому просить:

- визнати удаваним договір про спільну діяльність від 27.04.2017, укладений між Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" та Фермерським господарством "Максим Б";

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 27.04.2017, укладений між Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" та Фермерським господарством "Максим Б";

- зобов`язати Фермерське господарство "Максим Б" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 28, 2034 га, яку вона займає на підставі договору про спільну діяльність від 27.04.2017, укладеного між Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" та Фермерським господарством "Максим Б".

Ухвалою суду від 04.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.09.2020.

Ухвалами суду від 03.09.2020 та від 21.09.2020 підготовче засідання відкладалось з 03.09.2020 на 21.09.2020 та з 21.09.2020 на 19.10.2020 відповідно.

07.10.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в яких позивач повністю підтримав заявлений прокуратурою позов, та клопотання про проведення судового засідання 19.10.2020 без участі його представника в зв`язку з відпусткою.

Ухвалою суду від 19.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2020.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури 06.11.2020 надійшли письмові пояснення та 09.11.2020 - клопотання про долучення до матеріалів справи акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 28, 2034 га з кадастровим номером 1224587000:01:001:0273, що належить на праві постійного користування Комунальному закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" ДОР".

У судовому засіданні 10.11.2020 прокурор подав клопотання про долучення до матеріалів справи листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.41-1158/90-20 від 09.10.2020, яким Жовтоводську місцеву прокуратуру було повідомлено про результати вжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходів для захисту інтересів держави, а саме - про проведені заходи контролю, за результатами яких державним інспектором складено акт перевірки від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20. Прокурор усно зазначив, що вказаним листом підтверджується факт неможливості своєчасного подання ним до суду акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 28, 2034 га з кадастровим номером 1224587000:01:001:0273, оскільки вказаний акт перевірки разом із листом Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.41-1158/90-20 від 09.10.2020 Жовтоводською місцевою прокуратурою було отримано лише 15.10.2020.

Клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.41-1158/90-20 від 09.10.2020 судом розглянуто та задоволено, у зв`язку з чим суд вбачає наявними підстави для поновлення прокурору встановленого чинним процесуальним законодавством строку на подання доказу - акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 28, 2034 га з кадастровим номером 1224587000:01:001:0273 та долучення цього доказу до матеріалів справи.

Відповідачі-1,-2 участі своїх представників у судових засіданнях, як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті, не забезпечили, відзивів на позов у встановлений судом строк не надали. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідачі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженим представникам останніх поштових відправлень із процесуальними документами суду.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-1,-2 за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 10.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, викладена у позові

В обґрунтування заявлених вимог керівник Жовтоводської місцевої прокуратури посилається на: удаваність договору про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур № 1 від 27.04.2017, укладеного між відповідачами; порушення встановленого законодавством порядку набуття та реалізації права на землю; невжиття позивачем наданих йому законом повноважень на реальне поновлення прав держави, порушених неправомірним використанням земельної ділянки навчального закладу; положення Законів України "Про освіту", "Про оренду землі", Земельного та Цивільного кодексів України.

Позиція Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладена у поясненнях по справі

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі аналізу умов договору про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур № 1 від 27.04.2017 вказує, що дійсною метою укладення цього договору є приховування сторонами фактичних відносин оренди земельної ділянки, що між ними склалися.

Разом з тим, договір, який сторони приховали під договором про спільну діяльність, укладений з грубим порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", а також цивільного та господарського законодавства, у зв`язку з чим наявні всі підстави для визнання його недійсним.

Тому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області підтримує позов Жовтоводської місцевої прокуратури у повному обсязі.

Позиції відповідачів-1,-2

Відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 004398 (арк. с. 37-38), виданим 18 березня 1998 року Саксаганською сільською Радою народних депутатів П`ятихатського району Дніпропетровської області, Саксаганській допоміжній школі інтернату було надано у постійне користування земельну ділянку площею 35, 641 га для цільового користування. Підставою для надання земельної ділянки в цьому акті зазначено рішення П`ятихатської Районної ради народних депутатів від 30 травня 1996 року № 91. Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 004398 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № ПХ 389.

На підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.09.2002 року № 60-4/ХХ1У "Про перейменування, внесення змін і доповнень, затвердження статутів, призначення керівників підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад області" Саксаганську допоміжну школу-інтернат було перейменовано в обласний комунальний заклад освіти "Саксаганська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат".

