Постанова

від 21.04.2010 по справі 44/757-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р. № 44/757-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Яценко О.В. - головуючог о ( доповідач у справі)

Катеринчук Л.Й.

Білошкап О.В.

розглянувши касаційну ска ргу Державної податкової адмі ністрації у м. Києві

на постанову господарського суду м. Киє ва від 14.12.2009р.

у справі

господарського суду № 44/757-б

м. Києва

за заявою

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Товариства з обмеженою від повідальністю "Шері-Плюс"

про визнання банкрутом

в судовому засіданні взя ли участь представники :

арбітражний керуючий Кондра Є.Ю.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського с уду м. Києва від 04.12.2009 року поруш ено провадження у справі пр о визнання банкрутом товарис тво з обмеженою відповідальн істю "Шері-Плюс" (далі - боржни ка) за заявою фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_4 (далі - ін іціюючого кредитора) з ураху ванням особливостей, передба чених статтею 52 Закону Україн и «Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом»(далі - За кону).

Постановою господарс ького суду м. Києві від 14.12.2009 рок у боржника визнано банкрутом , та припинено процедуру розп орядження майном, відкрито л іквідаційну процедуру з майн овими вимогами до банкрута в сумі 52500,00грн., значено ліквідат ором банкрута Кондру Є.Ю.

Не погоджуючись з прийня тою постановою, Державна под аткова адміністрація у м. Киє ві (далі - інспекція) звернул ася до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій просить скасува ти постанову суду першої інс танції і провадження у справ і припинити, аргументуючи по рушенням норм матеріального та процесуального права, зок рема, статей 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом" (далі - Зако ну), статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку постанову суду першої ін станції, на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, дійшла висновку , що касаційна скарга підляга є задоволенню, виходячи з так ого.

За приписами статті 107 ГПК Ук раїни, сторони у справі мають право подати касаційну скар гу, а прокурор касаційне пода ння на рішення місцевого гос подарського суду, що набрало законної сили, та постанову а пеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати та кож особи, яких не було залуче но до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи поста нову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство зд ійснюється у порядку, передб аченому цим кодексом з враху ванням вимог Закону України “Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом”, норми яког о, як спеціальні норми права, п ревалюють у застосуванні над загальними нормами Господар ського процесуального кодек су України.

Відповідно до частини 1 ста тті 52 Закону в разі, якщо грома дянин-підприємець - боржник а бо керівні органи боржника - ю ридичної особи відсутні за ї ї місцезнаходженням, або у ра зі ненадання боржником протя гом року до органів державно ї податкової служби згідно і з законодавством податкових декларацій, документів бухг алтерської звітності, а тако ж за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність пі дприємницької діяльності бо ржника, заява про порушення с прави про банкрутство відсут нього боржника може бути под ана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржни ка та строку виконання зобов 'язань.

Отже, процедура банкрутст ва відповідно до статті 52 Зако ну передбачає введення лікві даційної процедури боржника одразу ж після порушення про вадження у справі про банкру тство, що має наслідком припи нення господарської діяльно сті боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погоджується В ерховний суд України у Поста нові №04/153 від 06.04.2004 року у справі № 17/124.

Відповідно до частин и 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" платник пода тків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового з обов'язання, зазначену в пода ній ним податковій деклараці ї протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем в ідповідного граничного стро ку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для по дання податкової декларації . У разі коли відповідно до зак ону контролюючий орган самос тійно визначає податкове зоб ов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними і з порушенням податкового зак онодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нарах овану суму податкового зобов 'язання у строки, визначені в з аконі з відповідного податку , а за їх відсутності - протяго м десяти календарних днів ві д дня отримання податкового повідомлення про таке нараху вання.

Відтак, незаконне виз нання боржника банкрутом за статтею 52 Закону унеможливлю є встановлення податковим ор ганом зобов'язань по сплаті п одатків відповідно до податк ових повідомлень-рішень, при йнятих після введення ліквід аційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникаю ть податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право под аткового органу на оскарженн я постанов про визнання борж ника банкрутом в порядку ста тті 107 ГПК України, як судови х актів за наслідком прийнят тя яких змінюється правовий статус юридичної особи і вон а втрачає статус суб'єкта, щод о якого можуть виникати пода ткові зобов'язання.

