Рішення

від 11.11.2020 по справі 904/4508/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4508/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Савенко О.О.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОЛ ТРАНС", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС ЛТД", м.Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 27048,69 грн.

Без виклику представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКОЛ ТРАНС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ПЛЮС ЛТД"стягнення заборгованості 27048,69 грн., з яких:основна заборгованість - 26455,00 грн., пеня - 347,97 грн., інфляційні втрати - 158,73 грн., 3% річних - 86,99 грн., а також суму сплаченого судового збору.

Заявлені позовні вимоги обґрунтувані неналежним виконанням відповідачем умов договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №896 від 28.05.2020 р. в частині здійснення своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою суду від 21.08.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

22.09.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечує тим, згідно з п. 1.2. договору № 896 Договору Перевізник, в межах даного договору, доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника коштами Замовника. Відповідач також зазначає, що згідно даних CMR накладної № 481013 від 10.06.2020 р. замовником перевезення вантажовідправником є Lentex Spolka Akcijna, вантажоодержувачем є ТОВ АКАМА", розвантаження відбулося у вказаний строк 10.06.2020 р. за адресою м. Дніпро, Самарський р-н, вул. Океанська,3 вантаж було прийнято вантажоодержувачем без зауважень та застережень. 10.06.2020р. ТОВ ТЕК ПЛЮС ЛТД було надано ТОВ АКАМА рахунок-фактуру № 158 для здійснення оплати за виконане перевезення, оплата згідно з умовами п.п. 4.2.3. Договору № 882 від 24.04.2020 р. Оплата вказаних платежів здійснюється Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку Експедитором, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній Заявці . Згідно з умовами Заявки № 5 від 29.05.2020р. 21 день по оригіналам документів . Але, не зважаючи на узгоджені умови оплати, перша частина коштів від замовника перевезення ТОВ АКАМА на розрахунковий рахунок експедитора надійшла лише 21.08.2020р. у розмірі 17 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15445 від 21.08.2020 р. Відповідач також звертає увагу суду, що ним, станом на 22.09.2020 р., здійснено майже повну оплату рахунку № СФ- 0000127 від 10.06.2020 р за виконане перевезення власним коштом та коштами отриманими від Замовника в розмірі 26200,00 (двадцять шість тисяч двісті) грн. в чотири платежі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1608 від 15.07.2020 р. в розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) грн.. - власним коштом, № 1673 від 18.08.2020р. в розмірі 10 000, 00 (десять тисяч) грн. - власним коштом, № 1733 від 31.08.2020р. в розмірі 3 200, 00 (три тисячі двісті) грн. № 1768 від 04.09.2020р. в розмірі 5 000, 00 (п`ять тисяч) грн.. згідно умов заявки-договору № 6193 від 28.05.2020 р., копії яких долучені до відзиву. Станом на 22.09.2020р. борг ТОВ ТЕК ПЛЮС ЛТД перед ТОВ ВІКОЛ ТРАНС становить 8255,00 (вісім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн., а не заявлені позивачем 26455,00 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. основного боргу. В поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить припинити провадження у справі № 904/4508/20.

23.09.2020 р. від відповідача надійшла заява в якій відповідач просить суд долучити до матеріалів справи № 904/4508/20 платіжне доручення № 1840 від 23.09.2020 року про сплату суми в розмірі 3 000,00(три тисячі) грн на розрахунковий рахунок ТОВ ВІКОЛ ТРАНС .

01.10.2020 р. від відповідача надійшла заява в якій відповідач просить суд долучити до матеріалів справи № 904/4508/20 платіжне доручення № 1767 від 30.09.2020 року про сплату суми в розмірі 5255,00(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. на розрахунковий рахунок ТОВ ВІКОЛ ТРАНС .

02.10.2020 р. від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі. В поданій заяві відповідач зазначає, що він добровільно виконав договірні грошові зобов`язання, сплативши на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів провадження, а саме: № 1608 від 15.07.2020 р. в розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) грн.. - власним коштом, № 1673 від 18.08.2020р. в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. - власним коштом, № 1733 від 31.08.2020р. в розмірі 3 200, 00 (три тисячі двісті) гри. № 1768 від 04.09.2020р. в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч ) грн.. № 1840 від 23.09.2020 р. в розмірі 3 000,00(три тисячі) грн. № 1767 від 30.09.2020 р. в розмірі 5 255,00(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн.. Відповідач вказує, що загальна сума оплати становить 34455,00 (тридцять чотири тисячі чотириста п"ятдесят п`ять) грн., що повністю відповідає умовам Заявки-договору № 6193 від 28.05.2020 р.. З огляду на наведене між сторонами відсутній предмет спору та не залишилось неврегульованих питань, у зв`язку із чим, просить суд закрити провадження.