В подальшому, 02.10.2014, обласний комунальний заклад освіти "Саксаганська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" перейменовано в Комунальний заклад освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (скорочена назва - КЗО "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" ДОР"), що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.10.2014 та на 03.11.2020.

Як встановлено судом, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 004398 від 18.03.1998 видано на земельну ділянку площею 35, 641 га.

За змістом письмових пояснень прокурора, під час реєстрації речових прав Комунального закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі сукупна площа наданих закладу земельних ділянок змінена, зокрема в Державному земельному кадастрі зареєстровані речові права на 4 земельні ділянки:

- земельна ділянка кадастровий номер 1224587000:03:001:0420, площею 1, 7418 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;

- земельна ділянка кадастровий номер 1224587000:03:001:0421, площею 0, 1524 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;

- земельна ділянка кадастровий номер 1224587000:03:001:0422, площею 0, 2451 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;

- земельна ділянка кадастровий номер 1224587000:03:001:0273, площею 28, 2034 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на яку зареєстровані речові права Комунального закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" в Державному земельному кадастрі (28, 2034 га), у порівнянні з площею, зазначеною у державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 004398 від 18.03.1998 (35, 641 га), зменшилась у зв`язку з уточненими замірами та частковим заростанням земельної ділянки чагарником, що виключає її використання для сільськогосподарських потреб (витяги з публічної кадастрової карти містяться у матеріалах справи).

Відповідно до наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 1224587000:01:001:0273, площею 28, 2034 га, місцем розташування даної земельної ділянки, що належить до державної форми власності, є: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Саксаганська сільська рада; цільовим призначенням - "01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (арк. с. 36).

У позові керівником Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 1224587000:01:001:0273, площею 28, 2034 га, була передана Комунальному закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" для ведення товарного господарського виробництва на підставі державного акту на право постійного користування ІІ-ДП № 004398, і за інформацією, наданою в.о. директора цього закладу в листі № 123 від 18.05.2020, використовується Фермерським господарством "Максим Б" згідно з договором, укладеним колишнім директором закладу.

Судом встановлено, що 27.04.2017 Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (далі - сторона-1, відповідач-1) та Фермерським господарством "Максим Б" (далі - сторона-2, відповідач-2) укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що сторона-1 надає доступ стороні-2 для обробки до земельної ділянки сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) загальною площею 28, 2034 га, кадастровий номер 1224587000:01:001:0273, яка перебуває на постійному користуванні сторони-1, згідно з витягом з Державного земельного кадастру № РВ-1203300312016 від 21.03.2016 року.

За умовами пункту 1.2 договору сторона-2 за власний рахунок здійснює сільськогосподарські роботи на вказаній у п. 1.1 договору земельній ділянці шляхом виконання робіт у сфері рослинництва по обробітку сільськогосподарських земель в обсязі повного сільськогоспо-дарського циклу.

В розділі 2 договору наведені права та обов`язки сторін.

Згідно з пунктом 2.1 договору для досягнення його мети: сторона-1 зобов`язується надати стороні-2 доступ до зазначеної земельної ділянки; сторона-2 зобов`язана здійснити обробіток цієї змеленої ділянки власною або отриманою у користування у третіх осіб технікою, власними або залученими відповідно до КЗпП трудовими ресурсами, власними або закупленими у третіх осіб матеріальними ресурсами.

Також, відповідно до пункту 2.3 договору сторона-2 зобов`язана, зокрема:

- протягом терміну дії цього договору займатися обробкою сільськогосподарської землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу, який включає передпосівний та післяпосівний обробіток землі, посів культур, внесення гербіцидів та добрива, збір та збереження урожаю, використовуючи для цього технічні можливості та професійні знання (п.п. 2.3.1 договору);

- здійснювати реалізацію зібраного урожаю по ринковим цінам, які встановлені на момент реалізації сільськогосподарської продукції, та звітувати про кількість виручених коштів з метою їх розподілення у відповідності до умов цього договору (п.п. 2.3.3 договору);

- не рідше одного разу на рік надавати стороні-1 необхідну інформацію щодо результатів обробітку земельної ділянки, що не виключає інформацію щодо обсягу понесених витрат та зібраного урожаю, а також отриманого обсягу доходу від фінансових операцій за цим договором (п.п. 2.3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору розподіл витрат та доходів від сумісного обробітку землі за цим договором здійснюється за результатами зібраного урожаю на таких умовах: покриваються понесені витрати сторін цього договору; прибуток розподіляється між сторонами у наступному співвідношенні: 12% - стороні-1 та 88% - стороні-2.