В силу приписів ч.2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні п рава суду першої інстанції в иключно для перевірки юридич ної оцінки обставин справи т а повноти їх встановлення у р ішенні або постанові господа рського суду.

Таким чином, касаційна інст анція не обмежується перевір кою доводів заявника касацій ної скарги.

За приписами Закону Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння йог банкрутом" право на зв ернення до господарського су ду із заявою про порушення сп рави про банкрутство мають б оржник, кредитор.

Загальні підстави для пору шення провадження у справі п ро банкрутство визначені п.3 с т.6 Закону. Цією нормою передба чено, що справа про банкрутст во порушується господарськи м судом, якщо безспірні вимог и кредитора (кредиторів) до бо ржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних р озмірів заробітної плати, як і не були задоволені боржник ом протягом трьох місяців пі сля встановленого для їх пог ашення строку, якщо інше не пе редбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушен ня справи про банкрутство вс тановлені ст.7 Закону.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону з аява про порушення справи пр о банкрутство подається борж ником або кредитором у письм овій формі, підписується кер івником боржника чи кредитор а (іншою особою, повноваження якої визначені законодавств ом або установчими документа ми), громадянином - суб'єктом п ідприємницької діяльності (й ого представником) і повинна містити, зокрема: виклад обст авин, які підтверджують непл атоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових ви мог кредиторів, а також строк у їх виконання, розміру неуст ойки (штрафів, пені), реквізиті в розрахункового документа п ро списання коштів з банківс ького або кореспондентськог о рахунку боржника та дату йо го прийняття банківською уст ановою боржника до виконання .

Відповідно до ч.7, ч. 8 ст.7 Закон у 7. заява кредитора повинна мі стити крім відомостей, перед бачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмі р вимог кредитора до боржник а з зазначенням розміру неус тойки (штрафу, пені), яка підля гає сплаті; виклад обставин, щ о підтверджують наявність зо бов'язання боржника перед кр едитором, з якого виникла вим ога, а також строк його викона ння; докази того, що сума підтв ерджених вимог перевищує сум у в триста мінімальних розмі рів заробітної плати, якщо ін ше не передбачено цим Законо м; докази обгрунтованості ви мог кредитора; інші обставин и, на яких грунтується заява к редитора. До заяви кредитора додаються відповідні докуме нти: рішення суду, господарсь кого суду, які розглядали вим оги кредитора до боржника; ко пія неоплаченого розрахунко вого документа, за яким відпо відно до законодавства здійс нюється списання коштів з ра хунків боржника, з підтвердж енням банківською установою боржника про прийняття цьог о документа до виконання із з азначенням дати прийняття, в иконавчі документи (виконавч ий лист, виконавчий напис нот аріуса тощо) чи інші документ и, які підтверджують визнанн я боржником вимог кредиторів ; докази того, що вартість пред мета застави є недостатньою для повного задоволення вимо ги, забезпеченої заставою у р азі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону у раз і звернення до суду кредитор а із заявою про порушення спр ави про банкрутство у підгот овчому засіданні з'ясовуютьс я ознаки його неплатоспромож ності.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.7, ч. 8 ст.7 З акону справа про банкрутство порушується господарським с удом лише у разі підтверджен ня кредитором своїх вимог до кументами, які кредитор зобо в'язаний додати до заяви про п орушення провадження у справ і про банкрутство.

Статтею 16 Закону України “П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, щ о з метою забезпечення орган ів державної влади та учасни ків цивільного обороту досто вірною інформацією про юриди чних осіб та фізичних осіб (пі дприємців) створюється Єдини й державний реєстр, який міст ить відомості щодо місцезнах одження юридичної особи, дат и та номеру записів про прове дення державної реєстрації ю ридичної особи, дату та номер у записів про внесення змін д о нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєс трацію, дані про установчі до кументи, дати та номери запис ів про внесення змін до них, пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням то що.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів”, який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, пр о відсутність підтвердження відомостей про юридичну осо бу, а також відомості про заре зервовані найменування юрид ичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, я кщо відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держав ного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вваж аються достовірними і можуть бути використані в спорі з тр етьою особою, доки до них не вн есено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають вн есенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього вне сені, вони не можуть бути вико ристані в спорі з третьою осо бою.