05.10.2020 р. від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

11.11.2020 р. від позивача до суду надійшла заява в якій він зазначив про те, що сума основного боргу за надані послуги з перевезення в розмірі 26455,00 грн. сплачена відповідачем, на підтвердження чого долучив виписку по банківському рахунку, видану АТ УКРСИББАНК 11.11.2020 р.. Також, позивачем до вказаної заяви долучено Акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 14.08.2020 р., згідно з яким позивач прийняв надані адвокатом послуги.

Відповідно до ч.1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Разом з тим, поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 р. між ТОВ Вікол Транс (далі - Позивач, Перевізник) та ТОВ ТЕК Плюс ЛТД (далі - Відповідач, Експедитор) було укладено заявку - договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №896 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Експедитор зобов`язується за дорученням, за винагороду (плату) і за рахунок Замовника, здійснити пошук і підбір Перевізників (або їх довірених осіб), з метою здійснення перевезень автомобільним вантажним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні.

Перевізник, в межах даного Договору, доставляє ввірені йому Експедитором вантажі, а Експедитор, оплачує послуги Перевізника засобами Замовника на умовах цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п 1.5. Договору Конкретні умови, кількість і рід вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, суми перевезення обумовлюються разовими заявками, які є невід`ємною частиною цього Договору, додатково перед кожним перевезенням.

Заявка на перевезення, що є невід`ємною частиною цього Договору, повинна бути здійснена в письмовій формі і завірена круглими печатками обох сторін. Сторони не мають права змінювати будь-який пункт Заявки без письмового узгодження один з одним. Заявка, спрямована по факсимільному зв`язку, має юридичну силу оригіналу (п.п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг з перевезення визначається Заявкою, яка узгоджується і підписується Сторонами по кожному перевезенню окремо.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що вартість послуг є Договірною і визначається, виходячи з актуальної ситуації на транспортному ринку і обсягу наданих транспортних послуг.

Згідно з п. 3.3. Договору підставою для оплати Експедитором суми за виконані перевезення є надання оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, CMR (ТТН), договір, копії реєстраційних документів компанії, відповідно до чинного законодавства України. Акт виконаних робіт оформляється датою вивантаження.

Оплата за умовами цього Договору здійснюється на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після отримання оригіналів правильно оформлених документів: рахунку, акту, податкової накладної, ЦМР, договору, відповідно до чинного законодавства України, якщо інше не зазначено в заявці. Умови оплати, узгоджені в Заявці, є домінуючими (п. 3.4. Договору).

28.05.2020 р. у відповідності до умов Договору між сторонами було погоджено заявку щодо перевезення вантажу транспортним засобом Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом Люблинець (Польща) - Дніпро (Україна).

Вартість перевезення була погоджена сторонами в розмірі 34 455,00 грн. Умови оплати в заявці погоджені: протягом 10-14 банківських днів за оригіналами документів (акт, рахунок, заявка, CMR).

При цьому Позивач здійснив вказане перевезення, підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна, а саме CMR № 481013 від 04.06.2020 р., надав Відповідачу усі необхідні документи щодо здійснення оплати останнім. Доказом чого є експрес-накладна № 59000523572951 від 15.06.2020 р. та роздруківка з сайту згідно з якою Відповідач документи, необхідні для здійснення оплати за перевезення отримав 16.06.2020 р.

Таким чином, Експедитор зобов`язаний був здійснити оплату перевезення в розмірі 34 455,00 гривень 07.07.2020 року.

Позивач зазначає, що другий примірник акту здачі-приймання робіт (надання послуг) Відповідач Позивачу не повернув, але при цьому станом на сьогоднішній день ніяких претензій щодо документів та власне самого перевезення не висунув.

Разом з тим, 15.07.2020 року, порушивши строки, здійснив часткову оплату за вказане перевезення в розмірі 8000,00 гривень фактично, визнавши належним чином надані послуги з перевезення вантажу.

Таким чином, з 16.07.2020 р. у Позивача перед Відповідачем існує борг за здійснене перевезення вантажу у розмірі 26 455,00 грн.

Позивачем в свою чергу 24.07.2020 року було надіслано Відповідачу претензію від 23.07.2020 р. вих. №5-2307 про вимогу оплати 26 455,00 грн. за здійснене перевезення.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом зазначає, що відповідачем подана претензія залишена без задоволення, сума заборгованості в розмірі 26455,00 грн. не сплачена, у зв`язку із чим просить суд стягнути її з відповідача.

Розглянувши заявлену вимогу суд, зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи перевезення здійснювалося за маршрутом Люблинець (Польща) - Дніпро (Україна), перевізником виступав позивач, експедитором - відповідач, а отримувачами та відправниками -були треті особи.

Згідно ч.1 ст . 908 ЦК України визначає загальні положення про перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення .

Згідно ст . 909 ЦК України визначено поняття договору перевезення вантажу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов укладеної сторонами заявки - договору на перевозку автомобільним транспортом №6193 від 28.05.20 р., умови здійснення оплати в заявці погоджені та визначено, що оплата проводиться протягом 10-14 банківських днів за оригіналами документів (акт, рахунок, заявка, CMR).

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем 15.06.2020 р. на адресу Відповідача було направлено документи, про що зазначено у експрес-накладній №59000523572951 виданої ТОВ НОВА ПОШТА , які було отримано відповідачем 16.06.2020 р..

Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст.530 ЦК України, строк виконання зобов`язання із оплати є таким, що настав .

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доучень: № 1608 від 15.07.2020 р. в розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) грн.. - власним коштом, № 1673 від 18.08.2020р. в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. - власним коштом, № 1733 від 31.08.2020р. в розмірі 3 200, 00 (три тисячі двісті) гри. № 1768 від 04.09.2020р. в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч ) грн.. № 1840 від 23.09.2020 р. в розмірі 3 000,00(три тисячі) грн. № 1767 від 30.09.2020 р. в розмірі 5 255,00(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн..

Також, відповідач вказує на те, що загальна сума оплати становить 34455,00 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) грн., що повністю відповідає вартості здійсненого перевезення.

Позивач підтвердив факт здійснення відповідачем оплати суми основного боргу в розмірі 26455,00 грн..

Таким чином, суд вважає, що в даній справі відсутній спір між сторонами в частині стягнення заборгованості за договором в розмірі 26455,00 грн..

Згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи доведений належними та допустимими доказами факт здійснення відповідачем оплати основного боргу в розмірі 26455,00 грн. справа підлягає закриттю в цій частині.

Разом із тим, позивач, просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 158,73 грн., а також 3% річних в розмірі 86,99 грн. нараховані у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язання відповідачем.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити (повернути) грошові кошти, але неправомірно не сплачує (не повертає) їх, врегульовані статтею 625 ЦК України. У цьому разі боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом за допомогою системи Законодавство здійснено перевірку розрахунку позивача по нарахуванню суми інфляційних втрат за липень 2020 р. у розмірі 158,73 грн., а також розрахунок 3% річних в розмірі 86,99 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р. та встановлено, що розрахунки нарахувань виконано арифметично та методологічно вірно, а отже сума інфляційних втрат за липень 2020 р. у розмірі 158,73 грн., а також 3% річних в розмірі 86,99 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р.. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 347,97 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України ).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України ).

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1.4. Договору передбачено, що у разі прострочення оплати, винна сторона сплачує добросовісній стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Господарський суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що він є обґрунтованим, а тому до стягнення з відповідача підлягає 347,97 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р..

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак враховуючи здійснення відповідачем оплати суми основного боргу після відкриття провадження у даній справі підлягають частковому задоволенню в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2102 грн. судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн., суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат є:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 вказаної вище статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вже зазначено вище, згідно п.1 ч.2 ст.126 ГПК України розподілу судових витрат підлягає розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та адвокатом - Надточій Дмитром Володимировичем укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 10.08.2020 р..

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги №б/н від 10.08.2020 р. сторони визначили, що Клієнт зобов`язується не пізніше ніж 14 серпня 2020 року сплатити Адвокату гонорар в розмірі б 000,00 (п`ять тисяч) гривень за вивчення матеріалів, формування правової позиції та складання відповідної позовної заяви до суду; за участь Адвоката на вимогу Клієнта в кожному окремому судовому засіданні по розгляду справи в суді першої інстанції Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі 2500,00 (дві тисячі) гривень за відповідне одне судове засідання; витрати, пов`язані з прибуттям у судове засідання сплачуються Клієнтом Адвокату окрему на підставі відповідних підтверджуючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив послуги адвоката в розмірі 6000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №704 від 13.08.2020 р..

Також, між адвокатом та позивачем 14.08.2020 р. складено Акт приймання-передачі послуг, згідно з яким позивач прийняв надані адвокатом послуги.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений у акті приймання-передачі наданих послуг, та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вартість кожної складової послуг адвоката є адекватною, доказів на їх завищення суду не надано.

Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд, в силу приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Закрити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 26455,00 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тек Плюс ЛТД (Ідентифікаційний код 39801624, місцезнаходження: 49054, м. Дніпро, вул. С.Подолинського, З1 Ж, оф. 703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікол Транс Ідентифікаційний код 41267861, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 11, кв. 39) суми інфляційних втрат за липень 2020 р. у розмірі 158,73 грн., 3% річних в розмірі 86,99 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р., пеню в розмірі 347,97 грн. за період з 08.07.2020 р. по 13.08.2020 р., 2102 грн. судового збору, а також 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 11.11.2020

Суддя С.П. Панна