Строки фактичного розподілу прибутку та перерахування грошових коштів здійснюються стороною-2 щорічно після реалізації нею усього отриманого за цим договором урожаю сільськогосподарських культур та після підписання у двосторонньому порядку акту виконаних робіт по сумісному обробітку земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур, але не пізніше 1 березня наступного за звітним роком (п. 3.2 договору).

Перерахування частки прибутку стороні-1 здійснюється стороною-2 після виконання умов п. 3.2 цього договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (п. 3.3).

У пункті 3.4 договору сторони погодили, що по взаємному погодженню розподіл прибутку можливий в натуральній формі шляхом розподілу отриманого урожаю.

Пунктами 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020, а стосовно розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

За твердженням прокурора, укладений між відповідачами договір про спільний обробіток земельної по вирощуванню сільськогосподарських культур № 1 від 27.04.2017 є удаваним, тобто таким, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, з метою уникнення складної процедури укладення та узгодження договорів, на підставі яких можливе правомірне використання земельної ділянки.

В обґрунтування твердження про удаваність оспорюваного договору прокурор посилається на те, що метою цього договору є саме платне використання відповідачем-2 земельної ділянки, що належить на праві постійного користування відповідачу-1, оскільки, враховуючи різницю у видах економічної діяльності відповідачів та відмінність мети їх діяльності, закріпленої у статутних документах, виключається можливість відповідачів спільно діяти задля спільної мети.

З наведеного вбачається, що спірний договір містить елементи орендних відносин між сторонами. Разом з тим, положення зазначеного договору не відповідають встановленим вимогам законодавства, що регулюють порядок укладення договорів оренди землі, у зв`язку з чим удаваний правочин є недійсним.

Враховуючи положення статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 124, 134 Земельного кодексу України, право розпорядження земельними ділянками належить виключно до компетенції уповноважених органів управління та здійснюється на підставі їх рішення. Законом України "Про оренду землі" не віднесено до орендодавців землі землекористувачів, яким земельні ділянки надані в постійне користування. Земельна ділянка, що є об`єктом оспорюваного договору, відноситься до земель державної форми власності, розпорядником якої є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Крім того, земельна ділянка використовується не за освітнім призначенням, що не відповідає положенням ст.ст. 80, 81 Закону України "Про освіту".

Тож, відповідач-2 незаконно використовує земельну ділянку навчального закладу.

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор зазначає, що в даному випадку має місце порушення інтересів держави, яке полягає у порушенні спірним договором встановленого законодавством порядку набуття та реалізації прав на землю, як на об`єкт. А оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжито наданих законом повноважень на реальне поновлення порушених прав держави, прокурором в інтересах держави заявлено даний позов, спрямований на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної форми власності, яке здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства.

Наведене і є причиною виникнення спору.

Листом № 04/36/3-1480вих-20 від 24.07.2020 прокурор повідомив позивача про намір представляти в суді інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Як вбачається з матеріалів справи, про вжиття власних заходів для захисту інтересів держави, а саме - проведення заходів контролю, за результатами яких складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 28, 2034 га з кадастровим номером 1224587000:01:001:0273 позивач повідомив Жовтоводську місцеву прокуратуру лише у жовтні 2020 року листом Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.41-1158/90-20 від 09.10.2020.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 24.07.2020 № 924-ДК/823/АП/09/01/-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 28, 2034 га з кадастровим номером 1224587000:01:001:0273 позивачем встановлено порушення відповідачами внаслідок укладення договору про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур від 27.04.2017 № 1 вимог законодавства, про які прокурором зазначено в поданому до суду позові.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 Цивільного України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарського договору).

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, чинної на момент укладення оспорюваного правочину, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 цього Кодексу передбачено, що умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності та інше).