Вказаний Закон також виз начає порядок внесення до Єд иного державного реєстру зап исів про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням, які здійснюються держа вним реєстратором (пункт 7 ст атті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 з азначеного Закону, якщо до Єд иного державного реєстру не внесено запис про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням, то в разі неоде ржання реєстраційної картки про підтвердження відомосте й про юридичну особу в устано влений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі од ержання державним реєстрато ром від органу державної под аткової служби повідомлення встановленого зразка про ві дсутність юридичної особи за її місцезнаходженням держав ний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десят и робочих днів з дати, яка вста новлена для подання реєстрац ійної картки про підтверджен ня відомостей про юридичну о собу, або з дати одержання пов ідомлення від органу державн ої податкової служби, направ ити рекомендованим листом юр идичній особі повідомлення п ро необхідність подання держ авному реєстратору реєстрац ійної картки про підтверджен ня відомостей про юридичну о собу.

Державний реєстратор за лишає реєстраційну картку про підтвердження відомост ей про юридичну особу без р озгляду та повідомляє про ц е заявника у випадках і в поря дку, встановлених частиною п 'ятою цієї статті. У разі повер нення до державного реєстра тора рекомендованого листа з відміткою відділення зв 'язку про відсутність юридич ної особи за вказаною адресо ю або неподання юридичною ос обою протягом місяця з дат и направлення їй відповід ного повідомлення реєстрац ійної картки про підтвердже ння відомостей про юридичн у особу державний реєстрато р повинен внести до Єдиного д ержавного реєстру запис про відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням а бо запис про відсутність підтвердження відомостей п ро юридичну особу.

Таким чином, зазначені вище норми передбачають можливіс ть внесення реєстратором, пі сля дотримання передбаченої ст. 19 Закону України " Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб підприємц ів" процедури, до реєстру зап ису про відсутність юридично ї особи за її місцезнаходжен ням , а також запису про відсут ність підтвердження відомос тей про юридичну особу. Внесе ння вказаних записів має різ ну правову природу, а також рі зні правові наслідки, в зв'яз ку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення д о реєстру запису про відсутн ість підтвердження відомос тей про юридичну особу не мож е слугувати доказом відсутно сті боржника.

Обґрунтовуючи від сутність боржника за місцезн аходженням, ініціюючий креди тор послався на акт державно го виконавця від 31.08.2009р. про від сутність ТОВ "Шері-Плюс" за адр есою м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня , 120, корп.1. Разом з тим, відповідн о до копії витягу з ЄДРПОУ ві д 16.10.2009 №032852 адреса місцезнаходж ення боржника є м. м. Київ, Голо сіївський район, проспект 40-рі ччя Жовтня, буд.120, корпус.1 (том 1 а.с. 6). Статус відомостей про юридичну особу не підтвердж ено - відсутність за місцезна ходження.

Зважаючи на виклад ене, з посиланням на приписи ч астин 1, 3 статті 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців», суд при по рушенні справи про банкрутст во відповідно до статті 52 Зако ну не надав оцінки зазначені й відповіді на предмет її нал ежності в обґрунтування обст авин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в пост анові №07/297 від 06.11.2007 року у справі №43/427).

Окрім того, частиною 3 стат ті 6 Закону встановлено, що спр ава про банкрутство порушуєт ься господарським судом, якщ о безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складаю ть не менше трьохсот мінімал ьних розмірів заробітної пла ти, які не були задоволені бор жником протягом трьох місяці в після встановленого для їх погашення строку, якщо інше н е передбачено цим законом.

При цьому безспірність вим ог кредитора повинна підтвер джуватись документами, які к редитор зобов' язаний додат и до заяви про порушення спра ви про банкрутство.

Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен дода ти до заяви виконавчі докуме нти, чи інші документи, які під тверджують визнання боржник ом вимог кредитора.

За приписами частини 8 статт і 1 Закону безспірні вимоги кр едиторів - вимоги кредиторів , визнані боржником, інші вимо ги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи р озрахунковими документами, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а.

Виходячи з вимог частини 2 с татті 34 Господарського проце суального кодексу України об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

Відповідно до статті 36 ГПК У країни встановлено, що оригі нали документів подаються, к оли обставини справи відпові дно до законодавства мають б ути засвідчені тільки такими документами, а також на вимог у суду.