Разом з тим, аналіз статті 1130 Цивільного кодексу України та положень укладеного відповідачами договору № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур дає суду підстави для висновку, що оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту преамбули та пункту 3.1 Статуту відповідача-1, Комунальний заклад освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" є юридичною особою, що заснована на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Згідно із частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" № 1060-ХІІ від 23.05.1991, який діяв на момент укладення спірного договору, навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 63 цього Закону передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Частинами 1, 4, 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017, який набув чинності 28.09.2017 передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 81 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017 правові засади державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державно-приватне партнерство", цим Законом, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що Саксаганській допоміжній школі-інтернату (правонаступником якої є відповідач-1) на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 004398, виданого Саксаганською сільською Радою народних депутатів П`ятихатського району Дніпропетровської області, належить право постійного користування земельною ділянкою площею 28, 2034 га в межах згідно з планом землекористування для цільового використання (ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких - заклади освіти незалежно від форми власності.

Відповідно у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, а земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Таким чином, наділений правом постійного користування земельною ділянкою відповідач-1 фактично передав земельну ділянку відповідачу-2, не маючи права розпоряджатися нею.

Згідно із частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З тексту оспорюваного договору вбачається, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення відповідачем-2 господарської діяльності з обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні відповідача-1, в обсязі повного господарського циклу, тобто із сільськогосподарського товаровиробництва. Можливість спільних дій відповідачів з метою, визначеною предметом цього договору, виключається у зв`язку з тим, що Комунальний заклад освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" є неприбутковою установою, що унеможливлює отримання ним прибутку від обробітку землі.

Доказів у підтвердження факту спільного обробітку відповідачами земельної ділянки, здійснюваного в межах освітнього процесу закладу, матеріали справи не містять.

Тож, уклавши спірний договір, відповідач-1 надав передбачені статтею 92 Земельного кодексу України права володіння та користування земельною ділянкою відповідачу-2, яким за умовами цього договору має здійснюватись обробіток землі та збір врожаю. А відповідач-1, у свою чергу, як свідчать пункти 3.1, 3.4 даного договору, отримує від відповідача-2 грошовий платіж в розмірі 12% прибутку від реалізації урожаю або за взаємною згодою сторін частину прибутку у натуральній формі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі аналізу наведеного у статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначення договору оренди землі та умов спірного договору вбачається, що за змістом договору № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. З огляду на наведене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Таким чином, з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач-1 фактично передав відповідачу-2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває в його постійному користуванні, а тому положення даного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відповідно до положень частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки. Оскільки, спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, укладення спірного договору призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що виявилося у вибутті з користування земельної ділянки без згоди власника та з порушенням встановленої законом процедури.

Крім того, умовами оспорюваного договору передбачено фактичне використання земельної ділянки для ведення сільгоспвиробництва з метою отримання прибутку, що суперечить припису частини 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017 та положенням пункту 2.2 Статуту відповідача-1, яким визначено головні завдання закладу, зокрема - забезпечення реалізації громадян на повну загальну середню освіту.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оспорюваний договір, укладений відповідачами, не відповідає приписам статей. 92, 95, 124 Земельного кодексу України та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки не спростовує того, що оспорюваний договір за змістом фактичних відносин може вважатися договором оренди земельної ділянки, а неналежне оформлення в даному випадку відносин оренди й є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, земельна ділянка державної форми власності площею 28, 2034 га, яку займає відповідач-2 на підставі договору № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур, укладеного з відповідачем-1, підлягає звільненню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом визнання недійсним, у зв`язку з удаваністю, договору № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 та зобов`язання останнього звільнити займану ним на підставі цього договору земельну ділянку.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 306 грн покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 порівну в сумах по 3 153 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним, у зв`язку удаваністю, договір № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур, укладений між Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань, вул. Центральна, 8; ідентифікаційний код 23067136) та Фермерським господарством "Максим Б" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань; ідентифікаційний код 32087082).

Зобов`язати Фермерське господарство "Максим Б" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань; ідентифікаційний код 32087082) звільнити земельну ділянку площею 28, 2034 га, яку воно займає на підставі договору № 1 від 27.04.2017 про спільний обробіток земельної ділянки по вирощуванню сільськогосподарських культур, укладеного з Комунальним закладом освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань, вул. Центральна, 8; ідентифікаційний код 23067136).

Стягнути з Комунального закладу освіти "Саксаганський навчально-реабілітаційний центр" Дніпропетровської обласної ради" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань, вул. Центральна, 8; ідентифікаційний код 23067136) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 153 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Максим Б" (52173, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, с. Саксагань; ідентифікаційний код 32087082) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 153 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.11.2020.

Суддя В.І. Ярошенко