Як вбачається із мат еріалів справи, провадження у справі про банкрутство бор жника було порушено за заяво ю суб' єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4. Заява мотивована ти м, що боржник не виконав умови договору про надання послуг від 07.05.2009 року щодо оплати посл уг, які було надано боржнику т а має заборгованість у розмі рі 52500 грн.(п' ятдесят дві тися чі п' ятсот) грн. 00 коп. Безспір ність своїх вимог ініціюючий кредитор обґрунтовував визн анням боржником суми боргу з гідно відповіді на претензію від 25.06.2009 року (том 1 а.с.13), та не надав виконавчих документів чи розрахункових документів , за якими відповідно до закон одавства здійснюється списа ння коштів з рахунків боржни ка.

Постановою суду ві д 14.12.2009 року боржника визнано ба нкрутом на підставі статті 52 З акону (том 1 а.с. 26-28). Постанова мо тивована тим, що заявлені іні ціюючим кредитором вимоги пі дтверджуються документальн о та відповідно до висновків суду є достатніми підставам и для визнання боржника банк рутом за статтею 52 Закону.

Судом не дано оцінки наявно сті виконавчих документів, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а. Також судом не дано оцінки о бґрунтованості доводів ініц іюючого кредитора на предмет відсутності боржника за адр есою місцезнаходження відпо відно до зазначених приписів статей 17-19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб - пі дприємців”.

З огляду на це висновки суду про підставність порушення провадження у справі за спро щеною процедурою в порядку с татті 52 Закону та можливість в изнання боржника банкрутом н е можна вважати обґрунтовани ми та такими, що прийняті з дот риманням норм матеріального та процесуального права.

Окрім того, інспекцією над ано докази подання боржником декларації з податку на приб уток за 2008 рік та відображення м в них прибутку, що говорить п ро здійснення боржником госп одарської діяльності. Так, Де кларацією від 04.02.2009 року боржни к самостійно задекларував с вій валовий дохід на суму 18593378 г рн. та валові витрати 18359566грн.., а в декларації від 27.04.2009р. боржни к самостійно задекларував с вій валовий дохід на суму 4499970 г рн.

Відтак, встановлення в хо ді розгляду обставин спірнос ті грошових вимог ініціюючог о кредитора свідчить про без підставність порушення пров адження у справі про банкрут ство та вимагає припинення в цілому провадження у справі про банкрутство.

З таким висновком по годився Верховний Суд Україн и, зазначивши у пункті 36 Поста нови Пленуму №15 "Про судову пр актику в справах про банкрут ство" від 18.12.2009року: " Законом не в регульовано подальшого пере бігу провадження у справі у в ипадках, коли у встановленом у законодавством порядку вия влено безпідставність вим ог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було пор ушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено п ровадження у справі про банк рутство підприємств, стосовн о яких діє законодавча забор она порушувати справи про ба нкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провад ження у справі на підставі пу нкту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинен ня) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсу тністю предмету спору). "

З огляду на заз начене, постанову господарсь кого суду м. Києва від 14.12.2009 року у справі №44/757-б про визнання бо ржника банкрутом необхідно с касувати, а провадження у спр аві припинити.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідн им зобов'язати державного ре єстратора за адресою місцезн аходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-п ідприємців дані про скасуван ня постанови господарського суду м. Києва від 14.12.2009 року у спр аві №44/757-б року та припинення п ровадження у справі № 44/757-б.

Відповідно до ст.ст. 125, 129 Кон ституції України та рішення Конституційного Суду Україн и № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. касаційне ос карження постанов (ухвал) Вищ ого господарського суду Укра їни, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.

На підставі викладеного, та керуючись пунктом 7 частини п ершої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом", пунктом 11 ча стини першої статті 80 ГПК Укра їни, статтями 86, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК Укр аїни Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Держа вної податкової адміністрац ії у м. Києві на постанову госп одарського суду м. Києва від 14 .12.2009 р. у справі №44/757-б задовольни ти.

2.Постанову господарського суду м. Києва від 14.12.2009 р. у справ і №44/757-б скасувати. Провадження у справі припинити.

3.Державному реєстратору вн ести до Єдиного державного р еєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про ск асування постанови господар ського суду м. Києва від 14.12.2009 р. та припинення провадження у справі №44/757-б про банкрутство товариства з обмеженою відп овідальністю "Шері-Плюс".

Головуючий О.В. Яце нко

Судді Л.Й . Катеринчук

О.В. Білошкап